Рішення від 17.01.2022 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/745/21)

Провадження №13/913/745/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

До ОСОБА_1

про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 32379 грн. 42 коп.

За участю:

Від позивача (в режимі відеоконференції) - Гусакова В.В. , на підставі витягу з ЄДР юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Від відповідача - не прибув

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 32379 грн. 42 коп.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2021 р. позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого з 18.10.2019 р. перебуває справа № 913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання".

Господарським судом Луганської області зроблено запит до Центру надання адміністративних послуг у м. Лисичанську.

До Господарського суду Луганської області надійшов лист Управління адміністративних послуг Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 21.10.2021 р. №4260/01-14 про реєстрацію місця проживання відповідача.

08.11.2021 р. суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 08.12.2021 р.

22.11.2021 р. від відповідача надійшла заява про неотримання позовної заяви з додатками та з клопотанням застосувати до позивача штраф відповідно до ст. 135 ГПК України.

01.12.2021 р. від відповідача надійшли заяви про:

- застосування строку позовної давності;

- про призначення експертизи в якій відповідач посилаючись на те, що її підпис в акті № 0002134 від 04.01.2018 р. підроблений просить призначити судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити запитання:

Чи виконаний відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підпис в акті про порушення № 0002134 від 04.01.2018 р., складеного посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»; зобов'язати позивача надати суду для подальшої передачі в експерту установу оригінал акту про порушення № 0002134 від 04.01.2018 р.; експертизу провести у Луганському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України за рахунок коштів позивача.

Від позивача на зазначені заяви надійшла «Відповідь на заяви відповідача» від 25.11.2021 р. № 688 в якій він посилається на подання позову в межах строку позовної давності, а стосовно проведення експертизи зазначає, що акт про порушення підписав чоловік відповідача.

06.12.2021 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та просить суд зокрема:

Витребувати у національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) інформацію про те, якій юридичній особі належить право власності, на електричну енергію, яка споживається необлікованої на території Луганської області (м. Лисичанськ)

08.12.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції прийняв участь представник позивача.

Ухвалою суду від 08.12.2021 р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача щодо витребування доказів та проведення судової експертизи; відклав підготовче засідання на 23 грудня 2021 р.

14.12.2021 р. до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла відповідь на відзив від 09.12.2021 р. №686

14.12.2021 р. до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла відповідь на відзив (додатково) від 09.12.2021 р. №689.

21.12.2021 р. до Господарського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання від 17.12.2021 р. №б/н.

21.12.2021 р. до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла відповідь на заяву відповідача щодо неотримання нею листа від 17.12.2021 р. №699.

23.12.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції прийняв участь представник позивача.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.01.2022 р.

17.01.2022 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції прийняв участь представник позивача. Позивач позові підтримав.

Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення учасників справи про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, надіслані на адреси учасників справи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання своїх процесуальних прав та виконання обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Позивач в 2018 році надавав відповідачу послуги з електропостачання на об'єкт за адресою АДРЕСА_1 , відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

04.01.2018 р. представниками позивача при проведенні перевірки за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено порушення п. 42, 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не належить енергопостачальної установі (мережі ЖЕК № 5) з порушенням схеми обліку відкритою електропроводкою, яку представник енергопостачальника не мав можливість виявити під час контрольного огляду. Підключення фазного дроту з шини в РШ 0,4 кВт відкритою проводкою, що іде до кв. № 54 скритою проводкою, для споживання електричної енергії поза лічильника. Про що, за участю Горбенко Миколая Івановича, чоловіка відповідача складено акт про порушення ПРРЕЕ №0002134 від 04.01.2018 р. Представник відповідача екземпляр акту позивача підписав без зауважень.

Рішенням комісії, яке оформлено протоколом №228 від 09.01.2018 р., яке розглядалося за участю відповідача, визнано акт про порушення складеним правомірно та виконано розрахунок вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 35977 грн 13 коп.

Відповідачем добровільно сплачено 10.01.2018 р. по акту - 3597 грн 71 коп.

20.10.2020 р. Лисичанським міським судом Луганської області за позовною заявою ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 було відкрито провадження у цивільній справі № 415/6194/20 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 32379 грн 42 коп. та витрат по оплаті судового збору.

29.09.2021 р. Лисичанський міський суд Луганської області закрив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв'язку з тим, що справа підлягає розгляду Господарським судом Луганської області, в провадженні якого з 18.10.2019 р. перебуває справа № 913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання".

11.10.2021 р. позивач направив до Господарського суду Луганської області позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії у сумі 32379 грн 42 коп. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

Відповідач позов не визнає. Зокрема у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що перевірка проводилась без її участі, акт про порушення вона не підписувала, на підтвердження цього відповідачем надано оригінал її екземпляру акту без її підпису. Відповідач також наводить свої міркування в яких незгодна з використанням тарифів при розрахунку вартості необлікованої енергії, вважає, що позивач не надав належних доказів матеріалу проводу яким було виконано самовільне підключення, та його перерізу, тощо.

Відповідачем подана заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, обґрунтовує правомірність своїх дій, стосовно заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності зазначає, що він своєчасно звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області і відповідно позов подано в межах строку позовної давності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Спірні правовідносини у сфері електроенергетики регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України, відповідно до яких абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо тощо.

Частиною 3 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Відповідно до пункту 37 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, енергопостачальник має право: пропонувати побутовим споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії; перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії побутовому споживачу у межах, передбачених договором; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати побутового споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу обліку; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку.

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Судом встановлено, що Акт про порушення № 002134 від 04.01.2018 року відповідає вимогам пункту 53 Правил та розділу 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі Методика), містить всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Екземпляр акту позивача був підписаний чоловіком відповідача, який допустив представників позивача для перевірки без зауважень.

Стосовно доводів відповідача щодо незгоди з розрахунком, то він виконаний відповідно до вимог Методики.

Відповідач допустив не обліковане споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення електропроводки до електромережі, що призвело до споживання електроенергії поза приладами обліку, в зв'язку з чим позов є обґрунтованим.

Відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України). Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України: за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що позивач довідався про порушення свого права, та про особу яка його порушила під час перевірки 04.01.2018 р., що підтверджується складеним працівниками позивача актом про порушення №002134 від 04.01.2018 р.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З врахуванням оплати відповідачем 10.02.2018 р. частини боргу строк позовної давності почав перебіг з 11.02.2018 р.

Доводи позивача про те, що він своєчасно звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області і відповідно позов подано в межах строку позовної давності судом відхиляється з огляду на наступне:

Відповідно до частин 2, 3 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися у разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

З огляду на викладене подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Аналогічний висновок щодо застосування частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, та постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №904/1080/19.

Таким чином, на момент направлення позивачем позову до Господарського суду Луганської області 11.10.2021 р. строк позовної давності сплив.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин. Позивач не довів суду поважність причин пропущення позовної давності.

За таких обставин, суд відмовляє в позові в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 120, 176, 177, 185, 195, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення підписано 20.01.2022 р.

Суддя Богдан ЯРЕСЬКО