вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" січня 2022 р. Cправа № 902/891/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Сичуку І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТРАНЗИТ АВТО", вул.Незалежності, 51 Б, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 43701005
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ", вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31-А, м. Вінниця, 21018, код - 39189072
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК ОРІОН ГРУП", вул. Бірюзова Маршала, буд. 27, каб. 47,м. Полтава, Полтавська область, 36007, код - 39499065
про стягнення 119 874,40 грн
01.09.2021 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 31.08.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТРАНЗИТ АВТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" про стягнення 119 874,40 грн збитків, завданих поставкою неякісного пального.
Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі № 902/891/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 30.09.2021 року.
27.09.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 23.09.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Також, 27.09.2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 24.09.2021 року), в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК ОРІОН ГРУП".
В судовому засіданні 30.09.2021 року судом постановлено ухвали про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ОРІОН ГРУП" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/891/21 на 19.10.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.
01.10.2021 року до суду представником позивача подано клопотання (б/н від 30.09.2021 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку підготовчого провадження з метою подання до суду доказів. Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".
05.10.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист (вих. № 02-041021 від 04.10.2021 року). Додатком до листа додано відповідь на відзив (вих. № 01-041021 від 04.10.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги. Також, до відповіді на відзив додано ряд додаткових документів.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
19.10.2021 року представником позивача до суду подано лист (б/н від 19.10.2021 року) (вх.канц. № 01-34/9307/21) щодо надання доказів позовної заяви з додатками третій особі.
В судовому засіданні 19.10.2021 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/891/21 на 17.11.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
За результатами проведеного 17.11.2021 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/891/21 на 02.12.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
За результатами проведеного 02.12.2021 року судового засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 12.01.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
В судове засідання 12.01.2022 року позивач, відповідач та третя особа повноважних представників не направили.
Натомість, 12.01.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У заяві також повідомлено, що позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задоволити.
12.01.2022 року до суду від представника відповідача також надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; при цьому, у заяві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, 01.08.2020 року між ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" було укладено договір поставки нафтопродуктів № 010820-ОПТ/1Д, на виконання умов якого відповідач поставив, а позивач отримав паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 1496 літрів на суму 24 609,20 грн.
Поставленим дизельним пальним заправлявся транспортний засіб Fiat Doblo Cargo Махі, державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться у власності ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" та у володінні позивача, оскільки взятий останнім у лізинг, про що свідчить договір лізингу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Після місяця використання поставленого пального, 04.09.2020 року автомобіль перестав заводитись, загорівся попереджувальний індикатор (чек).
Оскільки автомобіль перебував на гарантії, 14.08.2020 року для технічного обслуговування автомобіля між позивачем та ТОВ "Автомир Н" (авторизованим виробником сервісним центром) було укладено договір № АН-0000259 з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, відповідно до п. 1.1. розділу 1 якого, ТОВ "Автомир Н" зобов'язалось виконувати ремонт та технічне обслуговування наданих Позивачем транспортних засобів.
03.09.2020 року згідно наряду-замовлення № АНФ-000343 та акту приймання-передачі автомобіля позивач звернувся до ТОВ "Автомир Н" зі скаргами на те, що автомобіль перестав заводитись, загорівся попереджувальний індикатор (чек) та передав автомобіль на діагностику та ремонт.
Згідно акту виконаних робіт № АНФ-000343 від 04.09.2020 року на автомобілі було здійснено діагностику ЕСК, перевірка паливної системи, підкачка паливного насосу, заміна паливного фільтра. Загальна вартість виконаних робіт з вартістю паливного фільтра склала 7 470,10 грн.
В розділі "Діагностування автомобіля зроблено. Рекомендації наступні:", окрім іншого, вказано про наступні рекомендації: замінити насос ТНВД, паливні форсунки, насос підкачки палива в баку, паливний фільтр, виконати адаптацію систем, надалі використовувати якісне пальне. Причина несправності: експлуатація автомобіля на неякісному паливі.
Через десять днів автомобіль знову перестав заводитись, в зв'язку з чим 16.09.2020 року позивач повторно звернувся до ТОВ "Автомир Н", про що свідчить попередній наряд-замовлення № АНФ-000370 та акт приймання-передачі автомобіля.
Згідно акту виконаних робіт № АНФ-000370 від 30.09.2020 року на автомобілі було здійснено адаптацію електронної системи, зняття та встановлення ГРМ, діагностику ЕСК, дренаж палива, очищення паливного баку, перевірка насосу ТНВД (паливний насос високого тиску), його зняття та встановлення, заміна паливного насосу, заміна паливного фільтра, перевірка паливних форсунок та їх заміна.
Вартість робіт склала 11 070,40 грн., вартість запчастин склала 99 287,90 грн., всього 110 358,30 гривень.
Таким чином, загальна вартість робіт по ремонту автомобіля внаслідок несправностей склала 117 828,40 грн.
21.09.2020 року позивач звертався з претензією до відповідача щодо компенсації вартості ремонту автомобіля на суму 110 358,30 грн.
На претензію відповідач надав відповідь від 02.10.2020 року, в якій зазначив, що вина відповідача в поломці автомобіля відсутня.
Під час діагностики автомобіля в сервісному центрі ТОВ "Автомир Н" 04.09.2020 року згідно акту № 3 відбирання проб нафти та нафтопродуктів представниками ТОВ "Автомир Н" було відібрано пробу дизельного пального з баку автомобіля.
Після отримання відповіді на претензію представниками позивача 20.11.2020 року було також відібрано пробу дизельного палива з резервуару, де воно зберігалось у позивача, про що складено акт № 1.
Обидві проби відбирались комісійно.
Обидва зразки було направлено до Вінницької випробувальної лабораторії АТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" для перевірки на відповідність ДСТУ та видачі паспорту якості.
На акт відбирання проби № 3 від 04.09.2020 року лабораторією надано паспорт якості № 06429201/20-0001/42 від 22.01.2021 року, в якому зазначено про завищення вмісту сірки більш ніж у 30 разів від норми та температуру спалаху в закритому тиглі на 10 градусів нижче від норми.
Завищення вмісту сірки більш ніж у 30 разів від норми також зафіксовано в паспорті якості № 06429201/20-0001/36 від 20.01.2021 року, що був виданий лабораторією 20.01.2021 року при аналізі проби 36 згідно акту відбирання проби № 1 від 20.11.2020 року.
Згідно акту виконаних робіт № 06437001/20-0001 вартість робіт, що виконані лабораторією по дослідженню зразків дизельного палива склала 2 046 грн.
Позивач частково сплатив ТОВ "Автомир Н" за ремонт автомобіля 32 800 грн., решту суми 85 028,40 грн. позивач заборгував ТОВ "Автомир Н".
Таким чином, загальна вартість витрат, які позивач здійснив і ще має здійснити для відновлення автомобіля, його діагностику, на перевірки дизельного пального складає 119 874,40 грн.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з відповідача 119 874,40 грн. збитків, завданих поставкою неякісного пального.
Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 23.09.2021 року року та письмових поясненнях б/н від 16.11.2021 року щодо позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні та зазначає наступне.
Так, у відзиві на позов відповідач підтверджує існування договоріних зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 010820-ОПТ/1Д від 01.08.2020 року, та відповідно, поставку палива ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 1496 літрів позивачу, на виконання умов даного договору згідно видаткової накладної РН-004908 від 01.08.2020 року.
При цьому вказує, що видаткова накладна РН-004908 від 01.08.2020 року підписана сторонами, що свідчить про прийняття товару позивачем без будь-яких зауважень щодо його якості.
Позивачем до матеріалів справи не надано відповідних доказів про наявність претензій до якості товару, в момент передачі товару щодо супроводжуючих документів на товар зауважень від позивача також не надходило.
В позовній заяві позивач зазначає, що ним було відібрано проби палива з баку автомобіля та з резервуару зберігання палива, які в подальшому було направлено на експертизу.
Водночас, відповідач зазначає, що позивачем порушено приписи Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів, щодо відбору зразків проб та проведення лабораторних випробувань, тому відібране позивачем паливо з автомобіля без участі представника відповідача не можна взагалі вважати зразком (пробою) товару для перевірки.
Позивачем не доведено той факт, що дизельне паливо яке було відібрано з автомобіля Fiat Doblo та резервуару є тим дизельним паливом, що було поставлено відповідачем, як і не доведено, що згаданий автомобіль використовував виключно паливо, яке було поставлено відповідачем. Крім того, невідомо де та в яких умовах зберігалося дизельне паливо, яке було поставлено відповідачем, при тому, що з моменту поставки до дня проведення експертизи пройшло більше шести місяців.
Позивач у відповіді на відзив № 01-041021 від 04.10.2021 року вказує, окрім іншого, на те, що позивачем надано до суду належні та допустимі докази того, що дизельне паливо неякісне, оскільки факт невідповідності якості товару підтверджено актом відбору проб та паспортом якості.
При цьому, позивач повідомляв листом відповідача про необхідність направлення власного представника для участі у відборі проб, якого відповідач не направив, відповідно, відбір проб проведено без його участі.
Посилання представника відповідача на процедуру відбору проб, посуд для відбирання проб, тощо, не мають обґрунтувань в чому є порушення з боку позивача, тому позивач не наводить ніяких спростувань або заперечень з цього приводу.
Відповідно до п. 4.2.11 Інструкції, проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються.
Тому, якби проби було відібрано позивачем з порушенням Інструкції, Вінницька випробувальна лабораторія Акціонерного товариства "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" не прийняла б їх. Відповідно до актів приймання зразків для випробування за номерами 06437001/20-0001 від 20.01.21р. та 06429201/20-0001 від 22.01.21р. обидві відібрані проби прийнято лабораторією.
Відбір палива, а точніше його злив з паливного баку автомобіля здійснювався представниками авторизованого сервісного центру ТОВ "АВТОМИР Н", і останнє також самостійно замовляло дослідження палива, тому ніхто з сторін у справі під час цієї процедури не запрошувались.
Згідно паспортів якості на пальне, зразки палива, що були надані на випробування та відібрані актами за номерами 1 та 3, є тотожними, оскільки мають одні і ті самі показники, що підтверджує той факт, що це є паливом, поставленим відповідачем.
Тому, на думку позивача, останнім доведено невідповідність якості поставленого палива.
На спростування сумнівів відповідача щодо використання в автомобілі позивача поставленого палива і ніякого іншого, позивач надає відомість обліку видачі нафтопродуктів ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО", в якій зазначено про використання дизельного пального ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" на протязі серпня 2020 року.
На спростування сумнівів відповідача щодо неналежного зберігання палива, позивач надає ліцензію на право зберігання пального для власного зберігання, а також видаткову накладну на бочки ємністю 200 літрів в кількості 6 штук, які придбавались новими, куди зливалось пальне відповідачем, яким не заявлялось претензій щодо даної тари.
Третя особа у письмових пояснення б/н від 19.11.2021 року просить розгляд справи здійснювати за відсутності її представника та зазначає, що на даний час з боку ТОВ "Глобал Енерджи" відсутні будь-які претензії до третьої особи щодо якості поставленого товару, а також відсутні жодні повідомлення про наявність претензій щодо якості товару у третіх осіб.
В матеріалах справи відсутні належні докази того: що відповідачем було поставлене дизельне паливо позивачу саме з партії, що була поставлена третьою особою; що в ході відбору проб палива з паливного баку автомобіля (акт відбирання проб нафти та нафтопродуктів № 3 від 04.09.2020р.) та під час відбору проб палива з резервуара (акт відбору № 1 від 20.11.2020р.) знаходилось паливо, що було поставлене відповідачу третьою особою.
Вищевикладені обставини ставлять під сумнів обґрунтованість залучення ТОВ "ПК Оріон Груп" в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.08.2020 року між ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" (Покупець/Позивач) та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" (Продавець/Відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 010820-ОПТ/1Д, далі - "Договір", за умовами якого Відповідач зобов'язався передати в погоджені строки, а Позивач прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі, нафтопродукти.
Згідно платіжного доручення № 3 від 16.07.2020 року Позивачем здійснено оплату дизельного пального, в розмірі 24 609,20 грн.
Згідно видаткової накладної № РН-004908 від 01.08.2020 року Відповідач поставив, а Позивач отримав Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 1496 л на суму 24 609,20 грн.
У володінні Позивача перебуває транспортний засіб Fiat Doblo Cargo Махі, державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться у власності ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" (транспортний засіб взято позивачем у лізинг згідно договору фінансового лізингу № 7283/07/20-Г від 27.07.2020 року.
Як свідчить відомість ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" № 1 обліку видачі дизпалива Є5 "Глобал Енерджі" за серпень 2020 року, за вказаний період відповідальною особою було отримано для автомобіля Fiat Doblo, номер НОМЕР_1 паливно-мастильні матеріали.
При цьому, позивач вказує на те, що після місяця використання поставленого відповідачем пального, 04.09.2020 року згаданий вище автомобіль перестав заводитись, загорівся попереджувальний індикатор (чек).
Згідно наряду-замовлення від 03.09.2020 року № АНФ-000343, Позивач звернувся до ТОВ "Автомир Н" зі скаргами на те, що автомобіль перестав заводитись, загорівся попереджувальний індикатор (чек) та передав автомобіль на діагностику та ремонт, згідно укладеного 14.08.2020 року договору № АН-0000259 з технічного обслуговування та ремонту автомобіля.
Згідно акту виконаних робіт № АНФ-000343 від 04.09.2020 року на автомобілі було здійснено такі роботи: діагностика ЕСК, перевірка технічного стану/діагностика несправностей паливної системи, зняття-встановлення паливного насосу підкачки в баку, заміна паливного фільтра; придбано деталь: паливний фільтр, всього на загальну суму 7 470,10 грн.
В розділі "Діагностування автомобіля зроблено. Рекомендації наступні:" робочої картки до замовлення на ремонт автомобіля зазначено, що діагностування автомобіля зроблено, скаргу клієнта підтверджено, автомобіль не заводиться. В результаті діагностики ЕСК виявлені наступні коди помилок: Р0748-13/Р0190-15/ Р0091-22/Р0092-22/Р0094-21. В результаті діагностики паливної системи виявлено низький тиск палива в системі - 109 бар при номінально допустимому тиску - 300 бар. В зворотній магістралі палива в бак виявлена надмірна його кількість, що свідчить про забруднення паливних форсунок та повернення палива в бак. При виключених форсунках насос ТНВД створював тиск не більше 109 бар, що свідчить про забруднення насосу ТНВД. Виконано дослідження цілісності трубопроводів, з'єднань, проводки, роз'ємів - цілісність не порушена. При візуальному огляді палива виявлена невідповідність кольору, запаху та концентрації дизельного пального. Під час викачки палива з баку в ємність, паливо створює піну, що не характерно для дизельного пального. Рекомендації наступні: замінити насос ТНВД, паливні форсунки, насос підкачки палива в баку, паливний фільтр, виконати адаптацію систем, надалі використовувати якісне пальне. Причина несправності: експлуатація автомобіля на неякісному паливі.
04.09.2020 року комісією в складі: начальника відділу сервісного обслуговування ТОВ "Автомир Н" Козаченка Н.В., майстра цеху "Fiat" Коваля А.М. та Халанського В.М. було проведено відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів на ТОВ "Автомир Н" за адресою Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, 94В, а саме: дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО, ДСТУ 7688:2015, з паливного баку автомобіля Fiat Doblo, держ.№ НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , об'ємом проби 3 куб. дм., об'єм з якого відібрана проба 50 куб.дм., найменування постачальника - ТОВ "Глобал Енерджі".
В подальшому, 16.09.2020 року позивач повторно звернувся до ТОВ "Автомир Н", про що свідчить попередній наряд-замовлення № АНФ-000370.
Згідно рахунку на оплату № АНФ-000370 від 16.09.2020 року вартість товарів та послуг становить 110 358,30 грн.
Згідно акту виконаних робіт № АНФ-000370 від 30.09.2020 року на автомобілі було здійснено наступні роботи: адаптацію електронної системи, зняття та встановлення ГРМ, діагностику ЕСК, дренаж палива, очищення паливного баку, перевірка насосу ТНВД (паливний насос високого тиску), його зняття та встановлення, заміна паливного насосу, заміна паливного фільтра, перевірка паливних форсунок та їх заміна, загальною вартістю робіт - 11 070,40 грн. Вартість запчастин: паливна форсунка - 4 штуки, модуль паливного насоса - 1 штука, набір гумових кілець - 1 штука, очисник універсальний плюс - 2 штуки, очищувач універсальний - 1 штука, паливний насос високого тиску (ТНВД) - 1 штука, фільтр паливний - 1 штука, склала 99 287,90 грн.
Разом згідно акту виконаних робіт та рахунку на оплату АНФ-000370 вартість робіт та запчастин склала 110 358,30 грн.
За виконані роботи ТОВ "Автомир Н" позивач розрахувався частково, сплативши 32 800,00 грн., що стверджується платіжними дорученнями № 131 від 23.02.2021 року, № 212 від 05.04.2021 року, № 397 від 14.05.2021 року та № 744 від 19.07.2021 року.
21.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 21.09.2020 року щодо компенсації вартості ремонту автомобіля на суму 110 358,30 грн.
Листом № 1 від 10.11.2020 року позивач просив відповідача направити представника для участі в комісії по відбиранню проб нафтопродуктів (дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО), поставлених відповідачем та повідомлено, що відбір проб буде здійснено 20.11.2020 року о 10:00 год.
Вказаний лист відповідачем отримано 23.11.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
20.11.2020 року комісією в складі: директора ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" Бунецької Г.В., учасника (засновника) ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" Канюки В.М., свідка ОСОБА_1 було проведено відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів на ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" за адресою Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Незалежності, 51Б, а саме: дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО, ДСТУ 7688:2015, з резервуару №1, об'ємом проби 3 куб. дм., об'єм з якого відібрана проба 50 куб.дм., найменування постачальника - ТОВ "Глобал Енерджі".
В подальшому, 24.12.2020 року між АТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" (виконавець) та ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" (замовник) укладено договір № 06437001/20 про надання послуг щодо проведення лабораторного аналізу, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати послуги щодо проведення лабораторного аналізу нафтопродуктів, а замовник зобов'язується прийняти послуги та повністю оплатити їх вартість (ціну).
Детальний перелік послуг, ціна послуг, які можуть замовлятись замовником і надаватись виконавцем , узгоджуються сторонами у додатках (прейскурантах) до цього договору (п. 1.2)
У додатку № 06437001/20-0001 від 24.12.2020 року до договору № 06437001/20 від 24.12.2020 року про надання послуг щодо проведення лабораторного аналізу було обумовлено обсяг та порядок послуг, всього на загальну суму 2 046,00 грн.
Відібрані позивачем та ТОВ "Автомир Н" зразки дизельного палива було передано АТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" для випробувань, про що свідчать акти приймання зразків для випробування № 06437001/20-0001 від 20.01.2021 року та № 06429201/20-0001 від 22.01.2021 року.
На акт відбирання проби № 3 від 04.09.2020 року лабораторією надано паспорт якості № 06429201/20-0001/42 від 22.01.2021 року, в якому зазначено про завищення вмісту сірки більш ніж у 30 разів від норми та температуру спалаху в закритому тиглі на 10 градусів нижче від норми. Висновок: надана на випробування проба нафтопродукту: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 за показниками: "вміст сірки", "температура спалаху у закритому тиглі".
Завищення вмісту сірки більш ніж у 30 разів від норми також зафіксовано в паспорті якості № 06429201/20-0001/36 від 20.01.2021 року, що був виданий лабораторією 20.01.2021 року при аналізі проби 36 згідно акту відбирання проби № 1 від 20.11.2020 року. Висновок: надана на випробування проба нафтопродукту: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 за показниками: "вміст сірки", "температура спалаху у закритому тиглі", "фракційний склад".
Згідно акту виконаних робіт № 06437001/20-0001 від 20.01.2021 року, вартість робіт, що виконані лабораторією по дослідженню зразків дизельного палива становить 2 046,00 грн.
Також, в матеріалах справи наявна відповідь ТОВ "Автомир Н" № 209 від 04.10.2021 року на адвокатський запит адвоката Мунтяна Є.В., за змістом якої вбачається, що згідно наряд-замовлення № АНФ-000343, 03.09.2020 року ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" зверталось до авторизованого сервісного центру ТОВ "АВТОМИР Н" зі скаргами на те, що транспортний засіб Fiat Doblo Cargo Махі, д.н.з. НОМЕР_1 на пробігу 8 571 км. перестав заводитись та загорівся попереджувальний індикатор (чек).
Автомобіль було доставлено до сервісного центру за допомогою евакуатора.
ТОВ "Автомир Н" на власному авторизованому сервісному центрі здійснило діагностику ЕСК, здійснено перевірку паливної системи, здійснено підкачку паливного насосу, було замінено паливний фільтр, про що складено акт виконаних робіт № АНФ-000343 від 04.09.2020 року (вартість виконаних робіт 7 470,10 грн.).
Оскільки, проводилась діагностика паливної системи, дизельне паливо з паливної системи, в т.ч. і з паливного баку, було злито та оформлено актом відбирання проб нафти та нафтопродуктів № 3 від 04.09.2020 року.
При зливанні дизельного палива спеціалістами сервісного центру, візуально було встановлено, що за кольором (нехарактерний жовтий), утворенням піни (не характерної для дизельного палива), концентрацією (щільністю) та запахом, дизельне пальне було неякісним.
Таким чином, скарги ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" було підтверджено.
Було виявлено низький тиск палива в системі - 109 бар при номінально допустимому тиску - 300 бар. В зворотній магістралі палива в бак, виявлена надмірна його кількість, що свідчить про забруднення паливних форсунок та повернення палива в бак. При виключених форсунках паливний насос високого тиску створював тиск не більше 109 бар, що свідчить про його забруднення. Було виконано дослідження цілісності трубопроводів, з'єднань, проводки, роз'ємів - цілісність не порушена.
Зроблено висновок, що причиною несправності стало експлуатація автомобіля на неякісному дизельному пальному.
Замовнику було рекомендовано: замінити насос паливний насос високого тиску, паливні форсунки, насос підкачки палива в баку, паливний фільтр, виконати адаптацію систем, надалі використовувати якісне пальне.
Оскільки Замовник відмовився ремонтувати автомобіль через брак фінансування, сервісним центром було заборонено експлуатацію автомобіля, а тому автомобіль було забрано замовником за допомогою евакуатора.
16.09.2020 року ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" звернулося до ТОВ "АВТОМИР Н" (попередній наряд-замовлення № АНФ-000370) для проведення рекомендованих ремонтних робіт на автомобілі Fiat Doblo Cargo Махі, д.н.з. НОМЕР_1 , пробіг 8 571 км.
Судячи з пробігу на автомобілі, останній не використовувався. Дизельного палива в системі не було, тому його злиття та відбір не проводився.
На вказаному автомобілі було здійснено адаптацію електронної системи, зняття та встановлення ГРМ, діагностику ЕСК, дренаж палива, очищення паливного баку, перевірка паливного насосу високого тиску, його заміну, заміна паливного фільтра, перевірка паливних форсунок та їх заміна (акт виконаних робіт № АНФ-000370 від 30.09.2020 року).
Після проведення вказаних ремонтних робіт та залиття в автомобіль якісного палива, автомобіль завівся та власним ходом покинув сервісний центр. По теперішній час ТОВ "ТД ТРАНЗИТ АВТО" не зверталось з подібними скаргами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та довадам сторін, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі ч. 1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч. 1 статею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Крім того, суд враховує правові позиції Верховного Суду стосовно вірогідності доказів та стандарту доказування.
Зокрема, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова ВС КГС від 11 вересня 2020 року справа № 910/16505/19).
Матеріалами справи підтверджено факт поставки паливно-мастильних матеріалів на користь позивача.
Відповідачем не спростовано обставини виходу з ладу належного позивачу транспортного засобу та необхідність проведення ремонтних робіт саме внаслідок використання пального неналежної якості.
На підтвердження даних обставин позивачем надано висновку спеціалізованого сервісного центру ТОВ «АВТОМИР Н», які містять висновки на причину виникнення несправностей саме внаслідок неякісного пального, акти відбору проб з транспортного засобу та місця зберігання поставленого відповідачем пального, висновок АТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" щодо невідповідності відібраних зразків вимогам щодо якості, докази виконання ремонтних робіт на понесення витрат.
Водночас, відповідачем не спростовано доводів позивача жодними доказами. Заперечення відносно процедури відібрання проб паливних матеріалів, відсутності причинно-наслідкового зв'язку не обґрунтовано належними та достовірними засобами доказування, тому сприймаються судом критично.
Відповідач також не клопотав про призначення експертизи щодо відібраних зразків палива, не надав висновку спеціаліста, який би спростовував доводи позивача.
Водночас, з наданих нарядів - замовлень ТОВ «АВТОМИР Н» (т. 1 а.с. 23-32) вбачається безпосередній зв'язок між використанням позивач пального та виявленими недоліками.
На підставі вищевикладеного, суд вважає докази позивача більш вірогідними та не спростованими відповідачем.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингоодержувач протягом усього часу перебування об'єкта фінансового лізингу в його володінні та користуванні повинен підтримувати його у стані, в якому його прийнято від лізингодавця, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
Лізингоодержувач протягом строку фінансового лізингу несе витрати на утримання об'єкта фінансового лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу або законом.
На підставі наданого позивачем Договору фінансового лізингу від 27.07.2020 року не встановлено особливих умов ремонту транспортного засобу, витрати на відновлення автомобіля понесено саме позивачем, тому суд вважає правомірним заявлення позову зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТРАНЗИТ АВТО", незважаючи на статус володільця майна згідно договору лізингу.
З приводу наявності підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди та її розміру судом враховано наступне.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Аналогічні приписи містяться у статті 225 ГК України згідно із пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також приписи ст. ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.
Cаме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.08.2020 року у справі № 916/477/18).
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування збитків, покладає на кредитора обов'язок довести, що ці збитки є реальними, а не абстрактними, тобто у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення виходячи із приписів ч. 2 ст. 623 ЦК України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1209 ЦК України, виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.
Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).
Згідно ч. 1 ст. 1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.
Судом враховано, що позивачем понесено витрати на діагностику та проведення первісного ремонту транспортного засобу, які виникли внаслідок використання неякісного палива, в сумі 7 470,10 грн, а також на проведення дослідження якості пального у розмірі 2 046,00 грн.
Відшкодування таких витрат на порядок виявлення недоліків товару передбачено п. п. 1.4, 2.6., 2.8. Договору.
Враховуючи надання переваги вірогідності наданих доказів позивачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення даних витрат.
Відносно розміру витрат на проведення ремонтних робіт в сумі 110 358,30 грн суд зауважує наступне.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем здійснювалась господарська діяльність з постачання паливно-мастильних матеріалів, у свою чергу позивач використовував транспортний засіб, який також є джерелом підвищеної небезпеки.
Діяльність з постачання і транспортування пального є джерелом підвищеної небезпеки.
Тобто, внаслідок використання та взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки позивачу завдано збитків.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
При визначенні остаточного розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача суд враховує, що після первісного ремонту, всупереч рекомендаціям ТОВ «АВТОМИР Н» позивач продовжував експлуатацію транспортного засобі із використання поставленого пального.
Тому, понесені позивачем збитки у розмірі повторного ремонту також виникли внаслідок протиправних дій позивача, що впливає на ступінь вини у розмірі завданої шкоди.
З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може застосувати пряму дію принципу добросовісності (Постанова ВП ВС від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Приклади застосування принципу добросовісності а також зменшення суми завданих збитків, виходячи з принципу пропорційності наведено у Постанові ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц,
Тому, оцінюючи ступінь вини позивача у розмірі понесених збитків в сумі 110 358,30 грн, керуючи положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, застосовуючи засади справедливості, добросовісності та пропорційності, суд вважає справедливим покладення на відповідача відшкодування шкоди на рівні 30% від зазначеної суми, що становить 33 107,49 грн.
Отже, у сукупності оцінених судом вимог позов підлягає задоволенню в сумі 42 623,59 грн.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" 77 250,81 грн.
З приводу розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи встановлені судом обставини виникнення спірних правовідносин саме внаслідок протиправних дій відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст .ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31-А, м. Вінниця, 21018, код - 39189072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТРАНЗИТ АВТО" (вул. Незалежності, 51 Б, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 43701005) 42 623,59 грн - відшкодування збитків та 2 270,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТРАНЗИТ АВТО" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" - 77 250,81 грн.
4. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.
5. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв'язку за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, orion.ua@gmail.com, office@orion.biz.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 24 січня 2022 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Незалежності, 51 Б, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400)
3 - відповідачу (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31-А, м. Вінниця, 21018)
4, 5 - третій особі (вул. Бірюзова Маршала, буд. 27, каб. 47,м. Полтава, Полтавська область, 36007;вул Половка, 87, м. Полтава, Полтавська область, 36034)