вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" січня 2022 р. Cправа № 902/908/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Сичуку І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство", вул. Кріпосний вал, 25, м. Старокостянтинів, 31100, код - 00993337
до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
про стягнення 4000,58 грн
07.09.2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" до ОСОБА_1 про стягнення 4000,58 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 192/08/19 від 28.08.2019 року.
З огляду на визначення позивачем в якості відповідача фізичної особи, а саме: ОСОБА_1 судом здійснено запити щодо надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) останнього, на що Літинською селищною об'єднаною територіальною громадою (лист № 2549 від 26.10.2021) повідомлено що реєстрація місця проживання як і фактичне місце проживання ОСОБА_1 . Літинській селищній раді не відома. Разом з тим повідомлено, що Єдиний державний демографічний реєстр у Літинській селищній територіальній громаді відсутній та картотека з територіального підрозділу УДМС не передавалась.
Також 01.11.2021 року на електронну адресу суду від Літинського сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшов лист (вх.канц. № 01-34/9641/21 від 01.11.2021 року), в якому зазначено, що станом на 29.10.2021 року відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Крім того, 01.11.2021 року від Управління державної міграційної служби у Вінницькій області до суду надійшов лист (вх.канц. № 01-34/9657/21 від 01.11.2021 року), в якому зазначено, що станом на 29.10.2021 року громадянин ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстрації у Вінницькій області не значиться.
Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі № 902/908/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 30.11.2021 року, викликано відповідача у судове засідання шляхом опублікування оголошення щодо дати, часу і місця розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України, та зобов'язано відповідача ОСОБА_1 надіслати (подати) до суду відзив на позовну заяву (з доказами надсилання копій відзиву позивачу) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.11.2021 року до суду позивачем подано додаткові письмові пояснення по справі (№1075 від 23.11.2021 року) згідно яких ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
За результатами проведеного 30.11.2021 року судового засідання, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 13.01.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 02.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2022 року, викликано відповідача в судове засідання шляхом опублікування оголошення щодо дати, часу і місця розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України.
В судове засідання 13.01.2022 року позивач та відповідач повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Натомість, 12.01.2022 року до суду від позивача надійшло клопотання №11 від 11.01.2022 року про розгляд справи без участі представника останнього.
При вирішенні питання відносно можливості розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, судом враховано, що відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з п.п.17.8 п.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
У підпункті 6 пункту 4 розділу XIV "Надання інформації на веб-порталі" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, передбачено, що на головній сторінці веб-порталу та на сайтах судів на веб-порталі (інформація, що відноситься до кожного суду та її наявності) автоматично, оприлюднюються наступна інформація (посилання на неї), зокрема, оголошення про виклик відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, номер судового провадження, місце, дата і час наступного судового засідання, на яке така особа викликаєтеся.
Керуючись вимогами ч. 4 ст. 122 ГПК України, з метою належного сповіщення відповідача про дати судових засідань у даній справі судом неодноразово розміщувались оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а саме про дату підготовчого засідання 30.11.2021 року та з розгляду справи по суті 13.01.2022 року.
Крім того, статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Суд розглянув матеріали справи, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.
Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за умовами договору купівлі-продажу №192/08/19 від 28.08.2019 року, в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
З метою захисту своїх прав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 4 000,58 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 192/08/19 від 28.08.2019 року.
Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.08.2019 року між ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" (Продавець) та ФОП Новіцьким В.А. (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 192/08/19, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити в строки і на умовах цього договору лісоматеріали круглі дуб червоний клас якості В,С,D в кількості 40 м.куб., надалі товар, а Покупець прийняти та оплати його вартість згідно з умовами Договору.
Продавець відвантажує (відпускає) Товар на адресу Покупця по ціні згідно Протоколу погодження цін № 219 від 28.08.2019 року на умовах франко-проміжний склад Продавця. Загальна сума по договору становить 150 000,00 грн з ПДВ. (п. 2.1).
Розрахунок за цим Договором між Продавцем і Покупцем проводиться на підставі рахунку продавця в наступному порядку: оплата товару здійснюється покупцем в розмірі 100 % попередньої плати (п. 2.3.) оплата товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (п. 2.4.).
Покупець вважається таким, що виконав зобов'язання по оплаті товару в день зарахування кошті на рахунок Продавця (п. 2.5.).
Моментом передачі товару Покупцю вважається відмітка в товарно-транспортній накладній про передачу товару перевізнику (п. 3.1.).
Договір вступає в дію після його підписання сторонами і діє до 30.09.2019 року.
Протоколом № 219 від 28.08.2019 року сторони погодили вільно оптові ціни на постачання лісоматеріалів.
Доповненням № 1 від 29.09.2019 року до договору № 192/08/19 від 28.08.2019 року сторони продовжили термін дії даного договору до 31.12.2019 року.
Відповідно до умов договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 62 191,58 грн., що стверджується відповідними товарно-транспортними накладними (ттн-ліс) № 400496 від 02.09.2019 року, № 400543 від 26.09.2019 року, №400556 від 04.10.2019 року.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши лише 58 191,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку позивача.
04.02.2020 року, 26.05.2020 року та 25.05.2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензії з вимогою виконання зобов'язання зі сплати заборгованості.
Претензії відповідачем залишено без відповіді та виконання.
Відтак, несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №192/08/19 від 28.08.2019 року.
В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2013 за № 961/707 затверджено спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) та встановлено, що товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом (пункт 2).
Також Наказом затверджено Інструкцію щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс).
Вказана спеціалізована форма товарно-транспортної накладної ТТН-ліс є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств, відтак є належним доказом господарських операцій між позивачем та відповідачем з поставки деревини.
Наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортним (ТТН-ліс) є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 4 000,58 грн боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 192/08/19 від 28.08.2019 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належного, допустимого, достовірного доказу на спростування позовних вимог.
За таких обставин позовні вимоги ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, вирішуючи спір щодо відповідача - фізичної особи, суд враховує, що Договір купівлі-продажу № 192/08/19 від 28.08.2019 року, внаслідок неналежного виконання якого виникла заборгованість, було укладено ОСОБА_1 у статусі ФОП, при цьому 09.06.2020 року відповідачем припинено господарську діяльність у статусі ФОП за власним рішенням.
Так, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її обов'язок не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 25.06.2019 у справі, № 904/1083/18 та від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, а також в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 у справі №699/115/20.
Окрім того, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилися, суд приходить до висновку про належність спору до господарської юрисдикції.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76 -80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" (вул. Кріпосний вал, 25, м. Старокостянтинів, 31100, код - 00993337) 4 000,58 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу № 192/08/19 від 28.08.2019 року та 2 270,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку за наступними електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24 січня 2022 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Кріпосний вал, 25, м. Старокостянтинів, 31100)
3 - відповідачу (вул. Вінницька, буд. 10, смт Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300)