вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8952/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Тимощук Олександра Вікторовича
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення суми боргу - 73 884,85 грн. за здійснену поставку та штрафних санкцій
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача боргу за поставку - 73 884,85 грн., пеню - 13 754,80 грн., штраф за порушення строків виконання зобов'язання - 5 171,94 грн., 3% річних - 2 538,59 грн., інфляційні втрати - 2 574,00 грн.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що 08.07.2020 укладено договір № 567/13/265В про закупівлю товару, відповідно до якого Позивач зобов'язується поставити оброблені фрукти та овочі, код 1533 (Оброблені фрукти та овочі: вагові та у банках) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору. Пунктами 4.2. Договору, передбачено, що Відповідач здійснює оплату отриманої партії Товару по факту поставки з відстрочкою 60-ти календарних днів. Пунктом 5.3. Договору передбачено, що при поставці товару Постачальник надає сертифікат, рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи. Позивач до матеріалів справи не додав рахунок на оплату, що у свою чергу не підтверджує настання обов'язку сплати Відповідачем за поставлений товар, у результаті чого не виникає достатніх правових підстав для стягнення заявлених позовних вимог. Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених Договором, Відповідач сплачує Позивачеві штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Абзацом 3, ч. 2 ст. 231 ГК України, передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. В п.2.2 постанови № 14 від 17.12.2013 пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої ст. 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. У даному випадку у Відповідача перед Позивачем за умов договору виникає грошове зобов'язання, тому застосовувати абзац 3 ч. 2, ст. 231 ГК України є неправомірним. З огляду на вищевикладені обставини, Відповідач не визнає нарахований Позивачем штраф у розмірі 7% - 5 171,94 грн. та пені 0,1% - 13 754,80 грн. Розрахунок 3% річних Відповідач вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки з нього не вбачається з якої видаткової накладної здійснюється нарахування. Окрім того, Позивачем при нарахуванні взяті дні оплати, всупереч п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, де зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
08.07.2020 сторони уклали договір № 567/13/256В про закупівлю товару (далі Договір) за п. 1.1. якого Постачальник (ФОП Тимощук О.В.) зобов'язується поставити Покупцеві (ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат") Товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар.
Постачальник зобов'язується поставити Оброблені фрукти та овочі, код 1533 (оброблені фрукти та овочі: вагові та у банках) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).
Сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації № 1 становить 219 900,00 грн. (Двісті дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.). без ПДВ (платник єдиного податку) (п. 3.1. Договору).
Товар, який поставляється відповідно до цього Договору, сплачується Покупцем за погодженими цінами в національній валюті України ( п. 4.1. Договору).
Покупець здійснює оплату отриманої партії Товару по факту його поставки з відстрочкою платежу 60-т календарних днів (п. 4.2. Договору).
Поставка Товару здійснюється партіями в період липень-грудень 2020 року. Обсяг кожної партії та термін поставки уточнюється у заявках підписаних працівниками Покупця. Заявка може направлятися Постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання Постачальником оригіналу заявки є необов'язковим) ( п. 5.1. Договору).
При поставці партії Товару Постачальник надає документ, підтверджуючи якість Товару; рахунок фактури; видаткову накладну; товарно-транспорті документи (п. 5.3. Договору).
Датою поставки Товару та переходу права власності на Товар буде вважатися дата фактичної поставки Товару на склад Покупця (п. 5.4. Договору).
Відповідно до підп. 6.1.1 Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.
Покупець має право: повернути рахунок Постачальникові без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 5.3. (підп. 6.2.4. п. 6.2. Договору).
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов. Визначених зобов'язань (п.7.1. Договору).
За порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України (п. 7.4. Договору).
Відповідно до п. 7.7. Договору у випадку порушення Постачальником будь-яких умов Договору Покупцем можуть бути застосовані такі оперативно-господарські санкції:
7.7.1. одностороння відмова Покупця від виконання свого зобов'язання із звільненням його від відповідальності за це.
7.7.2. відмова від оплати за зобов'язання, яке виконано неналежним чином або достроково виконано Постачальником без згоди Покупця із звільненням Покупця від відповідальності за це.
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. Договору).
Сторони погодили специфікацію №1 до договору про закупівлю товару №567/13/265В від 08.07.2020. Вказаною специфікацією сторони узгодили поставку товару на загальну суму 219 900,00 грн.
Відповідно до видаткових накладних № 93 від 03.09.2020 та № 143 від 03.12.2020 Позивач поставив Відповідачеві товар на суму, відповідно 67 445,40 грн. та 45 884,85 грн., а всього на 113 330,25 грн. Вказані накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень до них. Товар поставлявся саме на адресу Відповідача.
За даними Позивача, у період з 16.04.2021 до 28.05.2021 Відповідач частково сплатив Позивачеві 39 445,40 грн., що підтверджується випискою по рахунку, у зв'язку з чим залишок боргу становить 73 884,85 грн. 12.08.2021 Позивач направив Відповідачеві претензію про погашення боргу в розмірі 73 884,85 грн. Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ "УКРПОШТА" претензія вручена Відповідачеві 17.08.2021. Відповідач залишив претензію без відповіді та виконання.
На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню - 13754,80 грн. за період з 12.05.2021 по 12.11.2021, штраф - 5 171,94 грн., 3% річних - 2 538,59 грн. за період з 03.11.2020 по 12.11.2021, індекс інфляції - 2 574,00 грн. за листопад 2020 - жовтень 2021.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару, наявність боргу у Відповідача перед Позивачем за поставлений товар, обґрунтованість розрахунків Позивача.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч.2 ст.231 ГК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Заперечуючи вимоги Позивача, Відповідач посилається на те, що до матеріалів справи не надано рахунку на оплату, що у свою чергу не підтверджує настання обов'язку сплати Відповідачем за поставлений товар. Однак, відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює оплату отриманої партії Товару по факту його поставки з відстрочкою платежу 60-ть календарних днів. Пунктом 5.3. Договору передбачено, що при поставці партії Товару Постачальник надає документ, підтверджуючи якість Товару; рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспорті документи. Крім того, відповідно до підп. 6.2.4. Договору покупець має право: повернути рахунок Постачальникові без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 5.3. Отже, Договором передбачено, що при поставці Товару Постачальник передає пакет документів, який, серед іншого, містить рахунок на оплату, Відповідач не надав до матеріалів справи доказів звернення до Позивача з приводу не виставлення рахунку на оплату разом із товаром, повернення рахунку Постачальникові, як це передбачено підп. 6.2.4. Договору. Крім того, в Договорі передбачено оплату за фактом поставки, а з наданих Позивачем до матеріалів справи виписки з його рахунку вбачається, що при частковій оплаті за поставлений Товар, Відповідач посилається на рахунок Позивача.
Беручи до уваги надані Позивачем докази (Договір, видаткові накладні, виписка по рахунку), суд вважає суму основного боргу обґрунтованою, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Пеня та штраф Позивачем нараховані за порушення виконання Відповідачем зобов'язань за Договором № 567/13/256в від 08.07.2020.
Відповідно до п.7.4. Договору за порушення строків оплати за поставлений Товар, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
В пункті 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-14гс14, від 05.04.2017 у справі №910/18894/16 та постановах Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №917/960/18, Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2018 у справі №924/1136/18).
В пункті 7.4. Договору визначено, що за порушення строків оплати за поставлений Товар, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Враховуючи, що штрафні санкції передбачені ст. 231 ГК України застосовуються лише за порушення не грошових зобов'язань, а в даному випадку Позивач нараховує штрафні санкції (пеню, штраф) за порушення строків оплати, тобто за порушення грошового зобов'язання, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені 13 754,80 грн. та штрафу 5 171,94 грн. на підставі ст.231 ГК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки індексу інфляції проведено вірно, при розрахунках 3% річних Позивач допустив арифметичну помилку, тому за перерахунком суду 3% річних становлять 2 537,71 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належить 73 884,85 грн. - основного боргу, 2 537,71 грн. - 3% річних, 2 574,00 грн. - індексу інфляції, решта вимог задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код 14309787) на користь Фізичної особи-підприємця Тимощук Олександру Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 73 884,85 грн. - основного боргу, 2 537,71 грн. - 3% річних, 2 574,00 грн. - індексу інфляції, 1 831,24 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 20.01.2022.
Суддя С.Г. Юзіков