61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
01.12.2021р. Справа №905/1289/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» (36007, м.Полтава, вул.Заводська, 12, кімн.307, код ЄДРПОУ 00909779)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 5, код ЄДРПОУ 37732376)
про стягнення 8039093,66 грн
Суддя Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: Плешивцев В.О. - в. о. директора
від відповідача: Дмитрашко О.О. - адв.
Згідно із ст.ст.183, 216 ГПК України в засіданнях суду оголошувались перерви з 10.08.2021р. до 02.09.2021р., з 02.09.2021р. до 30.09.2021р., з 09.11.2021р. до 22.11.2021р., з 22.11.2021р. до 01.12.2021р.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод», м.Полтава звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг», м.Маріуполь про стягнення завданих збитків у розмірі 8039093,66 грн.
Ухвалою суду від 12.07.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1289/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, які наведені у відзиві б/н від 03.08.2021р. (т.2, а.с.21).
Позивач проти доводів відповідача заперечував з підстав, які наведені у відповіді №148 від 16.08.2021р. на відзив відповідача (т.2, а.с.106).
Відповідач наполягав на правомірності своєї правової позиції, про що надав заперечення б/н від 23.08.2021р. на відповідь на відзив позивача (т.2, а.с.120).
Позивачем надавались додаткові письмові пояснення №198 від 18.11.2021р., до яких були долучені копії паспортів на димососи ДН-24х2Ф (зав. №6089, №6090) (т.2, а.с.177).
Відповідачем надавались додаткові письмові пояснення б/н від 12.10.2021р. (т.2, а.с.145), письмові пояснення б/н від 03.11.2021р. щодо доказів, на які посилається позивач з додатком «Інформації з Реєстру атестованих експертів стосовно експерта Натрусного В.В.» (т.2, а.с.160), письмова промова у судових дебатах б/н від 03.11.2021р. (т.2, а.с.164).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що останнім здійснено поставку товару відповідачу на виконання умов договору про придбання технологічного обладнання №1347/17 від 21.08.2017р. на загальну суму 8039093,66 грн, яке не було введено в експлуатацію, до вирішення спірних питань це обладнання прийнято відповідачем на відповідальне зберігання.
Як зазначав позивач, прийняте на відповідальне зберігання обладнання знаходилось у неналежних умовах, в розібраному стані, без захисту від впливу атмосферних факторів, має численні дефекти та пошкодження, що підтверджується проведеною в рамках справи №917/1059/18 судовою експертизою.
Зважаючи на те, що відповідачем не було забезпечено належних умов для схоронності прийнятого на зберігання обладнання, що унеможливлює подальше його використання за первісним призначення, Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод» звернулось до суду із розглядуваним позовом.
Нормативно позов обґрунтований приписами ст.ст.11, 15, 16, 22, 208, 509, 510, 525, 526, 610, 611, 629, 936, 937, 942, 944, 949-951 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що не приймав спірне обладнання на зберігання. Факт неналежного зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» відповідного обладнання, на його думку, не є доведеним належними та допустимими доказами. Поряд з цим, з огляду на предмет позову, за твердженням відповідача, позивачем не доведено наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.
Нормативно правова позиція відповідача обґрунтована приписами ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 397, 678, 1000, 1003 Цивільного кодексу України, ст.ст.224 Господарського кодексу України.
Щодо заяв по суті спору та поданих сторонами додаткових письмових пояснень, доказів.
За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив були подані сторонами своєчасно та надіслані позивачу, відповідачу відповідно.
Додаткові письмові пояснення №198 від 18.11.2021р. позивача, додаткові письмові пояснення б/н від 12.10.2021р., б/н від 03.11.2021р. відповідача господарським судом не витребовувались та можливість їх самостійного подання господарським процесуальним законодавством не передбачена.
Разом з тим, враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд враховує наведені пояснення при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням їх змісту в тих частинах, які не є доповненнями порівняно зі змістом поданих сторонами у підготовчому провадженні заявами по суті спору.
Одночасно, згідно з ч.1 ст.218 Господарського процесуального кодексу України у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, промова є усним виступом учасника справи у судових дебатах, подання її у письмовій формі вказаним кодексом не передбачено. Крім того, письмова промова подана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» 08.11.2021р., тобто, до моменту дослідження в судовому засіданні обставин і доказів, що створює імовірність безпідставних посилань у цій письмовій промові.
З огляду на наведене, суд враховує саме усний виступ представника відповідача, який відбувся 01.12.2021р. у судових дебатах, а письмову форму промови вважає такою, подання якої не має юридичного змісту.
Подані відповідачем Інформація з Реєстру атестованих експертів щодо експерта Натрусного В.В. (додаток до письмових пояснень б/н від 03.11.2021р.) та позивачем копії паспортів на димососи ДН-24х2Ф (зав. №6089, №6090) (додаток до додаткових письмових пояснень №198 від 18.11.2021р.) судом до уваги не приймаються з огляду на приписи ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 19.10.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2021р.
У судових засіданнях 09.11.2021р. та 22.11.2021р. з розгляду справи по суті оголошувались перерви до 22.11.2021р. та до 01.12.2021р. відповідно.
Представники сторін у судові засідання 09.11.2021р., 22.11.2021р., 01.12.2021р. з розгляду справи по суті з'являлись, позивач позовні вимоги підтримував, відповідач проти задоволення позову заперечував.
Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 12.07.2021р. та її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.
Приймаючи до уваги вищенаведене, розгляд справи здійснений судом у строки, які перевищують встановлені ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, проте, відповідають критеріям розумності строку розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, 21.08.2017р. між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» (покупець) був укладений договір №1347/17 на придбання технологічного обладнання, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання.
За змістом п.п.2.1, 2.3, 2.4, 2.5 вказаного правочину кількість, номенклатура обладнання зазначається у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Якість, комплектація, упаковка та маркування обладнання повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ДЕСТ, технічній документації) для цього виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін, наведеною у специфікаціях. Гарантія відповідності обладнання вимогам п.2.3 підтверджується сертифікатом або паспортом якості постачальника або виробника (у разі якщо постачальник не є виробником), які направляються покупцю при кожній поставці обладнання. Строк гарантії збільшується на час, протягом якого обладнання не могло експлуатуватися у зв'язку з його невідповідністю умовам договору. Постачальник гарантує придатність обладнання для промислової експлуатації у відповідності з технологічними умовами виробництва покупця (вантажоодержувача).
Постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (п.3.2 договору №1347/17 від 21.08.2017р.).
Згідно з п.4.1 зазначеного договору поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані у специфікаціях та включають у себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою обладнання.
У п.1 специфікації №1 від 21.08.2017р. сторони узгодили, що постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступне обладнання загальною вартістю 8039093,66 грн (з ПДВ), а саме: - ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-1 Північ в кількості 1 шт, ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-2 Південь в кількості 1 шт. Вартість обладнання, що постачається згідно з цією специфікацією, становить 6699244,72 грн, ПДВ становить 1339848,94 грн, загальна вартість з ПДВ становить 8039093,66 грн. Ціна обладнання зазначена з урахуванням транспортних видатків. Транспортні видатки несе постачальник. В загальну вартість обладнання входить: шеф-монтаж, пуско-налагоджувальні роботи, навчання персоналу, запас ЗІП на один рік експлуатації 1 комплект на 1 ТДМ.
Оплата покупцем обладнання здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі. Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного у специфікації, який обраховується з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в п.6.3 цього договору (п.п.5.1, 5.2 договору №1347/17 від 21.08.2017р.).
Відповідно до п.п.6.1, 6.2 укладеного сторонами правочину приймання обладнання за кількістю здійснюється у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ГОСТ для цього виду обладнання. Приймання обладнання за якістю здійснюється одним із наступних способів, які обираються покупцем: у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ДЕСТ для цього виду обладнання; за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.
У п.3 специфікації №1 від 21.08.2019р. були визначені вимоги до комплектності, тари, упаковки та маркування обладнання: якість та комплектність товару повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та проектній документації, тара та упаковка товару повинні забезпечувати його схоронність та цілісність під час зберігання та транспортування.
За правилами п.6.5 договору №1347/17 від 21.08.2017р., у разі поставки обладнання, яке не відповідає умовам договору (за якістю, комплектністю, номенклатурою, упаковкою) або супровідним документам на таке обладнання, пошкодженого внаслідок невідповідності упаковки та/або маркування, порушення правил транспортування (у разі доставки транспортними засобами постачальника або перевізника по договору з постачальником), обладнання приймається покупцем на зберігання. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох календарних днів, або в інший строк, узгоджений сторонами, з моменту відправки йому відповідного повідомлення покупця виконати зазначені у повідомленні вимоги про усунення виявлених недоліків (дефектів) обладнання, про доукомплектацію обладнання, про заміну обладнання, про відшкодування покупцю всіх понесених ним витрат та збитків, пов'язаних з поставкою обладнання неналежної якості (в т.ч. витрат зі зберігання, транспортування, утилізації всього або частини обладнання, усунення його недоліків).
У п.п.10.4, 10.5 сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладання органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (у разі наявності таких вимог). Договір діє до 31.12.2018р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.
Вимоги щодо якості та кількості товару за договором також були визначені у технічній специфікації від 21.08.2017р., графіку поставки обладнання та переліку гарантійних показників, що є додатками №№2-3 до договору №1347/17 від 21.08.2017р.
Договір з додатками підписані та скріплені печатками сторін, внаслідок чого Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» набули відповідних взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено, на виконання вказаного договору, позивач здійснив поставку обладнання загальною вартістю 8039093,71 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними: №4 від 06.12.2017р. на суму 803909,38 грн; №12 від 07.12.2017р. на суму 803909,38 грн; №13 від 07.12.2017р. на суму 803909,38 грн; №14 від 11.12.2017р. на суму 1607818,73 грн; №15 від 11.12.2017р. на суму 1607818,73 грн; №28 від 15.12.2017р. на суму 1607818,73 грн; №37 від 26.12.2017р. на суму 803909,38 грн та товарно-транспортними накладними: №210 від 06.12.2017р.; №216 від 07.12.2017р.; №217 від 07.12.2017р.; №220 від 11.12.2017р.; №221 від 11.12.2017р.; №250 від 15.12.2017р.; №255 від 26.12.2017р.
Відповідач, в свою чергу, сплатив постачальнику відповідно до умов специфікації №1 від 21.08.2017р. в рахунок передоплати грошові кошти в сумі 2411728,10 грн за платіжним дорученням №3252 від 23.08.2017р. та грошові кошти в розмірі 4341110,58 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5441 від 28.12.2017р.
Зазначене обладнання в силу його специфіки постачалось частинами, які сторонами в актах прийомки по кількості, якості та комплексності №113а від 14.12.2017р., №121а від 22.12.2017р., №122а від 22.12.2017р., №123а від 22.12.2017р., №124а від 22.12.2017р., №126а від 26.12.2017р., №149а від 28.12.2017р. були відображені як частини до цілого, при їх прийомці були виявлені недоліки поставленого обладнання, постачальника було зобов'язано усунути виявлені недоліки, проте обладнання було прийнято покупцем, сторони приступили до установки та пуско-налагоджувальних робіт, відповідно до умов договору.
Зокрема, 27.12.2017р. було складено акт обстеження установки димососа газоочистки УПК-2 (1пк), згідно з яким при установці двигуна димососа на раму відповідно до проекту В2.Р48.F4.02.02.01.ЭНГ.А.ТХ1, двигун стає на раму не всією площиною опорних поверхонь, так як фактично рама виконана коротше на - 150 мм (уздовж осі валу двигуна) і вужче на 100 мм в поперечному напрямку (по 50 мм на сторону), відсутні люк(и) для огляду і обслуговування внутрішніх поверхонь димососа. За висновком акту: постачальника в строк до 28.12.2017р. зобов'язано підготувати і до 30.12.2017р. реалізувати погоджене проектне рішення по зміні конструкції рами в районі двигуна та встановленню люків на корпусі димососа. Документ підписаний представниками сторін, що брали участь в обстеженні - зі сторони покупця керівником будівельної площадки Кальяновим А.А. та старшим інженером Гороховим А.Г., зі сторони постачальника - шеф-монтажником димососа Лелекою В.В., а також представником МК Азовcталь.
Також, 16.01.2018р. покупцем та АТ «ВП «Техмаш» було складено акт №1, відповідно до якого були виявлені деякі дефекти обладнання, для виправлення яких необхідна заміна гнучких вставок.
Комісією, до якої входили наступні представники: від покупця - Юрченко Р.В., Кальянов А.А., Горохов А.Г., Арусланов А.Г., Козлов Ю.А.; від постачальника - Агєєв І.М., Лелека В.В., Бурик Л.А.; від АТ «ВП «Техмаш» - Рудавський А.В., 17.01.2018р. складено акти пусків №№1-4 димососа газоочистки УПК-2 (1 пусковий комплекс), виконаних в період 13-17.01.2018р. для проведення динамічного балансування, яким встановлено наступне:
- монтаж димососа виконаний відповідно до проекту В2.Р48.F4.02.02.01.ОТО.А.ТХ1.1 (змін.1) монтажною організацією АТ «ВП «Техмаш» під керівництвом представників постачальника-виробника, який здійснює шефмонтаж димососа (від руки дописано, що покупець не передавав ПАТ «ВП «Техмаш» складальні креслення на монтаж димососа, монтаж здійснено по вказівкам шеф-монтажника постачальника);
- пуски виконані під керівництвом шеф-монтажа постачальника відповідно до р.8 «Підготовка до пуску і пуск» паспорту димососа (арх. №ДН-24х2Ф.00.000 П) з закритими направляючими апаратами. Температура в проточній частині димососа склала від -3°С +1°С (температура навколишнього середовища);
- пуск №1 (13.01.2018р.): пуск виконувався з частково змонтованими газоходами без остаточної підливи фундаменту димососа після виконання 09-11.01.2018р. АТ «ВП «Техмаш» (ТОВ «ТД ІРБІС») центрування двигуна і димососа. В ході пуску перевірено напрямок обертання - відповідає проектному. Постачальником (ТОВ «НТЦ Камертон») виконаний замір обертів: 850 об./хв. (при робочих оборотах 1000 об./хв.), також виконаний замір вібрації підшипників електродвигуна за допомогою аналізатора вібрації «АГАТ-М» (вібрації підшипникових опор електродвигуна відповідають ГОСТ 10816-3);
- пуск №2 (13.01.2018р.): пуск виконувався з частково змонтованими газоходами без остаточної підливи фундаменту димососа. В ході пуску замірювання вібрації не виконано, так як двигун не вийшов на робочі обороти: спрацював захист «МТЗ» при напрузі 340А час розгону 13 сек. проектне значення. Внаслідок підвищеного рівня вібрації сталося зміщення корпусу димососа щодо ротора;
- пуск №3 (14.01.2018р.): виконано холостий пуск двигуна з відокремленим димососом протягом 1 години для діагностування роботи двигуна і замірювання напруги двигуна «на холостому ходу» - струм склав 20А, паспортне значення напруги «холостого ходу» електродвигуна 19,5 А;
- пуск №4 (17.01.2018р.): після усунення АТ «ВП «Техмаш» зміщення корпусу димососа, що стався в ході пуску №2, шеф-монтажником постачальника перевірена відповідність технічної документації зазори по установці димососа. АТ «ВП «Техмаш» виконана контрольна обтяжка болтових з'єднань, кінцева підлива фундаменту. 15-16.01.2018р. АТ «ВП «Техмаш» (ТОВ «ТД ІРБІС») виконано повторне центрування двигуна і димососа. Пуск виконувався з повністю змонтованими газоходами (заслінки в газовому тракті - у відкритому положенні) направляючий апарат повністю закритий (відповідно до рекомендацій постачальника). В ході пуску під час пуску по сигналу стаціонарних датчиків вібрації підшипників димососа двигун був зупинений (уставка датчиків 21 мм/с).
Комісія дійшла наступних висновків: додатково провести 17.01.2018р. пуск димососа на рекомендованих постачальником тимчасових уставках (згідно з листом від 16.01.2018р., час розгону 20 секунд), з зашунтованими датчиками стаціонарної системи віброконтролю підшипникових вузлів димососа.
Комісією з представників сторін: від покупця - Юрченко Р.В., Кальянов А.А., Горохов А.Г., Арусланов А.Г., Козлов Ю.А.; від постачальника - Лелека В.В., Бурик Л.А.; від АТ «ВП «Техмаш» - Рудавський А.В., 17.01.2018р. було складено акт пусків димососа газоочистки УПК-2 (1 пусковий комплекс) для проведення динамічного балансування. Встановлено:
- монтаж димососа виконаний згідно з проектом B2.P48.F4.02.02.01.OTO.A.TX1.1 (змін.1) монтажною організацією АТ «ВП «Техмаш» під керівництвом представників постачальника-виробника димососа ПАТ«ПВЗ», що здійснює шефмонтаж димососа;
- пуск виконаний під керівництвом шефмонтажу ПАТ «ПВЗ» згідно з р.8 «Підготовка до пуску і пуск» паспорта димососа (арх. №ДН-24х2Ф.00.000 П) з закритими направляючими апаратами та відкритими заслінками у газовому тракті. Температура в проточній частині димососа склала +1°С (температура навколишнього середовища);
- через 20 секунд після пуску (уставка розгону, рекомендована ПАТ «ПВЗ», лист вихідний №10 від 16.01.2018р.) спрацював струмовий захист електродвигуна «МТЗ», на момент спрацювання захисту, значення напруги було 248А по всім фазам;
- згідно з даними стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа, виявлена вібрація в вертикальному положенні, яка перевищувала допустимі межі: віброшвидкість склала 9 мм/с на підшипнику зі сторони двигуна, 6 мм/с - на підшипнику, найбільш віддаленому від двигуна.
Комісія дійшла наступних висновків:
1. Виведення димососа на робочі обороти недоцільно у зв'язку з високим ризиком руйнування опорних конструкцій (фундаменту) димососа;
2. Динамічне балансування в зазначених умовах є небезпечним і не може бути рекомендованим;
3. Рекомендується провести частковий демонтаж корпусу димососа, демонтаж гнучких вставок для можливості демонтажу ротора (в складі валу, робочого колеса, підшипникових вузлів) і виконати динамічне балансування ротора димососа на балансувальному верстаті.
Комісією, до якої входили наступні представники: від покупця - Юрченко Р.В., Кальянов А.А., Горохов А.Г., Арусланов А.Г., Козлов Ю.А.; від постачальника - Агєєв І.М., Лелека В.В., Бурик Л.А.; від АТ «ВП «Техмаш» - Рудавський А.В., 23.01.2018р. було складено акти пусків №№6-7 димососа газоочистки УПК-2 (1 пусковий комплекс), виконаних 23.01.2018р. для проведення динамічного балансування. Комісією було встановлено наступне:
- монтаж димососа виконаний згідно з проектом B2.P48.F4.02.02.01.OTO.A.TX1.1 (змін.1) монтажною організацією АТ «ВП «Техмаш» під керівництвом представників постачальника-виробника димососа ПАТ« ПВЗ », що здійснює шефмонтаж димососа;
- за результатами пуску від 17.01.2018р. ТОВ «Метінвест-МРМЗ» 20-21.01.2018р. було виконано динамічне балансування ротора на верстаті;
- пуски №№6, 7 виконані під керівництвом шефмонтажа ПАТ «ПВЗ» згідно з р.8 «Підготовка до пуску і пуск» паспорта димососа (арх. №ДН-24х2Ф.00.000 П) з закритими напрямними апаратами і відкритими заслінками в газовому тракті. Температура в проточній частині димососа складала -7°С (температура навколишнього середовища);
- пуск №6 (23.01.2018р.): пуск виконувався після проведення 22.01.2018р. ПАТ «КОНСОЛЬ» центрування двигуна і димососа. Під час пуску на рекомендованих ПАТ «ПВЗ» тимчасових уставках (згідно з листом від 22.01.2018р., час розгону 30 секунд) по сигналу стаціонарних датчиків вібрації підшипників димососа двигун був зупинений (уставка датчиків 21 мм/с);
- пуск №7 (23.01.2018р.): пуск виконувався з відключеним блокуванням по датчикам вібрації. Під час пуску на 37-40 секундах спостерігалась підвищена вібрація. Двигун був зупинений за командою ПАТ «ПВЗ»;
- за результатами пусків №6 і №7 шеф-монтажем ПАТ «ПВЗ» 24.01.2018р. виконано: огляд корпусів підшипникових вузлів, розкриття, огляд стану підшипників та наявності мастила, знежирення і подальше пакування корпусів - зауваження були відсутні. Виявлено розтягнення болтів кріплення корпусів підшипників до опор (діаметр болтів 20 мм, твердість 5,8).
Комісія дійшла висновку про необхідність заміни 8 шт. болтів (з шайбами і гайками) кріплення корпусів підшипників до опор на болти діаметром 24 мм, твердістю 10,9. Додатково провести 25.01.2018р. пуск димососа.
Комісією, до якої входили наступні представники: від покупця - Юрченко Р.В., Кальянов А.А., Горохов А.Г., Арусланов А.Г., Козлов Ю.А.; від постачальника - Агєєв І.М., Бурик Л.А.; від АТ «ВП «Техмаш» - Рудавський А.В., 25.01.2018р. було складено акт пусків №№8, 9 димососа газоочистки УПК-2 (1 пусковий комплекс), виконаних 25.01.2018р. для проведення динамічного балансування, яким встановлено наступне:
- монтаж димососа виконаний згідно з проектом B2.P48.F4.02.02,01.0TO.A.TX1.1 (змін.1) монтажною організацією АТ «ВП «Техмаш» під керівництвом представників постачальника-виробника димососа ПАТ« ПВЗ », що здійснює шефмонтаж димососа;
- за результатами пусків №№6, 7 від 23.01.2018р. ТОВ «Метінвест-МРМЗ» 20-21.01.2018р. була виконана заміна 8 шт. болтів (з шайбами і гайками) кріплення корпусів підшипників до опор на болти діаметром 24 мм, твердістю 10,9;
- пуски №№8, 9 виконані під керівництвом шефмонтажа ПАТ «ПВЗ» згідно з р.8 «Підготовка до пуску і пуск» паспорта димососа (арх. №ДН-24х2Ф.00.000 П) з закритими напрямними апаратами і відкритими заслінками в газовому тракті, температура в проточній частині димососа склала -5°С (температура навколишнього середовища);
- пуск №8: пуск виконувався після проведення 24.01.2018р. ТОВ «ТД ІРБІС» центрування двигуна і димососа, перед пуском були приварені врівноважуючі вантажі ~ 1кг для компенсації статичного небалансу і визначено радіальне биття робочого колеса (8 мм), яке проявилося після пусків №№6, 7, виконаних 23.01.2018р., під час пуску по сигналу стаціонарних датчиків вібрації підшипників димососа двигун був зупинений (уставка датчиків 21 мм/см2);
- пуск №9 виконувався з відключеним блокуванням по датчикам вібрації. Під час пуску при обертах двигуна понад 815 об/хв спостерігалася підвищена вібрація димососа, що свідчить про динамічний прогин валу, двигун був зупинений за командою ПАТ «ПВЗ»;
- за результатами пусків №8 і №7 шеф-монтажем ПАТ «ПВЗ» 24.01.2018р. виявлено ослаблення метизних кріплень корпусів підшипників до опор (діаметр болтів 24 мм, твердість 10,9), зафіксований виниклий статичний дисбаланс ~ 2ч3 кг.
Комісія дійшла наступних висновків:
1. Подальші пуски димососа не рекомендуються;
2. Надіслати ротор димососа УПК-2 в зборі з робочим колесом, підшипниковими вузлами та напівмуфтою на діагностику і доопрацювання на заводі виробника ПАТ «ПВЗ»;
3. Надіслати ротор аналогічного димососа УПК-1 в зборі з робочим колесом, підшипниковими вузлами, напівмуфтою на діагностику і доопрацювання на заводі виробника ПАТ «ПВЗ».
Комісією, до якої входили наступні представники: від покупця - Юрченко Р.В., Кальянов А.А., Горохов А.Г., Арусланов А.Г., Старченко А.В.; від постачальника - Лелека В.В., Пономаренко С.А.; від ТОВ «Донкомінвест» - Вишневський В.В., 07.03.2018р. було складено акт пусків №№ 1-7 димососа газоочистки УПК-1 (1 пусковий комплекс), виконаних в період 05-07.03.2018р. для проведення динамічного балансування, яким встановлено наступне:
- монтаж димососа виконаний згідно з проектом B2.P48.F4.02.02.01.ОTO.A.TX1.1 (змін.1) монтажною організацією ТОВ «Донкомінвест» під керівництвом представників постачальника-виробника димососа ПАТ« ПВЗ », що здійснює шефмонтаж димососа;
- пуск №1 (05.03.2018р.): під керівництвом шефмонтажа ПАТ «ПВЗ» виконаний холостий пуск двигуна з від'єднаним димососом, в ході пуску перевірено напрямок обертання - відповідає проектному, пуск виконувався після виконання остаточної підливки фундаменту димососного агрегату;
- пуск №2 (05.03.2018р.): під керівництвом шефмонтажа ПАТ «ПВЗ» виконаний холостий пуск двигуна з від'єднаним димососом протягом 1 години для діагностування роботи двигуна і вимірювання струму двигуна «на холостому ходу» - струм склав 20А (паспортне значення струму «холостого ходу» електродвигуна 19,5А), ПАТ «ПВЗ» виконано замірювання загального рівня вібрації підшипників електродвигуна за допомогою аналізатора вібрації «Топаз»: вібрація підшипникових опор електродвигуна відповідає вимогам ГОСТ 10816-3;
- 06.03.2018р. при підготовці до пусків виявлено порушення центрування валів двигуна і ротора димососа, виконаної 26-27.02.2018р. ПАТ «ПВЗ» (ТОВ «ТД ІРБІС»), внаслідок доопрацювання ПАТ«ПВЗ» рами двигуна із застосуванням зварювання після закінчення центрування;
- повторне центрування 06.03.2018р. виконала Лабораторія технічної діагностики та моніторингу обладнання (ЛТДіМО) ПАТ «МК «Азовсталь»;
- пуски №№3-6 виконані під керівництвом шефмонтажа ПАТ «ПВЗ» відповідно до р.8 «Підготовка до пуску і пуск» паспорта димососа (арх. №ДН-24х2Ф.00.000 П) з змонтованими проектними газоходами (без переврізки в існуючий аспіраційний газохід) з закритими направляючими апаратами. Температура в проточній частині димососа склала від + 1°С до + 3°С (температура навколишнього середовища);
- пуск №3 (06.03.2018р.): через 20 секунд після пуску (уставка розгону, рекомендована ПАТ «ПВЗ», лист вих. №10 від 16.01.2018р.) спрацював струмовий захист електродвигуна «МТЗ», на момент спрацьовування захисту, значення струму було 250А по всім «фазам», в ході пуску замірювання вібрації переносними приладами виконано не було тому що двигун не вийшов на робочі оберти, згідно з даними стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа, вібрація в вертикальному напрямку не перевищила допустимі межі: віброшвидкість склала 2 мм/с на підшипнику з боку двигуна і 1 мм/с на підшипнику, найбільш віддаленому від двигуна;
- пуск №4 (06.03.2018р.): через 25 сек. після пуску (уставка розгону, рекомендована ПАТ «ПВЗ», лист вих. №14 від 22.01.2018р.) спрацював струмовий захист електродвигуна «МТЗ», на момент спрацьовування захисту, значення струму було 80А по всім «фазам», в ході пуску замірювання вібрації переносними прилади не було виконано тому що двигун не вийшов на робочі оберти, згідно з даними стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа, виявлена вібрація в вертикальному напрямку, що перевищує допустимі межі (6,3 мм/с): віброшвидкість склала 10,5 мм/с на підшипнику з боку двигуна і 10 мм/с підшипнику, найбільш віддаленому від двигуна;
- пуск №5 (06.03.2018р.): через 33-34 секунди після пуску двигун зупинений по спрацьовуванню уставки по вібрації (11 мм/с) стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа: вібрація в вертикальному напрямку склала 11 мм/с на підшипнику з боку двигуна і 10,5 мм/с на підшипнику найбільш віддаленому від двигуна, на момент спрацьовування віброуставки значення струму було 50А по всім «фазам». В ході пуску замірювання вібрації переносними приладами не виконувалось;
- пуск №6 (06.03.2018р.): через 30 секунд після пуску (уставка розгону, рекомендована ПАТ «ПВЗ», лист вих. №14 від 22.01.2018р.) спрацював струмовий захист електродвигуна «МТЗ», на момент спрацьовування захисту, значення струму було 76А за всіма «фазами», в ході пуску замірювання вібрації переносними приладами не виконувалось, згідно з даними стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа, виявлена вібрація в вертикальному напрямку, що перевищує допустимі межі (6,3 мм/с): віброшвидкість склала 13 мм/с на підшипнику зі сторони двигуна і 12 мм/с на підшипнику, найбільш віддаленому від двигуна. Значення віброуставки 21 мм/с;
- пуск №7 (07.03.2018р.): через 55 секунд після пуску двигун зупинений у зв'язку з спрацьовуванням уставки по вібрації (21 мм/с) стаціонарної системи віброконтролю опорних підшипникових вузлів димососа: вібрація в вертикальному напрямку склала 21 мм/с на підшипнику з боку двигуна і 17 мм/с на підшипнику, найбільш віддаленому від двигуна, на момент спрацьовування віброуставки значення струму було 50А по всім «фазам», в ході пуску переносними приладами знімалася швидкісна характеристика вертикальної вібрації підшипника з боку двигуна, при виході на номінальні оберти (990 об/хв) в діапазоні 0-800 об/хв вібрація опор у вертикальному напрямку склала 0,5 мм/с, при подальшому збільшенні оборотів понад 800 об/хв до номінальних відзначений різкий стрибок вібрації до 10 мм/с, при досягненні номінальних оборотів замірювання переносними приладами було закінчено, подальше зростання вібрації опор підшипника з боку двигуна до 21 мм/с фіксувався стаціонарним датчиком віброконтролю.
Комісія дійшла наступних висновків:
1. Різкий стрибок вібрації до 10 мм/с (по показанням переносних приладів) і до 15 мм/с (за даними стаціонарної системи віброконтролю) свідчить про ймовірну наявність резонансних явищ системи ТДМ і обумовлений недостатньою жорсткістю вала ротора димососа і підшипникових опор при оборотах більше 800 об/хв;
2. Подальше зростання вібрації до 21 мм/с обумовлене розцентруванням валів двигуна і ротора, яка себе проявила;
3. Наступні пуски недоцільні без додаткового доопрацювання конструкції ротора та опор підшипникових вузлів.
19.03.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» звернулось до постачальника з листом №01/1911-11.20, згідно з яким зазначало, що поставлене обладнання не відповідає умовам договору за якістю, згідно з умовами п.6.5 договору покупець повідомив, що приймає обладнання на зберігання до врегулювання питань, пов'язаних з поверненням обладнання Приватному акціонерному товариству «Полтавський вентиляторний завод» та повернення у повному обсязі грошових коштів, сплачених за обладнання.
Крім того, 12.04.2018р. покупцем на адресу постачальника був направлений лист №2919 про розірвання договору та відмову від подальшої прийомки обладнання, відповідно до змісту якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» повідомило про невідповідність поставленого обладнання наступним вимогам, а також про те, що у обладнання були виявлені такі недоліки:
1. УПК-2 «Південь»:
- вібрація на частинах, що не обертаються, домососного агрегату в контрольних точках (значення віброшвидкості згідно ГОСТ 22061-76 і ГОСТ ІСО 10816-3-2002) більше 8,5 мм/с;
- дефекти гнучких вставок на всасі і нагнітанні (всього 3 шт): є локальні прориви матеріалу. Устаткування не було прийнято в ході приймання в складі 0,1 комплекту ТДМ;
- поставлена система важелів зчленувань МЕВ з направляючими апаратами в ході монтажу, за вказівкою шеф-монтажника ПАТ «ПВЗ» Лелеки В.В., зазнала значних переробок і не могла бути прийнята для постійної експлуатації. При роботі системи спостерігалося заклинювання, була відсутня стабільна робота даних вузлів. Поставлена ПАТ «ПВЗ» замість зазначеної система важелів не була змонтована, тому що було прийнято рішення про недоцільність повторного монтажу димососа ДН24х2Ф за результатами невдалих пусків аналогічного димососа на УПК 1 (Північ);
2. УПК-1 «Північ»:
- вібрація на частинах, що не обертаються димососного агрегату в контрольних точках (значення віброшвидкості згідно ГОСТ 22061-76 і ГОСТ ІСО 10816-3-2002) більше 8,5 мм/с;
- дефекти гнучких вставок на всасі і нагнітанні (всього 3 шт): є локальні прориви матеріалу. Устаткування не було прийнято в ході приймання в складі 0,1 комплекту ТДМ;
- додатково поставлена ПАТ «ПВЗ» за результатами невдалих спроб монтажу на аналогічному димососі УПК-2 (Південь) система важелів зчленувань МЕВ з направляючими апаратами не була змонтована, тому що було прийнято рішення про недоцільність подальших запусків димососа ДН24х2Ф УПК-1 (Північ) за результатами пусків №1-7, виконаних в період 05-07.03.2018р.
Також покупець зазначав про некомплектність поставки мастила для підшипникових вузлів ТДМ.
У відповідь на цей лист, постачальник звернувся до покупця з листом №095 від 27.04.2018р., у якому наполягав на тому, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» не забезпечені належні умови для запуску та подальшої експлуатації обладнання, повідомлення про розірвання договору позивач вважав необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства і умовам договору.
З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» про стягнення грошових коштів у розмірі 14831661,08 грн, з яких: 6752838,68 грн сума сплаченої попередньої оплати, 2732309,16 грн сума неустойки за порушення договору, 5346513,24 грн збитків.
За цим позовом судом було відкрито провадження у справі №917/1059/18.
В межах розгляду вказаної справи суд також прийняв зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» про стягнення грошових коштів (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміни підстав позову від 12.03.2019р., вхід. №2404) у розмірі 4930115,76 грн, з яких: 4094058,53 грн сума основного боргу, 298047,46 грн пені, 402045,25 грн інфляційних втрат та 135964,52 грн 3% річних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.05.2019р. у справі №917/1059/18 первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги задоволено частково: щодо первісних позовних вимог - стягнуто з відповідача на користь позивача - 643127,49 грн 8% неустойки, 125872,38 грн 15% річних та 11535,00 грн витрат по сплаті судового збору; щодо зустрічних позовних вимог - стягнуто з позивача на користь відповідача - 4094058,53 грн основного боргу, 298047,46 грн пені, 400501,75 грн інфляційних втрат, 135964,52 грн 3% річних та 73928,58 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021р. рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2019р. у справі №917/1059/18 скасовано в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 6752838,68 грн попередньої оплати, неустойки за поставку товару неналежної якості у розмірі 1607818,73 грн, пені за порушення строку повернення раніше сплачених коштів у розмірі 345745,34 грн, задоволення зустрічних позовних вимог, а також розподілу судових витрат.
Прийнято в скасованій частині нове судове рішення, яким вищезазначені первісні позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» 6752838,68 грн попередньої оплати, неустойку за поставку товару неналежної якості у розмірі 1607818,73 грн, пеню за порушення строку повернення раніше сплачених коштів у розмірі 345745,34 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2019р. у справі №917/1059/18 - залишено без змін.
Поряд з цим, позивач оформив повідомлення №115 від 11.06.2021р. про відмову від обладнання та відшкодування збитків. Проте, доказів направлення цього повідомлення відповідачу засобами поштового зв'язку чи електронною поштою позивач не надав. В свою чергу, відповідач факт отримання цього звернення заперечив.
04.07.2021р. (згідно з поштовим штемпелем) Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод» звернулось до суду з розглядуваним позовом.
Разом з тим, позивач надіслав відповідачу повідомлення №147 від 13.08.2021р. про відмову від обладнання та відшкодування збитків. Факт направлення цього повідомлення позивачем та отримання відповідачем підтверджується матеріалами справи та представником відповідача.
За змістом вказаного звернення позивач посилався на неналежне зберігання відповідачем спірного обладнання та вимагав у 7-денний строк від дня одержання повідомлення-вимоги сплатити Приватному акціонерному товариству «Полтавський вентиляторний завод» збитки у розмірі вартості пошкодженого обладнання в сумі 8039093,66 грн. Свою вимогу позивач обґрунтував приписами ст.22, ч.2 ст.530, ст.ст.690, 942-950, ч.2 ст.951, ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд зазначає про наступне:
За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018р. у справі №902/320/17).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.86 вказаного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг»; наявність заподіяних діями відповідача збитків; причинний зв'язок між ними. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
В обґрунтування наявності підстав для стягнення з відповідача збитків позивач посилається, зокрема, на експертні висновки №В-576 від 09.08.2019р. Полтавської торгово-промислової палати, №27318/133/134/135 від 25.02.2021р. Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», №ЕД-19/117-21/7131-ФП від 15.06.2021р. Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, якими, на думку Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод», підтверджується факт неналежного зберігання обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг».
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно з ч.ч.1-4 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
В силу норм ч.7 ст.98 вказаного кодексу у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.ч.1, 2, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 104 зазначеного кодексу встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18.
Так, 09.08.2019р. був складений протокол №1 огляду обладнання, який згідно з зазначеними у ньому відомостями, у присутності: від постачальника - менеджер комерційного відділу Марченко С.О., слюсар-ремонтник Агєєв І.М., експерт Полтавської ТПП - Натрусний В.В.; від покупця - провідний інженер Горохов А.Г., провідний спеціаліст Федоренко С.В.
У цьому протоколі в цілому зазначено про те, що обладнання та його складові частково зберігаються на відкритій площадці, мають пошкодження та сліди впливу атмосферних явищ, забруднення та деформації.
Представниками постачальника вказаний протокол підписаний, стосовно підписів представників покупця зазначено, що вони від підпису відмовились.
У зв'язку з проведенням огляду, експертом Полтавської торгово-промислової палати Натрусним В.В. був складений експертний висновок №В-576 від 09.08.2019р., згідно з яким зазначено про те, що внаслідок проведення візуальним методом, у складі комісії дослідження представленого на території комбінату ПАТ «Азовсталь» обладнання ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-1 Північ, ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-2 Південь, виробництва Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод», поставленого Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» згідно з договором поставки №1347/17 від 21.08.2017р., експерт констатує наявність цього обладнання на території ПАТ «Азовсталь». Обладнання знаходиться у повній комплектації відповідно до договору №1347/17 від 21.08.2017р. (вказане твердження засновано на підтвердженні спеціалістами ПАТ «ПВЗ»). Обладнання знаходиться в розібраному стані, з наявністю у нього описаних у дослідницькій частині дефектів, при цьому частина обладнання зберігається у закритому складському приміщенні, а частина на відкритій площадці, без створення відповідних технічній документації виробника умов зберігання та консервації. На думку експерта, представлене обладнання, на день проведення експертизи, візуально неможливо віднести до поняття «нове», так як воно має сліди фізичного зносу, описаного у дослідницькій частині висновку. Перевірити працездатність обладнання на дату проведення експертизи не вдалось, у зв'язку з його розукомплектацією.
Щодо цього висновку відповідач зазначав, що він не знав про його наявність та про те, що 09.08.2019р. відбулось проведення експертизи. Протокол огляду обладнання №1 від 09.08.2019р. підписаний лише представниками постачальника, в протоколі зазначено, що представники відповідача від підпису відмовились. Відповідач поставив під сумнів, що наведений протокол надавався представникам відповідача і що саме ті особи, які вказані в протоколі супроводжували позивача під час огляду обладнання, оскільки Горохов А.Г. в період з 05.08.2019р. по 30.08.2019р. перебував у щорічній основній відпустці (копія наказу №686-460 (розпорядження) від 23.07.2019р. наявна у матеріалах справи).
Позивач вважав, що аргументи відповідача з приводу необізнаності про проведення експертного дослідження 09.08.2019р. за участю експерта Полтавської торгово-промислової палати та щодо ненадання протоколу огляду за №1 від 09.08.2019р. представникам покупця є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці аргументи не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач наголошував, що доступ сторонніх осіб на територію Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», де зберігається спірне обладнання, є обмеженим та здійснюється лише після узгодження дати та часу відвідування, а також переліку осіб, яким необхідно надати доступ. Відповідач не міг не знати про те, що під час огляду обладнання 09.08.2019р. представниками постачальника буде присутній експерт Полтавської торгово-промислової палати.
Дослідивши висновок №В-576 від 09.08.2019р. Полтавської торгово-промислової палати, суд встановив його невідповідність вимогам ч.7 ст.98, ч.5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження відповідача стосовно неправдивості відомостей про присутність 09.08.2019р. Горохова А.Г. не мають принципового значення, оскільки огляд та оформлений за його наслідками протокол були лише передумовами складання експертного висновку, підписаного експертом одноособово. Наразі, саме висновок підлягає оцінці судом.
Суд також зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів наявності у Натрусного В.В. повноважень на складання відповідного висновку.
Згідно із ст.9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Наказом №492/5 від 29.03.2012р. Міністерства юстиції України було затверджено Порядок ведення державного Реєстру атестованих судових експертів (далі - Порядок, в редакції станом на 09.08.2019р.).
Згідно з п.2 Порядку Реєстр - офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про осіб, які отримали в порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу», кваліфікацію судового експерта. Реєстр складається з відомостей про атестованих судових експертів, зокрема, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до Реєстру на підставі заяви судового експерта. Достовірність відомостей, що надаються держателю Реєстру, забезпечують особи, які подають цю інформацію (п.п.7, 8 Порядку).
Як визначено у п.9 Порядку, до Реєстру вносяться, в тому числі, відомості про номер та строк дії свідоцтва або документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта (якщо видачу свідоцтва не передбачено, вноситься відповідний запис), вид експертизи, експертна спеціальність.
Відомості про атестованих судових експертів, що містяться в Реєстрі, розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (п.13 Порядку).
Крім того, наказом №3505/5 від 12.12.2011р. Міністерства юстиції України було затверджено Інструкцію про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - Інструкція, в редакції станом на 09.08.2019р.).
Згідно з п.1 розділу ІІІ цієї Інструкції обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.
У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов'язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта. У разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта. (п.п.3, 4 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України у Реєстрі атестованих судових експертів, строк дії свідоцтва експерта Натрусного В.В. закінчився 22.08.2017р. Будь-яких доказів неактуальності цієї інформації позивачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України впродовж розгляду справи надано не було.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для врахування доводів, які наведені у висновку №В-576 від 09.08.2019р. Полтавської торгово-промислової палати.
Позивачем в обґрунтування своєї правової позиції також представлено суду копію висновку №ЕД-19/117-21/7131-ФП від 15.06.2021р. Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо проведення фототехнічного експертного дослідження, на дослідження надавався USB флеш-накопичувач з фотознімками IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg.
Згідно з цим висновком експерт відповідав на наступні запитання:
1) Чи містять ознаки монтування надані фотознімки: IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg?
2) Чи одне і те саме зображення місцевості зафіксовано на фотознімках: IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg?
3) Чи одне і те саме зображення спірального корпусу та всмоктувальних коробів димососа зафіксовано на фотознімках: IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg?
4) Чи одне і те саме зображення електромотору димососа зафіксовано на фотознімках: IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg?
На ці питання експерт надав наступні відповіді:
1) На фотознімках IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg ознак монтування не виявлено.
2) На фотознімках IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg, ймовірно, зафіксовано одне і те ж саме зображення місцевості. Відповісти на запитання в категоричній формі не вдалося у зв'язку з різним ракурсом зйомки, невідображенням значної частини місцевості на наданих фотознімках, наявності розбіжних ознак та недостатньою кількістю збіжних ознак на місцевості, яка зафіксована на досліджуваних зображеннях.
3) На фотознімках IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg зафіксовані різні зображення спірального корпусу та всмоктувальних коробів димососа.
4) На фотознімках IMG_20180113_162449.jpg, IMG_20180205_081136.jpg, ймовірно, зафіксовано одне і те ж саме зображення електромотору димососа.
Щодо цього висновку відповідач зазначав, що він не пов'язаний з предметом спору і встановлює лише ймовірність обставин, які поставлені на дослідження, досліджувані фото зроблені без будь-якої прив'язки до місцевості, незрозуміло де та коли вони зроблені, що саме фотографувалося, на якому об'єкті та з чим порівнювалося.
За твердженням позивача, цей висновок доводить, що електродвигуни, які входили в комплект поставленого за договором №1347/17 від 21.08.2017р. обладнання, використовувались на Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь» після проведення пусків поставленого за цим договором обладнання в комплектації інших димососів.
Дослідивши висновок №ЕД-19/117-21/7131-ФП від 15.06.2021р. Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, суд також встановив його невідповідність вимогам ч.7 ст.98, ч.5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що вказаний висновок встановлює лише ймовірність обставин, які поставлені на дослідження, досліджувані фото зроблені без будь-якої прив'язки до місцевості, незрозуміло де та коли вони зроблені, що саме фотографувалося, на якому об'єкті та з чим порівнювалося, а отже, яким чином встановлені експертом обставини доводять неналежне зберігання спірного обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг».
Під час апеляційного провадження у справі №917/1059/18 судом було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
За змістом дослідницької частини висновку №27318/133/134/135 від 25.02.2021р. (в частині, на яку посилається позивач) за результатами проведення судової комісійної інженерно-технічної експертизи (стор.56-57 висновку), 04.10.2020р. комісією судових експертів у складі Рогаліна С.В., Мєшкова О.О. та Дмитрієва В.О. в присутності сторін у справі господарського спору було проведено натурне дослідження об'єктів на місці зберігання на території металургійного комбінату «Азовсталь». Експертами зафіксовано, що на момент проведення натурного огляду досліджувані ТДМ 1 та ТДМ 2 зберігаються з недотриманням технічних вимог. Експертами зазначається, що зберігання покупцем окремих складових: роторів, напрямних апаратів, рам, підшипників та їх опор протягом тривалого часу здійснюється без пакувальної тари, без застосування заходів консервації просто неба. Зазначені умови зберігання не виключають потрапляння атмосферних опадів, пилу та бруду до складових, що зберігаються. На всіх поверхнях (з лакофарбовим покриттям та на поверхнях, де лакофарбове покриття відсутнє) експертами констатується поява ознак корозії. Ушкоджені корозією поверхні мають за оцінкою експертів значний обсяг. Розташування складових досліджуваних ТДМ 1 та ТДМ 2 на відкритих майданчиках довільне, без застосування відповідних опорних підкладок. Бирки, які повинні містити дані щодо вмісту збереження, дати виконання консервації - відсутні. Невиконання відповідних заходів щодо зберігання сприяє можливій розукомплектації. На окремих поверхнях складових частин експертами фіксується відсутність елементів кріплення, неповна зборка окремих складових, відсутність в окремих місцях кріплення, кожухів та щитків. Електричні двигуни типу АОД-800-10-6 У1 досліджуваних ТДМ 1 та ТДМ 2, електричні шафи та механізми виконавчі типу МЭО зберігаються у критому складі. При обертанні роторів досліджуваних електричних двигунів «від руки» експертами констатується вільне без підвищеного механічного опору їх обертання. Електрична проводка термометрів опору системи термоконтролю двигунів типу АОД-800-10-6-У1 за зовнішніми ознаками має обриви, мастильна система - ушкодження. Гумові елементи окремих пальців муфт мають механічні ушкодження у вигляді втрати цілісності (розривів). Електричні шафи розукомплектовані. Пояснення сторін у справі щодо комплектності та її перевірки не були чіткими. Наведене свідчить про неналежне зберігання покупцем всіх складових досліджуваних ТДМ 1 та ТДМ 2. За результатами огляду експертами констатовано наступне:
1) Досліджувані ТДМ 1 та ТДМ 2 на час проведення натурного огляду мають неповну комплектацію. У відповідності з переліком комплекту поставки окремі складові не були надані покупцем для експертного огляду;
2) На час проведення натурного огляду досліджувані ТДМ 1 та ТДМ 2 мають неналежне зберігання покупцем їх складових частин. Роботи по переконсервації складових частин покупцем не проводились;
3) Візуально експертами виявлено існування дефектів складових частин, кожний з яких є невідповідністю об'єктів встановленим вимогам, та, які можливо поділити у відповідності з визначеннями ДСТУ 2860-94 на дві групи: незначні несправності, що не порушують жодної з потрібних функцій об'єктів та дефекти, що пов'язані з нездатністю об'єктів виконувати усі потрібні функції. До другої групи експерти відносять некомплектність досліджуваних ТДМ 1 та ТДМ 2;
4) Встановлені у натурному дослідженні невідповідності окремих складових частин та досліджуваних ТДМ 1 і ТДМ 2 в цілому встановленим вимогам виникли внаслідок невідповідного зберігання покупцем зазначених об'єктів. Набуття невідповідного стану складових частин та досліджуваних ТДМ 1 і ТДМ 2 в цілому виникли в період часу після проведення пусків, що зафіксовані в актах 1-5, тому експертами не досліджуються, як такі, що не відносяться до питань експертного завдання.
Щодо висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України відповідач стверджував, що він не є доказом неналежного зберігання обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» через невідповідність предмету дослідження цієї експертизи.
Позивач вважав наведені у дослідженні висновки достатніми для підтвердження неналежного зберігання спірного обладнання відповідачем.
Як встановлено, на вирішення експертам дійсно були поставлені питання, які стосувались з'ясування причин неможливості запуску спірного обладнання.
У висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» констатовано невідповідність умов зберігання спірного обладнання покупцем. Проте, експерти не досліджували в повній мірі набуття невідповідного стану складових частин та досліджуваних ТДМ 1 і ТДМ 2, які виникли в період часу після проведення пусків, що зафіксовані в актах 1-5, та дійшли висновку, що ці питання не відносяться до питань експертного завдання.
Поряд з цим, Східний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 22.06.2021р. по справі №917/1059/18, зазначив, зокрема, про наступне:
- листом від 12.04.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» відмовилось від договору в порядку ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України;
- судовою експертизою у справі підтверджено обставини неможливості запуску димососів УПК-1 Північ та УПК-2 Південь у зв'язку з підвищеною вібрацією, що обумовлено неузгодженістю механічних характеристик електричного двигуна типу АОД-800-Ю-6 У1 та досліджуваних димососів, у зв'язку з чим проведення динамічного балансування роторів зазначених димососів в досліджуваному випадку є неможливим через неуспішні пуски;
- сторонами в договорі узгоджено технічні вимоги, яким має відповідати спірне обладнання, зокрема, щодо його роботи з певним видом електричного двигуна (визначеної марки та виробника), який входить до комплекту поставки, а також швидкісних характеристик та граничних показників вібрації у вертикальному стані вже змонтованого обладнання, у зв'язку з чим договором передбачений обов'язок постачальника здійснити шефмонтажі роботи на площадці будування в період монтажу димососів, виконання центрування та добалансування агрегатів до відповідності межам віброшвидкості від 2.5 мм/с до 6.3 мм/с та здійснити пусконалагоджувальні роботи після завершення монтажних робіт;
- саме постачальник, як продавець та виробник спірного обладнання, є відповідальною особою за забезпечення можливості використання спірного обладнання за призначенням - у обсязі поставки, монтажу та пусконалагоджувальних робіт, внаслідок чого мають бути дотримані передбачені договором технічні характеристики роботи обладнання, зокрема, з дотриманням граничних меж вібрації при досягненні необхідних оборотів;
- сам факт не встановлення конкретної технічної причини недосягнення при пробному пуску обладнання відповідних технічних параметрів віброшвидкості - не є підставою до відмови покупцю в реалізації законного права відмовитися від договору та повернути товар постачальнику.
Отже, Східний апеляційний господарський суд погодився із тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» були наявні підстави для відмови від договору в порядку норм ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справи №917/1059/18 як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню. При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
З вищенаведеного слідує, що Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод», як постачальник та виробник спірного обладнання, не забезпечило установку та пуско-налагоджувальні роботи ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-1 Північ, ТДМ (димосос ДН-24х2Ф) УПК-2 Південь, що виключало можливість його використання за призначенням.
Окрім того, ціна договору про придбання технологічного обладнання №1347/17 від 21.08.2017р. включала в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою обладнання, шеф-монтаж, пуско-налагоджувальні роботи, навчання персоналу, запас ЗІП на один рік експлуатації, прибуток, який Приватне акціонерне товариство «Полтавський вентиляторний завод» мало отримати внаслідок продажу товару.
З огляду на наведене, суд зазначає наступне:
- поставлене за договором №1347/17 від 21.08.2017р. обладнання не відповідало умовам про якість, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили,
- сума збитків визначена позивачем без урахування обставини порушення ним умов договору про якість та складових ціни договору,
- висновок №27318/133/134/135 від 25.02.2021р. Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» лише констатує наявність обставин неналежного зберігання обладнання на території ПАТ «МК «Азовсталь» та появу певних дефектів цього обладнання, але не доводить заподіяння позивачу збитків саме у розмірі заявленої суми, не відповідає на питання наскільки знецінилось обладнання з огляду на те, що воно було поставлено неналежної якості.
Суд також не погоджується з посиланнями позивача на приписи глави 66 Цивільного кодексу України «Зберігання», яка регламентує діяльність зі зберігання як професійну діяльність, тоді як у спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» не є професійним зберігачем.
Поряд з цим, суд не погоджується із твердженнями відповідача про безпідставність посилань Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» на норми ст.690 Цивільного кодексу України.
Так, ч.ч.1-3 вказаної статті визначають:
- якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця (ч.1),
- продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві (ч.2),
- витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві (ч.3).
Стаття 690 Цивільного кодексу України розміщена у параграфі 1 «Загальні положення про купівлю-продаж» глави 54 «Купівля-продаж» Цивільного кодексу України, внаслідок чого в силу норм ст.712 цього кодексу розповсюджує свою дію на правовідносини сторін, що склались внаслідок укладання договору №1347/17 від 21.08.2017р. Саме ця стаття визначає права і обов'язки продавця та покупця у випадку, якщо останній відмовився від прийняття товару.
Відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та основними засадами зобов'язальних правовідносин (у тому числі засадами виконання зобов'язання) є справедливість, добросовісність та розумність.
Зміст принципів справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту, вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту. Добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність зовнішнім (об'єктивним), і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права. Цивільне законодавство не дає визначення зазначених принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання. Тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, дотримуватись правової поведінки, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної (п.п.6.26, 6.27 постанови Верховного Суду від 04.04.2019р. у справі №914/2668/17).
Проте, жодна із сторін належним чином не скористалась своїми правами та не виконала відповідних обов'язків, які виникли у зв'язку з відмовою покупця від договору, приписи ст.690 Цивільного кодексу України не були належним чином реалізовані учасниками спірних правовідносин.
У заявах по суті спору та у судових засіданнях представник відповідача зазначав, що позивач не звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» з вимогою про повернення товару. Між тим, на переконання суду, відповідач, як особа, яка відмовилась від договору, мала проявити розумну обачність та наполягати на вивезенні обладнання, а відтак забезпечити його схоронність до моменту вивезення, або скористатись правом реалізувати товар чи повернути його продавцеві самостійно. В свою чергу, позивач не виконав обов'язок з вивезення товару, не прийнятого покупцем, та не розпорядився ним в розумний строк.
Твердження відповідача стосовно того, що товар був прийнятий покупцем згідно з видатковими накладними та актами прийомки по кількості, якості та комплексності, внаслідок чого приписи ст.690 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню, суд вважає безпідставними з огляду на відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» від договору в порядку норм ч.2 ст.678 вказаного кодексу та фактичною відмовою від подальшого прийняття товару неналежної якості.
Посилання позивача на те, що у зв'язку з надходженням листа №01/1911-11.20 від 19.03.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» сторонами фактично було укладено договір зберігання та заперечення відповідача у цій частині, в тому числі, щодо відсутності у Юрченка Р.В. повноважень на укладання відповідного договору, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що застосування норм ст.690 Цивільного кодексу України не вимагає від сторін укладання окремого договору зберігання, а розглядається цивільним законодавством як правило поведінки сторін у разі, якщо товар не був прийнятий покупцем.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на недоведеність Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» наявності у діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» всіх елементів складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав в межах цієї справи для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків, що зумовлює висновок суду про відмову у позові.
Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на вирішення справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 01.12.2021р.
Повний текст рішення складено 13.12.2021р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О.Паляниця