номер провадження справи 22/106/17
17.01.2022 Справа № 908/2287/17
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", м. Запоріжжя від 05.01.2021 у справі № 908/2287/17 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6
до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7
про стягнення коштів
орган виконання: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 49, прим. А3
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
від позивача: Абісов А.В. адвокат, довіреність № 14-189 від 26.10.2020;
від відповідача: Грамчук М.О., адвокат довіреність № юр-130-1221 від 29.12.2021;
від виконавця: Котула А.М. особисто
Прибильський В.Г. адвокат, ордер серія ДП № 2171/049 від 18.11.2021;
установив
05.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", м. Запоріжжя від 05.01.2021 у справі № 908/2287/17 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-6/22 від 05.01.2022, враховуючи встановлений десятиденний строк розгляду відповідних скарг, перебування судді Ярешко О.В. у відпустці з 04.01.2022 по 06.01.2022 та з метою не допущення порушення процесуального строку розгляду скарги, справу № 908/2287/17 призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
06.01.2022 ухвалою суду прийнято скаргу до розгляду, судове засідання призначено на 17.01.2022.
Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу. Відводів складу суду не заявлено.
17.01.2022 від скаржника надійшла заява про уточнення вимог скарги на дії Приватного виконавця в якій викладено вимоги про визнання неправомірними дій Приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження АСВП № 68028537 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
Представник позивача з приводу заяви надав письмові пояснення на заяву та зазначив, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або уточнення позовних вимог. Збільшено чи зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. В заяві про уточнення від 14.01.2022 змінено матеріально-правові вимоги скарги, та скаргу обґрунтовано новою підставою з посиланням на порушення приватним виконавцем ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник приватного виконавця також, заперечив щодо поданої заяви та зазначив що скаржником одночасно змінюється і предмет і підстава скарги, що є неприпустимим.
Розглянувши заяву скаржника про уточнення, суд відмовив у її задоволенні, оскільки подання такої заяви як уточнення скарги не передбачено Господарським процесуальним кодексом України та з підстав одночасної зміни предмету та підстав скарги.
Представник скаржника заявила усне клопотання про відмову від скарги в частині виконавчого провадження № 68028603 та щодо зобов'язання приватного виконавця не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали повідомити суд та скаржника про її виконання.
Представник позивача та приватного виконавця заперечили з приводу заявленого клопотання, оскільки скаржником при подачі скарги об'єднано оскарження двох окремих процесуальних документів виконавчого провадження, які повинні оскаржуватись окремо. Відмовляючись від частини вимог скарги, представник позивача намагається виправити помилку об'єднання двох окремих вимог в одній скарзі, що призводить до порушення процесуальних норм та змагальності сторін.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - набудь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 46 ГПК України, суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно із ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Скаржник не подавав заяви по суті скарги із зазначенням про відмову від частини вимог скарги та не викладав таку заяву в окремій письмовій заяві. Клопотання скаржником заявлено в усній формі, одразу після відмови судом у задоволенні уточненої заяви до вимог первісно поданої скарги. З урахуванням вимог ч. 5 ст. 46 ГПК України, до заяви від про відмову від позову (в даному випадку від частини вимог скарги) повинні бути додані докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.
Враховуючи заявлення представником скаржника клопотання в усній формі, неможливості суду об'єктивно оцінити наявність підстав для прийняття відмови скарги від частини вимог скарги за умови не надання доказів на підтвердження таких обставин, суд розцінює заявлене клопотання як таке, що суперечить інтересам особи, яку він представляє, а відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника.
Також представником стягувача було заявлено клопотання про повернення скарги АТ «Запоріжгаз» без розгляду, оскільки за результатами розгляду заяв НАК «Нафтогаз України» про примусове виконання рішення від 30.12.2021 приватним виконавцем Котулою А.М. відкрито два окремі виконавчі провадження, а саме: №№ 68028537; 68028603. Приватним виконавцем вчинено дії з винесення двох (рішень) окремих процесуальних документів виконавчого провадження, які повинні оскражуватися окремо. За змістом прохальної частини, предмет скарги боржника становлять вимоги, які по суті є двома окремими вимогами. Фактично, в межах однієї скарги, заявником заявлено дві окремих вимоги, які виникли на підставі двох різних рішень постанов) приватного виконавця. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 226 ГПК України просить залишити скаргу АТ «Запоріжгаз» без розгляду.
Представник приватного виконавця підтримав клопотання стягувача з підстав наведених у ньому.
Представник боржника заперечила, оскільки підстави для залишення без розгляду скарги відсутні.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Статтею 173 ГПК України, визначені підстави для об'єднання і роз'єднання позовів.
Ухвалою суду від 06.01.2022 прийнято до розгляду скаргу АТ «Запоріжгаз» на дії приватного виконавця Котули А.М., судове засідання для розгляду скарги призначено на 17.01.2022. Вказаною ухвалою суд не залишав без руху скаргу з урахуванням вимог статті 174 ГПК України та не встановлював скаржнику строк для усунення виявлених недоліків, і як наслідок у відповідача був відсутній обов'язок для вчинення таких дій.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для залишення скарги АТ «Запоріжгаз» на дії приватного виконавця без розгляду. У задоволенні клопотання стягувача суд відмовляє.
Розглядається скарга АТ «Запоріжгаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. в наступній редакції прохальної частини:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича по винесенню постанови від 31.12.2021 року про відкриття виконавчих проваджень АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 у справі № 908/2287/17;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 року про відкриття виконавчих проваджень АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 у справі № 908/2287/17;
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича по винесенню постанови від 31.12.2021 року про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 у справі № 908/2287/17;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 року про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 у справі № 908/2287/17.
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича по винесенню постанови від 31.12.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича по винесенню постанови від 31.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі №908/2287/17.
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали повідомити суд та АТ «Запоріжгаз» про її виконання.
Скаргу на дії приватного виконавця заявлено з тих підстав, що не зважаючи на те, що ухвалою суду від 28.12.2021 було заборонено приймати виконавчий документ до виконання, приватним виконавцем 31.12.2021 відкрито виконавче провадження з виконання наказу в примусовому порядку, накладено арешт на грошові кошти та майно. Ухвалу було оприлюднено на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень, та додатково представник боржника здійснив розсилку ухвали приватним виконавцям, у т.ч. Котулі А.М. З урахуванням вимог п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не мав приймати виконавчий документ до примусового виконання. Внаслідок протиправних дій приватного виконавця відкриті два виконавчі провадження та здійснюється примусове виконання наказів, що порушує права боржника. Просить скаргу задовольнити.
Представник позивача щодо скарги заперечив з тих підстав, що боржник на власний розсуд інтерпретує норми пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, в разі коли виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Законом України «Про виконавче провадження», визначено, що не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцями рішення судів про стягнення заборгованості з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, оскільки законодавцем передбачено інший порядок виконання таких рішень і виданих на їх підставі виконавчих документів. Тобто пункт 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» не містить жодної заборони приватному виконавцю приймати виконавчий документ у справі № 908/2287/17 до виконання, оскільки за даним виконавчим документом стягується заборгованість з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», яке не є державним органом, державного та місцевого бюджету або бюджетною установою. Враховуючи, що у приватного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа, він зобов'язаний прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження. Щодо виконавчого провадження 68028603 в скарзі не наведено та відсутні докази неправомірності дій приватного виконавця пов'язані з його відкриттям. Вимоги боржника про зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат за виконавчими провадженнями АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження з розгляду скарги, в цій частині. Вважає, що боржником не доведено та не надано доказів на підтвердження позиції викладеної в скарзі щодо незаконності та неправомірності дій приватного виконавця. Просить у задоволенні скарги відмовити.
Представник приватного виконавця з приводу скарги заперечив з наступних підстав: не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання (повідомлення) та про інформування приватного виконавця про існування ухвали суду від 28.12.2021 у справі № 908/2287/17. Надсилання на електронну пошту копії судового рішення не є належним та допустимим доказом повідомлення особі, якій таке рішення надсилається та не підтверджує факт ознайомлення даної особи із повним текстом відповідного рішення. Враховуючи, що лист представника боржника надійшов не з офіційної електронної адреси АТ «Запоріжгаз», приватний виконавець дізнався про існування ухвали вже після відкриття виконавчих проваджень. Посвідчення копії судових рішень не входить до компетенції адвокатів. Копія ухвали про забезпечення позову доводиться до відома осіб, на яких вона розповсюджується і яких вона стосується, виключно шляхом її надсилання судом зазначеним вище особам. Ухвала суду від 28.12.2021 у справі № 908/2287/17 не була доведена до відома приватного виконавця у спосіб передбачений чинним законодавством, а саме судом. Ухвала суду від 28.12.2017 не забороняє виконавцю розпочати примусове виконання рішення та відкрити виконавче провадження на підставі наказу від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17, оскільки «прийняття до виконання» передбачене як процесуальна дія при передачі виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи відсутність передбачених законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувану, рішення приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження є таким, що вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України. Також зазначив, що вимоги АТ «Запоріжгаз» про визнання неправомірними дій та зобов'язання приватного виконавця Котулу А.М. скасувати постанови про стягнення з боржника основної винагороди та витрат виконавчого провадження не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства та мають розглядатися виключно в рамках адміністративного судочинства.
У судовому засіданні 17.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи та скарги, суд установив наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.12.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя про стягнення 277 740 489,29 грн, задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ основну заборгованість у розмірі 191 364 989,99 грн, пеню у розмірі 38 048 531,88 грн, 3 % річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 38 866 280,25 грн та 239 966,86 грн судового збору.
У частині 38 351,62 грн позовних вимог відмовлено.
16.12.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 у справі № 908/2287/17 в частині відмови у стягненні 38 351,62 грн інфляційних втрат - змінено, та присуджено до стягнення вказану суму.
21.12.2021 на адресу суду надійшла заява АТ «НАК «Нафтогаз України» про видачу наказу. У заяві зазначено прохання: «Видати наказ на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 908/2287/17 протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили».
21.12.2021 на адресу суду надійшла заява АТ «Запоріжгаз» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
22.12.2021 на виконання постанови Центрального апеляційного суддею Ярешко О.В. видано відповідні накази.
22.12.2021 супровідним листом на адресу АТ «НАК «Нафтогаз України» надіслані оригінали наказів.
23.12.2021 ухвалою суду (суддя Ярешко О.В.) заяву (вих.. б/н від 20.12.2021) АТ «Запоріжгаз» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/2287/17 повернути заявнику без розгляду, з тих підстав, що заявником не надані докази надсилання заяви іншому учаснику справи - позивачу.
23.12.2021 до суду надійшли заперечення АТ «НАК «Нафтогаз України» на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
24.12.2021 до суду надійшла заява АТ «НАК «Нафтогаз України» про видачу наказу.
24.12.2021 позивачу надано відповідь про те, що накази були направлені 22.12.2021 на адресу Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України»: вул.. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601 супровідним листом вих. № 022605.
24.12.2021 адвокат Конопліцький Ігор Васильович - представник позивача, ознайомився із супровідним листом та наказами від 22.12.2021.
29.12.2021 матеріали справи № 908/2287/17 повернулися на адресу Господарського суду Запорізької області.
23.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», м. Запоріжжя про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, враховуючи перебування судді Ярешко О.В. у відпустці з 04.01.2021 по 06.01.2021 за поданням щодо підстав відсутності суддів Господарського суду Запорізької області на робочому місці для автоматизованого розподілу від 24.12.2021 заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
28.12.2021 ухвалою суду заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», м. Запоріжжя про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду за відсутності підстав для повернення її без розгляду, надано докази надсилання заяви з додатками на адресу позивача.
Заборонено приймати до виконання виконавчий документ наказ Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/22878/17 про стягнення основної заборгованість у розмірі 191 364 989,99 грн, пені у розмірі 38 048 531,88 грн, 3 % річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 904 631,87 грн та 240 000,00 грн судового збору, до розгляду по суті заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 23.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала від 28.12.2021 була внесена до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» та після роздрукування з нього, була підписана суддею Гороховим І.С. та передана для реєстрації до журналу поштової кореспонденції та направлення сторонам у справі. У базі даних «Діловодство спеціалізованого суду» в графі «дата встановлення статусу «оригінал» міститься запис, що ухвала проведена та підписана із застосування Єдиного цифрового підпису - 28.12.2021 о 14:45:31 год.
Також, у графі - «дата реєстрації в ЄДРСР» міститься запис 29.12.2021 - 00:00 год.
Згідно із інформацією Єдиного реєстру судових рішень щодо ухвали суду від 28.12.2021 у справі № 908/2287/17 зазначено про те, що вказану ухвалу надіслано судом 28.12.2021, зареєстровано 29.12.2021, оприлюднено - 30.12.2021.
Крім того, ухвала суду від 28.12.2021 отримана представником заявника - Бурдак О.В. під розписку через канцелярію суду за довіреністю - 28.12.2021.
28.12.2021 АТ «Запоріжгаз» на електронну адресу приватного виконавця Котули Артема Михайловича PVKotula0386@gmail.соm (відомості з реєстру приватних виконавців) направило листа від 28.12.2021 про врахування в роботі наявності ухвали про заборону приймати виконавчий документ до виконання, а саме: наказ Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 року у справі № 908/2287/17, з додатками: копія ухвали від 28.12.2021 Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2287/17, копія довіреності № Др-56-0721 від 14.07.2021, копія свідоцтва ЗП 002804 від 22.06.2021.
28.12.2021 АТ «Запоріжгаз» на поштову адресу: 69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Олександрівська, 49, прим. АЗ (відомості з реєстру приватних виконавців) приватному виконавцю Котулі Артему Михайловичу цінним листом з описом вкладення за реєстровим трек-номером 6903530259651, направило лист від 28.12.2021 про врахування в роботі наявності ухвали про заборону приймати виконавчий документ до виконання, а саме: наказ Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 року у справі № 908/2287/17, з додатками: копія ухвали від 28.12.2021р. Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2287/17, копія довіреності № Др-56-0721 від 14.07.2021, копія свідоцтва ЗП 002804 від 22.06.2021. D поштовій накладній за реєстровим трек-номером 6903530259651 зазначено номер телефонного зв'язку приватного виконавця Котули Артема Михайловича, а саме: +380978573876 (відомості з реєстру приватних виконавців).
30.12.2021 на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.12.2021 у справі № 908/2287/17 про заборону приймати до виконання виконавчий документ наказ Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРҐІОУ 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основну заборгованість у розмірі 191 364 989,99 грн, пеню у розмірі 38 048 531,88 грн, 3 % річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 38 904 631,87 грн та 240 000,00 грн судового збору, до розгляду по суті заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 23.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
31.12.2021 за результатами розгляду заяв НАК «Нафтогаз України» про примусове виконання рішення від 30.12.2021 приватним виконавцем Котулою А.М. відкрито два виконавчі провадження, а саме:
- від 31.12.2021 № 68028537 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі №908/2287/17 щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основну заборгованість у розмірі 191 364 989,99 грн, пені у розмірі 38 048 531,88 грн, 3 % річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 38 904 631,87 грн та 240 000,00 грн судового збору;
- від 31.12.2021 № 68028603 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі №908/2287/17 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, які об'єднанні в зведене виконавче провадження № 68028985.
В рамках АСВП № 68028537 винесені наступні постанови: 31.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 31.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди; 31.12.2021 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 68028985; 31.12.2021 про арешт коштів; 31.12.2021 про арешт майна боржника; 04.01.2022 про арешт майна боржника; 05.01.2022 про арешт майна боржника; 05.01.2022 про розшук майна боржника; 05.01.2022 про арешт майна боржника; 05.01.2022 про розшук майна боржника; 13.01.2022 про припинення розшуку майна боржника; 14.01.23022 про повернення виконавчого документа стягувачу.
13.01.2022 платіжним дорученням № 456 боржником перераховано стягувану 240 000,00 грн судового збору згідно із постановою апеляційного суду від 16.12.2021 № 908/2287/17.
13.01.2022 на адресу приватного виконавця надійшла заява НАК «Нафтогаз України» про повернення стягувану виконавчого документу - наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 про стягнення основної заборгованості 191 364 989,99 грн, пені у розмірі 38 048 531,88 грн, 3% річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 904 631,87 грн, 240 000,00 грн судового зору.
14.01.2022 приватним виконавцем Котула А.М. надано відповідь АТ «Запоріжгаз» на звернення від 04.01.2022 б/н щодо завершення виконавчого провадження, яким відмовлено у завершенні виконавчого провадження № 68028537.
На час розгляду скарги в Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься інформація про завершення виконавчих проваджень АСВП №№ 68028537, 68028603.
З приводу заявлених вимог скарги на дії приватного виконавця суд наводить наступну свою позицію.
Виконання рішень здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо зокрема: виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб'єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Таким чином, примусове виконання за наказом від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 може бути здійснено приватним виконавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З урахуванням наведеного вбачається, що виконавець, якщо виконавчий документ відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та його пред'явлено до виконання у межах встановленого законом строку до виконавця за належним місцем виконання рішення, відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний прийняти цей виконавчий документ до виконання та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслати сторонам виконавчого провадження за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. При цьому постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається стягувачу - до відома, а боржнику - до виконання.
Тобто примусове виконання наказу полягає у прийнятті виконавчого документа до виконання шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з подальшим здійсненням виконавчого провадження.
28.12.2021 ухвалою суду заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», м. Запоріжжя про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду за відсутності підстав для повернення її без розгляду, надано докази надсилання заяви з додатками на адресу позивача.
Заборонено приймати до виконання виконавчий документ наказ Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/22878/17 про стягнення основної заборгованість у розмірі 191 364 989,99 грн, пені у розмірі 38 048 531,88 грн, 3 % річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 904 631,87 грн та 240 000,00 грн судового збору, до розгляду по суті заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 23.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Вказана ухвала була підписана з використанням ЄЦП та надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 28.12.2021, зареєстрована 29.12.2021, оприлюднена 30.12.2021, ухвала набрала законної сили 28.12.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
З урахуванням вимог статті 4 вказаного Закону, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, як стягувач так і приватний виконавець могли ознайомитися зі змістом ухвали від 28.12.2021 з дня її офіційного оприлюднення - 30.12.2021.
Вжиття судом заходів з зупинення виконання за виконавчим документом або заборони приймати виконавчий документ до виконання під час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не є забезпеченням позову, оскільки спір вже вирішено по суті. Також статтею 328 ГПК України не передбачено надсилання ухвали про зупинення виконання за виконавчим документом або заборони приймати виконавчий документ до виконання державним та приватним виконавцям, оскільки стягував, який пред'являє наказ до примусового виконання є учасником розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Боржником були вжиті заходи для недопущення примусового виконання наказу від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17 шляхом надсилання листа на електронну адресу приватних виконавців виконавчого округу м. Києва та Запорізької області (у т.ч. Котулі А.М. PVKotula0386@gmail.com), Міністерству юстиції України, АТ «НАК «Нафтогаз України» про врахування ухвали суду від 28.12.2021 щодо заборони приймати до виконання спірного наказу. Додатково було надіслано цінний лист з описом вкладення від 28.12.2021 із зазначенням у поштовій накладній номеру телефону приватного виконавця Котули Артема Михайловича про врахування ухвали суду від 28.12.2021. Відомості щодо офіційної електронної та поштової адреси приватного виконавця містяться в реєстрі приватних виконавців.
Не зважаючи на заборону приймати наказ до виконання АК «НАК «Нафтогаз України» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з заявою від 30.12.2021 № 39/10-7703-21 про примусове виконання рішення (вх. № 9621 від 31.12.2021) та 31.12.2021 приватним виконавцем Котула А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68028537 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 № 908/2287/17 про стягнення з АТ «Запоріжгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» основної заборгованості у розмірі 191 364 989,99 грн, пені 38 048 531,88 грн, 3% річних у розмірі 9 422 335,55 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 904 631,87 грн.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 328 ГПК України та п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не повинен був приймати наказ до примусового виконання та виконавчий документ необхідно було повернути стягувачу.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Приватним виконавцем Котула А.М. були винесені постанови від 31.12.2021 про арешт коштів та майна боржника.
У зв'язку з надходженням заяви стягувача про повернення наказу, приватним виконавцем припинено розшук майна боржника та повернуто виконавчий документ стягувану, про що винесено відповідні постанови від 13.01.2022 та 14.01.2022. У постанові від 14.01.2022 про повернення виконавчого документа стягувану зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.
Враховуючи те, що з урахуванням наведених вище норм законодавства приватний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження з примусового виконання наказу від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17, безпідставними є дії виконавця з накладення арешту на кошти та майно боржника.
Таким чином, суд вважає, що скарга в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 68028537 та накладення арешту є такою, що підлягає задоволенню.
Заперечення на скаргу стягувача та приватного виконавця в цій частині, суд вважає безпідставними з урахуванням наведеного.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Разом з тим, на час вирішення скарги в суді виконавче провадження № 68028537 завершено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
У зв'язку з чим, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження з розгляду скарги на дії приватного виконавця в частині зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника за виконавчим провадження АСВП № 68028537, за відсутності предмету спору.
З приводу виконавчого провадження № 68028603 з примусового виконання наказу від 22.12.2021 у справі № 22/2287/17 про стягнення з боржника на користь стягувача 2643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги суд зазначає, що у скарзі не викладено обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини, правові підстави для оскарження дій приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту.
У зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця Котули А.М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП № 68028603 про стягнення 2643,00 грн судового збору.
Щодо оскарження дій приватного виконавця з приводу неправомірності винесення постанови про арешту коштів боржника, то доказів винесення такої постанови не надано. Виконавче провадження АСВП № 68028603 на час вирішення в суді скарги на дії приватного виконавця закрито.
У зв'язку з чим, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження з розгляду скарги на дії приватного виконавця в частині зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження, визнання неправомірними дій приватного виконавця з винесення постанови про арешт коштів боржника та скасування постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника за виконавчим провадження АСВП № 68028603, за відсутності предмету спору.
З приводу вимог скарги про зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат за виконавчими провадженнями АСВП №№ 68028537, 68028603, суд зазначає наступне.
Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення основної винагороди та/або витрат виконавчого провадження, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 29.09.2020 у справі № 295/6656/14.
В силу приписів ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Отже вимоги боржника про зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат за виконавчими провадженням АСВП № 68028537 та АСВП № 68028603 підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження з розгляду скарги, в цій частині.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду скарги судом не постановлено ухвали про зобов'язання приватного виконавця усунути порушення прав заявника, відсутній обов'язок приватного виконавця відповідно до ст. 345 ГПК України повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали про її виконання.
Приватним виконавцем Котулою А.М. було укладено із адвокатом Прибильеьким В.Г. договір № 01-10-21П про надання правової допомоги від 01.10.2021 року.
На підставі даного договору адвокатом Прибильеьким В.Г. надаються приватному виконавцю Котулі А.М. послуги, зокрема і по підготовці відзиву на скаргу АТ «ОГС «Запоріжгаз» та інші послуги необхідні для захисту прав приватного виконавця, у зв'язку із чим приватний виконавець планує понести витрати по розгляду справи № 908/2287/17 в розмірі 54 000,00 гривень, що складаються із витрат на підготовку копії матеріалів виконавчого провадження для надання до суду, поштових відправлень, витрати пов'язані із правничою допомогою, тощо.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору, вартість надання послуг за цим договором встановлюється сторонами за усним узгодженням, виходячи із складності справи. Вартість фактично наданих адвокатом клієнту послуг, клієнт сплачує адвокату протягом 5 місяців після підписання сторонами відповідних актів про надання послуг, в яких визначається вартість фактично наданих послуг. Обсяг наданих послуг погоджується та визначається в акті про надання послуг.
У відзиві на скаргу зазначено про надання адвокатом Прибильским В.Г. послуг приватному виконавцю в рамках справи № 908/2287/17 (по розгляду скарги від 05.01.2022 на дії та постанови приватного виконавця у виконавчих провадженнях № 68028537 та № 68028603) на загальну суму 54 000,00 грн, які просить стягнути із АТ «ОГС «Запоріжгаз», у разі відмови в задоволені скарги останнього.
Відповідно до ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо буде постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу приватним виконавцем до відзиву додано копії документів, а саме: договір № 01-10-2ПП від 01.10.2021 про надання правової допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3624 адвокат Прибильський Віталій Геннадійович; ордер серія ДП № 2111/049 від 18.11.2021; акт надання послуг № 14/01 від 14.01.2022.
В акті надання послуг № 14/01 від 14.01.2022 який підписано між сторонами та скріплено печаткою приватного виконавця зазначено про виконання адвокатом наступних робіт (надання таких послуг):
- правовий аналіз скарги АТ «ОГС «Запоріжгаз» на дії та постанови приватного виконавця ВО Запорізької області Котули А.М. від 31.12.2021 у ВП № 68028537 та ВП № 68028603 у справі № 908/2287/17. Надання усних консультацій за результатами проведеного правового аналізу скарги, кількість витрачених годин - 6, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 18 000,00 грн;
- аналіз судової практики у подібних правовідносинах. Аналіз практики Європейського суду з прав людини, кількість витрачених годин - 5, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 15 000,00 грн;
- підготовка (написання, формування пакету документів для подачі в суд) відзиву на скарги АТ «ОГС «Запоріжгаз» на дії та постанови приватного виконавця ВО Запорізької області Котули А.М. від 31.12.2021 у ВП № 68028537 та ВП № 68028603 у справі № 908/2287/17, кількість витрачених годин - 7, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 21 000,00 грн. Разом 54 000,00 грн.
Представник скаржника заперечив з приводу заявлених витрат на професійну правничу допомогу зазначивши про те, що вони є значно завищеними для даної скарги, необґрунтованими та надані послуги визначені пунктом 2 акту взагалі не підтверджені щодо часу їх надання та пов'язаності із розглядом скарги на дії приватного виконавця.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Розглянувши надані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає розмір таких витрат у 54 000,00 грн для розгляду даної скарги з урахуванням її складності, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг), значно завищеними.
Обґрунтованим часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є таким:
- правовий аналіз скарги АТ «ОГС «Запоріжгаз» на дії та постанови приватного виконавця ВО Запорізької області Котули А.М. від 31.12.2021 у ВП № 68028537 та ВП № 68028603 у справі № 908/2287/17. Надання усних консультацій за результатами проведеного правового аналізу скарги, кількість витрачених годин - 1,5, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 4500,00 грн;
- аналіз судової практики у подібних правовідносинах. Аналіз практики Європейського суду з прав людини, кількість витрачених годин - 1, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 3000,00 грн;
- підготовка (написання, формування пакету документів для подачі в суд) відзиву на скарги АТ «ОГС «Запоріжгаз» на дії та постанови приватного виконавця ВО Запорізької області Котули А.М. від 31.12.2021 у ВП № 68028537 та ВП № 68028603 у справі № 908/2287/17, кількість витрачених годин - 1,5, ціна роботи (послуги) за годину - 3000,00 грн, сума за виконані роботи (послуги) - 4500,00 грн. Разом 12 000,00 грн.
Включення виконаних робіт з формування пакету документів для подачі в суд до витрат на професійну правничу допомогу суд вважає безпідставним, оскільки надані до матеріалів справи копії документів ВП № 68028537 засвідчені приватним виконавцем Котула Артем Михайлович, а не адвокатом.
З урахуванням оскарження дій приватного виконавця за двома виконавчими провадженнями, скарга містить вимоги по 8 пунктів за кожним з них, загалом 16. Судом відмовляється у задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця Котули А.М. по винесенню постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження АСВП № 68028603 та з урахуванням визнаного обґрунтованим розміру витрат на професійну правничу допомогу та кількості вимог скарги, з боржника на користь приватного виконавця підлягає присудженню 750,00 грн таких витрат, 12 000,00 грн / 16 = 750,00 грн (1 вимога).
Керуючись ст. ст. 129, 129, 231, 233- 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Скаргу АТ «Запоріжгаз», м. Запоріжжя на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження АСВП № 68028537.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням АСВП № 68028537.
Закрити провадження з розгляду скарги за відсутністю предмету спору щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника виконавчого провадження АСВП № 68028537.
У задоволенні скарги про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про відкриття виконавчого провадження АСВП № 68028603, відмовити.
Закрити провадження з розгляду скарги за відсутністю предмету спору щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника та усунення порушень шляхом скасування постанови від 31.12.2021 року про відкриття виконавчого провадження, та скасування постанови від 31.12.2021 про арешт коштів боржника виконавчого провадження АСВП № 68028603.
Закрити провадження з розгляду скарги з тих підстав, що скарга не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства про:
- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчими провадженнями АСВП №№ 68028537, 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17;
- зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчими провадженнями АСВП №№ 68028537, 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича з винесення постанови від 31.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчими провадженнями АСВП №№ 68028537, 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17;
- зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича усунути порушення шляхом скасування постанови від 31.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчими провадженнями АСВП №№ 68028537, 68028603 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 у справі № 908/2287/17.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (вул. Заводська буд. 7, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 03345716) на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича (вул.. Олксандрівська 49, приміщення А-3, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2022.
Суддя І. С. Горохов