Справа № 727/10854/21
Провадження № 2/727/2941/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
(ЗАОЧНО)
29 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Слободян Г.М.
секретар судового засідання Івасишин О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1/28), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса місця знаходження: м. Київ вул. Мала Житомирська, 6/5); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович (м. Чернівці вул. Мініна Кузьми, буд. 2, прим. 2-А, офіс 3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Короткий зміст позову До Шевченківського районного суду м. Чернівці позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , треті особи, що не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача: - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що 27.09.2021 року, дізнався що відносно нього приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В., було відкрито виконавче провадження № 66862618 на підставі виконавчого напису № 43151 виданого 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапанко Є.П. Відповідно до якого стягнути з позивача за період з 29 листопада 2020 року по 28 лютого 2021 року включно, суму заборгованості у розмірі: 11930,00грн, заборгованості за тілом кредиту, 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 6000,00 грн. за вчинення виконавчого напису, в сумі 930 грн., що становить загальну суму 11930,00 грн. Зазначає, що даний виконавчий напис був вчинений на підставі договору відступлення права вимоги від 30.11.2020року № ЄКК-30112020 укладений між ТОВ "Є-Кеш" та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» який є правонаступником всіх прав по договору фінансового кредиту від 22.06.2020 № 292357 укладеного між ТОВ "Є-Кеш") та ОСОБА_1 . Вважає, що виконавчий напис № 43151 виданий 18 травня 2021 року вчинений з порушенням чинного законодавства і виконавче провадження, відкрите на його підставі порушує його законні права та інтереси.
Аргументує, окрім наведеного позовні вимоги і тим, що з матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що при вчинені напису нотаріус отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» первинних бухгалтерських документів, щодо видачі кредиту, та здійснення його часткового погашення. Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною та кредитний договір наданий нотаріусі не був нотаріально засвідчений.
Вважає, що приватний нотаріус Остапенко Є.М., 18.05.2021р. при вчиненні виконавчого напису № 43151 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 11930.00 грн. не врахував та не перевірив безспірність заборгованості; не було перевірено і враховано відсутність між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» наявність чи відсутність будь-яких договірних кредитних відносин. Просить, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 27.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №43151, про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в загальній сумі 11930 грн. 00 коп.
Рух справи та позиція сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2021 року відкрито провадження у вищенаведеній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Представником позивача, адвокатом Родіонов О.П., скеровано до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили розглянути справу за їх відсутності та не заперечували щодо ухвалення в справі заочного рішення. Представником відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та відповідно третіми особами, відомостей про поважність причини неявки в судове засідання не повідомлено; заперечень на позов не надано.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважає на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Досліджені докази та застосовані норми права
Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є .М. вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі під № 43151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в загальній сумі 11930.00 грн. (а.с.11-12);
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 16.09.2021 року було подано заяву про примусове звернення виконавчого напису до виконання про стягнення з позивача заборгованості (а.с. 13);
Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого 18.05.2021р. (а.с.14) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є .М.; реєстр під № 43151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в загальній сумі 11930.00 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 6000 грн. заборгованість за нарахованими відсотками за період з 29.11. 2020 року по 28.02.2021р., а також плата у невизначеному розмірі грошового еквіваленту за вчинення виконавчого напису, згідно ст. 31 Закону України «Про нотаріат».
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Отже, судом з наведених вище доказів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», а також Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону (тут і далі - у первинній редакції) встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов'язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сума або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав і обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
В постанові Верховного Суду України (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018p.) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 ЗУ "Про нотаріат" у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо її заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. За змістом частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Проте при визначенні строку, в межах якого вчиняється виконавчий напис, мають застосовуватись також норми частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат» та статті 257 ЦК України, які встановлюють трирічний строк для таких вимог. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною.
Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині) розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Законодавцем визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі,суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Таким є правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.
У нотаріальному процесі, при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Окрім наведеного, судом встановлено, що для вчинення нотаріусу не було надано договір про відступлення права вимоги від 30.11.2020 року № ЄКК-30112020 укладений між ТОВ "Є-Кеш" та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з передачею кредитних прав по кредитному договору від 22.06.2020 № 292357, якому відступлено право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» " не був посвідчений нотаріально, тому і з цих обставин визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Проаналізувавши наведене вище, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису за №43151 від 18.05.2021 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович не пересвідчився у безспірності пред'явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача на підтвердження укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .
Статтею 207 Цивільного Кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні за участю нотаріуса, який залучається до участі у справі у якості третьої особи.
За змістом ст.89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Висновки На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що Керуючись та на підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3,15 16,18 ЦК України, ст.ст. 4.12-13.28.76-79.158.259.263.279, 280-284 ЦПК України, суд, УХВАЛИВ:
Заочне рішення по справі. Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1/28), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса місця знаходження: м. Київ вул. Мала Житомирська, 6/5); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович (м. Чернівці вул. Мініна Кузьми, буд. 2, прим. 2-А, офіс 3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Виконавчий напис №43151, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 18.05.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1/28) заборгованості в розмірі 11930,00 гривень - визнати таким, що не підлягає виконанню.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 09.12.2021р.
Суддя Слободян Г.М