вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8501/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" м. Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 20687грн.92коп., 3% річних в розмірі 932грн.71коп. та інфляційної складової в розмірі 1927грн.93коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 20687грн.92коп., 3% річних в розмірі 1041грн.28коп., інфляційної складової в розмірі 2529грн.37коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2018року - серпень 2021року в квартиру №109, розташовану в багатоквартирному житловому будинку №86 по проспекту Незалежності в місті Чернівці.
Позивач зазначає, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №261430893 від 14.06.2021 відповідач є власником квартири №109, розташованої в багатоквартирному житловому будинку №86 по проспекту Незалежності в місті Чернівці.
Позивач вказує, що договір про надання послуг з централізованого опалення даної квартири не укладався між сторонами. Починаючи з моменту набуття права власності на вказану квартиру, відповідач є фактичним споживачем послуг теплової енергії. Послуги з постачання теплової енергії надавались та надаються протягом опалювального періоду із жовтня по квітень відповідно по роках.
Позивач повідомляє, що нарахування за надані житлово-комунальні послуги проводились відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005.
Розрахунки проводилися згідно з тарифами, затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №1171 від 30.04.2015 та №283 від 06.03.2018.
Проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з постачання теплової енергії здійснювалось згідно з Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №151 від 17.02.2010.
Посилаючись на пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, позивач вказує, що оплата за надані послуги повинна була здійснюватися відповідачем не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач вказує, що відповідач сплатив лише 343грн., тому сума боргу з оплати вартості послуг за спірний період становить 20687грн.92коп. На адресу відповідача направлялась повідомлення - вимога №2130 від 18.06.2021 щодо сплати суми боргу в розмірі 20687грн.92коп.
Посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1041грн.28коп., інфляційну складову в розмірі 2529грн.37коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 позов залишений без руху та наданий час для усунення недоліків (10 днів з моменту отримання ухвали).
Згідно з рекомендованим повідомленням позивач отримав ухвалу суду 01.11.2021.
На адресу суду 16.11.2021 надійшов лист позивача з долученими розрахунками 3%річних та інфляційної складової та позовною заявою в новій редакції. З огляду на календарний відбиток штампу на поштовому конверті, Позивач направив на адресу суду цей пакет документів 10.11.2021.
Згідно зі змістом позову (в новій редакції) позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 20687грн.92коп., 3%річних в розмірі 932грн.71коп. та інфляційну складову в розмірі 1927грн.93коп. У порівнянні з первісними позовними вимогами зменшився розмір сум 3% річних та інфляційної складової. Вказана заява підписана повноважною особою.
Судом прийнято до розгляду вказану позовну заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалами в справі.
Запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930018403414 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 була отримана відповідачем 01.12.2021, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.
Останнім днем для подання до суду відповідачем відзиву на позовну заяву було 16.12.2021. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до підтверджується інформаційної довідки №261430893 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" з 19.11.2015 є власником квартири №109 за адресою: проспект Незалежності, будинок №86 у м. Чернівці (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 780725573101).
Позивач - Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" є суб'єктом господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг і надає послуги з постачання теплової енергії в квартиру №109, що знаходиться по проспекту Незалежності, будинок №86 у м. Чернівці, загальна площа квартири становить - 59,5 кв.м, опалювальна площа -57,60кв.м. Вказана квартира розташована в багатоквартирному житловому будинку, який вводився в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, що передбачене вимогами СНиП - 2.08.01-89 "Жилые здания" та іншими будівельними вимогами. До вказаного інженерного обладнання житлових будинків входять прилади та системи централізованого опалення, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні.
Позивач вказує, що за період з листопада 2018 по серпень 2021 поставив у належне відповідачу приміщення, а відповідач прийняв теплову енергію на суму 20687грн.92коп.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що договір надання послуг у формі єдиного документу не складався.
Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією.
Так, у відповідності до положень Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; - споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина 2 статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (пункт 1 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (пункт 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 затверджені Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила).
Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).
Пунктом 2 Правил встановлено, що правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (пункт 4 Правил).
Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (пункт 29 Правил).
Теплопостачальна організація має право: вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії (пункт 35 Правил).
Споживач має право: вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором; отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором; вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо; перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору; отримувати згідно із законодавством та укладеним договором відшкодування завданих йому збитків; у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо; вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду; вимагати поновлення теплопостачання будинку після усунення технологічних порушень, якщо теплопостачання було припинено без розірвання договору; звертатися до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору (пункт 39 Правил).
Споживач теплової енергії зобов'язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (пункт 40 Правил).
Прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору (стаття 14 Закону України "Про теплопостачання").
Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 1, 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
З урахуванням наведених правових норм, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
У постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, від 25.03.2019 у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого: "укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов'язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".
Як вбачається із матеріалів справи, об'єктом теплопостачання є квартира №109 за адресою: проспект Незалежності, будинок №86 у м. Чернівці (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 780725573101), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" з 19.11.2015 на праві власності.
Позивач за період листопад 2018 року - серпень 2021 року поставив в квартиру №109, розташовану в багатоквартирному житловому будинку №86 по проспекту Незалежності в місті Чернівці, теплову енергію на загальну суму 21820грн.56коп. Відповідач розрахувався за отриману енергію частково, сплативши позивачу грошові кошти у сумі 343грн.00коп. Також позивачем були здійснені перерахунки на суму 789грн.64коп. Таким чином, заборгованість відповідача з теплової енергії, спожитої у період листопад 2018 року - серпень 2021 року, становить 20687грн.92коп.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість теплової енергії, отриманої у листопаді 2018 до 20.12.2018 (включно); у грудні 2018 до 20.01.2019 (включно); у січні 2019 до 20.02.2019 (включно); у лютому 2019 до 20.03.2019 (включно); у березні 2019 до 20.04.2019 (включно); у квітні 2019 до 20.05.2019 (включно); у листопаді 2019 до 20.12.2019 (включно); у грудні 2019 до 20.01.2020 (включно); у січні 2020 до 20.02.2020 (включно); у лютому 2020 до 20.03.2020 (включно); у березні 2020 до 20.04.2020 (включно); у квітні 2020 до 20.05.2020 (включно); у листопаді 2020 до 20.12.2020 (включно); у грудні 2020 до 20.01.2021 (включно); у січні 2021 до 20.02.2021 (включно); у лютому 2021 до 20.03.2021 (включно); у березні 2021 до 20.04.2021 (включно); у квітні 2021 до 20.05.2021 (включно).
Докази оплати відповідачем суми боргу у розмірі 20687грн.92коп. в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20687грн.92коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 1927грн.93коп. за загальний період з 21.12.2018 по 31.08.2021 та 3% річних в розмірі 932грн.67коп. за загальний період з 21.12.2018 по 31.08.2021.
Дослідивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає 3% річних в розмірі 932грн.71коп. та інфляційна складова в розмірі 1927грн.93коп.
Враховуючи задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" про стягнення суми боргу в розмірі 20687грн.92коп., 3%річних в розмірі 1041грн.28коп., інфляційної складової в розмірі 2529грн.37коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (ідентифікаційний код: 38529727; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (ідентифікаційний код: 34519280; місцезнаходження: 58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, буд. 19-А) суму боргу в розмірі 20687грн.92коп., 3% річних в розмірі 1041грн.28коп., інфляційну складову в розмірі 2529грн.37коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 24.01.2022.
Суддя Р.Г. Новікова