номер провадження справи 34/189/21
14.01.2022 Справа № 908/3255/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши матеріали справи № 908/3255/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ідентифікаційний код юридичної особи 20033533 (вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 55 779 грн 78 коп.
Без виклику учасників справи.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 26.10.2021 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 55779 грн 78 коп. страхового відшкодування, 2270 грн 00 коп. судового збору та 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Позов заявлено на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021, справу 908/3255/21 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2021 у справі № 908/3255/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали, 18.11.2021 та 17.11.2021, відповідно.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
26.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з визнанням позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 55779 грн 78 коп., завданої в результаті ДТП в порядку суброгації та з клопотанням про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката до 1500 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом прийнято до розгляду відзив, в якому відповідач визнає позов та просить зменшити витрати на оплату правової допомоги адвоката до 1500 грн 00 коп.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Уніка» (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (страхувальник) 02.10.2020 укладено договір добровільного страхування наземних транспортного транспорту № 021171/4055/0000385 (надалі - договір страхування).
Предметом вказаного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «RENAULT SANDERO», д/н НОМЕР_1 , у т.ч. внаслідок матеріальних збитків при дорожньо-транспортній пригоді.
Строк дії договору встановлено з 17.10.2020 по 16.10.2024.
06.05.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «RENAULT SANDERO» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісу № ЕР/203746170.
В результаті даної ДТП пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА», транспортний засіб «RENAULT SANDERO» д/н НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку № АМF 9301884 від 07.05.2021 ТОВ «Компанія Алекс» склала 70 843,40 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00426394 від 29.06.2021 визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 67515,89 грн. (70843,40 грн - 3327,51 грн (франшиза)), яку сплачено в якості страхового відшкодування на ТОВ «Компанія Алекс», що підтверджується платіжним дорученням № 230271 від 30.06.2021.
Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору.
Відповідно до постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 428/4281/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність володільця «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_2 станом на 06.05.2021 була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісу № ЕР/203746170 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, із лімітом відповідальності - 130 000 грн 00 коп. за шкоду заподіяну майну, та франшизою - 2 500 грн. 00 коп.
Заявою від 13.07.2021 позивач звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування.
Відповідачем отримано заяву 26.07.2021, однак відповіді на заяву не надано. Страхове відшкодування на користь позивача не сплачено.
На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» 55 779 грн 78 коп. страхового відшкодування, 2270 грн 00 коп. судового збору та 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу було предметом позовним вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно п. 13 частини «А», п. 9.7.2 частини «Б» договору № 202.20.2546397 розмір завданих збитків визначається і страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлень, актів виконаних робіт та інших документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту на СТО.
Згідно положень ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром)
Як свідчать матеріали справи, зокрема, відповідь від НПУ та постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 428/4281/21, 06.05.2021 сталася ДТП за участю транспортних засобів «RENAULT SANDERO» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у позивача та «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР/203746170, і який судовим рішенням визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті даної ДТП пошкоджено застрахований у позивача транспортний засіб «RENAULT SANDERO» д/н НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.
На підставі рахунку ТОВ «Компанія Алекс» № АМF 9301884 від 07.05.2021 вартість відновлювального ремонту склала 70 843,40 грн.
Згідно страхового акту № 00426394 від 29.06.2021, на підставі вищевказаного рахунку визначено суму страхового відшкодування в розмірі 67515,89 грн. (70843,40 грн - 3327,51 грн (франшиза)).
Платіжним дорученням № 230271 від 30.06.2021, за заявою страхувальника на користь ТОВ «Компанія Алекс» сплачено страхове відшкодування згідно договору № 021171/4055/0000385 від 02.10.2020 в сумі 67515 грн 89 коп.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" та у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).
Як вже зазначалось, відповідно до постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 428/4281/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент дорожньо-транспортної пригоди 06.05.2021 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_2 була застрахована у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» відповідно до полісу № ЕР/203746170.
Відповідно до ст. 3 Закону України від "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до лімітів полісу № ЕР/203746170 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 грн., франшиза - 2500 грн 00 коп.
Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою 2054 від 13.07.2021 про виплату страхового відшкодування.
Відповідачем отримано заяву 26.07.2021.
Доказів відповіді на заяву та виплати вказаної суми відповідачем позивачеві суду не надано.
У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються виграти, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно звіту № 12022 від 30.06.2021 ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає 58 279,78 грн., а коефіцієнт фізичного зносу становить 0,3574 %.
Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить: 58279,78 грн. -2 500,00 грн. = 55 779,78 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наданими у справу доказами підтверджується, що відповідач є страховиком за полісом № ЕР/203746170, який на момент ДТП 06.05.2021 був діючим, а вина водія застрахованого за цим полісом транспортного засобу встановлена постановою суду. Факт виплати позивачем страхового відшкодування за заявою страхувальника в розмірі 67515 грн 89 коп. підтверджується матеріалами справи. Страхове відшкодування заявлено в межах ліміту відповідальності страховика - відповідача, з урахуванням франшизи та коефіцієнту фізичного зносу.
Відповідач не надав суду доказів виплати страхового відшкодування позивачу, натомість у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 55 779 грн 78 коп.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 55779 грн 78 коп.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 55 779 грн 78 коп. підлягають задоволенню.
Беручи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 130 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 135 грн 00 коп. (2 270 грн 00 коп. *50%). Решта суми судового збору - 1 135 грн 00 коп. підлягає поверненню позивачеві за його відповідним клопотанням.
Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» було підписано договір № 1/20ю від 31.12.2020, відповідно до якого, Адвокатське бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» зобов'язується за дорученням позивача надати правову допомогу, у т.ч. із захисту інтересів клієнта в суді.
Договір підписаний з боку обох сторін та мітить всі суттєві умови, передбачені для даного виду договору.
На виконання умов договору та додатку № 1 від 16.10.2021, яким передбачено відповідні дії щодо відшкодування заборгованості за випадком від 06.05.2021 на суму страхового відшкодування - 67 515 грн 89 коп., сторонами складено та підписано акт наданих послуг № 153 від 26.10.2021 на суму 6000 грн 00 коп. за повний збір та аналіз документів по страховій справі, дослідження і оцінка документів та написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу.
Позов підписано представником позивача - адвокатом Білоконь І.В., на підставі ордеру серії КС№ 1386831, виданим 16.09.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно рахунку № 153 від 26.10.2021, на підставі договору, позивачем сплачено Адвокатському бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням №2841 від 26.10.2021.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.
Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 6 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
На підставі викладеного, судом відмовляється у задоволенні заяви про зменшення витрат на правничу допомогу до 1500 грн 00 коп.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн 00 коп.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ідентифікаційний код юридичної особи 20033533 (вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112) 55 779 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн 78 коп. страхового відшкодування, 1 135 ( одна тисяча сто тридцять п'ять ) грн 00 коп. судового збору та 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу адвоката.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 14.01.2022.
Суддя А.О. Науменко