ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2022Справа № 910/7573/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за заявою про приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича ухвалення додаткового рішення у справі
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ»
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРИГОРІЯ АНДРЮЩЕНКА, будинок 4-Г)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 9 -11) стягнення заборгованості у розмірі 1 448 488 грн. 93 коп.
Представники:
Від стягувача: не з'явився;
Від боржника: не з'явився;
Від приватного виконавця: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» про стягнення заборгованості у розмірі 1 448 488 грн. 93 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року по справі №910/7573/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 1 199 538 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 13 004 грн. 71 коп., інфляційні у розмірі 50 968 грн. 45 коп., пеню у розмірі 54 962 грн. 28 коп., штраф у розмірі 119 953 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 21 576 грн. 41 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року по справі №910/7573/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
27.08.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/7573/21 Господарським судом міста Києва видано наказ.
06.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №66654180, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, арешт коштів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 призначено на 15.09.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року закрито. У задоволенні іншої частини скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 відмовлено.
06.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/7573/21, в якій також просить поновити процесуальний строк на подання вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року поновлено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича строк звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №910/7573/21, розгляд Заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі №910/7573/21 призначено на 19.01.2022 р.
В судове засідання 19.01.2022 року представники учасників справи, не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується роздруківками з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштового відправлення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі №910/7573/21, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частин 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судом встановлено, що при постановленні Господарським судом міста Києва ухвали від 13.10.2021 року у справі №910/7573/21 Судом не було вирішено питання про відшкодування приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Жаботинському Івану Володимировичу витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/7573/21.
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича останнім вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести, складатиметься з витрат на професійну правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 40000 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2021 року між приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем (клієнт) і адвокатом Поляковою І.В. (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає Адвокату здійснити захист, представництво Клієнта (забезпечення реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні), надати інші види правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення) або інші види адвокатської діяльності, опис та обсяг яких визначається у Додаткових угодах до цього Договору (надалі - "Послуги"), а Адвокат погоджується надавати Клієнтові Послуги згідно з умовами цього Договору та діючими Додатковими угодами до нього, а Клієнт погоджується сплачувати за Послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором.
Додатковою угодою №1 від 14.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 08.06.2021 року Сторони погодили, що Адвокат надаватиме Клієнту правову допомогу з представництва Клієнта у судовій справі № 910/7573/21, що перебуває на розгляді у Господарському суді міста Києва, передбачену цією Додатковою угодою 1, а Клієнт належним чином сплачуватиме Адвокату винагороду за надання Послуг.
Згідно з п.1.1 Додаткової угоди №1 від 14.09.2021 року Адвокат надасть Клієнту наступні послуги: комплексний супровід справи № 910/7573/21 у Господарському суді міста Києва, включаючи аналіз матеріалів справи, підготовку заперечення, клопотань, участь в судових засіданнях.
За надання Послуг передбачених цією Додатковою угодою 1 Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 40000,00 грн., який Клієнт зобов'язаний сплатити протягом 6 (шести) місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті. (п.2.1 Договору)
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат приватним виконавцем було подано Акт приймання наданих послуг від 18.10.2021 року, згідно з яким Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги відповідно до додаткової угоди №1 від 14.09.2021 р. до Договору про надання правової допомоги від 08.06.2021 р., вартість послуг складає 40000 грн.
Судом встановлено, що Полякова І.В. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №00642 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Разом з тим, Суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, Відповідач не надав.
Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог статті 126Господарського процесуального кодексу України приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем не було подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого Суд міг дійти висновку щодо витраченого часу адвокатом на надання правової допомоги під час розгляду скарги.
В той же час, Суд зазначає, що справа сторін не є складною, оскільки стосується розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити. Під час розгляду даної справи адвокатом Поляковою І.В. було подано заперечення на скаргу на 4 аркушах, а також здійснено представництво інтересів приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича в одному судовому засіданні 13.10.2021 року.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, Суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, доходить висновку про те, що з Відповідача на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. і саме вказаний розмір суд вважає співрозмірним по відношенню до обсягу фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі №910/7573/21 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 9 -11, Ідентифікаційний код юридичної особи 38092323) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52А, офіс 610, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24 січня 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин