номер провадження справи 33/125/21
12.01.2022 Справа № 908/3587/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
при секретарі судового засідання Хилько Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/3587/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (бул.Т.Шевченка, буд. 6, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 35449872)
до відповідача: Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-а, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952)
про стягнення 56064,75 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Ференець О.Є (ордер серії АР №1078197 від 10.01.2022);
від відповідача: Близнюк Р.Є. (довіреність №3 від 04.01.2022);
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» з позовом про стягнення з відповідача: Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» основного боргу в розмірі 43769,21 грн., пені в сумі 3801,79 грн., 3% річних в розмірі 2554,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 5939,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.09.2019 сторонами укладено договір про надання послуг з поточного ремонту №527-ПР/2019, на виконання якого позивач виконав на замовлення відповідача послуги з поточного ремонту під'їздів № 1-4 житлового будинку №10 по вул. Якова Новицького у м. Запоріжжя - часткову заміну проводки та арматури на суму 43769,21 грн. Відповідач не оплатив послуги у встановлений строк, внаслідок чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість у розмірі 43769,21 грн. За прострочення оплати послуг позивач на підставі п. 9.4 договору нарахував на суму боргу пеню за період з 22.12.2019 по 22.06.2020 в сумі 3801,79 грн., а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних у сумі 2554,20 грн. за 710 днів станом на дату подання позовної заяви та інфляційні втрати за період з грудня 2019 року по жовтень 2021 року в сумі 5939,55 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 510, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 627, 837, 854, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/125/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 12.01.2022 о 10 год. 30 хв.
Позивач та відповідач отримали копію даної ухвали суду 17.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
11.01.2022 від відповідача надійшло клопотання про визнання позовних вимог у повному обсязі, в якому відповідач просить суд вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору, стягнення з відповідача 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
12.01.2022 від позивача надійшла заява про повернення 50% сплаченого судового збору на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України.
В судовому засіданні 12.01.2022 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заяву про повернення позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Представник відповідача визнав позовні вимоги, підтримав клопотання про повернення позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору, стягнення з відповідача 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
В судовому засіданні 12.01.2022 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
18.03.2019 Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (підрядник, позивач) укладено договір №527-ПР/2019 про надання послуг поточного ремонту.
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього договору власними та залученими силами і засобами (в тому числі, але не виключно, з використанням наданих замовником матеріалів) послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (послуги на виконання поточного ремонту під'їзду №1-4 житлового будинку №10 по вул. Якова Новицького у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об'єкт в експлуатацію.
Згідно з п. 2.1 договору ціна послуг за цим договором складає 43769,21 грн., у тому числі ПДВ - 7294,89 грн. Ціна послуг визначається розрахунком договірної ціни за обсягами (етапами, видами) робіт, який є невід'ємною частиною договору.
Сторони погодили договірну ціну робіт станом на 17.09.2019 в сумі 43769,21 грн.
За умовами п. 4.1 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.
Згідно з п. 5.3.2 договору замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт у визначені цим договором терміни.
Відповідно до п. 4.5 договору оплата замовником виконаних підрядником послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.
На виконання договору позивач виконав на користь відповідача обумовлені договором роботи з поточного ремонту під'їзду №1-4 житлового будинку №10 по вул. Якова Новицького у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) на суму 43769,21 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом приймання 22.10.2019 (за жовтень 2019 року) на суму 43769,21 грн.
Відповідач не оплатив послуги у встановлений строк.
На підставі вказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” основного боргу в розмірі 43769,21 грн., пені в сумі 3801,79 грн., 3% річних в розмірі 2554,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 5939,55 грн.
Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором про надання послуг поточного ремонту №527-ПР/2019 від 18.03.2019, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором будівельного підряду.
Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За умовами п. 4.1 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.
Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року на суму 43769,21 грн. сторони підписали 22.10.2019.
Отже, останнім строком оплати робіт є 21.12.2019.
Відповідач не оплатив виконані роботи у встановлений строк, внаслідок чого з 22.12.2019 утворилась заборгованість у розмірі 43769,21 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів оплати робіт на суму 43769,21 грн., суму заборгованості визнав.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за виконані роботи в розмірі 43769,21 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.4 договору передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно з п. 4.1, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язань.
Строку нарахування пені договором не встановлено, тому підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За прострочення оплати послуг на суму 43769,21 грн. позивач на підставі п. 9.4 договору нарахував на суму боргу пеню за період з 22.12.2019 по 22.06.2020 в сумі 3801,79 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Пеня розрахована в межах шестимісячного строку нарахування пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати послуг позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідно до уточненої позовної заяви нарахував 3% річних 710 днів прострочення в сумі 2554,20 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2020 року по жовтень 2021 року в сумі 5939,55 грн., які просить стягнути з відповідача.
Суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2554,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5939,55 грн.
Враховуючи викладене, позові вимоги судом задоволено у повному обсязі.
До початку розгляду справи по суті відповідач подав заяву про визнання позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2270,00 грн.
Отже, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1135,00 грн. після набрання судовим рішенням законної сили.
Решта судового збору в розмірі 1135,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В позовній заяві зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача в позовній заяві.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання професійної правничої допомоги №25/АМЗ від 25.11.2021 з актом №1 від 29.11.2021 надання-прийому професійних правничих послуг по етапу 1 договору №25/АМЗ від 25.11.2021, які підписано між позивачем та адвокатським об'єднанням «Фінанси та Право» в особі керуючого партнера Ференця О.Є. Повноваження Ференця О.Є. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №300 від 30.07.2003. Відповідно до вказаного акту надання-прийому професійних правничих послуг позивачу надано послуги зі з'ясування обставин справи та вивчення документів - 1 година вартістю 1000,00 грн., а також з підготовки позовних матеріалів - 2 години вартістю 2000,00 грн., всього на суму 3000,00 грн.
На оплату правової допомоги позивачу виставлено рахунок №05АМЗ/11 від 29.11.2021 на суму 3000,00 грн. Платіжним дорученням №377 від 29.11.2021 позивач оплатив на користь адвокатського об'єднання «Фінанси та Право» за договором про надання правничої допомоги суму 3000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг підтверджені належним чином.
Відповідач не надав заперечень проти стягнення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-а, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (бул.Т.Шевченка, буд. 6, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 35449872) основний борг у сумі 43769,21 грн. (сорок три тисячі сімсот шістдесят дев'ять грн. 21 коп.), пеню в сумі 3801,79 грн. (три тисячі вісімсот одна грн. 79 коп.), 3% річних у сумі 2554,20 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 20 коп.), інфляційні втрати в сумі 5939,55 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 55 коп.), витрати на оплату судового збору в сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять грн. 00 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1135,00 грн. ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.01.2022..
Суддя М.В. Мірошниченко