Справа № 727/470/22
Провадження № 2/727/542/22
про залишення заяви без руху
24 січня 2022 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.
Згідно вимог ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити:
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За змістом ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може буди подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії , спрямовані на отримання вказаного доказу.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України, а саме:
- до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження права власності квартири АДРЕСА_1 ;
- не викладено обставин справи щодо технічних характеристик квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , згідно зареєстрованого права власності;
- позивачі, посилаючись на те, що рішенням Виконкому ЧМР №904/20 від 22.11.2005 року було знято з балансу житлового фонду комунальної власності будинок АДРЕСА_4 , в порушенням вимог ст.83 ЦПК України не подали вказаного доказу разом із позовною заявою та не надали доказів щодо неможливості його отримання;
- позивачі, посилаючись на те, що внаслідок умисних дій відповідачів при здійсненні ними самовільної реконструкції їх було позбавлено частини належної їм житлової площі, зокрема кімнати в мансарді над ванною кімнатою, розміром 4,25 кв.м., кімнати в мансарді над житловою кімнатою, розміром 11,00 кв.м., не зазначили посилань на докази на підтвердження тих обставин, що вказані кімнати перебували у їх власності;
- позивачі, посилаючись на те, що внаслідок самовільних дій відповідача їм було завдано матеріальної шкоди, не виклали обставин справи та не послались на докази у чому саме полягає завдана матеріальна шкода та який її розмір;
- не конкретизовані позовні вимоги;
А також,позивачами не повністю сплачений судовий збір за вимогу усунення перешкод в користуванні позивачами належною їм власністю (а саме в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 992,40 грн.), а також вимога майнового характеру взагалі не оплачена судовим збором;
При цьому,не зазначено розмір завданої майнової шкоди, враховуючи право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, що в свою чергу впливає на розмір сплаченого по справі судового збору;
- не зазначено ціну позову;
- до позовної заяви не долучено оригіналу квитанції про сплату судового збору;
А також, позивачі зазначають, що 18.09.2012 року відповідач ОСОБА_4 умисно пошкодив стіни квартири АДРЕСА_5 , фактично позбавивши позивачів можливості користування приміщенням горища та зруйнованою ванною кімнатою та приміщення підвалу, проте жодних доказів про це не надають.
Крім цього, прилучена позивачами ксерокопія «висновок експертів за результатами проведення додаткової судової комісійної будівельно-технічної експертизи» від 29.01.2020 року, на яку посилаються позивачі у позові, є практично нечитабельною, а також цей висновок є неповним та не зазначено по якій судовій праві проводилась ця експертиза.
Зазначені недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - залишити без руху, про що повідомити позивачів.
Надати позивачам строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачам, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.