61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
17.01.2022 Справа № 905/85/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали
позовної заяви: ОСОБА_1 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_2 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_3 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_4 , с. Білогородка, Київська область, ОСОБА_5 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_6 , м.Харків, Харківська область
до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка, Донецька область, Компанії BARLENKO LTD (Компанії «Барленко ЛТД»), Nicosia, Cyprus (Нікосія, Кіпр), Компанії «METINVEST B.V.» (Компанії «Метінвест Б.В.»), Амстердам, Королівство Нідерланди
про визнання правочину недійсним; стягнення сум компенсації за вилучені акції та сум збитків за неотримані дивіденди,
ОСОБА_1 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_2 , м.Львів, Львівська область, ОСОБА_3 , м. Львів, Львівська область, ОСОБА_4 , с. Білогородка, Київська область, ОСОБА_5 , м.Львів, Львівська область, ОСОБА_6 , м.Харків, Харківська область, звернулись до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка, Донецька область, Компанії BARLENKO LTD (Компанії «Барленко ЛТД»), Nicosia, Cyprus (Нікосія, Кіпр), Компанії «METINVEST B.V.» (Компанії «Метінвест Б.В.»), Амстердам, Королівство Нідерланди, про:
- визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_1 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 172429,70грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_1 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 37780,20грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_2 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 362102,36грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_2 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 79338,43грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_3 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 482803,15гривень, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_3 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 105784,57грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_4 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 862148,48грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_4 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 188901,01грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_5 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 896634,42грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_5 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 196457,05грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
За приписами п.2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Матеріали позовної заяви спрямовано до суду засобами поштового зв'язку 28.12.2021.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлений на рівні 2270,00 грн.
Судом з'ясовано, що кожним з позивачів заявлено одну вимогу немайнового характеру. Позивачами -1, -2, -3, -4, -5 також заявлені вимоги майнового характеру.
В якості доказів сплати судового збору позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до матеріалів позовної заяви додані незасвідчені квитанції:
№47ХС-9ЕМЗ3-В1ЕК-В3Н3 від 06.12.2021 на суму 2571,70грн (платник ОСОБА_1 ), №52АА-ХТ12-59Р7-3КВ5 від 10.11.2021 на суму 2851,45грн (платник ОСОБА_1 ),
№19808 від 13.11.2021 на суму 2270,00грн (платник ОСОБА_2 ),
№0.0.2366930892.1 від 06.12.2021 на суму 10348,00грн (платник ОСОБА_4 ), №0.0.2332391445.1 від 09.11.2021 на суму 7687,74грн (платник ОСОБА_4 ),
№35545969 від 12.11.2021 на суму 18666,40грн (платник ОСОБА_5 ),
№19774 від 13.11.2021 на суму 2270,00грн (платник ОСОБА_6 ).
У відповідності до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом №55 від 07.04.2003 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, п.5.27 якого передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як зазначалось, додані до позовної заяви в копіях документи у підтвердження сплати судового збору позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , а саме квитанції: №19808 від 13.11.2021, №47ХС-9ЕМЗ3-В1ЕК-В3Н3 від 06.12.2021, №52АА-ХТ12-59Р7-3КВ5 від 10.11.2021, №0.0.2366930892.1 від 06.12.2021, №0.0.2332391445.1 від 09.11.2021, №35545969 від 12.11.2021, №19774 від 13.11.2021, не засвідчені згідно із ДСТУ 4163-2003, що унеможливлює розцінення цих документів в якості належних доказів сплати судового збору.
Крім того з матеріалів позовної заяви не вбачається доказів сплати судового збору заявником позову ОСОБА_3 (за вимогу немайнового характеру 2270,00грн та вимогу майнового характеру у сумі 8828,82 (1,5% від вимоги майнового характеру 588587,72грн), а також заявником позову ОСОБА_2 за вимогу майнового характеру у розмірі 6621,61грн (1,5% від вимоги майнового характеру 441440,79грн).
Разом з тим позивачем ОСОБА_2 разом з позовною заявою подано клопотання про зменшення судового збору до розміру 2270,00грн за нематеріальні та матеріальні вимоги, а позивачем ОСОБА_3 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пп.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Досліджуючи ці обставини, суд зазначає, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов, та юридичних осіб за наявності підстав, визначених пунктом 3 вказаної норми.
Умови, визначені у п.п.1, 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні зменшення розміру сплати судового збору.
Метою судового збору є встановлення балансу між правом на доступ до правосуддя та обов'язком держави обмежувати подання необґрунтованих та безпідставних позовів, заяв та скарг до судових органів шляхом встановлення обов'язку для заявників по оплаті судового збору при зверненні до суду.
Положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Законодавством України не визначений обов'язок суду зменшувати розмір судового збору, у разі наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». За наявності таких підстав, суд має право на таке зменшення. Чинне законодавство також не обмежує суд у вирішенні питання про зменшення розміру судового збору в дослідженні майнового стану позивача виключно виходячи з розміру доходу позивача за минулий рік.
Підставами для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору є врахування судом майнового стану сторони за наявності умов, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
В той же час, особа, яка заявляє клопотання про зменшення судового збору, має навести доводи і надати переконливі докази на підтвердження того, що з урахуванням майнового стану цієї особи неможливо або суттєво ускладнено сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
На підтвердження доходів за 2020 рік позивачем ОСОБА_2 надано довідку відповідного управління Пенсійного фонду України. Разом з тим доказів відсутності інших джерел отримання доходів заявником не надано, як і не надано документів на підтвердження майнового стану позивача ОСОБА_2 , які б переконливо свідчили про неможливість або суттєву ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі. В заяві про зменшення розміру судового збору також не обґрунтовано, чим саме обумовлена необхідність зменшення розміру судового збору саме до 5 відсотків від річного доходу за 2020 рік.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення «Княт проти Польщі» від 26.07.2005, пункт 44; рішення «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви належних доказів, що підтверджують обставини, які свідчать про неможливість заявника позову ОСОБА_2 здійснити сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Вказані обставини потребують додаткового доведення.
Щодо поданого клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Пільги щодо сплати судового збору врегульовано ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі-громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У поданому клопотанні ОСОБА_3 зазначив, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорія. До клопотання надано копію відповідного посвідчення, зміст якого неможливо з'ясувати через погану якість виготовленої копії, що унеможливлює встановити викладені в клопотанні обставини, з огляду на що означений документ не є належним доказом, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що є порушенням вимог п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Отже обставини щодо наявності встановлених законом підстав для звільнення заявника позову ОСОБА_3 від сплати судового збору потребують додаткового доведення.
Підсумовуючи, суд констатує недодержання при поданні позовної заяви вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення наведених недоліків позовної заяви.
Керуючись чч.1,2 ст.174, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня одержання ухвали про залишення позову без руху шляхом:
- надання доказів сплати позивачами судового збору;
- надання доказів у підтвердження обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору заявником позову ОСОБА_2 ,
- надання доказів у підтвердження наявності встановлених законом підстав для звільнення від сплати судового збору заявника позову ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Аксьонова