пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
17 січня 2022 року Справа № 903/937/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши матеріали по справі №903/937/21
за позовом: Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери”, м. Київ
до відповідача: Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича, Волинська область, м. Володимир-Волинський
про стягнення 142 500,00 грн.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановив: Позивач - Адвокатське об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” звернувся з позовом до Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича про стягнення 142 500,00 грн., з яких: 71250,00 грн. - основний борг, 71 250,00 грн. - штраф та судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 270, 00 грн. та витрат на правову допомогу, що орієнтовно становлять 20 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору №03-543 від 26.03.2021 про надання правової (правничої) допомоги в частині своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 18.11.2021 залишено позовну заяву за вх.№ 01-50/1014/21 від 16.11.2021 Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” до Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича про стягнення 142 500,00 грн. - без руху.
Встановлено позивачу строк не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме подати суду:
- докази доплати судового збору в розмірі 227,00 грн., сплаченого до спеціального фонду державного бюджету.
22.11.2021 від позивача надійшло клопотання за вх.№01-57/6996/21, в якому вказує на те, що судовий збір в розмірі 227,00 грн. був сплачений позивачем при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу та у зв'язку із скасуванням судового наказу, в порядку ч.2 ст.151 ГПК України сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву за вх.№01-57/7641/21 від 14.12.2021, в якому з вимогами, викладеними у позовній заяві не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до умов наявного у в матеріалах справи договору про надання правової (правничої) допомоги №03-543, укладеного 26.03.2021 між ФГ “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Гапоненко Роман і партнери” (Адвокатське об'єднання), Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання відповідно до вимог чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактично понесені Адвокатським об'єднанням витрати у зв'язку з виконанням договору (п.1.1. Договору).
АО “Гапоненко Роман і партнери” в позовній заяві стверджує, що останній надав необхідну правову допомогу, однак, гонорар позивача у розмірі, визначеному Сторонами в Актах надання послуг №37 від 07.06.2021 та №35 від 21.09.2021 залишається не сплаченим.
Однак, дане твердження відповідач заперечує та доводить, що воно не відповідає дійсності.
Щодо Акту наданих послуг №37 від 07.06.2021 на суму 41250,00 грн, відповідач стверджує, що сплатив вартість послуг, в підтвердження долучив платіжні доручення: №3256 від 19.07.2021, №3368 від 22.07.2021, №3424 від 22.07.2021, №3559 від 23.09.2021, №3588 від 26.07.2021, №3785 від 16.08.2021, №3794 від 19.08.2021, №3884 від 28.08.2021.
Щодо Акту надання послуг №55 від 21.09.2021 на суму 30000,00 грн. вказує , що
надані послуги, згідно Акту №55 від 21.03.2021 були оплачені ним, в підтвердження долучив платіжні доручення: №4184 від 03.09.2021, №4273 від 07.09.2021, №4363 від 08.09.2021, №4442 від 09.09.2021, №4490 від 10.09.2021, №4532 від 13.09.202.. Послуги оплачувались частинами, з врахуванням надання позивачем послуг.
Щодо штрафних санкцій, заявлених позивачем в позовні заяві, при винесенні рішення судом, просить врахувати, що згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому, звертає увагу суду на ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси, що заслуговують на увагу.
Позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив за вх.№01-57/7905/21 від 28.12.2021, в якому повністю заперечує проти вимог та доводів відповідача, викладених останнім у його відзиві, оскільки вимоги і доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того звертає увагу суду на те, що недобросовісність відповідача вчергове підтверджує позицію позивача, що здійсненні відповідачем оплати, згідно платіжних доручень, наданих із його відзивом у справі №903/937/21 стосуються зовсім інших правовідносин сторін і не мають жодного відношення до договору №03-543 від 26.03.2021 на підставі якого у відповідача існує непогашена заборгованість перед позивачем, яка є предметом судового розгляду у даній справі . Позиція позивача зазначена в позові, щодо застосування до відповідача штрафних санкцій залишається незмінною, оскільки доводить, що відповідачем було порушено взяті зобов'язання в частині оплати гонорару у строки встановленні договором.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд встановив,-
26.03.2021 між Адвокатським об'єднанням “Гапоненко Роман і партнери” та Фермерським господарством “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №03-543, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання, в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених договором та за домовленістю сторін, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесенні адвокатським об'єднанням витрати у зв'язку з виконанням даного договору. (п.п 1.1. договору )
Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що адвокатське об'єднання за договором бере на себе зобов'язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а саме, здійснити представництво, захищати права і законні інтереси Клієнта та надавати інші види правової (правничої) допомоги Клієнту у суді, будь-якої інстанції, у справі №903/169/21 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніра” до Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергій Петровича про визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що гонорар є формою винагороди Адвокатського об'єднання правової допомоги клієнту .
Згідно п.4.4. за надану в межах даного договору правову допомогу клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у наступному розмірі 2 500,00 грн.
Відповідно до п. 4.6. договору сторони погодили, що на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору Адвокатським об'єднанням складається акт наданих послуг (правової допомоги) і направляється або вручається під розписку Клієнту.
Пунктом 4.7 договору визначено, що якщо у 10 денний строк після того як Адвокатським об'єднанням буде відправлено поштою (рекомендованим листом з повідомленням), або в 5 денний строк з дня вручення під розписку Клієнту Акту, Адвокатське об'єднання не отримає підписаний Акт або мотивовані заперечення Клієнта із зазначенням недоліків, послуга вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору в день відправлення акту поштою, або в день вручення його Клієнту.
Згідно п.4.11. договору сторони передбачили, що клієнт оплачує гонорар не пізніше 3 робочих днів після підписання акту надання послуг (правової допомоги).
Звертаючись до суду позивач доводить, що розмір гонорару за надані послуги з правової допомоги на підставі договору №03-543 від 26.03.2021 підтверджуються актами надання послуг за №37 від 07.06.2021 та №55 від 21.09.2021 у сумі 71 250,00 грн., які підписані зі сторони позивача (а.с. 12-13).
Проте, відповідач не оплатив гонорар в сумі 71 250,00 грн. за наданні послуги за договором за №03-543 від 26.03.2021, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до Фермерського Господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича та просить стягнути 71250,00 грн. гонорару за наданні послуги з правничої допомоги.
Надаючи правову оцінку цивільним правам та обов'язкам , що склались у ФГ “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича та АО “Гапоненко Роман і партнери”, суд виходив із такого.
У сторін виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання правової допомоги, правову оцінку яких слід здійснювати у контексті Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та усталеної практики Верховного Суду з питань відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції на час укладення договору) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) (далі - Закон) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п'ята статті 626 ЦК України).
Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, має містити таку істотну умову, як ціна.
Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики ( у редакції 2012 року)гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц
Із матеріалів справи слідує, що сторони в порушення ст. 180 ГК України, 638 ЦК України у договорі про надання правової допомоги № 03-543 від 26.03.2021 не визначили таку істотну умову, як ціна.
Разом з тим, ціна у договорі про надання правової допомоги визначена, як гонорар.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар - форма винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.
При визначенні розміру гонорару повинно братися до уваги:
-обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
-вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
-необхідність виїзду у відрядження;
-важливість доручення для клієнта;
-роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
-досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
-особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
-характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
-професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
За правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 при визначенні гонорару успіху слід враховувати таке.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху”, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Предметом даного судового розгляду є стягнення гонорару за наданні послуги з правової допомоги за договором №03-543 від 26.03.2021 на підставі актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 на суму 41 250 грн., №55 від 21.09.2021 на суму 30 000 грн.
З матеріалів справи судом додатково встановлено, що відповідач оплатив позивачу гонорар за наданні з правової допомоги послуги в сумі 75000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:
1)№3256 від 19.07.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
2)№3368 від 22.07.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
3)№3424 від 22.07.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
4) №3559 від 23.07.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
5) №3588 від 26.07.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
6)№3785 від 26.08.2021 на суму 10 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
7) №3794 від 19.08.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
8) №4184 від 03.09.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
9) №4273 від 07.09.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
10) №4363 від 08.09.2021 на суму 10 000.00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
11) №4442 від 09.09.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
12) №4490 від 10.09.2021 на суму 5 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери»;
13) №4552 від 13.09.2021 на суму 10 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО «Гапоненко Роман і партнери».
За таких обставин, доводи позивача, що платіжні доручення відповідачем в підтвердження оплати за договором №03-543 від 26.03.2021 не стосуються цього договору не взято до уваги суду, оскільки позивач не спростував дані обставини та не довів і не підтвердив належними доказами про таку оплату за іншим договором.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 9.2. договору, сторони погодили, що за прострочення платежу понад 10 (десять) днів Клієнт сплачує штраф у розмірі 100% від несплаченої суми.
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського процесуального кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнається господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Правові підстави для нарахування та стягнення штрафу в сумі 71250,00 грн., відсутні.
Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери».
Судовий збір, у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення
складено 17.01.2022.
Суддя В. М. Дем'як