ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.01.2022Справа № 910/10474/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали
клопотання Національного технічного університета України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
про залучення співвідповідача та витребування доказів
у справі № 910/10474/21
за позовом Національного технічного університета України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" просп. Перемоги 37, м. Київ, 03056
до Кухаренко Андрія Юрійовича АДРЕСА_1
про стягнення 18 699,95 грн.
Представники сторін: без виклику.
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Кухаренко Андрія Юрійовича про стягнення 18699,95 грн., а саме 16210,48 грн. основного боргу, 532,28 грн. пені, 477,60 грн. процентів річних та 1479,59 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Кухаренко Андрієм Юрійовичем Договору № 1/14 про надання комунальних послуг від 21.01.2014 року в частині своєчасної оплати наданих відповідачу комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 року суд постановив звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи Кухаренко Андрія Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через відділ діловодства суду від позивача 30.07.2021 року надійшла заява № 0450/77ю від 28.07.2021 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
У відповідь на запит від 12.07.2020 року Подільською районною в місті Києві державної адміністрацією листом № 106-5178 від 20.07.2021 року надано відповідні відомості стосовно місця реєстрації громадянина Кухаренко Андрія Юрійовича .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10474/21 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду та клопотань будь - якої із сторін про інше, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/10474/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію суду 17.09.2021 року від позивача надійшло клопотання № 0450/111ю від 16.09.2021 року про залучення до участі у справі згідно ст. 48 ГПК України співвідповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також клопотання № 0450/112ю від 16.09.2021 року про витребування доказів згідно ст. 81 ГПК України, а саме інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання судом долучені до матеріалів справи.
В свою чергу від відповідача 29.10.2021 року через канцелярію суду надійшла заява б/н від 29.10.2021 року, в якій Кухаренко А.Ю. не визнає позовні вимоги, посилаючись на відчуження нерухомого майна, спір щодо стягнення вартості комунальних послуг за яким є предметом даного спору, на підставі Договору купівлі - продажу нежилого приміщення від 13.12.2019 року, укладеного з гр. ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К.І. за реєстровим № 3155, а також зазначаючи про відсутність станом на дату відчуження майна будь - якої заборгованості з комунальних та інших платежів, про що зазначено в п. 1.3 вказаного договору купівлі - продажу. Заяву судом долучено до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про залучення співвідповідача судом встановлено, що у поданій заяві позивач, посилаючись на відчуження відповідачем згідно Договору купівлі - продажу нежилого приміщення від 13.12.2019 року, укладеного з гр. ОСОБА_2 , об'єкту, який забезпечується згідно умов спірного Договору централізованим опаленням, а саме нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2, нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 1) (в літ. А) площею 122,90 кв.м, просить залучити нового власника в якості співвідповідача у справі, оскільки спір стосується виконання обов'язків, які виникли на одній підставі - Договорі № 1/14 про надання комунальних послуг від 21.01.2014 року.
В силу приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Тобто з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 415/2542/15-ц.
При цьому господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 та від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, а також у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 922/4147/19.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За приписами ст. 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
За приписами ст. 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Отже, під процесуальною співучастю слід розуміти участь в одному і тому ж процесі кількох позивачів (або відповідачів), права вимоги (або обов'язки) яких не виключають одне одного, та які мають процесуальну самостійність.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з фізичної особи Кухаренко Андрія Юрійовича , який на дату звернення позивача до суду припинив підприємницьку діяльність 03.07.2019 року, заборгованості за Договором № 1/14 про надання комунальних послуг від 21.01.2014 року в сумі 16210,48 грн. основного боргу, а також нарахованих у зв'язку з невиконанням обов'язку з оплати наданих послуг забезпечення центральним теплопостачанням 532,28 грн. пені, 477,60 грн. процентів річних та 1479,59 грн. втрат від інфляції.
При цьому аналіз змісту та підстав позову свідчить про те, що даний спір виник між сторонами на підставі господарського Договору № 1-14 про надання комунальних послуг від 21.01.2014 року, а отже між сторонами (позивачем та відповідачем) існують господарські зобов'язання.
Проте, в контексті приписів ст. 20 ГПК України та враховуючи зміст позовних вимог, а також склад учасників спірного Договору, фізична особа, яка не є підприємцем та не входить до складу учасників правочину, не може бути стороною в даному господарському спорі, що виключає можливість залучення нового власника нерухомого майна гр. ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача та, відповідно задоволення відповідного клопотання позивача, позаяк в разі такого залучення спір з визначеним суб'єктним складом та змістом позовних вимог не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Поряд із цим суд зазначає, що за приписами ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд зазначає, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).
За таких обставин, з огляду на вищевикладене у сукупності, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, а також перелік обставин, що входять до предмету доказування по справі, з огляду відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про залучення співвідповідача згідно ст. 48 ГПК України, та враховуючи факт відчуження відповідачем об'єкту, який забезпечується згідно умов спірного Договору централізованим опаленням, а саме нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 1) (в літ. А) площею 122,90 кв.м згідно Договору купівлі - продажу нежилого приміщення від 13.12.2019 року на користь гр. ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення останнього до участі у справі в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та/або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Згідно ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, оскільки вказана фізична особа не є підприємцем, та інформація щодо дійсного місця реєстрації гр. ОСОБА_2 відсутня, суд вважає за необхідне задовольнити подане згідно ст. 81 ГПК України клопотання позивача та звернутись до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.
Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, які отримує Міністерство фінансів України від інших органів під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.
Частиною 3 статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
Зважаючи на вищевикладене, з метою отримання інформації про місце проживання (перебування) третьої особи у справі - фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), суд дійшов висновку про необхідність звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 48, 81, 334, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви позивача Національного технічного університета України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про залучення співвідповідача у справі № 910/10474/21 відмовити.
2. За ініціативою суду залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача :
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Встановити третій особі строк для подання пояснень щодо суті спору - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Третій особі надати докази надсилання учасникам справи копій пояснень.
4. Зобов'язати позивача протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали:
- направити копії позовної заяви та доданих матеріалів на адресу третьої особи, надавши суду відповідні письмові докази.
5. Звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року.
6. Зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
7. Ухвалу направити на адресу Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (просп. Повітрофлотський, 41, м. Київ, 03020).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 21.01.2022 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон