Справа № 729/1064/21
2/729/19/22 р.
24 січня 2022 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Булиги Н. О.
за участі секретаря судового засідання - Романченко С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фурсій Сергій Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,
Позивачка, через свого представника Фурсія Сергія Олександровича , звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частину автомобіля мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16.03.2021 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності, зокрема, на 1/2 частину автомобіля Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, зареєстрованого за відповідачем ОСОБА_2 . Проте, користуватися даним автомобілем позивачка не може, оскільки відповідач чинить їй у цьому перешкоди. Місцезнаходження автомобіля на даний час позивачці не відомо. На пропозицію позивачки сплатити їй половину вартості автомобіля відповідач добровільно не погоджується, а виділити в натурі Ѕ частину автомобіля у власність позивачки фактично неможливо. Тому, ОСОБА_1 змушена звертатися до суду з вимогою про примусове стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації за Ѕ частину автомобіля Фольксваген КАДДІ в сумі 90000 гривень та просить припинити її право власності на Ѕ частину автомобіля.
Ухвалою від 02.11.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Позивачка та її представник у судовому засіданні 11 січня 2022 року підтримали позов у повному обсязі та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав. Адвокат Фурсій С.О. просив суд при ухваленні рішення не враховувати звіт про оцінку спірного автомобіля, який надано відповідачем, оскільки він представляє собою лише незалежну думку виконавця про ринкову вартість автомобіля та містить лише припущення, разом з тим, оцінювач, який проводив дану оцінку, не несе будь-якої відповідальності при проведенні дослідження. У судове засідання призначене на 24.01.2022 позивачка та її представник не з'явилися. Від адвоката надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки.
Відповідач у попередніх судових засіданнях позов визнав частково та пояснив, що згідно висновку ринкової вартості транспортного засобу складеного 30.11.0221, вартість автомобіля Фольксваген КАДДІ, 2006 року випуску складає 66028 гривень, а тому він вважає, що грошова компенсація за належну на праві власності частку автомобіля позивачці становить 33014 гривень. На даний час автомобіль він продав, а тому встановити його дійсну вартість не виявляється можливим. Відзиву на позов відповідач не подавав. У судове засідання 24.01.2022 відповідач не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясувавши думку учасників справи, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску (а.с.7).
Як вбачається із рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16.03.2021 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано, зокрема, право власності на Ѕ частину автомобіля Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрованого на ОСОБА_2 (а.с.4-6).
З наданої позивачкою інформації про ринкову вартість автомобілів Фольксваген КАДДІ, 2006 року випуску, по м.Київ, видно що середня ціна автомобіля Фольксваген КАДДІ, 2006 року випуску з відповідними технічними характеристиками становить 187503 -233073 гривень.
Спірний автомобіль є неподільним майном. Враховуючи, що між сторонами склалися неприязні стосунки спільне володінням майном є неможливим, тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь вартість її частки у майні в розмірі 90000 гривень.
Відповідно до статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
За приписами ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п'ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України, кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав від інших співвласників грошову або іншу матеріальну компенсацію вартості його частки, припиняється з дня її отримання.
Результати аналізу зазначеної правової норми дають підстави для висновку, що у випадку надання співвласником згоди на припинення його права на частку у спільній частковій власності з одержанням від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, ризик невиплати такої грошової компенсації несе саме співвласник, який заявив вимогу про припинення його права на частку у майні.
Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
Оцінюючи положення частини п'ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі N 210/4854/15-ц (провадження N 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі N 487/6195/16-ц (провадження N 61-46326св18).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 30 січня 2019 року у справі N 755/10947/17 (провадження N 14-435цс18) "[…] суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду".
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанції, врахувавши останню практику Верховного Суду, факт згоди позивачки ОСОБА_1 на одержання грошової компенсації, а також те, що вона особисто не користується транспортним засобом, який є спільною частковою власністю, дійшов обґрунтованого висновку проте, що спірний транспортний засіб набутий сторонами в період спільного проживання, є об'єктом їх права спільної сумісної власності, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль і, як наслідок, припинення її права власності на спірне майно.
Оцінюючи висновок ринкової вартості транспортного засобу складений 30.11.2021, яким встановлено вартість автомобіля Фольксваген КАДДІ, 2006 року випуску, наданий відповідачем, у сукупності із іншими доказами, суд враховує, що він є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву вартість автомобіля, про що зазначено у самому звіті про оцінку транспортного засобу, висновок базується лише на припущеннях, а тому він не є належним доказом, який спростовує вимог позивачки про вартість спірного автомобіля. Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню і з відповідача слід стягнути грошову компенсацію за належну на праві власності частку автомобіля позивачці у розмірі 90000 гривень та припинити право власності позивачки на Ѕ частину автомобіля Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, зареєстрованого за відповідачем ОСОБА_2 з дня отримання матеріальної компенсації вартості її частки.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із повним задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 89, 141, 247, 258, 259,263-265,268 ЦПК України, ст.364 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фурсій Сергій Олександрович до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень.
Припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину транспортного засобу автомобіля Фольксваген КАДДІ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, з дня отримання матеріальної компенсації вартості її частки ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 гривень у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в с.Олексіївка Голопристанського району Херсонської області, фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига