вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.01.2022м. ДніпроСправа № 904/5746/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іона Груп", м. Славутич Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 62 763 грн. 91 коп. за договором поставки від 01.03.2018 № 62
Представники:
від позивача: Кабанов В.І., довіреність № 1 від 13.12.2021, адвокат;
від відповідача: Ромащенко К.В., довіреність № б/н від 04.01.2022,, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 09.06.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" заборгованість за поставлений товар в сумі 72 686 грн. 59 коп., відповідно до умов договору поставки від 01.03.2018 № 62.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару у період з 11.06.2018 по 03.09.2018.
У позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 02.07.2021, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне. Відповідно до укладеного між сторонами договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2018 № 62-М, виконавець (відповідач) має право зменшити оплату за договором поставки № 62 від 01.03.20218 на суму маркетингових послуг, які повинні бути сплачені за цим договором, шляхом проведення заліку зустрічних вимог. Так, виконавцем (відповідачем) виконані маркетингові послуги (найменування робіт та послуг зазначені в актах, що додаються) на загальну суму 94 314 грн. 78 коп. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актами надання послуг, складеними в період з 30.06.2018 по 31.05.2020. На підставі положень пункту 3.8. договору про надання маркетингових послуг, сторонами укладені угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме в період з 30.06.2018 по 31.05.2020. Враховуючи вказане вище, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням здійснених оплат та проведених заліків зустрічних однорідних вимог, відсутня.
23.07.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву від 20.07.2021, в якій зазначив про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності заборгованості. В обґрунтування заперечень вказує на те, що протягом строку дії договору поставки № 62 від 01.03.2018 позивачем здійснена поставка товарів відповідачу за загальну суму 394 247 грн. 18 коп., які частково оплачені відповідачем на суму 295 009 грн. 73 коп. Тобто невідшкодованою залишилася вартість товару на суму 99 237 грн. 45 коп. Крім того, у відповідності до п.3.3. договору про надання маркетингових послуг № 62-м від 01.03.2018 оплата проводиться у розмірі 7% від вартості оплачених виконавцем (відповідачем) замовнику (позивачу) товарів згідно договору поставки № 62 від 01.03.20218 протягом звітного місяця. За умовами п.3.4. договору № 62-м оплата проводиться у розмірі 1% від вартості оплачених виконавцем замовнику товарів згідно договору поставки № 62 та 1% від вартості оплачених виконавцем замовнику товарів згідно договору поставки № 62. Загальна вартість маркетингових послуг за розрахунком позивача становить: 9% = 7% + 1% + 1%. Проте, відповідач нарахував позивачу маркетингових послуг на 94 314 грн. 78 коп., що складає 31,97 % від вартості оплачених товарів, тобто на 22,97% більше, ніж це передбачено умовами договору № 62-м. Таким чином, здійснивши зарахування зустрічних вимог за договором поставки № 62 та договором № 62-м, за результатами розрахунків позивача станом на 11.12.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 72 686 грн. 59 коп.
Ухвалою господарського суду від 23.09.2021 вирішено перейти до розгляду справи № 904/5746/21 за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.10.2021.
11.10.2021 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 11.10.2021, в яких зазначив, що позивач заперечує проти розміру маркетингових послуг, які відповідач має право нараховувати позивачу, оскільки такий розмір обмежений умовами укладеного договору про надання маркетингових послуг. Станом на 11.10.2021 загальна вартість маркетингових послуг, яка може бути нарахована виконавцем замовнику у відповідності до договору № 62-м складає 26 550,88 грн. та не може перевищувати таку суму, оскільки вартість оплаченого товару позивачу становить 295 009,73 грн. Підписання будь-яких двосторонніх актів надання послуг, угод про зарахування зустрічних однорідних вимог та актів звірки взаєморозрахунків не підтверджують безспірність таких вимог, оскільки позивачем надані письмової та документальні пояснення щодо максимально допустимого розміру маркетингових послуг. Суми, зазначені відповідачем поза межами 26 550,88 грн. є надмірно нарахованими коштами, всупереч умов договору № 62-м, оскільки вказаним договором не передбачене право відповідача збільшувати розмір маркетингових послуг в односторонньому порядку. Крім того, позивач підтвердив отримання 27.01.2021 від відповідача грошових коштів у розмірі 4 922,73 грн., у зв'язку і чим за твердження позивача розмір позовних вимог станом на 11.10.2021 становить 67 763,84 грн.
12.10.2021 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що
- акти № ОМ-00028840 від 31.07.2018, № ОМ-00033588 від 31.08.2018 та № ОМ-00037778 від 30.09.2018 складені сторонами на виконання п. 2.13 договору поставки. Отже, оскільки постачальником (позивачем) здійснено поставку до Центрального складу покупця, то покупцем (відповідачем) були надані логістичні послуги за договором поставки №62 від 01.03.2018, що підтверджується актом надання послуг № ОМ-00028840 від 31.07.2018 на суму 270,48 грн; актом надання послуг № ОМ-00033588 від 31.08.2018 на суму 1261,86 грн; актом надання послуг № ОМ-00037778 від 30.09.2018 на суму 447,35 грн; та проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується угодою № ОМ-00021911 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.2018 на суму 270,48 грн.; угодою № ОМ-00025455 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.08.2018 на суму 1 261,86 грн. та угодою № ОМ-00028586 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2018 на суму 447,35 грн. Постачальником (позивачем) послуги прийняті, акти та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог підписані та скріплені печаткою без будь-яких заперечень;
- на виконання умов спірного договору поставки, у період з 13.06.2018 по 06.09.2018 позивачем здійснено поставку товар відповідачу на загальну суму 394 247,18 грн; інших поставок за спірним договором поставки та за межами спірного періоду позивачем не здійснювалося;
- поза межами спірного періоду поставки товарів, а саме у 2019, 2020 роках відповідачем надавалися маркетингові послуги саме щодо поставленого позивачем товару на суму 394 247,18 грн; маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю сутністю є витратами на збут. Дані послуги мають систематичний характер і надаються постійно на протязі періоду збуту продукції, а не періоду її поставки.
Того ж дня відповідачем до суду подані заперечення на відповідь на відзив, в яких підтвердив отримання товару від позивача на загальну суму 394 247,18 грн та зазначив, що відповідачем здійснена оплата вказаного товару на загальну суму 299 932,46 грн та вартість товару на суму 92 335,09 грн сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що сторонами складені та підписані відповідні акти надання послуг та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на виконання умов договору № 62-м від 01.03.2018. Звертає увагу суду, що всі вищевказані акти та угоди підписані позивачем без жодних заперечень та зауважень, і у подальшому не оскаржувались у судовому або позасудовому порядку.
12.10.2021 підготовче засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.
Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 підготовче засідання у справі призначене на 25.11.2021.
03.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача про надання можливості приймати участь у засіданні, призначеному на 25.11.2021, у режимі відеконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2021 заява позивача задоволена, підготовче засідання, призначене на 25.11.2021 о 14:10 год. ухвалено провести у режимі відео конференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду від 25.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.12.2021.
У судовому засіданні 14.12.2021 оголошено перерву до 13.01.2022.
10.01.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 09.01.2022, в яких зазначив, що з огляду на вартість поставленого відповідачу товару та умови п.п. 3.3., 3.4 договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2018 № 62-м, відповідач має право у відповідності до п. 3.8 вказаного договору здійснити залік зустрічних однорідних вимог на суму, що не перевищує 31 550,87 грн., що складає 9 % + 5000,00 грн. від вартості всіх оплачених товарів. Таким чином, акти наданих послуг до договору № 62-м на суму 62 763,91 грн. є перевищенням права виконавця (відповідача) на зменшення оплати по договору поставки від 01.03.2018 № 62. За наведеним у поясненнях розрахунком: 99 237,45 грн. (загальна заборгованість за поставлений товар) - 4 922,73 грн. (оплата відповідача від 27.01.2021) = 94 314,78 грн. (заборгованість відповідача за поставлений товар з урахуванням оплати). 94 314,78 грн. (заборгованість відповідача за поставлений товар з урахуванням оплати) - 31 550,87 грн. (залік зустрічних однорідних вимог від оплачених товарів) = 62 763,91 грн. (заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар). Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 62 763,91 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
У судовому засіданні 13.01.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та наданих під час судового розгляду справи письмових поясненнях, просив задовольнити позов; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих під час судового розгляду справи письмових поясненнях.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару позивачем; факт отримання товару відповідачем; строк оплати; факт надання відповідачем маркетингових послуг та здійснення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог, наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.
01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (покупець) укладено договір поставки № 62 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується у визначений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар, відповідно до умов даного договору.
Згідно з п. 1.2. договору товаром за даним договором є товар, зазначений у специфікації постачальника, яка узгоджується із покупцем та підписується сторонами.
Загальна кількість товару, що поставляється, визначається на підставі замовлень покупця (п. 1.3. договору).
За умовами п. 2.7. договору поставка товару здійснюється протягом 14 днів з дати отримання замовлення постачальником, якщо інше не визначено у замовленні, даному договорі або додатках до нього.
Відповідно до п. 2.9. договору поставка товару здійснюється транспортом за рахунок постачальника у підрозділи покупця (магазин/РЦ).
З метою збільшення товарообігу, у випадку поставки товару на центральний склад покупця, постачальник зобов'язується сплатити покупцю вартість послуг логістики. Порядок та розмір їх оплати визначається Додатком № 7 до договору.
Згідно з п. 3.1. договору передача (здача-приймання) товару здійснюється відповідно до товарно-транспортної накладної, що надається постачальником. Право власності та ризики на товар переходять до покупця з моменту отримання товару за якістю та кількістю, що підтверджується відбитком штампу «Прийнято по кількості та якості» підрозділу (магазин/ЦС) покупця на транспортній накладній із зазначенням дати приймання товару та підпису особи, що його прийняла.
За умовами п. 4.1. договору загальна вартість договору складається з сум товарів, зазначених у накладних.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару наступним чином:
4.3.1. через 30 календарних днів з дати приймання до оплати товарної накладної у Центрі обробки накладних, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, б. 133/104-а;
4.3.2. весь товар, поставлений за накладними до моменту відкриття нового магазину мережі, а також нововведений товар у період дії даного договору, сплачується за 30 днів до моменту закінчення строку дії даного договору, або протягом 7 днів з моменту виведення товару з асортименту мережі. Оплата здійснюється щотижня у платіжний день покупця - четвер.
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів, платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.4. договору).
У п. 4.10 договору сторони погодили, що покупець має право зменшити суму платежів за поставлений товар на суму вартості повернутих постачальнику товарів, а також на інші суми (неустойка, штраф, пеня), що належать стягненню з постачальника за даним договором згідно з п. 2.4., п. 3.4., п. 3.6., п. 3.10., п. 3.16., п. 4.10, п. 4.12, п. 6.1-п.6.3., п. 6.5-п. 6.11., п. 6.13, п. 6.14, п. 6.15, п. 9.6, а також договору про надання послуг № 62-м від 01.03.2018 шляхом проведення зарахування зустрічних вимог, за виключенням випадків, коли це заборонено українським законодавством.
Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2018 року.
Строк дії даного договору автоматично продовжується на кожний наступний строк на тих самих умовах, у разі, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи припинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору (п. 11.2. договору).
Припинення дії договору не звільняє сторони від виконання всіх невиконаних зобов'язань, які не були виконанні на момент припинення дії договору (п. 11.4. договору).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору у період з 11.06.2018 по 03.09.2018 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 394 247 грн 18 коп., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 43-72).
Позивач стверджує, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши на користь позивача 299 932 грн 46 коп. Отже, несплаченим залишився товар на загальну суму 94 314 грн 78 коп.
Крім того, 01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг № 62-м (далі - договір № 62-м), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язався надавати замовнику маркетингові послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері реалізації товарів, що поставляються замовником, через роздрібні торгові мережі виконавця а саме:
1.1.1. внесення замовника в інформаційну базу роздрібної торгом мережі виконавця;
1.1.2. внесення продукції замовника в інформаційну базу роздрібної торгом мережі виконавця;
1.1.3. послуги по розміщенню продукції замовника в роздрібній мережі виконавця;
1.1.4. послуги зі збирання та розповсюдженню інформації про продукцію, а також послуги направлені на просування торгової марки в мережі виконавця;
1.1.5. послуги вивчення ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін з метою покращення попиту та розроблення нових видів продукції, в тому числі, статистичний аналіз результатів;
1.1.6. послуги з вивчення, дослідженню та аналізу споживчого попиту;
1.1.7. замовник має право замовляти додаткові послуги, не передбачені пунктами 1.1.1-1.1.6 договору за попередньою домовленістю обох сторін.
За змістом п.1.2. договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги, перераховані у п. 1.1. даного договору, на умовах, визначених даним договором.
Згідно з п. 3.1. договору № 62-м замовник зобов'язується оплатити виконавцю послуги, передбачені п. 1.1.1 даного договору, одноразово у розмірі 5 000 грн, в тому числі ПДВ 20%. Вказані послуги оплачуються шляхом 100% передоплати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору.
У відповідності до п.3.3. договору № 62-м замовник зобов'язується оплатити виконавцю послуги, які передбачені п.1.1.3 цього договору у розмірі 7% від вартості всіх оплачених виконавцем замовнику товарів, згідно з договором поставки № 62 від « 01» березня 2018 протягом звітного місяця.
За умовами п.3.4. договору № 62-м замовник зобов'язується оплатити виконавцю:
3.4.1. послуги, які передбачені п.1.1.4. цього договору, у розмірі 1 % від вартості всіх оплачених виконавцем замовнику товарів, згідно з договором поставки № 62 від « 01» березня 2018;
3.4.2. послуги, які передбачені п.1.1.5. цього договору, у розмірі 1 % від вартості всіх оплачених виконавцем замовнику товарів, згідно з договором поставки № 62 від « 01» березня 2018.
У відповідності до п.3.8. договору № 62-м виконавець має право зменшити оплату за договором поставки № 62 від 01.03.2018 на суму маркетингових послуг, які мають бути сплачені за даним договору, шляхом заліку зустрічних вимог. Зарахування зустрічних вимог здійснюється виконавцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, іншого).
Згідно з п. 4.1. договору № 62-м після закінчення надання послуг виконавець готує та надає на підпис замовнику акт приймання-передачі наданих послуг.
У разі відсутності мотивованих заперечень замовник підписує акт приймання-передачі та надає один екземпляр виконавцю протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого акту виконавця (п. 4.2. договору № 62-м)
Пунктом 4.3. договору № 62-м передбачено, що у разі необґрунтованої відмови замовника від підписання акту приймання-передачі наданих послуг (з мотивованими запереченнями чи без них) протягом 21 робочого дня, послуги вважаються наданими належним чином та у повному обсязі.
Відповідно до п. 7.1. договору № 62-м цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін.
Строк дії даного договору встановлюється до 31 грудня 2019 року включно. У разі якщо жодна зі сторін за 30 днів до строку закінчення договору не попередить іншу сторону про розірвання даного договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний рік на тих самих умовах (п. 7.5. договору № 62-м).
Позивач стверджує, що з урахування вартості поставленого товару за договором поставки № 62 від 01.03.2018 на загальну суму 394 247 грн 18 коп., вартість маркетингових послуг, наданих відповідачем за договором № 62-м, не може перевищувати суму 31 550 грн 87 коп., з яких: 5000 грн 00 коп. за умовами п. 3.1. договору № 62-м, 20 650 грн 58 коп. за умовами п. 3.3. договору № 62-м, 2 950 грн 10 коп. за умовами пп. 3.4.1. п. 3.4. договору № 62-м, 2 950 грн 10 коп. за умовами пп. 3.4.2. п. 3.4. договору № 62-м.
Таким чином, за розрахунком та твердженнями позивача, відповідачем, в порушення умов договору поставки, не плачений поставлений позивачем товар на загальну суму 62 763 грн 91 коп. (94 314 грн 78 коп. - 31 550 грн 87 коп.), що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Відповідач заперечує наявність заборгованості перед позивачем та стверджує, що ним здійснена оплата спірного товару на загальну суму 299 932,46 грн, а вартість товару на суму 94 314,78 грн сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що сторонами складені та підписані відповідні акти надання послуг та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на виконання умов договору № 62-м від 01.03.2018, що і є причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За нормами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем на виконання умов договору поставки поставлено товар на загальну суму 394 247 грн 18 коп., строк оплати якого на час звернення позивача із даним позовом до суду є таким, що настав; вказаний товар прийнятий відповідачем та частково оплачений останнім на загальну суму 299 932 грн 46 коп.
З наданих сторонами документів також вбачається, що на виконання умов договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2018 № 62-м, сторонами складені, підписані та скріплені печатками сторін наступні акти надання послуг:
- № ОМ-00023395 від 30.06.2018 на суму 5000,00 грн;
- № ОМ-00024479 від 30.06.2018 на суму 17732,66грн;
- № ОМ-00027984 від 31.07.2018 на суму 227,33 грн;
- № ОМ-00028375 від 31.07.2018 на суму 227,33 грн;
- № ОМ-00029432 від 31.07.2018 на суму 1591,28 грн;
- № ОМ-00032720 від 31.08.2018 на суму 23,16 грн;
- № ОМ-00033115 від 31.08.2018 на суму 23,16 грн;
- № ОМ-00034740 від 31.08.2018 на суму 162,16 грн;
- № ОМ-00036155 від 31.08.2018 на суму 600,00 грн;
- № ОМ-00038401 від 30.09.2018 на суму 7495,60 грн;
- № ОМ-00039107 від 30.09.2018 на суму 1070,80 грн;
- № ОМ-00039532 від 30.09.2018 на суму 1070,80 грн;
- № ОМ-00040831 від 30.09.2018 на суму 700,00 грн;
- № ОМ-00040864 від 30.09.2018 на суму 19 250,00 грн;
- № ОМ-00042770 від 31.10.2018 на суму 1 300,34 грн;
- № ОМ-00043190 від 31.10.2018 на суму 1 300,34 грн;
- № ОМ-00044273 від 31.10.2018 на суму 9 102,42 грн;
- № ОМ-00047134 від 30.11.2018 на суму117,04 грн;
- № ОМ-00047546 від 30.11.2018 на суму 117,04грн;
- № ОМ-00048742 від 30.11.2018 на суму 819,22 грн;
- № ОМ-00051738 від 31.12.2018 на суму 10,52 грн;
- № ОМ-00052143 від 31.12.2018 на суму 10,52 грн;
- № ОМ-00052679 від 31.12.2018 на суму 73,73 грн;
- № ОМ-00009427 від 28.02.2019 на суму 693,31 грн;
- № ОМ-00012463 від 31.03.2019 на суму 55,16 грн;
- № ОМ-00013844 від 31.03.2019 на суму 506,52 грн;
- № ОМ-00015156 від 30.04.2019 на суму 13,51 грн;
- № ОМ-00015568 від 30.04.2019 на суму 13,51 грн;
- № ОМ-00017469 від 30.04.2019 на суму 39,32 грн;
- № ОМ-00018714 від 30.04.2019 на суму 298,31 грн;
- № ОМ-00020824 від 31.05.2019 на суму 25,52 грн;
- № ОМ-00023064 від 31.05.2019 на суму 522,70 грн;
- № ОМ-00024463 від 30.06.2019 на суму 409,13 грн;
- № ОМ-00024866 від 30.06.2019 на суму 409,13 грн;
- № ОМ-00025419 від 30.06.2019 на суму 2 838,38 грн;
- № ОМ-00028088 від 30.06.2019 на суму 1 302,22 грн;
- № ОМ-00028112 від 30.06.2019 на суму 5 347,09 грн;
- № ОМ-00030652 від 31.07.2019 на суму 203,06 грн;
- № ОМ-00031066 від 31.07.2019 на суму 203,06 грн;
- № ОМ-00031564 від 31.07.2019 на суму 1421,42 грн;
- № ОМ-00032730 від 31.07.2019 на суму 541,19 грн;
- № ОМ-00034126 від 31.08.2019 на суму 223,69 грн;
- № ОМ-00034628 від 31.08.2019 на суму 223,69 грн;
- № ОМ-00036372 від 31.08.2019 на суму 1 565,82 грн;
- № ОМ-00037719 від 31.08.2019 на суму 773,15 грн;
- № ОМ-00038924 від 30.09.2019 на суму 227,86 грн;
- № ОМ-00039459 від 30.09.2019 на суму 1 595,04 грн;
- № ОМ-00040848 від 30.09.2019 на суму 227,86 грн;
- № ОМ-00042774 від 30.09.2019 на суму 1211,40 грн;
- № ОМ-00047908 від 31.10.2019 на суму 32,62 грн;
- № ОМ-00048317 від 31.10.2019 на суму 32,62 грн;
- № ОМ-00049546 від 31.10.2019 на суму 228,35 грн;
- № ОМ-00051296 від 31.10.2019 на суму 394,12 грн;
- № ОМ-00053525 від 30.11.2019 на суму 48,14 грн;
- № ОМ-00056029 від 30.11.2019 на суму 624,29 грн;
- № ОМ-00058060 від 31.12.2019 на суму 13,60 грн;
- № ОМ-00058483 від 31Д2.2019 на суму 13,60 грн;
- № ОМ-00059714 від 31.12.2019 на суму 47,06 грн;
- № ОМ-00010076 від 29.02.2020 на суму 365,53 грн;
- № ОМ-00014218 від 31.03.2020 на суму 30,80 грн;
- № ОМ-00015431 від 31.03.2020 на суму 718,57 грн;
- № ОМ-00016941 від 30.04.2020 на суму 11,89 грн;
- № ОМ-00017403 від 30.04.2020 на суму 11,89 грн;
- № ОМ-00019160 від 30.04.2020 на суму 52,46 грн;
- № ОМ-00019599 від 30.04.2020 на суму 736,18 грн;
- № ОМ-00024332 від 31.05.2020 на суму 56,87 грн.;
- № ОМ-00028840 від 31.07.2018 на суму 270,48 грн;
- № ОМ-00033588 від 31.08.2018 на суму 1261,86 грн;
- № ОМ-00037778 від 30.09.2018 на суму 447,35 грн.
А також сторонами укладені, підписані та скріплені печатками сторін наступні угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог: ОМ-00017661 від 30.06.2018 на суму 5 000,00 грн.; № ОМ-00018586 від 30.06.2018 на суму 17732,66 грн.; № ОМ-00021172 від 31.07.2018 на суму 227,33 грн.; № ОМ-00021510 від 31.07.2018 на суму 227,33 грн; № ОМ-00022404 від 31.07.2018 на суму 1591,28 грн.; № ОМ-00024706 від 31.08.2018 на суму 23,16грн.; № ОМ-00027521 від 31.08.2018 на суму 600,00 грн; № ОМ-00025048 від 31.08.2018 на суму 23,16грн.; № ОМ-00026428 від 31.08.2018 на суму 162,16 грн.; № ОМ-00031192 від 30.09.2018 на суму 19 250,00 грн.; № ОМ-00029114 від 30.09.2018 на суму 7 495,60грн.; № ОМ-00030072 від 30.09.2018 на суму 1 070,80грн.; № ОМ-00031160 від 30.09.2018 на суму 700,00грн.; № ОМ-00029708 від 30.09.2018 на суму 1 070,80грн.; № ОМ-00032384 від 31.10.2018 на суму 1300,34 грн.; № ОМ-00032749 від 31.10.2018 на суму 1300,34грн.; № ОМ-00033680 від 31.10.2018 на суму 9 102,42грн.; №ОМ-00037145 від 30.11.2018 на суму 819,22грн.; № ОМ-00035773 від 30.11.2018 на суму117,04грн.; № ОМ-00036128 від 30.11.2018 на суму 117,04грн.; № ОМ-00039902 від 31.12.2018 на суму 10,52грн.; №ОМ-00040712 від 31.12.2018 на суму 73,73грн.; № ОМ-00040251 від 31.12.2018 на суму 10,52грн.; № ОМ-00007051 від 28.02.2019 на суму 693,31грн.; № ОМ-00009232 від 31.03.2019 на суму 55,16 грн.; № ОМ-00010417 від 31.03.2019 на суму 506,52грн.; № ОМ-00013055 від 30.04.2019 на суму 39,32грн.; № 0М-00011416 від 30.04.2019 на суму 13,51грн.; № ОМ-00014162 від 30.04.2019 на суму 298,31грн.; угодою № ОМ-00011059 від 30.04.2019 на суму 13,51грн.; № ОМ-00015547 від 31.05.2019 на суму 25,52грн.; № ОМ-00017484 від 31.05.2019 на суму 522,70грн.; № ОМ-00018119 від 30.06.2019 на суму 409,13 грн; № ОМ-00018953 від 30.06.2019 на суму 2 838,38грн.; № ОМ-00018470 від 30.06.2019 на суму 409,13грн.; № ОМ-00021228 від 30.06.2019 на суму 5 347,09грн.; № ОМ-00021206 від 30.06.2019 на суму 1 302,22 грн.; № ОМ-00023289 від 31.07.2019 на суму 203,06грн.; № ОМ-00023719 від 31.07.2019 на суму 1 421,42 грн.; № ОМ-00024772 від 31.07.2019 на суму 541,19 грн.; № ОМ-00022927 від 31.07.2019 на суму 203,06 грн.; № ОМ-00026018 31.08.2019 на суму 223,69грн.; № ОМ-00027515 від 31.08.2019на суму 1 565,82 грн.; № ОМ-00025570 від 31.08.2019 на суму 223,69 грн.; № ОМ-00028723 від 31.08.2019 на суму 773,15 грн.; № ОМ-00030894 від 30.09.2019на суму 227,86 грн.; № ОМ-00029366 30.09.2019на суму 227,86грн.; № ОМ-00032771 від 30.09.2019на суму 1 211,40грн.; № ОМ-00029826 від 30.09.2019 на суму 1 595,04грн.; № ОМ-00038338 від 31.10.2019 на суму 394,12 грн.; № ОМ-00036747 від 31.10.2019 на суму 228,35 грн.; № ОМ-00035297 від 31.10.2019 на суму 32,62грн.; № ОМ-00035663 від 31.10.2019 на суму 32,62грн.; № ОМ-00042165 від 30.11.2019 на суму 624,29 грн.; № ОМ-00039937 від 30.11.2019 на суму 48,14 грн.; № ОМ-00043758 від 31.12.2019 на суму 13,60грн.; № ОМ-00045209 від 31.12.2019 на суму 47,06грн.; № ОМ-00044135 від 31.12.2019 на суму13,60 грн.; № ОМ-00007695 від 29.02.2020 на суму 365,53 грн.; № ОМ-00011623 від 31.03.2020 на суму 718,57грн.; № ОМ-00010521 від 31.03.2020 на суму 30,80 грн.; № ОМ-00014248 від 30.04.2020 на суму 52,46 грн.; угодою № ОМ-00012718 від 30.04.2020 на суму 11,89 грн.; № ОМ-00012258 від 30.04.2020 на суму 11,89 грн.; № ОМ-00014628 від 30.04.2020 на суму 736,18 грн.; № ОМ-00017916 від 31.05.2020 на суму 56,87 грн.; № ОМ-00021911 від 31.07.2018 на суму 270,48 грн.; № ОМ-00025455 від 31.08.2018 на суму 1 261,86 грн.; № ОМ-00028586 від 30.09.2018 на суму 447,35 грн.
Отже, на виконання умов договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2018 № 62-м відповідачем надані, а позивачем прийняті без заперечень послуги на загальну суму 94 314 грн 78 коп., та у подальшому, відповідно до умов п. 4.10. договору поставки та п. 3.8 договору № 62-м відповідачем зменшено оплату за договором поставки № 62 від 01.03.2018 на суму маркетингових послуг, шляхом укладання сторонами вищевказаних угод про зарахування зустрічних однорідних вимог.
За змістом ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.
Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №6-301цс15.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати вартості отриманого товару припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 94 314 грн 78 коп., а отже заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження вимог та заперечень, господарський суд доходить до висновку, що відсутність заборгованості перед позивачем за спірним договором поставки підтверджена відповідачем належними доказами, які суду вбачаються біль вірогідними ніж надані позивачем.
Заперечення позивача щодо обмеження прав відповідача на здійснення заліку зустрічних вимог 9% від вартості поставленого товару + 5000 грн. 00 коп. за п. 3.1 договору № 62-м, а також щодо перевищення відповідачем права на зменшення оплати за договором поставки, судом відхиляються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами надання послуг та угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог, які підписані з боку позивача повноважним представником без зауважень і заперечень.
При цьому, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження оскарження вищевказаних угод про зарахування зустрічних однорідних вимог у позасудовому чи судовому порядку.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на викладене, позивач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними та допустимими доказами факт заборгованості відповідача з оплати поставленого товару на суму 62 763 грн 91 коп., у зв'язку з чим суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача вказаної суми.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про стягнення заборгованості в сумі 62 763 грн. 91 коп. за договором поставки від 01.03.2018 № 62 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.01.2022
Суддя І.А. Рудь