ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.01.2022Справа № 910/14350/21
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу
За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпроект плюс"
про розірвання договору поставки та стягнення 14 520,00 грн.
Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпроект плюс" (далі-відповідач) про розірвання договору поставки та стягнення 14 520,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено істотне порушення укладеного між сторонами спору договором поставки від 22.03.2021 № 89, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про розірвання такого договору та стягнення з відповідача 14 520,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/14350/21 від 13.09.2021 позовну заяву залишено без руху.
20.09.2021 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14350/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0105481491610 повернуто до суду з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/14350/21 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
22 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандпроект плюс" (надалі - Постачальник, Відповідач) та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (надалі - Замовник, Позивач) було укладено Договір поставки № 89 (надалі - Договір) товару, найменування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого була визначена сторонами у технічному завданні на закупівлю товару та специфікації на закупівлю товару, які були підписані сторонами в якості додатків №1 і №2 до Договору. Крім того Сторонами також була підписана Додаткова угода № 1 щодо внесення змін до Договору.
Загальна вартість Договору становить 33 000,00 грн 00 коп і включає в себе вартість товару та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад Замовника.
Відповідно до пункту 1.4. Договору постачання товару здійснюється Постачальником на склад Замовника (м. Київ, проспект Перемоги, 151).
Порядок розрахунків між Замовником та Постачальником передбачений пунктами 4.1. - 4.3. Договору, відповідно до яких, Замовник здійснює перерахування авансового платежу Постачальнику у розмірі до 50% від загальної вартості протягом 180 (сто вісімдесяти) робочих днів з дати підписання Сторонами цього договору. Платежі вважаються здійсненими з моменту списання коштів з рахунку замовника.
Пунктами 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що строк постачання товару протягом 10 (десяти) робочих днів від дати оплати авансового платежу Замовником, а датою поставки є дата підписання уповноваженими особами Сторін видаткової накладної на товар.
За твердженнями позивача, 22.03.2021 Замовник здійснив авансовий платіж Постачальнику у сумі 330,00 грн 00 коп - (1 %), тобто Постачальник повинен був поставити товар Замовнику не пізніше 11.05.2021 (10 робочих днів від дня оплати), однак вказане зобов'язання ним не було виконане.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так позивачем здійснена на користь відповідача попередня оплата за Договором в сумі 330,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2021 № 666, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Проте, товар за Договором відповідачем на користь позивача не поставлений.
Позивачем 28.05.2021 направлена на адресу місцезнаходження відповідача претензія від 28.05.2021 № 80/07.3/7188/21 (про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії) про порушення відповідачем умов Договору та сплату пені.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без виконання.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Приписом частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, як вже встановлено судом вище, відповідач допустив істотне порушення умов Договору, та не здійснив поставку товару, що є істотною умовою такого Договору, чим позбавив позивача можливості отримати результат договірних правовідносин сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до Договору правил, встановлених приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.
Суд відзначає, що жодних доказів повернення відповідачем позивачу попередньої оплати за укладеним між сторонами спору Договором сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, позовні вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 330,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання з поставки товару у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 10 890,00 грн. та штрафу в сумі 3300,00 грн. є обґрунтованими (п. 8.3 Договору) та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір поставки від 22.03.2021 № 89, укладений між державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (Україна, 03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 151, ідентифікаційний код: 01181765) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" (Україна, 84190, Донецька обл., Слов'янський р-н, село Дмитрівка(з), вул. Южна, будинок 7, ідентифікаційний код: 43895619).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" (Україна, 84190, Донецька обл., Слов'янський р-н, село Дмитрівка(з), вул.Южна, будинок 7, ідентифікаційний код: 43895619) на користь Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (Україна, 03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 151, ідентифікаційний код: 01181765) основну заборгованість в сумі 330 грн. 00 коп., пеню в сумі 10 890 грн. 00 коп., штраф в сумі 3 300 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 540 грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов