вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.01.2022м. ДніпроСправа № 904/6998/21
За позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м.Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОС", с.Башмачка Дніпропетровської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "АВІАС-2000", м.Дніпро
про стягнення заборгованості 150 000,00 грн.
Суддя Красота О.І.
без участі представників сторін
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОС" і просить суд стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 150 000,00 грн. за кредитним договором №2531 від 29.07.2011 та судовий збір.
Крім того, Позивач заявив клопотання і просив суд залучити до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "АВІАС-2000".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про залучення третьої особи - задоволено. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "АВІАС-2000" до у часті у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
30.08.2021 Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просив відмовити в повному обсязі.
Крім того, Відповідач просив суд перейти від спрощеного провадження до загального під час розгляду справи №904/6998/21, а також витребувати у Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" оригінали документів, поданих позивачем разом із позовною заявою та витребувати у Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" оригінал протоколу загальних зборів учасників СТОВ "Агрос" про поручительство СТОВ "Агрос" за зобов'язаннями ТОВ "Авіас-2000" по кредитному договору №2531 від 29.07.2011, укладеному між ТОВ "Авіас-2000" та АТ КБ "Приватбанк" та про надання повноважень керівнику Печеному Г.В. для огляду у судовому засіданні та належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи Геннадію Васильовичу на укладення Договору поруки №2531/П-4 від 06.07.2015.
07.09.2021 Позивач подав відповідь на відзив та просив суд відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів, відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про перехід від спрощеного у загальне провадження та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В порушення приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві (п.2.1) Позивач вказує на те, що Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями щодо надання кредиту, однак вказані платіжні доручення до матеріалів справи не надано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: платіжні доручення, що підтверджують надання кредиту за кредитним договором №2531 від 29.07.2011.
17.09.2021 Позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та просив суд продовжити розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 продовжено розгляд справи. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що у Відповідача відсутній протокол загальних зборів учасників товариства, щодо надання повноважень керівнику Печеному Геннадію Васильовичу на укладення поруки №2531/П-4 від 06.07.2015, відповідно до п. п. 9.8.1 п. 9.8 Статуту СТОВ "Агрос". В додатках до позовної заяви також відсутній протокол загальних зборів учасників товариства. Надані позивачем виписки по рахунках, меморіальні ордери та розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому на думку відповідача не можуть бути належними та допустимими доказами наявності грошових зобов'язань ТОВ "Авіас-2000" за кредитним договором №2531 від 29.07.2011.
Також відповідач просить витребувати у АТ КБ "Приватбанк" оригінали документів, поданих позивачем разом із позовною заявою; оригінал протоколу загальних зборів учасників СТОВ "Агрос" про поручительство СТОВ "Агрос" за зобов'язаннями ТОВ "Авіас" по кредитному договору №2531 від 29.07.2011, укладеному між ТОВ "Авіас-2000" та АТ КБ "Приватбанк", та про надання повноважень керівнику Печеному Г.В. для огляду у судовому засіданні та належним чином завірену копію для долучення до матеріалів.
Позивач вважає викладені Відповідачем у відзиві на позов доводи та правові підстави необгрунтованими. Так, наявність у директора СТОВ "Агрос" необхідного обсягу повноважень на укладення відповідного договору поруки №2531/П від 06.07.2015 не входить у предмет доказування у справі №904/6998/21, оскільки такий договір у даній справи недійсним не визнається.
Розмір заборгованості був погоджений АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" та засвідчений сторонами у тексті договору про внесення змін від 30.06.2015 до кредитного договору №2531 від 29.07.2011. Оскільки сам позичальник висловив свою згоду із розміром власної заборгованості, то такий розмір не потребує додаткового доказування. Укладаючи договір поруки, СТОВ "Агрос" усвідомлювало, що основна сума заборгованості, за повернення якої воно поручається - тіло кредиту - є не грошовими коштами, які додатково надаються позичальнику, а фактично є сумою реструктуризованої заборгованості.
Видача кредитних коштів та наявність заборгованості, зокрема, за тілом кредиту, підтверджується виписками по рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з меморіальними ордерами. Як на момент укладення кредитного договору, так і на момент укладення всіх додаткових угод до нього, а також на момент подання до суду позовної заяви, спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює здійснення бухгалтерського обліку в банках України закріплено, що виписка з особового рахунка клієнта банку (банківська виписка з рахунку позичальника) може слугувати документом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 7-10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" про витребування доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Наявність у директора СТОВ "Агрос" необхідного обсягу повноважень на укладення відповідного договору поруки №2531/П від 06.07.2015 не входить у предмет доказування у справі №904/6998/21, оскільки такий договір у даній справі недійсним не визнається.
Так, в п. 1.6 договору поруки №2531/П від 06.07.2015 зазначено, що поручителем надані всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів управління поручителя на укладання цього договору (протоколи загальних зборів), на момент укладання цього договору в господарському суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.
Щодо витребування оригіналів документів поданих Позивачем разом із позовною заявою господарський суд звертає увагу Відповідача, що додані до позовної заяви докази підписані (посвідчені) представником Позивача із достатнім обсягом повноважень для вчинення відповідних дій. Обсяг повноважень представника АТ КБ "Приватбанк" Пац Є.О., яка підписала позовну заяву та засвідчила докази, додані до неї, визначений довіреністю №1271-К-Н-О від 18.03.2019, виданої за підписом Голови Правління банку.
Разом із відзивом на позовну заяву Відповідачем подано заяву із запереченнями відносно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. В заяві Відповідач посилається на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Позивач вважає викладені Відповідачем у відзиві на позов доводи та правові підстави необгрунтованими. Так, наявність у директора СТОВ "Агрос" необхідного обсягу повноважень на укладення відповідного договору поруки №2351/П від 06.07.2015 не входить у предмет доказування у справі №904/6998/21, оскільки такий договір у даній справи недійсним не визнається.
Розмір заборгованості був погоджений АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" та засвідчений сторонами у тексті договору про внесення змін від 30.06.2015 до кредитного договору №2531 від 29.07.2011.
Оскільки сам позичальник висловив свою згоду із розміром власної заборгованості, то такий розмір не потребує додаткового доказування. Укладаючи договір поруки, СТОВ "Агрос" усвідомлювало, що основна сума заборгованості, за повернення якої воно поручається - тіло кредиту - є не грошовими коштами, які додатково надаються позичальнику, а фактично є сумою реструктуризованої заборгованості.
Видача кредитних коштів та наявність заборгованості, зокрема, за тілом кредиту, підтверджується виписками по рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 з меморіальними ордерами. Як на момент укладення кредитного договору, так і на момент укладення всіх додаткових угод до нього, а також на момент подання до суду позовної заяви, спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює здійснення бухгалтерського обліку в банках України закріплено, що виписка з особового рахунка клієнта банку (банківська виписка з рахунку позичальника) може слугувати документом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.
При відкритті провадження у даній справі суд, проаналізувавши поданий позов, з урахуванням ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Розглянувши заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає, що даний спір не становить підвищеної складності, оскільки у заяві відповідачем не наведено жодних інших обставин, та до заяви не додано жодних доказів того, що в силу особливостей даного спору (ціна позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер поданих доказів, кількість сторін, наявність суспільного інтересу, необхідність призначення експертизи, виклику свідків тощо), які б свідчили про те, що справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак заява Відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 в задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" про витребування доказів - відмовлено. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" із запереченнями відносно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - залишено без задоволення.
24.09.2021 Позивач на електронну адресу суду направив додаткові пояснення і просив суд з урахуванням доводів викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та даних додаткових пояснень, а також на підставі наданих позивачем доказів задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
11.10.2021 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОС" заявило клопотання і просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15713/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" до Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним договору поруки.
Як зазначено вище, позов у цій справі обґрунтований порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіас-2000" своїх зобов'язань за кредитним договором №2531 від 29.07.2011 з повернення кредитних коштів та порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поруки №2531/П-4 від 06.07.2015.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/15713/21. Предметом спору у справі № 910/15713/21 є спір про недійсність договору поруки №2531/П-4 від 06.07.2015.
Таким чином, при вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог у справі № 904/6998/21 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2531 від 29.07.2011 господарському суду необхідно буде досліджувати та встановлювати обставини як розміру заборгованості, яка стягується з поручителя, як солідарного боржника, так і наявність підстав для стягнення такої заборгованості з поручителя.
Тобто, визнання чи невизнання недійсним договору поруки №2531/П-4 від 06.07.2015 буде мати важливе значення для вирішення спору щодо існування підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, як солідарного боржника у справі № 904/6998/21, а отже результати розгляду справи № 910/15713/21 прямо впливають на результат розгляду цього спору і матимуть преюдиціальне значення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 зупинено провадження у справі №904/6998/21 до закінчення розгляду справи №910/15713/21.
10.11.2021 надійшла апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.21.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 у справі №904/6998/21 задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 у справі №904/6998/21 скасовано. Справу №904/6998/21 направлено до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
05.01.2022 справа надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2022 поновлено провадження у справі з 13.01.2022. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
29.07.2011 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі-Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" (далі-Третя особа, Позичальник) укладено Кредитний договір №2531 (а.с.15-23).
30.06.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі-Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" (далі-Третя особа, Позичальник) укладено договір про внесення змін до кредитного договору №2531 від 29.07.2011 та викладено його у новій редакції (а.с.26-34).
Згідно з пунктами 1, 2 Договору про внесення змін до кредитного договору сторони узгодили на дату укладення цього договору заборгованість за договором складає 8 753 590,53 грн. й цю суму було зменшено на 2 686 640,53 грн.
В розділі А кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 30.06.2015) викладені істотні умови кредитування.
Вид кредиту - не відновлювальна лінія (п. А.1 договору).
Ліміт цього кредитного договору: 6 371 399,50 грн., у тому числі: у розмірі 6 066 950,00 на реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №2531 від 29.07.2011, укладеному між Банком та Позичальником, у розмірі 0,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п., 2.1.5. 2.2.12 цього договору, у розмірі 102,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними п. 2.1.1, у розмірі 304 347,50 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі - поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку №1 до цього договору (п.А.2 договору).
Термін повернення кредиту - згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до кредитного договору). Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в графіку зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до кредитного договору) понад 30 днів: датою погашення заборгованості є 31 день; вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-й день) рахується простроченою; позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2 686 640,53 грн. (п. А.3. договору).
Рахунки для обслуговування кредиту: транзитний рахунок № НОМЕР_4 , отримувач ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 (п. А.4 договору).
Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором поруки №2531/П-4 від 29.07.2011, договором поруки №2531/П-3 від 30.06.2015, договором застави сільськогосподарського техніки та обладнання №2531/ДЗ від 01.08.2011.
За користування кредитом позивальник сплачує проценти у розмірі 21 (двадцять один)% річних (п. А.6 договору).
У разі порушення позичальником будь-якого з грошових зобов'язань позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,117% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не сплачуються (п. А.7 договору).
Дата сплати процентів зазначена у Графіку зменшення поточного ліміту (додаток №1 до цього договору), якщо інше не передбачено п. 7.3. У разі несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 2.3.2) (п. А.8 договору).
Відповідно до п.1.1 договору банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1 з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини.
Додатком № 1 до кредитного договору "Графік зменшення поточного ліміту" встановлено, що сплата тіла кредиту та відсотків здійснюється позичальником 28 числа кожного місяця, а датою остаточного погашення заборгованості є 27.06.2030 (а.с.35-38).
Договорами про внесення змін від 27.03.2019 сторони вносили зміни до кредитного договору №2531 від 29.07.2011, зокрема додаток № 1 "Графік зменшення поточного ліміту" викладався в новій редакції (а.с.52-55).
Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши боржнику кредит. Однак, ТОВ "Авіас-2000" порушило взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за його користування згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до кредитного договору), на підтвердження чого позивач подав виписки за рахунками, на яких обліковується заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до п. 5.4. кредитного договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 5.1., 5.2., 5.3 цього договору, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.
Відповідно до п. 5.7. кредитного договору терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 5 років.
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє в окремих частинах - з моменту пред'явлення позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних в них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором (п. 6.1 договору).
Позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором №2531 від 29.07.2011 ТОВ Фірма "Авіас-2000" має заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк", яка станом на 28.07.2021 становить 9 813 371,93 грн. і складається з наступного: 4 952 439,70 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 404 537,15 грн. - заборгованість за відсотками; 4 456 395,08 грн. - неустойка згідно пунктів А.3 та А.7 договору.
Наявність вищенаведеної заборгованості підтверджується виписками по рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, 20638050016501 та меморіальними ордерами (а.с.62-76).
06.07.2015 між Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (далі-Кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос" (далі-Поручитель) було укладено договір поруки №2531/П-4 (далі - договір поруки) (а.с. 77-79).
Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Авіас-2000" (боржник), зобов'язань за кредитним договором №2531 від 29.07.2011 (кредитний договір), згідно якому кредитор надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 371 399,50 грн., у тому числі: у розмірі 6 066 950,00 грн. на реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №2531 від 29.07.2011, укладеному між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Авіас-2000"; у розмір - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п., 2.1.5. 2.2.12 цього договору; у розмірі 102,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними п. 2.1.1; у розмірі 304 347,50 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору;
а боржник зобов'язаний: повернути кредит в строк згідно із Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до кредитного договору), з кінцевим терміном повернення кредиту 27.06.2030, у відповідності до умов п.п. А.2.1, А.3 кредитного договору, сплачувати за його користування відсотки у розмірі 0.12 % річних у порядку, що зазначений у п. А.8 кредитного договору, а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати пеню у розмірі та порядку, що зазначений у п. А.7 кредитного договору, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором з розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1. договору поруки).
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку смерті або банкрутства боржника за кредитним договором та/або заміни боржника внаслідок правонаступника та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.
Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3. договору поруки).
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).
Згідно п. 1.6 договору поруки поручителем надані всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів управління поручителя на укладання цього договору (протоколи загальних зборів), на момент укладання цього договору в господарському суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.
У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання (нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2. договору поруки).
Поручитель має право у випадку виконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором вимагати від кредитора передачі всіх прав кредитора за кредитним договором і договором (ами) застави (іпотеки), укладеними забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 2.2.1. договору поруки).
Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору (п. 2.4.1. договору поруки).
У випадку невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором згідно вимоги кредитора, зазначеної в п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 (один) % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (п. 3.1. договору поруки).
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору, У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).
Відповідно до п. 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.
Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п. 4.3. договору поруки).
Сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років (п. 5.1. договору поруки).
Позивач просить стягнути з відповідача, як солідарного боржника заборгованість за тілом кредиту 150 000,00 грн, проти чого заперечує Відповідач, що і є причиною спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення кредитного договору та договору поруки, строк їх дії, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Укладений між банком та третьою особою договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст.ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно ст. 546 ЦК України, зокрема порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).
Припинення поруки врегульовано статтею 559 Цивільного кодексу України.
Положеннями ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на день укладення договору від 06.07.2015) визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Між тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
З огляду на викладені приписи, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Частиною 3 статті 554 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) передбачено, що особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Закон №2478-VIII введений в дію з 4 лютого 2019 року та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (п.п. 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).
Дослідивши надані учасниками справи докази, суд вбачає невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Авіас-2000" своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме, прострочка виконання зобов'язань починається з 29.05.2019, прострочена заборгованість за кредитом складає 5 145 881,92грн.
Як встановлено судом, за укладеним 06.07.2015 між Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос" (поручитель) договором поруки №2531/П-4 поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору, У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Оскільки станом на дату ухвалення рішення забезпечене порукою за договором поруки від 06.07.2015 №2531/П-4 зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авіас-2000" не припинилося, передбачених ч. 1 ст.559 ЦК України підстав для припинення поруки за цим договором немає.
Визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави для припинення поруки, також відсутні, адже встановлений п. 4.2. договору поруки від 06.07.2015 №2531/П-4 п'ятнадцятирічний строк поруки наразі не закінчився, а решта передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України підстав для припинення поруки застосовуються лише у разі не встановлення строку поруки, який у даному випадку було встановлено.
З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авіас-2000" зобов'язань за кредитним договором у встановлений строк, встановивши, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, і на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не представлено, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 150000,00грн заборгованість за тілом кредиту.
Щодо доводів відповідача господарський суд зазначає наступне.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2 ст. 92 Цивільного кодексу України).
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України).
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України).
Отже, цивільну дієздатність, тобто здатність власними діями створювати відповідні права та обов'язки, юридична особа реалізує через свої органи, які формуються та діють відповідно до установчих документів та вимог законодавства.
Зі змісту договору поруки № 2531/П-4 від 06.07.2015 вбачається, що від імені СТОВ "Агрос" вказаний правочин укладено директором ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту.
Відповідно до п.9.5 ст.9 статуту СТОВ "Агрос", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 20.10.2008 директор уповноважений приймати рішення з усіх питань діяльності товариства за виключенням питань, вирішення яких віднесено Статутом до виключної компетенції зборів учасників та інших органів товариства.
Згідно з п.9.8.1 ст.9 Статуту директор має право, діяти без доручення від імені товариства та підписувати від імені товариства угоди (контракти), у тому числі зовнішньоекономічні, без обмежень, за виключенням договорів продажу нерухомості та транспортних засобів, банківського кредиту, застави, поруки, а також забезпечувати виконання таких угод. Договори продажу нерухомості та транспортних засобів, застави, поруки можуть бути підписані директором за умови попереднього прийняття рішення про їх укладення зборами учасників.
Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.
Пунктом 1.6 договору поруки зафіксовано, що поручителем надані всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів управління поручителя на укладання цього договору (протоколи загальних зборів), на момент укладання цього договору в господарському суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання договору поруки №2531/П-4 від 06.07.2015 сторонами суду не надано. Крім того, з'ясування наявності у директора товариства СТОВ "Агрос" необхідного обсягу повноважень на укладення відповідного договору поруки не входить у предмет доказування у даній справі.
Щодо доказів видачі кредиту та наявності заборгованості укладаючи договір поруки слід зазначити, що видача кредитних коштів та наявність заборгованості, зокрема, за тілом кредиту, підтверджується виписками по рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з меморіальними ордерами, які є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів на банківському рахунку клієнта банку. Банківська виписка з рахунку позичальника може слугувати документом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Наведене узгоджується з правовими висновками, які викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/1580/18, від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16 та від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18.
Крім того, СТОВ "АГРОС" усвідомлювало, що основна сума заборгованості, за повернення якої воно поручається - тіло кредиту - є не грошовими коштами, які додатково надаються позичальнику, а є сумою реструктуризованої заборгованості. Тобто, Відповідач усвідомлював, що своєю порукою він забезпечує виконання зобов'язань з погашення саме реструктуризрваного боргу, а не нового кредиту.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" (52462, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Башмачка, вул.Горького, буд. 10Б; ідентифікаційний код 30205462) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; ідентифікаційний код №14360570) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 150 000,00 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
21.01.2022.