ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2022Справа № 910/12539/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 2) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", 3) Кабінет Міністрів України, 4) Міністерство енергетики України
про стягнення 13771841,84 грн.
Представники сторін:
від позивача: Чуміна К.Г., адвокат,
від відповідача: Коваль О.С., адвокат,
від третіх осіб: не з'явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення за несвоєчасно оплачену електричну енергію за період з травня по липень 2020 року за договором від 05.05.2020 № 1340/01/20 пені в розмірі 3536828,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 1909316,71 грн. та трьох процентів річних у розмірі 7486140,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
17.08.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України.
Ухвалою суду від 21.10.2021 прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" про визнання недійсним пункту договору до розгляду (спільно з первісним позовом). Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання за зустрічним позовом разом із первісним позовом.
10.11.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, підписана директором позивача - Петриковцем К.Я., відомості щодо обмеження повноважень якого на вчинення відповідної процесуальної дії відсутні.
11.11.2021 ухвалою суду заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду задоволено. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" про визнання недійсним пункту договору залишено без розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути 3536828,61 грн. пені, 2146171,07 грн. трьох процентів річних, 8088842,16 грн. інфляційних втрат.
У відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) відповідач наголосив, що позивачем не враховано момент фактичного виконання судових рішень, яким є момент надходження коштів з рахунку боржника на рахунок виконавчої служби. У той же час, порядок та спосіб виконання зобов'язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом встановлені шляхом оформлення протягом 2021-2022 років облігацій внутрішньої державної позики. При цьому, виконання відповідачем договірних зобов'язань напряму залежить від ПрАТ НЕК «Укренерго», яке несвоєчасне здійснює відповідачу оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що прострочення виконання ПрАТ НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання ним договору, при чому що останній передбачає прямий порядок розрахунків між позивачем та відповідачем. Також позивач наголосив на відсутності іншого способу захисту своїх порушених прав, враховуючи що жодний нормативний акт про встановлення іншого порядку та способу виконання відповідачем зобов'язань не прийнятий.
Третя особа-1 у письмових поясненнях наголосила на розрахунку платежів та порядку їх здійснення відповідачем продавцям електричної енергії.
У поясненнях третьої особи-2 зазначено, що відповідач здійснює продаж придбаної ним електричної енергії та має право на своєчасне та повне отримання коштів, при цьому причинно-наслідковий зв'язок між діями ПрАТ НЕК «Укренерго» та виконанням зобов'язань відповідача перед позивачем.
Третя особа-3 у наданих до суду письмових поясненнях звернула увагу на спеціальний порядок розрахунку за електричну енергію за «зеленим» тарифом.
У поясненнях третя особа-4 зауважила, що не є стороною договору від 05.05.2020 № 1340/01/20, проте наразі проводяться переговори з державними банками щодо залучення кредитних коштів для погашення заборгованості відповідача перед учасниками ринку. Розгляд справи третя особа-4 просила проводити за відсутності її представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.05.2020 між відповідачем, як гарантованим покупцем, та позивачем, як продавцем за «зеленим» тарифом, укладено договір № 1340/01/20, відповідно до умов якого позивач зобов'язується продавати, а відповідач купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.
У пункті 2.3 договору узгоджено, що позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до пункту 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 або глави 5 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.
Пунктом 8.3 Порядку № 641 передбачено, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
За змістом 2.5 договору сторони погодили, що вартість електричної енергії, купленої відповідачем у позивача у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Розрахунок за куплену відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої відповідачем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
Згідно з пунктом 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 №1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачем у травні 2020 року.
На виконання умов договору сторонами підписаний акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 3 068 579,38 грн.
25.05.2020 відповідачем здійснено часткову оплату за відпущену у травні 2020 електроенергію на суму 223 372,70 грн.
У той же час, відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок з позивачем за поставлену у травні 2020 року електричну енергію до 26.06.2020 (включно).
Сторонами також був підписаний акт звірки розрахунків станом на 31.05.2020, в якому відповідач визнав спірну суму заборгованості, а відтак 31.05.2020 відповідач був обізнаний про вказану заборгованість.
Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021, яким (з урахуванням ухвали від 19.02.2021) у справі № 910/11887/20 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 845 206,68 грн. основного боргу, 37 314,19 грн. пені за період з 27.06.2020 по 05.08.2020, 99 582,24 грн. штрафу, який зменшено на 50 % від заявленої позивачем суми, та 9 328,55 грн. 3 % річних за період з 27.06.2020 по 05.08.2020, та судовий збір у розмірі 46 365,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11887/20 рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 залишено без змін.
18.06.2021 Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 65862326 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 у справі № 910/11887/20.
За результатами виконавчого провадження № 65862326 сума заборгованості відповідача за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/11887/20 у загальному розмірі 3037796,87 грн. стягнута та перерахована Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рахунок позивача 30.06.2021 року.
Отже, зважаючи на тривале невиконання відповідачем грошових зобов'язань, позивач заявив до стягнення у медах даного позову нараховані на суму основного боргу в розмірі 2 845 206,68 грн. пеню в сумі 134331,07 грн. за період з 06.08.2020 по 27.12.2020, три проценти річних у сумі 76609,09 грн. за період з 06.08.2020 по 29.06.2021, інфляційні втрати в розмірі 269213,48 грн. за період з липня 2020 року по червень 2021 року.
Також, на підставі договору від 05.05.2020 № 1340/01/20 сторонами підписаний акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 25 979 268,62 грн.
У свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату за відпущену у червні 2020 електроенергію на суму 990 693,99 грн.
З огляду на настання строку здійснення розрахунків між сторонами та виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 24 988574,63 грн. за електроенергію за червень 2020 року, позивач звертався до суду з відповідним позовом до відповідача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/13064/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС ДНІПРО" 24988574,63 грн. основного боргу, 135184,09 грн. пені, 874600,11 грн. штрафу, 67592,05 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 406 136,03 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено повністю. Даним рішенням зменшено розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 50%, у зв'язку з чим стягнуто 135184,09 грн. пені та 874600,11 грн. штрафу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №910/13064/20 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 залишено без змін.
03.11.2021 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 67377404 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/13064/20.
09.11.2021 стягнуті в межах виконавчого провадження № 67377404 грошові кошти в сумі 26472086,91 грн. зараховані на банківський рахунок позивача.
Як зазначив позивач, у межах справи № 910/13064/20 пеня нарахована за період з 25.07.2020 по 26.08.2020 у сумі 271108,92 грн., три проценти річних нараховані за період з 25.07.2020 по 26.08.2020 у сумі 67777,23 грн.
Відтак, оскільки відповідач грошові зобов'язання з оплати електроенергії за червень 2020 року здійснив несвоєчасно, позивачем у даній справі нарахована до стягнення пеня у сумі 1245893,40 грн. за період з 27.08.2020 по 25.01.2021, три проценти річних у сумі 900929,87 грн. за період з 27.08.2020 по 08.11.2021, інфляційні втрати в сумі 3082224,71 грн. за період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року.
Крім того, на виконання умов договору від 05.05.2020 № 1340/01/20 сторонами підписаний акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 46 850 494, 86 грн.
Водночас, відповідачем здійснено оплату за відпущену у липні 2020 року електроенергію у загальному розмірі 1 532 824, 04 грн.
У зв'язку з утворенням за відповідачем заборгованості за електроенергію за липень 2020 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому також заявив до стягнення пеню в сумі 595958,41 грн. за період з 22.08.2020 по 30.09.2020, три проценти річних у сумі 148989,60 грн. за період з 22.08.2020 по 30.09.2020, штраф 7 % у сумі 3172236,96 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/15672/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" заборгованість в розмірі 45 317 670, 82 грн., пеню в розмірі 297 479, 20 грн., 3% річних в розмірі 74 291, 26 грн., штраф в розмірі 1 586 118, 45 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 735 678, 97 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому, судом зменшено розмір заявлених до стягнення з відповідача пені, штрафу та 3% річних на 50%.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі №910/15672/20 залишено без змін.
10.06.2021 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 65656857 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі № 910/15672/20.
11.08.2021 відповідно до виписки з банківського рахунку позивачу надійшли грошові кошти, стягнуті за результатами виконавчого провадження № 65656857 у сумі 52812558,53 грн.
Оскільки відповідач грошові зобов'язання з оплати електроенергії за липень 2020 року здійснив несвоєчасно, позивач у межах даної справи нарахував 2156604,14 грн. пені за період з 01.10.2020 по 22.02.2021, три проценти річних у сумі 1168632,11 грн. за період з 01.10.2020 по 10.08.2021, інфляційні втрати в сумі 4737403,97 грн. за період з вересня 2020 року по липень 2021 року.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 4.6 договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.
Разом із цим, при здійсненні арифметичного перерахунку заявлених позивачем пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем не вірно визначені періоди нарахування вказаних санкцій, оскільки не враховано момент фактичного виконання судових рішень у справах № 910/11887/20, № 910/15672/20, № 910/13064/20.
Так, остаточне виконання судових рішень у справах № 910/11887/20, № 910/15672/20, № 910/13064/20 здійснювалось шляхом перерахування коштів в рахунок погашення боргу у виконавчих провадженнях. При цьому, боржник жодним чином не відповідає за подальші дії державного виконавця, зокрема, за затримку перерахування відповідних коштів стягувачу, оскільки виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
Відповідно до п.п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Пунктом 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Відповідно до пункту 1.191 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, від 11.02.2020 у справі № 927/206/19.
Як слідує з матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням від 23.06.2021 № 1/30 стягнуто грошові кошти в сумі 3400451,13 грн. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/11887/20; згідно з платіжним дорученням від 06.08.2021 № 65656857/9 стягнуто грошові кошти в сумі 52812558,53 грн. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/15672/20; згідно з платіжним дорученням від 04.11.2021 № 67377404 стягнуто грошові кошти в сумі 29119698,56 грн. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/13064/20.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахована на суму основного боргу в розмірі 2 845 206,68 грн., що стягнута за судовим рішенням у справі № 910/11887/20, пеня підлягає стягненню в сумі 134331,07 грн. за період з 06.08.2020 по 27.12.2020, три проценти річних підлягають стягненню в сумі 74972,12 грн. за період з 06.08.2020 по 22.06.2021, інфляційні втрати підлягають стягненню в розмірі 269213,48 грн. за період з липня 2020 року по червень 2021 року.
Також, нарахована на суму основного боргу в розмірі 24988574,63 грн., що стягнута за судовим рішенням у справі № 910/13064/20, пеня підлягає стягненню в сумі 1245422,03 грн. за період з 27.08.2020 по 25.01.2021, три проценти річних підлягають стягненню в сумі 890660,59 грн. за період з 27.08.2020 по 03.11.2021, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 3082224,71 грн. за період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року.
Крім того, нарахована на суму основного боргу в розмірі 45 317 670,82 грн., що стягнута за судовим рішенням у справі № 910/15672/20, пеня підлягає стягненню в сумі 2155749,29 грн. за період з 01.10.2020 по 22.02.2021, три проценти річних підлягають стягненню в сумі 1150008,41 грн. за період з 01.10.2020 по 05.08.2021, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 4488373,74 грн. за період з вересня 2020 року по липень 2021 року.
Судом враховані посилання відповідача на врегулювання питання щодо погашення заборгованості відповідача перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики.
Разом із цим, у прикінцевих положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» зупинено на 2022 рік дію абзацу п'ятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", відповідно до якого Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Поряд із цим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені та трьох процентів річних до 1 грн. Як вказав відповідач, «зелений» тариф у рази більший, ніж ціна продажу такої електричної енергії відповідачем, що не дає змогу здійснити її повну оплату. До того ж, виникнення даного спору спричинено невиконання покладених на ПрАТ «НЕК «Укренерго» обов'язків з оплати вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
За змістом частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Отже, ураховуючи виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 05.05.2020 № 1340/01/20 шляхом повного погашення боргу, стягнутого за судовими рішеннями у справах № 910/11887/20, № 910/15672/20, № 910/13064/20, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд для забезпечення балансу інтересів сторін дійшов висновку зменшити розмір заявлених до стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних на 50%.
З огляду на наведене, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1767751,20 грн., розмір трьох процентів річних - 1057820,56 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також, позивачем заявлено до розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 100000 грн.
Водночас, відповідач проти заявлених позивачем до розподілу судових витрат заперечував та просив такі витрати зменшити, а саме відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Із наданих до суду матеріалів слідує, що 29.03.2021 між позивачем, як замовником, та Адвокатським об'єднанням "Юридичний центр Прецедент" укладено договір про надання правової допомоги з додатковою угодою № 1, відповідно до яких замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати правові послуги, із захисту інтересів замовника на стадії досудового та судового (в суді першої інстанції) стягнення з ДП "Гарантований покупець» пені, 3% річних та інфляційних за час тривалої несплати основної заборгованості за придбання електричної енергії, виробленої замовником в період з травня по липень 2020 року.
Відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди орієнтовний час, витрачений на надання правової допомоги замовнику, за цією додатковою угодою: не менше 50 годин.
Сторони узгодили, що вартість послуг виконавця з урахуванням їх обсягу та часу, витраченого на надання правової допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції, складає фіксовану суму у розмірі 100000 грн. без ПДВ, та сплачується замовником у порядку, визначеному пунктом 3.2 договору (на підставі виставленого рахунку). Сторони погодили, що узгоджений у цьому пункті розмір вартості послуг виконавця не залежить від результату розгляду судової справи (пункт 2 додаткової угоди).
30.03.2021 між Адвокатським об'єднанням "Юридичний центр Прецедент" та адвокатом Чуміною К.Г. укладено договір про залучення адвоката для надання правової допомоги.
Згідно з пунктом 1.3. договору від 30.03.2021 на адвоката поширюються всі права та обов'язки Адвокатського об'єднання, пов'язані із наданням правової допомоги замовнику за основним договором - договором про надання правової допомоги від 29.03.2021 року.
16.12.2021 між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Юридичний центр Прецедент" підписано акт № 1 приймання-передання наданих послуг до додаткової угоди № 1 від 29.03.2021 до договору про надання правової допомоги від 29.03.2021 (далі - акт) щодо прийняття позивачем послуг, наданих з моменту укладення договору по 16.12.2021 року.
Відповідно до пунктів 2, 3 акту при наданні правової допомоги за договором та додатковою угодою виконавцем залучено на договірних засадах адвоката Чуміну К.Г. та витрачено 60 годин, загальна вартість послуг складає 100000 грн.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом враховано, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, їх зміст і доводи є неспівмірним зі складністю спору в даній справі.
Так, відповідні послуги зі складання розрахунків, підготовку доказів та копій документів, усунення недоліків позовної заяви, безпосередньо входять до послуги з підготовки та складання позовної заяви, у зв'язку з чим не підлягають окремому відшкодуванню.
Також щодо правової допомоги, визначеної як формування стратегії, надання консультацій, аналіз документів, складання клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, адвокатських запитів та аналіз відповідей на них, аналіз судової практики не мають характеру необхідних та не відповідають критерію розумності, у зв'язку з чим у відшкодуванні даних витрат відповідачем суд дійшов висновку відмовити.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (дана правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність заявлених витрат щодо складання позовної заяви (4 год.), підготовки відповіді на відзив та відзиву на зустрічний позов (1 год.), а також участі в судових засіданнях адвоката в режимі відеоконференції (1,5 год.) у загальній сумі 10833,29 грн. із розрахунку 1 год. роботи = 1666,66 грн. (100000 грн.:60 год.).
У той же час, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10612,34 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" (49037, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9Г; ідентифікаційний код 39527846) 1767751 (один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. пені, 1057820 (один мільйон п'ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 56 коп. трьох процентів річних, 7839811 (сім мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 202364 (двісті дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 33 коп. витрат зі сплати судового збору, а також 10612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн. 34 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 14.01.2022 року.
Суддя К.В. Полякова