61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
17.01.2022 Справа № 905/2373/21
Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання Вовк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМП ТРАНС», м. Тернопіль
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС», м. Краматорськ Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 13000,00грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМП ТРАНС», м. Тернопіль звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС», м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 13000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг за договором №1203-21/01 від 12.03.2021, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 13000,00грн.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2373/21 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/2373/21; справу №905/2373/21 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; призначено розгляд справи по суті на 17.01.2022.
10.01.2022 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній просить залишити справу без розгляду.
У судове засідання 17.01.2022 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС», м. Краматорськ Донецької області №1 від 04.01.2022 про залишення позову без розгляду, зазначає про таке.
В обґрунтуванням вказаної заяви відповідач вказав, що усі зобов'язання перед позивачем за договором №1203-21/01 від 12.03.2021 виконані та заборгованість сплачена у повному обсязі.
На підтвердження вказаних обставин відповідач надав суду платіжні доручення №2032 від 13.12.2021 та №2148 від 29.12.2021. У призначені платежу зазначено «оплата за транспортні послуги зг.рах. №55.1 від 15.03.2021».
Суд, дослідивши надані документи, встановив, що за вказаними платіжними дорученнями сплачено заборгованість у загальному розмірі 13000,00грн, яка є предметом спору у справі №905/2373/21.
Приписами ч. 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для залишення позову без розгляду, серед яких не передбачено такої підстави, як відсутність предмету спору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору.
Отже, підстави для залишення позову без розгляду відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача, однак, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі внаслідок оплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі заявлених позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями.
Згідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, суд позбавлений можливості за власною ініціативою вирішити питання щодо повернення сплаченого судового збору позивачем.
Суд роз'яснює позивачу, що останній має право звернутися до суду з відповідним клопотанням для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору.
Також, за змістом позовної заяви позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3900,00грн та у разі задоволення позову - 1000,00грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем, про що суд вказує про таке.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Як встановлено судом 06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМП ТРАНС» (далі - Довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (далі - повірений) укладено договір про правову допомогу, відповідно до п.1.1. якого повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ «Транспортна компанія «Дав Транс».
За здійснення дій, що визначені у п. 1.1. цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду у розмірі 3900,00грн (п.2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору при задоволені позову Повірений отримує премію (гонорар успіху) в сумі 1000,00грн.
Сторонами без зауважень підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2021, відповідно до якого вартість послуг складає 3900,00грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви виконавцем є адвокат Лоза В.М., який діє на підставі довіреності б/н від 06.12.2021.
Таким чином, суд дійшов висновку про підтвердження наявними матеріалами справи факту отримання позивачем послуг адвоката.
Щодо гонорару успіху, суд зазначає, що оскільки сторони у договорі визначили виключну підставу для сплати гонорару успіху, у зв'язку із закриттям провадження у справі, підстав для стягнення на користь позивача гонорару успіху у розмірі 1000,00грн відсутні.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3900,00грн, суд, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи відсутність клопотань відповідача про зменшення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог щодо стягнення витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 3900,00грн.
Також, суд звертає увагу на приписи ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що на дату прийняття відповідної ухвали (17.01.2022) призначено розгляд справи по суті, заборгованість у повному обсязі сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі, внаслідок чого саме неправильні дії відповідача спричинили виникнення спору, суд вважає справедливим та розумним покласти на відповідача витрати на професійну правову допомогу у повному обсязі.
Керуючись статтями 126, 129, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі №905/2373/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМП ТРАНС», м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС», м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 13000,00грн закрити за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС», м. Краматорськ Донецької області (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 10, офіс 1109, ідентифікаційний код 34364539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМП ТРАНС», м. Тернопіль (46016, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Симоненка, будинок 4, квартира 188, ідентифікаційний код 38535484) судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3900,00грн.
Ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
У судовому засіданні 17.01.2022 складено та підписано повний текст ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: dn.arbitr.gov.ua.
Суддя Оксана Володимирівна Чернова
О.В. Чернова