номер провадження справи 27/185/21
10.01.2022 Справа № 908/2764/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" (вул. двадцять Третього Серпня, буд. 20-А, м. Харків, 61072; адреса адвоката Нікітіна С.В. ( АДРЕСА_1 ) ідентифікаційний код юридичної особи 39759866)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" (пр. Соборний, буд. 63, офіс 28, місто Запоріжжя ідентифікаційний код юридичної особи 39268782)
про стягнення 56 553 грн. 42 коп.
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" 50 000 грн. 00 коп. боргу, 6 553 грн. 42 коп. пені за прострочення оплати.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2764/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 29.09.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
19.10.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 56 553 грн. 42 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 25.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі № 908/2764/21, номер провадження 27/185/21. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі, що отримана представником 03.11.2021.
Ухвалою про відкриття провадження у справі судом було запропоновано надати відповідачу відзив на позовну заяву. Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.01.2022.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
23 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" (Орендар) був укладений Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/09 (Договір).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди сільськогосподарську техніку з екіпажем, а саме: Комбайн з/зб-й CLASS LEXION 480, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайн з/зб-й CLASS LEXION 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Об'єкт оренди).
Орендодавець засвідчує відсутність претензій третіх осіб на Об'єкт оренди, а також те, що на момент підписання цього Договору Об'єкт оренди не знаходиться під арештом або забороною, не виступає предметом будь-якого іншого Договору, а право власності на нього не перебуває під жодним обтяженням. Об'єкт оренди передасться Орендарю для використання його у відповідності до напрямів його господарської діяльності (п.п. 1.2, 1.3 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору передбачено, що вступ Орендаря у володіння та користування Об'єктом оренди настає одночасно з підписанням Сторонами Акту про його прийом-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, надав на адресу Відповідача сільськогосподарську техніку з екіпажем, що підтверджується актом прийому - передачі до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 23.09.2020 року, технічним завданням №1 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 23.09.2020 року, актом прийому-передачі (повернення) до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №23/09 від 29.09.2020 року, актом надання послуг №15 від 28.09.2020, який підписано без заперечень та зауважень двома сторонами.
Згідно п. 5.3.2 Договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на умовах, визначених у розділі 4 Договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату залежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сума орендної плати встановлюється в «Технічному завданні», яке містить інформацію про вид, об'єм робіт, та інше.
Відповідно до п. 4.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування належних сум на поточний рахунок Орендодавця протягом 3 банківських днів після виконання «Технічного завдання» та підписання між Орендарем та Суборендарем акту виконання частини «Технічного завдання».
Позивач посилається на те, що відповідач в порушення положень п.4.2, п.5.3.2 Договору не виконав своє зобов'язання з оплати орендної плати в сумі 50 000 грн. за період з 02.10.2020 по 17.09.2021.
В зв'язку з невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, а саме, передав відповідачу об'єкт оренди.
Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем орендної плати, згідно умов Договору.
Сума боргу також підтверджена двосторонньо підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2020 по 20.08.2021.
За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що об'єкт оренди по Договору не було оплачено відповідачем позивачу в повному обсязі, в зв'язку з чим відповідачем не виконано належним чином своє зобов'язання перед позивачем, а сума неоплаченої оренди склала 50000 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 02.10.2020 по 17.09.2021 суму пені в розмірі 6553 грн. 42 коп.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань, передбачених п. 4.2 Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця за весь період прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий розрахунок пені перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що позивачем невірно визначено розмір пені, стягненню підлягає сума пені в розмірі 6035 грн. 64 коп. за період з 02.10.2020 по 17.09.2021.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" (пр. Соборний, буд. 63, офіс 28, місто Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 39268782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛТД ГРУПП" (вул. двадцять Третього Серпня, буд. 20-А, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код юридичної особи 39759866) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 6035 (шість тисяч тридцять п'ять) грн. 64 коп. пені, 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 01 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано після виходу судді з щорічної відпустки 10.01.2022.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.