ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1167/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим.57, оф. 7,м. Київ,02002
до відповідача: Фізична особа-підприємець Левицька Лілія Іванівна АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 31 770 грн 16 коп.
представники не з"явились
ГО "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулася до господарського суду з позовом до ФОП Левицької Л. І. про стягнення заборгованості в сумі 31770,16грн.
В обґрунтування позовних вимог Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" зазначила, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору КБР №-284/10/19-Н від 01.10.2019 в частині повної та своєчасної сплати щомісячних єдиних платежів за авторські та суміжні права з Фізичної особа-підприємця Левицької Л.І. підлягає стягненю відповідна заборгованість.
Ухвалою від 02.12.2021 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1167/21; поставлено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи призначено на 11.01.2022.
Сторони явку представників в засідання суду не забезпечили.
Позивач адресовано суду заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну допомогу. ( вх. 250/22 від 10.01.2021)
Відповідачем про поважність причин відсутності суд не повідомлено, відзив на позов або будь-які клопотання від відповідача не надходили.
За висновком суду відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу ФОП Левицькій Л.І, яка зазначена у позові та за якою остання зареєстрована в ЄДРПОУ. В матеріалах справи знаходиться рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 17.12.0221 ухвали суду від 02.12.2021.
За вказаних обставин та на підставі п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202, п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності представників сторін.
У відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі.
01.10.2019 між Фізичною особою-підприємцем Левицькою Л.І. (далі - Користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО УЛАСП) укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-284/10/19-Н (далі - Договір), відповідно до якого сторони уклади цей Договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), таж і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Згідно із п. 1.1. Договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2.).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1.).
Договір про надання дозволу на використання авторського права на виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2.).
За договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (далі - Єдиний Щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати Роялті, що визначений у Додатку № 3 до цього Договору на рахунок ПО УЛАСП (п. 3.3.).
Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.3.1. цього Договору.
Як передбачено п. 3. 4 Договору механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав і це правило стосується кожного із дозволів; як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний Щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та Авторську організацію дотримується ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація (п. 3.5.).
Відповідно до п. 3.6. на вимогу користувача організацією щоквартально може бути підготовлений та надісланий користувачу акт підтвердження виплат коштів в електронній формі. Такий акт підтвердження перерахування коштів підписується із використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. У разі необхідності користувачу мати підтвердження перерахування коштів щомісячно, сам користувач готує акт підтвердження перерахування коштів для організації.
Згідно із п. 4.1. Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку № 1 до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.2.).
Надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток № 1 та додаток № 2 до цього Договору (п. 4.3.)).
Вказаний Договір скріплений підписами та печатками сторін.
Додатками №1 та №2 до Договору №КБР-284/10/19-Н від 01.10.2019, між користувачем, від імені якого діє організація, Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" підписано договори про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права.
Відповідно до Додатку № 3 до Договору № № КБР-284/10/19-Н від 01.10.2019
"Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права" об'єктом авторського права зазначено "Камін", вул.Новгородська,39, м.Івано-Франківськ
Згідно із п. 2 Додатку № 3 зазначено, що сторонами погоджений наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, що складає 1250,00грн.
Пунктом 3 Додатку № 3 визначено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числі місяця стосовно якого він сплачується).
Як стверджує позивач, відповідач не виконав належним чином свій обов'язок сплачувати винагороду за Договором на умовах п. 3.4 договору більше ніж 2 календарних місяця, а тому механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, і відповідач має сплатити за цей період винагороду "у вигляді повної передоплати".
Відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору ліцензійні договори, що укладалися відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 рік із автоматичною пролонгацією.
Згідно з п. 5.1 Додатку №1 та №2 до Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 жовтня 2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
Оскільки від відповідача не надходило належного повідомлення про припинення Договору у строк, передбачений Ліцензійними угодами, то зазначений договір було пролонговано на 1 рік.
Отже, за перший рік дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість:
Розмір оплати за один рік складає: 1250.00 * 12 = 3145.16 грн.
Сума розрахована виходячи з того, що, відповідно до Додатку №3 до Договору про правомірне використання, розмір щомісячного єдиного платежу за авторські і суміжні права складає 1 250,00 грн.
У зв'язку з переплатою в період червні 2020 року сума для сплати за липень місяць була перерахована і замість ( 1250.00 * 1 ) = 1250.00 гривень становить 645.16 грн,
Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає: 3 145.16 грн. ( перерахована сума за період липень 2020 року) = 645.16 грн.
Окрім цього, як зазначалося раніше, відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися Відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 (один) рік із автоматичною пролонгацією.
У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання:
« 5.7. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01 жовтня 2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
5.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.. » 8
Відповідно до умов Договору, укладеного між сторонами, Відповідач має заборгованість за період з липня 2020 року до вересня 2022 року включно.
Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за другий рік складає:
1 250,00 грн. X 12 (кількість місяців у другому здійснена оплата послуг) =15 000.00 грн.
році дії договору, за які не була
Сума розрахована виходячи з того, що, відповідно до Додатку №3 до Договору про правомірне використання, розмір щомісячного єдиного платежу за авторські і суміжні права складає 1 250,00 грн.
У зв'язку із введенням карантину у період з листопада 2020 року по січень 2021 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (1200,00 грн. X 3 = 3600,00 грн.) була перерахована і сумарно становить 2 375.00 грн. за зазначений період (три місяці).
Відповідно, сума заборгованості за другий рік дії Договору Відповідача перед Позивачем складає: 13 625.00 грн.
Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за третій рік складає:
1 250,00 грн. X 12 (кількість місяців у другому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 15 000.00 грн.
Сума розрахована виходячи з того, що, відповідно до Додатку №3 до Договору про правомірне використання, розмір щомісячного єдиного платежу за авторські і суміжні права складає 1 250,00 грн.
Відповідно, сума заборгованості за третій рік Відповідача перед Позивачем складає: 15 000.00 грн.
Отже, загальна заборгованість за Договором за два роки становить: 31 770.16 грн.
Норми права, які застосовано судом та мотивована оцінка поданих доказів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Частиною третьою статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 Закону).
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Загальні вимоги до змісту та істотних умов ліцензійного договору закріплені у ст.ст. 1109 - 1111 ЦК України. При укладенні ліцензійних договорів про надання прав на використання окремих об'єктів інтелектуальної власності необхідно враховувати також положення спеціального законодавства, що регулює відносини у сфері охорони таких об'єктів (Закон України "Про авторське право і суміжні права", Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", Закон України "Про охорону прав на промислові зразки", Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" тощо).
За своєю правовою природою ліцензійний договір є двостороннім, оплатним та консенсуальним договором. Двосторонність передбачає покладення на ліцензіара обов'язку надати дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності та кореспондуючого його правам обов'язок ліцензіата сплати винагороду за таке використання. Консенсуальність договорів виражається у набранні ними чинності з моменту досягнення, у передбаченій законодавством формі, згоди сторін по всіх істотних умовах. Оплатність договору підтверджується законодавчим положенням обов'язкової сплати плати за використання об'єкта інтелектуальної власності (ч. 3 ст. 1109 ЦК України).
Крім загальних вимог до змісту цивільно-правового договору, що стосуються сторін, предмета та форми правочину, законодавство містить ряд додаткових істотних умов ліцензійного договору, що пов'язані з специфікою розпорядження правами інтелектуальної власності. До істотних умов ліцензійного договору, можна віднести визначення сторонами:
1) виду ліцензії;
2) сфери використання об'єкта промислової власності;
3) розміру, порядку і строків виплати плати за використання об'єкта ліцензійного договору.
До істотних умов належать також ті, що вимагаються чинним законодавство для договорів даного виду та інші умови, які сторони чи одна з сторін вважає за необхідне включити до змісту договору.
Переважна більшість умов ліцензійного договору сформульовані законодавцем як диспозитивні, тобто такі, що застосовуються у разі, якщо сторони не домовилися про інше. У випадку відсутності погодження сторін щодо окремих умов договору (виду ліцензії, території та строку використання об'єкта промислової власності) застосуються відповідні норми ЦК України. Проте у ряді випадків умови ліцензійного договору сформовані як імперативні вимоги, не погодження яких сторонами має наслідком неукладеність ліцензійного договору. До останніх можна, зокрема, віднести визначення сторонами об'єкта договору, конкретних прав, що надаються за договором, способів використання об'єкта інтелектуальної власності тощо.
Перелік прав та способів використання об'єкта інтелектуальної власності має бути чітко вказаний у ліцензійному договорі. За відсутності такої вказівки, вважається, що майнові права на використання та способи використання об'єкта, вважаються такими, що не надані ліцензіату. Тобто, лише безпосередньо зазначені у тексті договору права та способи використання об'єкта інтелектуальної власності надаються ліцензіату.
Слід також наголосити, що конструкція ліцензійного договору, яка до набрання чинності ЦК України застосовувалася, насамперед, у сфері надання прав на використання об'єктів промислової власності, наразі придатна для опосередкування відносин по наданню прав інтелектуальної власності, у тому числі щодо об'єктів авторського та суміжних прав, незважаючи на відсутність у тексті Закону України "Про авторське право та суміжні права" безпосередньої вказівки на ліцензійний договір як спосіб надання права на використання творів, виконань, фоно- та відеограм тощо.
Враховуючи, що для режиму охорони прав інтелектуальної власності характерна територіальна та часова обмеженість, то у ліцензійному договорі має бути визначено територію та строк дії майнових прав. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права, дія ліцензії поширюється на територію України.
Розмір плати за використання об'єкта інтелектуальної власності на підставі ліцензійного договору встановлюється за вибором сторін в одній із трьох форм. По-перше, у вигляді фіксованої суми, що виплачується ліцензіатом по закінченню відповідного календарного періоду - паушальний платіж. По-друге, у вигляді періодичних платежів (роялті) розмір яких визначається, як правило, у відсотковому відношенню до прибутку ліцензіата, пов'язаного з використанням об'єкту промислової власності. По-третє, як комбінація паушальних платежів та роялті. Слід також враховувати, що урядом встановлені мінімальні ставки авторської винагороди (постанова КМ України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" від 18 січня 2003 р. № 72).
Як вбачається із матеріалів справи, сторони у п. 4.3.Договору передбачили, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та №2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок позивача встановлений цим Договором та Додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті позивачу (від імені і за рахунок користувача) на користь авторської організації та суміжної організації встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього Договору.
Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов Договору та Додатків до нього не сплатив в повному обсязі визначену винагороду у вигляді щомісячних сукупних платежів в сумі31770,16 грн. з урахуванням карантинних обмежень.
Відповідач в установленому ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, матеріали справи не містять доказів оплати визначеної винагороди в повному обсязі, що є істотним порушенням умов Договору та свідчить про порушення відповідачем вимог статті 1109 ЦК України щодо строків оплати.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 31770,16 грн.
Таким чином, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Фізичної особи-підприємця Левицької І.І. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Позивачем при поданні позову надано попередній розрахунок судових витрат, до яких включено витрати на надання правової допомоги в сумі 10 000,00 грн. Окрім того, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про подання доказів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надано наступні документи, які свідчать про такі обставини.
08.11.2021 між Адвокатським об'єднанням "Інтелкрафтс" (Адвокатське об'єднання), з однієї сторони, та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Клієнт), з іншої сторони, укладено Договір №14.792 про надання професійної правничої допомоги про наступне:
- згідно п. 1.1. Договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу;
- згідно п. 1.2. Договору, професійна правнича допомога, що надається за цим Договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов'язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом Клієнта до Фізичної особи - підприємця Левицька Л.І. про стягнення заборгованості за договором № КБР-284/10/19-Н від 01.10.2019 року;
- згідно розділу 4 Договору, п. 3.1. Договору, за надання професійної правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду у наступних розмірах:
підготовка позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції - 10 000,00 грн, без ПДВ;
підготовка апеляційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів Клієнта та складання необхідних документів в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн, без ПДВ;
підготовка касаційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів Клієнта та складання необхідних документів в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн, без ПДВ;
Клієнт оплачує винагороду Адвокатському об'єднанню у строки, погоджені сторонами, але не пізніше дати розгляду справи по суті на відповідній стадії судового розгляду. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок Адвокатського об'єднання (п. 4.2. Договору).
За результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається Акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В Акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана, та її вартість (п. 4.4. Договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін.
На підтвердження надання послуг з правової допомоги підписано Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті Клієнтом від 28.12.2021 за Договором №14.792 від 08.11.2021 про надання професійної правничої допомоги ), відповідно до якого вбачається, що Сторони підтверджують, що Адвокатське об'єднання надало Клієнту послуги на загальну суму 10 000,00 грн, які включають в себе:
1. Підготовка та складання позовної заяви.
2. Роздруківка, посвідчення копій документів.
3. Підготовка процесуальних документів.
Також у справу подано копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю №000083 від 11.12.2017 на ім'я адвоката Хлєбнікова С.Г. та № 3228 від 28.02.2008 на ім'я адвоката Сербуль О.Ю., а також довіреність від 01.07.2021 на ім'я адвокатів Хлєбнікова С.Г. та Сербуль О.Ю..
З викладеного слідує, що конкретний перелік послуг, які надавались адвокатом у даній справі визначено в Акті приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2021
Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Вказаного правового висновку додержується Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.
Водночас, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, витрати позивача на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн є підтвердженими.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Левицька Лілія Іванівна АДРЕСА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А.Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 42502769) 31770,16грн. заборгованості, 2 270,00 грн судового збору та 10000,00грн., витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.01.2022року
Суддя Шкіндер П.А.