21.01.2022 справа № 908/200/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за заявою про видачу судового наказу
Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» (вул. Тарасівська, буд. 3, м. Харків, 61068; ідентифікаційний код 33109845)
Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» (вул. Героїв України, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; ідентифікаційний код 43890804)
про стягнення 26853,31 грн. за договором поставки № 07/12-20/02 ДЕ від 07.12.2020
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області 18.01.2022 надійшла заява № б/н від 31.12.2021 товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» про видачу судового наказу щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» 26853,31 грн., які складаються з: 22540,90 грн. грошової заборгованості за договором поставки № 07/12-20/02 ДЕ від 07.12.2020, 1500,67 грн. пені, 692,90 грн. 3% річних та 2118,84 грн. інфляційних втрат. Заявник просить покласти судові витрати на боржника, в тому числі щодо оплати 2000,00 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022 вказану заяву передано для розгляду судді Левкут В.В.
Господарським судом Запорізької області 21.01.2022 видано судовий наказ в порядку наказного провадження. Стягнуто з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» 22540,90 грн. заборгованості за договором поставки №07/12-20/02 ДЕ від 07.12.2020, 1500,67 грн. пені, 692,90 грн. 3% річних, 2118,84 грн. інфляційних втрат та 248,10 грн. судового збору.
У заяві про видачу судового наказу заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. До заяви надано договір про надання правничої допомоги № 5 від 08.12.2021, укладений ТОВ «Дон-Термінал» та адвокатом Картавих Сергієм Миколайовичем, акт приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 31.12.2021 та платіжне доручення № 14513 від 30.12.2021 на суму 2000,00 грн.
Розглянувши подану заяву в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (ст. 154 Господарського процесуального кодексу України).
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Отже, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157 ГПК України.
Водночас, відповідно до приписів розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути предметом стягнення за судовим наказом відповідно статей 147-148 ГПК України, оскільки факт та розмір їх понесення з метою розподілу між сторонами входять до предмета доказування та їх співмірність може бути оспорена, що неможливо при спрощеному вирішенні цього питання.
Виходячи з вищевикладеного в сукупності, процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Слід відзначити, що заява про видачу судового наказу в частині стягнення з боржника витрат на правничу допомогу за укладеним ТОВ «Дон-Термінал» та адвокатом Картавих Сергієм Миколайовичем договором про надання правничої допомоги № 5 від 08.12.2021 суперечить самій суті наказного провадження, оскільки такий договір не є укладеним заявником та боржником і сплачена заявником за ним сума не є неоспорюваною заборгованістю боржника.
Частина 1 ст. 13 ГПК України визначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам ч. 1 ст. 13 ГПК України.
Крім того, частина 4 ст. 129 ГПК України визначає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.
За таких обставин, виходячи з того, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про стягнення у порядку наказного провадження, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимоги ТОВ «Дон-Термінал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 147, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано 21.01.2022
Суддя В.В. Левкут