ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2022Справа № 910/15697/21
За позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «МК Енергобуд»
про стягнення 14 285,94 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 14 285, 94 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем 29.05.2018 було укладено договір підряду № 02/30. Як стверджує позивач ним було сплачено за вказаним договором на користь відповідача 4 142 476,91 грн з ПДВ, проте відповідно до довідки від 31.07.2019 про вартість виконаних будівельних робіт та акту приймання передачі виконаних будівельних робіт фактична вартість робіт склала 4 128 190,97 грн. З огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь різницю суми у розмірі 14 285,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15697/21 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10.
Проте, поштовий конверт № 0105481310306 було повернуто суду 25.11.2021 з відміткою пошти з вказівкою про закінчення терміну зберігання.
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Між AT «Миколаївобленерго» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МК Енергобуд» (Підрядник) 29.05.2018 укладено договір підряду № 02/30.
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані
роботи.
Відповідно до п. 1.2. Договору на умовах цього Договору виконанню підлягає наступна робота: будівництво зовнішніх електричних мереж комплексу будівель і споруд генеруючої електростанції за адресою: Миколаївська обл., смт Криве Озеро, згідно кошторисної документації, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна Договору є динамічною, становить 3 452 064,09 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 690 412,82 грн., а всього 4 142 476,91 грн., з ПДВ, визначається кошторисом, який складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2. Договору оплата за Договором здійснюється Замовником у наступному порядку:
передплата у розмірі 80% від ціни Договору здійснюється на підставі рахунку протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору; остаточний розрахунок - протягом 30-ти банківських днів після підписання Замовником Акту приймання - передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за Договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер.
Відповідно до п. 6.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 29.08.2018 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.07.2019.
Судом встановлено, що основний договір та додаткова угода підписані сторонами та скріплені печатками, тобто є такими що несуть для сторін юридичні наслідки.
Матеріалами справи підтверджено, на підставі виставленого рахунку від 07.06.2018 № 77 АТ «Миколаївобленерго», відповідно до платіжних доручень від 12.06.2018 № 30 на суму 3 115 172,53 грн. та від 13.08.2018 № 38 на суму 1 027 304,38 грн., здійснено оплату вартості робіт на загальну суму 4 142 476,91 грн. з ПДВ.
Суду доведено, а матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2019 між AT «Миколаївобленерго» та ТОВ ВКП «МК Енергобуд» складені довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2019 року від 31.07.2019, акти (№ 1, 2, 3) приймання-передачі виконаних будівельних робіт у липні 2019 року від 31.07.2019, акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 31.07.2019 на загальну суму 4 128 190,97 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, без зауважень. Отже, за наслідком завершення господарської операції за договором підряду, сторонами визначено та погоджено, що вартість виконаних відповідачем робіт становить на 14 285,94 грн. менше ніж оплачено (4 142 476,91 грн - 4 128 190,97 грн.).
За встановлених обставин, суд зазначає, що в контексті п. 3.4. Договору укладення додаткової угоди щодо зменшення ціни договору не є обов'язковим, оскільки згідно з пп. 6.4.4.1 п. 6.4.4 гл. 6.4 р. 6 ДСТУ-Б Д. 1.1-1:2013 прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт при динамічній договірній ціні розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Суд зауважує, що договором визначено, що ціна є динамічною. Суд приймає до уваги, що підсумкова вартість виконаних робіт за договором підряду, сторонами була визначена за фактичними обсягами, що і було відображено в вищевказаних актах приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами без зауважень та в яких зазначено про фактичну ціну договору меншу на 14 285,94 грн. ніж було первісно визначено та оплачено позивачем згідно наявних у справі платіжних доручень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2020, який було направлено позивачем на адресу ТОВ ВКП «МК Енергобуд» листом від 18.09.2020 № 01/26-7208, такий залишений ТОВ ВКП «МК Енергобуд» без відповіді або задоволення.
Як слідує з вказаного акту звірки різниця між сумою сплаченою AT «Миколаївобленерго» та кінцевою вартістю виконаних будівельних робіт, становить 14 285,94 грн.
Отже, у Відповідача виникло грошове зобов'язання перед Позивачем щодо повернення вказаних грошових коштів у розмірі 14 285,94 грн.
Доказів сплати на користь позивача вказаної суми матеріали справи не містять та відповідачем за час розгляду справи не надано.
Також, відповідно до матеріалів справи 10.08.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача Вимогу № 01/26-7434 щодо повернення надлишково сплачених коштів у розмірі 14 285,94 грн.
Вказана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач не повернув позивачу надлишково сплачені кошти у розмірі 14 285,94 грн сплачені відповідно до договору підряду.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним господарським позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно із п. 1 ст. 889 ЦК України, за договором підряду замовник зобов'язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за укладеним договором підряду № 02/30 від 29.05.2018 в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.08.2018 сторони виконали та претензій щодо належності їх виконання не мають, іншого матеріали справи не містять.
Проте, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, за наслідком виконаних відповідачем робіт, ціна договору за взаємним перерахунком сторін, з огляду на визначення договором про її динамічність, склала на 14 285,94 грн. менше, ніж оплачено позивачем, про що складено та підписано сторонами акти прийому - передачі, та направлено позивачем відповідачу акт звірки взаємних розрахунків по Договору підряду № 02/30.
Отже, на думку суду відповідачем фактично визнана спірна сума за договором підряду, з огляду на підписання ним та скріплення початковою актів приймання - передачі за вказаним договором, згідно яких сума переплати позивачем на користь відповідача становить 14 285,94 грн.
Відтак, наявність суми боргу 14 285,94 грн позивачем суду доведено, та в свою чергу відповідачем не спростовано.
З огляду на те, що договором не передбачено строку повернення суми переплати, суд вважає за необхідне в даному конкретному випадку застосувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Відповідно до положень постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Судом встановлено, що позивачем було направлено Вимогу про сплату коштів у розмірі 14 285,94 грн. № 01/26-7434 від 10.08.2021 - 11.08.2021.
Отже, кінцевий строк для сплати на користь позивача коштів, заявлених у вимозі є 18.08.2021, тобто строк для повернення коштів є таким що настав.
Доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 14 285,94 грн. суду не надано та матеріали справи станом на час прийняття рішення не містять.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем доведено у спосіб встановлений ст. 74 цього ж Кодексу про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд знаходить всі законні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 14 285,94 грн.
Відповідно до наявного у справі платіжного доручення від 21.09.2021 № 5138 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України сума судового збору у розмірі 2270,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 21.09.2021 № 5138 є зарахованою.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позов Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «МК Енергобуд» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, код ЄДРПОУ 41377185) на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДР 23399393) 14 285 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 94 коп. боргу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко