ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2022Справа № 910/12782/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптор Груп"
про стягнення 40154,48 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптор Груп" про стягнення 40082 грн. боргу за договором оренди від 01.04.2019 № 097/19, що переданий позивачу на підставі договору про переведення боргу від 01.04.2021 № 1042121, а також стягнення 72,48 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на відсутності доказів наявності заборгованості та нарахування орендної плати. Крім того, позивачем не додано до направленої відповідачу претензії опису вкладення в цінний лист, за відсутності якого неможливо ідентифікувати вміст листа. Також відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду на підставі статті 226 ГПК України, оскільки остання не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, та доказів підтвердження розміру заборгованості.
У відповіді на відзив позивач звернув увагу на те, що відповідачем підтверджено визнання кредиторських вимог шляхом здійснення часткової оплати за договором. При цьому, чинним законодавством передбачено, що претензія надсилається, зокрема, рекомендованим або цінним листом, або вручається під розписку.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду на підставі статті 226 ГПК України, суд зауважує, що відкриття провадження у справі здійснено після усунення позивачем недоліків позовної заяви та остання відповідає встановленим у статтях 162, 164, 172, 173 ГПК України вимогам. У той же час, викладені відповідачем обставини стосуються незгоди відповідача з вимогами позовної заяви, а не підстав для залишення позовної заяви без розгляду згідно з пунктом 8 частини 1 статті 226 ГПК України. Таким чином, заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Із матеріалів справи слідує, що 01.04.2019 між позивачем, як орендодавцем, та ТОВ «Агелес Компані», як орендарем, укладено договір оренди нежилого приміщення № 097/19, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення за адресою: 01103, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука (Кіквідзе), будинок 43, а саме: складське приміщення загальною площею 57,0 кв.м., у стані, придатному для експлуатації.
Відповідно до пункту 4.2 договору (у редакції додаткової угоди від 30.11.2020 № 3) загальний розмір місячної орендної плати становить 7837,50 грн., крім того ПДВ 20 % - 1567,50 грн., всього 9405 грн.
Згідно з пунктом 4.3 договору орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в термін з дня визначення загального розміру орендної плати до десятого числа поточного місяця.
Факт передачі майна в оренду 01.04.2019 підтверджується підписаним обома сторонами договору актом приймання-передачі.
31.03.2021 між позивачем, як орендодавцем, та ТОВ «Агелес Компані», як орендарем, підписаний договір про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 01.04.2019 № 097/19, згідно з пунктом 3 якого, зобов'язання, припинені даним договором, виконання яких сторонами вже почалося, повинні бути виконані в наступному порядку: орендар зобов'язаний провести розрахунки з орендодавцем (сплатити орендну плату, штрафи, пеню, а також відшкодувати будь-які збитки, додаткові витрати та шкоду, що пов'язані з діяльністю орендаря) відповідно до умов, передбачених договором оренди (разом з усіма змінами, доповненнями та додатками до нього) за весь строк користування до дати його передачі орендодавцю (включно).
Також, 31.03.2021 сторонами договору оренди нежилого приміщення від 01.04.2019 № 097/19 підписано акт приймання-передачі майна з оренди та акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2021, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Агелес Компані» перед позивачем становить 42082 грн.
Поряд із цим, 01.04.2021 між позивачем (кредитор), ТОВ «Агелес Компані» (первісний боржник) та відповідачем (новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 1042121, відповідно до умов якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання перед кредитором за договором від 01.04.2019 № 097/19 по орендній платі та комунальних платежах (далі - Угода), внаслідок чого новий боржник приймає на себе права та обов'язки первісного боржника за Угодою в межах, зазначених у п.1.2 цього договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що на нового боржника згідно п.1.1 цього договору переводяться боргові зобов'язання первісного боржника за Угодою в наступному обсязі та на наступних умовах: проведення розрахунків перед кредитором у розмірі 42082 грн., у строк 60 календарних днів з дати підписання даного договору.
У відповідності до пункту 1.3 договору новий боржник підтверджує та ґарантує, що на момент підписання цього договору ознайомлений зі змістом Угоди, іншими документами та інформацією, що є важливою для переведення боргових зобов'язань, перевірив правильність нарахування боргових зобов'язань та згоден з загальною сумою боргових зобов'язань, зазначеною у пункті 1.2 цього договору.
За умовами пункту 2.1 договору боргові зобов'язання вважаються переведеними (переданими) новому боржнику з моменту набрання чинності цим Договором.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що разом із підписанням даного договору первісний боржник передає новому боржнику документи, що засвідчують обов'язки, що передаються Угодою, та інформацію, яка є важливою для виконання цих обов'язків.
Первісний боржник та новий боржник підтверджують, що вони не мають та не висуватимуть в майбутньому до кредитора за Угодою жодних претензій та заперечень стосовно розміру боргових зобов'язань, що переводяться на нового боржника, особи кредитора та інших умов Угоди.
Даний договір підписаний та скріплений печатками трьох сторін.
З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання зі сплати переведеного на нього боргу виконав частково, сплативши 2000 грн., позивач звертався до відповідача з претензією від 09.06.2021 № 8 щодо сплати 40082 грн. залишку заборгованості. Разом із цим, відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло.
Відповідно до частини 1 статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Положення статті 513 ЦК України передбачають, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (статті 522 ЦК України).
Відтак, наслідками переведення боргу - делегації, є: вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ у зобов'язання нового боржника, зміна суб'єктного складу зобов'язання при збереженні змісту останнього.
З огляду на наведене суд зауважує, що договір про переведення боргу від 01.04.2021 № 1042121 містить підписи як первісного боржника, так і нового боржника - відповідача у справі.
При цьому, в пунктах 2.4, 2.5 договору окремо визначено погодження первісним та новим боржником з сумою боргу в розмірі 42082 грн., що переводиться на відповідача, та щодо якої боржниками не будуть висуватися жодні претензії чи заперечення.
Судом встановлено, що відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення суми основного боргу з орендної плати в загальному розмірі 40082 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача з приводу відсутності опису вкладення до направленої позивачем претензії від 09.06.2021, суд зауважує наступне.
Частина 5 статті 222 ГК України передбачає можливість направлення претензії рекомендованим або цінним листом або врученням адресатові під розписку.
У той же час, частина 1 статті 19 ГПК України унормовує, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Однак, щодо спірних правовідносин відсутній встановлений законом обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
До того ж, згідно з частиною 2 статті 19 ГПК України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Також позивачем нараховані на суму основного боргу в розмірі 40082 грн. три проценти річних у сумі 72,48 грн. за період з 13.07.2021 по 03.08.2021 року.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що останні підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Інвест" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптор Груп" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюнника, 58/1, оф. 8; ідентифікаційний код 44092504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Інвест" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 43; ідентифікаційний код 36147836) 40082 (сорок тисяч вісімдесят дві) грн. основного боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 48 коп. трьох процентів річних, а також 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова