майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "14" січня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1353/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у справі №906/1353/21,
15.12.2021 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області надійшла заява від 14.12.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про неплатоспроможність, з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 заяву ОСОБА_1 від 14.12.2021 про неплатоспроможність залишено без руху; ухвалено ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви шляхом подання до суду: належних доказів, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; конкретизованого списку кредиторів і боржників, привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 № 3186/5) із зазначенням повної інформації щодо себе та всіх членів сім'ї; доказів звернення ОСОБА_1 до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка була йому необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 37 215,00 грн; проекту плану реструктуризації боржника, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
20.12.2021 зазначену ухвалу господарським судом було направлено на адресу ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
11.01.2022 на електронну адресу суду (сформовано 10.01.2022 в системі "Електронний суд"), через загальний відділ, від ОСОБА_1 надійшла заява від 10.01.2022 про усунення недоліків, згідно якої заявником зазначено про таке.
Зокрема, заявник зазначив, що ним надано до суду усі наявні у нього кредитні договори, оскільки інших договорів у нього немає (частина з них були оформлені з мікрофінансовими організаціями онлайн без надіслання заявнику примірників).
Заявник зазначив, що у нього немає жодного документу (в тому числі частини кредитних договорів), який би надав можливість самостійно розмежувати основну заборгованість і неустойку та надати до суду конкретизований список кредиторів і боржників, привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Також повідомив, що, на його думку, він зазначив всю відому йому інформацію у наданих деклараціях про майновий стан боржника (із повідомленням про не надання інформації щодо відповідних членів сім'ї) у справі про неплатоспроможність.
Щодо того, що суду не надано доказів, за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією на суму, яка підлягає авансуванню боржником, заявник повідомляє, що, на його думку, відповідно до поданої ним заяви та Угоди з арбітражним керуючим, питання виплати такої винагороди перебуває у площині відносин між арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем та боржником ОСОБА_1 . Посилається на практику Верховного Суду (Постанова Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020). Також, просить суд врахувати наявну судову практику, зокрема, Чернігівського, Рівненського, Харківського, Кіровоградського, Черкаського, Вінницького, Сумського, Житомирського, Київського, Донецького господарських судів, у яких були відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи; при цьому умови оплати праці та докази авансування винагороди арбітражному керуючому у даних справах були надані шляхом укладання договору про розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
Стосовно поданого проекту плану реструктуризації боржника, який повинен був містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції щодо відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме: статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником зазначено про необхідність, на його думку, прощення та списання всіх його боргів.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 вважає, що здійснив виправлення усіх недоліків, на які звернув увагу суд в ухвалі від 04.12.2021 у справі №906/1353/21, тому просить суд: прийняти та розглянути заяву про усунення недоліків, визначених ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 у справі №906/1353/21; відкрити провадження у справі №906/1353/21 щодо визнання ОСОБА_1 неплатоспроможним.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність боржника, заяви про усунення недоліків, докази, додані до зазначених заяв, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявнику, з огляду на таке.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також встановлено перелік відомостей та доказів, які мають бути зазначені/додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником не додано усіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та всіма 15 кредиторами; доказів отримання боржником коштів від усіх кредиторів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів (за наявності); рішень судів (за наявності або повідомити про їх відсутність) про стягнення з боржника заборгованості; виконавчих проваджень щодо боржника; довідок усіх банків та фінансових установ про розмір заборгованості тощо (докази звернення до банків)), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами у відповідному розмірі.
Господарським судом відхиляються доводи заявника про неможливість надання належних доказів (копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором через відсутність таких доказів або втрату, з огляду на те, що заявником не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Слід зазначити, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності відповідної кредиторської заборгованості, її суми та правової природи; надана заявником роздруківка із сайту Українського бюро кредитних історій станом на 22.11.2021 не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Одночасно, заявником не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 ГПК України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників.
Однак, у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів і боржників, наданому заявником, по кожному кредитору зазначена лише поточна заборгованість, тоді як такий список не містить вказівки стосовно структури заборгованості за основним зобов'язанням (відсоткам) та суми неустойки (штрафу, пені) окремо. При цьому сума кредиту зазначена, а склад грошових вимог відповідно до умов договору не визначено, відомостей про часткове виконання зобов'язань за кредитними договорами не наведено, доказів не надано. Крім того, зазначено банківські та фінансові установи - кредиторами, при тому, що заборгованість перед 6 з них - відсутня (не зазначена)
Господарським судом відхиляються доводи заявника про неможливість надання належних доказів, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, структури заборгованості за основним зобов'язанням (відсоткам) та суми неустойки (штрафу, пені) окремо з огляду на те, що заявником не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів від кредиторів (докази звернення до банків, установ для отримання інформації та документів тощо).
У доданих до заяви Деклараціях про майновий стан боржника не зазначено всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
Разом з тим, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 №3186/5) форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію, така інформація може бути отримана заявником з офіційних джерел шляхом відповідних звернень до них.
Проте у доданих до заяви Деклараціях про майновий стан боржника не зазначено всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
З огляду на викладене, заявник не був позбавлений можливості надати до суду докази звернення до відкритих джерел та їх результати.
При цьому боржником ОСОБА_1 не надані відомості (щодо доходів; нерухомого майна; об'єктів незавершеного будівництва; рухомого майна; грошових активів; нематеріальних активів; часток в статному капіталі товариств, підприємств, організацій; майна, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб; майна і коштів, що перебувають в інших осіб; майна і коштів, належних членам сім'ї від інших осіб; майна, яким члени сім'ї боржника володіють спільно з іншими особами тощо), що інформація про членів сім'ї (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри) не може бути отримана ним з офіційних джерел.
При цьому додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність матеріали не містять доказів не можливості отримання ОСОБА_1 з офіційних джерел відомостей щодо членів його сім'ї. Зокрема, ОСОБА_1 не надано доказів звернення до державних органів з метою отримання відомостей (правовстановлюючих документів, витягів з реєстрів тощо) про членів сім'ї, відповідей вказаних органів.
Відсутні також і докази звернення ОСОБА_1 до членів сім'ї з метою отримання інформації, необхідної для заповнення декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Відтак, ОСОБА_1 невірно заповнено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки. Вказані декларації не відповідають наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
В ухвалі Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 зазначено про те, що судом не прийнято договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.11.2021, укладений з арбітражним керуючим Білявським В.В., згідно умов якого оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 17 842,50 грн (п.3.1 договору), як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником та дійшов до висновку, що боржник має надати суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області винагороди керуючому реструктуризацією майна за три місяці виконання повноважень у розмірі 37 215,00 грн.
Однак ОСОБА_1 вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 не виконано, а саме: не надано суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 37 215,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, нормами Кодексу про банкрутство встановлено фіксований розмір основної грошової винагороди.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Відтак держава виконує свій обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на у м о в а х в і д с т р о ч е н н я о п л а т и до р е а л і з а ц і ї м а й н а б о р ж н и к а виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, та п о д а т и до с у д у р а з о м і з з а я в о ю про відкриття провадження у справі про банкрутство в і д п о в і д н е з в е р н е н н я о б о х о с і б (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи. Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
З огляду на зазначене, Верховний Суд встановив наявність умов на укладення угоди з арбітражним керуючим, а саме: укладається на умовах відстрочення оплати та наявності майна боржника для погашення грошової винагороди у розмірі, який підлягає авансуванню боржником.
Договір від 11.11.2021 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений Невмержицьким Віталієм Михайловичем з арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем, складено з порушенням законодавства про банкрутство.
Предмет договору є значно ширшим за право, яке гарантується інститутом авансування (зокрема, у п.п. 1.1. Договору закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника). Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого.
Відповідно до п.п 3.1 зазначеного договору оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 17 842,50 грн за весь строк виконання повноважень Сторони 1 - арбітражного керуючого Білявського В.В., починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Тоді як, відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.12..2021 встановлено у розмірі 2481,00 грн, тому винагорода керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить суму 37 215,00 грн.
Зазначений договір визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
Крім того суд звертає увагу на те, що арбітражний керуючий уклав угоду з боржником на умовах розстрочення оплати його праці (1784,25 грн протягом 10 місяців), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це визначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
Зазначений договір визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
Суду не надано доказів за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму, яка підлягає авансуванню боржником.
Заявник посилається на рішення місцевих судів, як на практику у подібних правовідносинах.
Суд зазначає про те, що в частині 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо обов'язку застосування (врахування) судом висновків, викладених у рішеннях судів першої інстанції (зокрема господарських), норми Господарського процесуального кодексу України таких положень не містять.
З огляду на таке, суд відхиляє доводи заявника про можливість укладання договору на умовах розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
Крім того, слід зазначити, що у вищезазначеній постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 (п. 40) Верховний Суд звернув увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Відтак, вищезазначений договір не може бути прийнятий судом як альтернатива мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
Також слід зазначити, що поданий до суду та запропонований заявником план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не враховує інтереси кредиторів та не є реалістичним.
При цьому сам заявник дійшов висновку, що відповідно до запропонованого плану вимоги кредиторів погашатись не будуть, оскільки навіть без врахування суми на авансування для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, заплановані витрати у заявника перевищують доходи на 328,02 грн.
Відтак, поданий проект плану реструктуризації боргів боржника не містить реальних розгорнутих умов та обґрунтованих пропозицій стосовно відновлення платоспроможності боржника фізичної особи ОСОБА_1 , а фактично поданий, як зазначено заявником у заяві від 10.01.2022 про усунення недоліків, з метою прощення боргів ОСОБА_1 .
На всі вищевказані недоліки заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд вже звертав увагу в ухвалі від 20.12.2021, на що заявник уваги не звернув та недоліків заяви не виправив.
Приписами ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Відтак суд констатує, що заявником вимоги ухвали Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 не виконано, недоліки не усунуто у встановлений судом строк.
З урахуванням зазначеного, заява підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи вищевикладене, заяву ОСОБА_1 в частині клопотання про введення процедури реструктуризації боргів та затвердження кандидатури ОСОБА_2 на призначення керуючим реструктуризацією, а також заяву Вих. №01-12/542 від 21.11.2021 арбітражного керуючого Білявського В.В. на участь у справі №906/1353/21 слід залишити без розгляду на підставі ч.1 п.2 ст.231 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 38, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, ч.1 п.2 ст.231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. Повернути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі №906/1353/21 про неплатоспроможність без розгляду.
2. Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 в частині клопотання про введення процедури реструктуризації боргів та затвердження кандидатури ОСОБА_2 на призначення керуючим реструктуризацією.
3. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Білявського В.В. Вих. №01-12/542 від 21.11.2021 на участь у справі №906/1353/21.
4. ОСОБА_1 повідомити до Господарського суду Житомирської області реквізити банківського рахунку ОСОБА_1 для повернення сплаченої суми 1 800,00 грн з депозитного рахунку Господарського суду Житомирської області на банківський рахунок заявника ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили 17.01.2022 та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата підписання ухвали: 17.01.2022.
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1 - до справи;
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - реком. з пов.