вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" січня 2022 р. Cправа № 902/936/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.
за участю представників
прокурор Клименко Д.С., службове посвідчення №058006 від 12.11.2020;
позивача Тихонюк С.Л. виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 19.10.2021;
відповідача не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (провулок Цегельний, 8, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент" (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027)
про стягнення орендної плати, звільнення приміщення та повернення нерухомого майна,
Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користуванням приміщенням у сумі 81526,41 грн., з яких: 60 386,63 грн. - орендна плата, 18 821,43 грн. - штраф, 2 138,35 грн. - пеня, звільнення (виселення) приміщення та повернення нерухомого майна до державної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди №366-ГТ від 27.06.2018.
Ухвалою від 22.09.2021 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 19 жовтня 2021 року о 10:00 год.
На визначену судом дату (19.10.2021) у судове засідання з'явились прокурор та представник позивача, які не заперечили проти відкладення підготовчого засідання у зв'язку із першою неявкою відповідача.
Ухвалою від 19.10.2021 суд постановив відкласти підготовче засідання на 16.11.21 о 10:30 год. та розмістити оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, у якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент".
На визначену судом дату (16.11.2021) у судове засідання з'явились прокурор та представник позивача. Прокурор у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Суд постановив задовольнити вищевказане клопотання у зв'язку із наявністю у матеріалах справи поштового повернення, відповідно до якого ухвала суду, якою відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, повернулась до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою від 16.11.2021 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі з ініціативи суду на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 14.12.21 о 10:00 год. та розмістити оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент".
На визначену судом дату (14.12.2021) у судове засідання з'явились прокурор та представник позивача. Прокурор у судовому засіданні заявив усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті. Представник позивача підтримав дане клопотання.
Ухвалою від 14.12.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/936/21 для судового розгляду по суті на 13 січня 2022 р. та розмістити оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент".
На визначену судом дату з'явились прокурор та представник позивача.
Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.
Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.
Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027. Конверти з ухвалами повернуто до суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну “місцезнаходження юридичної особи”» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями “місцезнаходження юридичної особи” і не містять визначень щодо “фактичної” чи “юридичної” адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов'язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Крім того, судом розміщувались оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент".
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.01.2022 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без його проголошення в зв'язку з неявкою учасників процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області (позивач, в договорі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спа комплекс «Президент» (відповідач, в договорі Орендар) 27.06.2018 укладено договір оренди № 366-ГТ нерухомого майна, що не увійшло під час приватизації до статутного (складеного) капіталу ВАТ «Вінницьке підприємство «Облагрохім», перебуває на позабалансовому рахунку товариства з додатковою відповідальністю «Вінницьке підприємство «Облагрохім» та належить до державної власності (надалі - Договір).
Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення: - у прим. №1 - 481,2 кв.м (№1-№7, №9-№24, №27 за даними БТІ); - у прим.№2 - 116,0 кв.м. (№1, №2, №6-№14 за даними БТІ), загальною площею 597,2 кв.м, у підвалі адміністративної будівлі, за адресою: 21027, м.Вінниця, вул. Келецька, 53 (реєстровий номер майна за даними Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності 5487403.1.ААББГВ940) (далі - орендоване майно), що не увійшло під час приватизації до статутного (складеного) капіталу ВАТ «Вінницьке підприємство «Облагрохім», перебуває на позабалансовому рахунку товариства з додатковою відповідальністю «Вінницьке підприємство «Облагрохім» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05487403) (далі - Зберігай) та належить до державної власності. Вартість орендованого майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, станом на 30.04.2018, і становить 1511309,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення лазні (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передавання, погодженого з Орендодавцем. Передача орендованого майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача орендованого майна здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, від 10.08.1995 № 629. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця (п. 2.1 - 2.4. Договору).
Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому наявна інформація про індекс інфляції) - травень 2018 р. - 6297,12 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (червень 2018 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2018 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць із врахуванням положень чинного законодавства. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Державної служби статистики України. У разі користування орендованим майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) сума орендної плати за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством, у порядку, передбаченим пунктами 3.1. - 3.3 цього договору (п. 3.1. - 3.5. Договору).
Орендна плата перераховується Орендарем щомісяця до Державного бюджету (казначейської служби) не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, у сумі, визначеній відповідно до пунктів 3.1. - 3.3 цього договору. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України відповідно до чинного законодавства України з урахуванням суми пені, що нарахована згідно пункту 9.2. цього договору. Сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету, яка перевищує розмір орендних платежів, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю (п. 3.6. - 3.8. Договору).
За наявності заборгованості з орендної плати, сума коштів, що надійшла від Орендаря, зараховується у такому порядку: - в першу чергу погашається заборгованість з орендної плати; - в другу чергу погашається сума пені, що нарахована згідно пункту 9.2. цього договору; - в третю чергу погашається сума інших штрафних санкцій, що нараховані згідно пунктів 9.3. та 9.4. цього договору. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендна плата нараховується включно по день підписання акта приймання-передачі (повернення) орендованого майна, який підтверджує фактичне його повернення. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплати заборгованості до Державного бюджету України за договором оренди, включаючи санкції, що передбачені даним договором оренди та чинним законодавством України (п. 3.9. - 3.11. Договору).
Зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у сумі не меншій, ніж одномісячний розмір орендної плати, що визначений у пункті 3.1. цього договору. Вказаний завдаток використовується при проведенні остаточних розрахунків за оренду при припиненні або розірванні договору оренди (п. 3.13. Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У разі несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати Орендарем, на суму заборгованості Орендодавцем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період існування заборгованості, за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. У випадку, якщо у Орендаря утворюється заборгованість перед бюджетом, що дорівнює або перевищує розмір трьох місяців орендної плати, Орендарю нараховується штраф у розмірі 10 % від такої суми заборгованості, який підлягає сплаті на рахунок кредитора. У разі збільшення суми заборгованості, на яку нараховано штраф, Орендарю додатково нараховується штраф на різницю відповідної заборгованості (п. 9.1 - 9.3. Договору).
Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 27 червня 2018 р. до 25 червня 2021 р. включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо сплати орендних платежів та нарахованих штрафних санкцій - до повного виконання цих зобов'язань (п. 10.1. та п. 10.2. Договору).
Орендодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення орендованого майна, якщо у Орендаря наявна заборгованість, що дорівнює або перевищує розмір трьох місяців орендної плати. Договір підлягає припиненню шляхом надіслання Орендодавцем Орендарю повідомлення про припинення договору та вважається припиненим з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору (п. 10.7. Договору).
Орендоване майно вважається поверненим Зберігачу з моменту підписання акта приймання-передавання, погодженого Орендодавцем. Обов'язок щодо складання акта приймання- передавання про повернення державного майна покладається на Орендаря (п. 10.10. Договору).
27.06.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спа комплекс «Президент» підписано Акт приймання-передавання державного нерухомого майна, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає на термін оренди нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення: - у прим.№1 - 481,2 кв.м (№1-№7, №9-№24, №27 за даними БТІ); - у прим.№2 - 116,0 кв.м. (№1, №2, №6-№14 за даними БТІ), загальною площею 597,2 кв.м, у підвалі адміністративної будівлі, за адресою: 21027, м.Вінниця, вул. Келецька, 53 (реєстровий номер майна за даними Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності 5487403.1.ААББГВ940), що не увійшли під час приватизації до статутного (складеного) капіталу ВАТ «Вінницьке підприємство «Облагрохім», перебувають на позабалансовому рахунку товариства з додатковою відповідальністю «Вінницьке підприємство «Облагрохім» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05487403), вартість яких згідно з бухгалтерськими даними станом на 31.12.2017 становить: відновна - 240000,00 грн., залишкова - 131156,00 грн., а визначена шляхом проведення, станом на 30.04.2018, вартість їх становить 1511309,00 грн.
18.06.2020 позивач направив на адресу відповідача претензійну заяву про сплату заборгованості з орендної плати № 11-4/1705 в якій зазначено, що станом на 18.06.2020 за договором оренди № 366-ГТ від 27.06.2018 рахуєгься заборгованість з орендної плати за неповних 4 місяці, що становить 26 332,79 грн. та відповідно нараховані пеня у сумі 544,22 грн. і штраф у сумі 2 633,28 грн які необхідно сплатити до 10.07.2020 року.
16.04.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про припинення договору від 14.04.2021 №11-4/1614 в якому зазначив, що станом на 13.04.2021 за договором оренди № 366-ГТ від 27.06.2018 за орендарем рахується: - заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України в сумі 60386,63грн.; - відповідно нарахована пеня в сумі 2318,35 грн. та штраф згідно п. 9.3 Договору в сумі 18821,43 грн. На підставі п. 10.7. Договору та ч. 1 ст. 782 ЦК України Орендодавець відмовляється від Договору оренди і вимагає повернення орендованого майна. Крім того, відповідно до п. 10.7. Договір вважається припиненим з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.
До даного повідомлення про припинення договору позивачем було додано акт приймання-передачі та анкета для підписання та зобов'язано протягом 5 днів повернути їх позивачу.
Відповідач отримав дане повідомлення 21.04.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
В подальшому позивачем 27.04.2021 видано наказ № 596 про припинення дії договору оренди № 366-ГТ від 27.06.2018 з дати отримання повідомлення про односторонню відмову від договору, а саме з 21.04.2021.
В позовній заяві прокурором зазначено, що Вінницькою окружною прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді за результатами вивчення стану законності у сфері державної власності, у тому числі при наданні в оренду та дотриманні умов користування нерухомим майном, що належить до державної власності, а саме встановлено, що відповідач після припинення договору не повернув позивачу нерухоме майно по акту приймання-передачі.
Не виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спа комплекс «Президент» взятих на себе зобов'язань за Договором оренди № 366-ГТ, а також не дотримання істотних умов Договору та вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» стало підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користуванням приміщенням у сумі 81526,41 грн., з яких: 60 386,63 грн. - орендна плата, 18 821,43 грн. - штраф, 2 138,35 грн. - пеня, звільнення (виселення) приміщення та повернення нерухомого майна до державної власності.
Щодо звернення прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частина 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах та орендодавцем у Договорі було Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (правонаступником якої, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях).
Всупереч вимогам чинного законодавства Регіональним відділенням належних заходів щодо повернення зазначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, а також стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування державним майном, своєчасно не вжито, що призвело до безпідставного перебування державного майна у чужому користуванні понад 4 місяця.
Тому враховуючи бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях Вінницькою окружною прокуратурою, на усунення порушень, вжито представницькі заходи шляхом пред'явлення даного позову до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
У відповідності до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В статті 762 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 286 Господарського кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди, оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Як вбачається з матеріалів справи на день припинення дії договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі на яку, відповідно до умов договору, позивачем було нараховано пеню та штраф.
Заборгованість відповідача у сумі 81526,41 грн., з яких: 60 386,63 грн. - орендна плата, 18 821,43 грн. - штраф, 2 138,35 грн. - пеня підтверджується наявними в справі доказами, зокрема витяг з ІПС «Етап-Оренда» щодо Договору оренди № 366-ГТ від 27.06.2018 р.
Вказана інформаційно-пошукова система введена в дію наказом Фонду державного майна України від 01.07.2003 № 1129 «Про введення в дію інформаційно-пошукової системи «Етап-Оренда».
Дана система створена для обліку та зберігання інформації щодо договорів оренди, складу об'єкту оренди, нарахування та надходження орендної плати за цими договорами.
З метою посилення контролю за надходженням коштів від оренди державного майна, відповідно до спільного наказу Фонду держаного майна України та Державної казначейської служби України від 23.04.2012 № 561/116, інформація про сплату отримується в електронному вигляді (електронними засобами зв'язку) від органів Державної казначейської служби України та автоматично завантажується до системи.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від відповідача не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 81526,41 грн., з яких: 60 386,63 грн. - орендна плата, 18 821,43 грн. - штраф, 2 138,35 грн. - пеня підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 5.10. та 10.10. Договору, впродовж трьох робочих днів від дати припинення або розірвання договору оренди повернути орендоване майно Зберігачу в стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендоване майно вважається поверненим Зберігачу з моменту підписання акта приймання-передавання, погодженого Орендодавцем. Обов'язок щодо складання акта приймання- передавання про повернення державного майна покладається на Орендаря.
Щодо вимоги про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення відповідача, суд вважає дану вимогу прокурора як належний спосіб захисту права позивача та реального виконання рішення суду для відновлення порушеного права позивача на володіння та використання свого нерухомого майна.
Таким чином, вимога про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення відповідача у примусовому порядку та передачу нерухомого майна державної власності по акту приймання-передавання Орендодавцю, підлягає задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент" (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 41940601) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 42964094) 60386,63 грн. - орендну плату, 18821,43 грн. - штраф та 2138,35 грн. - пеню
3. Звільнити вбудовані нежитлові приміщення шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Спа комплекс «Президент» (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 41940601) у примусовому порядку з державного нерухомого майна загальною площею 597,2 кв. м., що не увійшло під час приватизації до статутного (складеного) капіталу ВАТ «Вінницьке підприємство «Облагрохім», і належить до державної власності, розташоване за адресою вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027 та передати нерухоме майно державної власності по акту приймання- передавання Орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (21018, вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, ЄДРПОУ 42964094).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спа комплекс "Президент" (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 41940601) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 02909909) 4 540,00 грн. - судових витрат зі сплати судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: прокурора - vinnytsia@vin.gp.gov.ua, позивача - vinnytsia@spfu.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 21 січня 2022 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - прокурору (провулок Цегельний, 8, м. Вінниця, 21050)
3 - позивачу (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
4 - відповідачу (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21027)