Справа № 723/3373/21
Провадження № 2/723/348/22
11 січня 2022 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд,
Чернівецької області
в складі: головуючого судді Пташник А.М.
за участю секретаря Полішенко С.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Кусмарцева М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового коледжу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановив:
Позивач звернувся до Сторожинецького районного суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У позові посилається на те, що на підставі наказу № 190 від 31 серпня 2012 року його було призначено на посаду заступника директора з навчальної роботи Сторожинецького лісового коледжу. 30 грудня 2016 року на підставі наказу № 80 позивача переведено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Сторожинецького лісового коледжу. 23 грудня 2020 року наказом Міністра Міністерства освіти України №494-К на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків директора Сторожинецького лісового коледжу з 29 грудня 2020 року по 28 квітня 2021 року.
22 квітня 2021 року наказом Міністра Міністерства освіти України №178-К Сівака Олега Володимировича призначено тимчасово виконуючим обов'язки директора Сторожинецького лісового коледжу. 30 червня 2021 року наказом виконуючого обов'язки директора Сторожинецького лісового коледжу № 67 «Про внесення змін до штатного розпису коледжу», виведено з 01 липня 2021 року із штатного розпису посаду директора з навчально-виховної роботи та введено з 01 липня 2021 року в штатний розпис посаду заступника директора з навчально-методичної роботи.
05 липня 2021 року позивача було ознайомлено з даним наказом, він надав згоду на роботу на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи, що підтверджується написом на наказі. Позивачу надали попередження про зміну істотних умов праці від 05 липня 2021 року відповідно до якого повідомили, що станом на 01 липня 2021 року посада заступника директора з навчальної роботи скорочується, а він підлягає вивільненню з 06 вересня 2021 року та запропоновано йому посаду викладача.
05 липня 2021 року юрисконсульт Сторожинецького лісового коледжу, старший інспектор з кадрів, що є одночасно представником профкому, завідувач відділення склали акт про те, що позивач відмовився від запропонованої посади викладача. Про складання акта позивачу стало відомо після отримання листа Сторожинецького лісового коледжу.
7 липня 2021 року наказом виконуючого обов'язки директора Сторожинецького лісового коледжу № 72 «Про вивільнення працівників» заступника директора з навчально-виховної роботи вивільнено з 07 липня 2021 року із займаної посади згідно п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з відмовою від продовження роботи з зміною істотних умов праці, вирішено питання про виплату вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, про виплату компенсації за відпрацьований період, про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення.
20 липня 2021 року ОСОБА_1 видано трудову книжку з відповідним записом про припинення трудового договору. 20 липня 2021 року за допомогою поштового зв'язку він отримав Наказ № 72 від 07 липня 2021 року.
Позивач просить визнати незаконним його звільнення та скасувати наказ виконуючого обов'язку директора Сторожинецького лісового коледжу № 72 від 07 липня 2021 року «Про вивільнення працівників», поновити його на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та стягнути з Сторожинецього лісового коледжу, на його користь 57 381,19 гри. відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 07.07.2021 року по 07.08.2021 року.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, суду показав, що 07.07.2021 року за наказом №72 Сторожинецького лісового коледжу «Про вивільнення працівника» було вивільнено із займаної посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 згідно пункту 6 ст. 36 КЗпП України в зв'язку із відмовою від продовження роботи із зміною істотних умов праці. Підставою для даного наказу був наказ від 30.06.2021 року №67 «Про внесення змін до штатного розпису Сторожинецького лісового коледжу», яким виведено з 01.07.2021 року з штатного розпису посади утримувані за рахунок коштів дотацій обласного бюджету, в тому числі посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. Такі зміни штатного розпису Сторожинецького лісового коледжу станом на 01.07.2021 року було затверджено директором Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА.
Зміни штатного розпису коледжу від 01.07.2021 року в кількості 90.6 штатних одиниць не передбачали скорочення чисельності штатних працівників. Скорочення працівників у навчальному закладі не проводилось, а проводилось упорядкування посад та переміщення працівників в зв'язку із змінами в організації праці та навчально-виховного процессу.
При цьому про зайняття іншої створеної посади заступника директора з навчально- методичної роботи було попереджено іншого працівника, якій має двох неповнолітніх дітей - утриманців, а також вказана особа отримала ступінь кандидата наук, що було пріоритетним при керівництві методичною роботою для організації навчально-методичного процесу в коледжі.
За викладених обставин посада заступника директора із навчально-методичної роботи позивачу ніколи не пропонувалась і напис на копії наказу від 30.06.2021 року «Про внесення змін до штатного розпису коледжу», наданому останньому, він вчинив самостійно без повідомлення адміністрації коледжу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 492 КЗпП України адміністрацією коледжу одночасно з попередженням про звільнення з посади заступника директора з навчально-виховної роботи у зв'язку із змінами в організації праці було запропоновано посаду викладача в коледжі, яка згідно довідки була наявна в коледжі і яку фактично займав до звільнення ОСОБА_4 за суміщенням.
Згідно акту останній відмовився від запропонованої посади.Оскільки будь-якого скорочення працівників в коледжі не проводилось, а був затверджений 01.07.2021 року повий штатний розпис із сталою кількісно 90.6 штатних одиниць і посада займана позивачем у ньому була відсутня, йому було запропоновано іншу роботу, виходячи з його кваліфікації та спеціальності. Зокрема була запропонована посада викладача, яку він займав за суміщенням із посадою заступника директора коледжу та яка при вивільненні позивача також вивільнилась. Обов'язку коледжу пропонувати лише рівнозначну посаду при відсутності скорочення працівників та наявністю змін в організації праці без скорочення, чинним законодавством України не передбачено. Також при звільненні позивачу було виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 64 425.76 гривень, матеріальну допомогу в сумі 7784.21 гривень, вихідну допомогу в сумі 22425.04 гривень.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що працює юрисконсультом у Сторожинецькому лісовому коледжі. Ним був складений та підписаний акт про відмову ОСОБА_1 від запропоновної посади викладача. На якому документі розписувався позивач про відмову він не памятає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона працює страшим спеціалістом по кадрах у Сторожинецькому лісовому коледжі. Штатний розпис не змінювався, а проведено впорядкування, тобто виведена посада заступника директора з навчально-виховної роботи, а введена - заступник директора з навчально-методичної роботи. Посаду, яку ввели ОСОБА_1 не пропонували.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та свідків суд приходить до наступних висновків.
Згідно записів у трудовій книжці та витягів з наказів Сторожинецького лісового коледжу позивач: 01.09.2021 року призначений заступником директора з навчальної роботи - наказ №190 від 31.08.2021 року; 01.01.2020 року переведений на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи - наказ №80 від 30.12.2019 року; 07.07.2021 року вивільнений з займаної посади згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з відмовою від продовження роботи зі зміною істотних умов праці.
Згідно наказу № 67 від 30 червня 2021 року виконуючого обов'язки директора Сторожинецького лісового коледжу «Про внесення змін де штатного розпису коледжу», з 01 липня 2021 року виведено із штатного розпису посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та введено в штатний розпис посаду заступника директора з навчально-методичної роботи.
05 липня 2021 року попередженням «Про зміну істотних умов праці» позивача повідомили, що станом на 01 липня 2021 року посада заступника директора з навчально-виховної роботи скорочується, а позивач підлягаєте вивільненню з 06 вересня 2021 року та запропоновано йому переведення на посаду викладача.
Згідно акту від 05 липня 2021 року позивач відмовився від запропонованої посади викладача, про що в акті підписалися юрисконсульт, старший інспектор з кадрів, завідувач відділення Сторожинецького лісового коледжу.
Таким чином, попередження про зміну істотних умов праці надано тільки після запровадження цих умов праці з 01 липня 2021 року і позивач працював з 01 по 05 липня 2021 року на посаді заступника директора з начально-методичиої роботи, що підтверджується штатним розписом Сторожинецького лісового коледжу станом на 01.07.2021 року, який затверджений директором Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА та довідкою про результати перевірки управління Держпраці в Чернівецькій області.
Згідно вимог частини четвертої статті 32 КЗпІІ України трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, позивач фактично був повідомлений не про зміну істотних умов праці, а про скорочення посади заступника директора з навчально- виховної роботи та наступне вивільнення. Дане повідомлення відбулося не до запровадження цих умов праці, а 05 липня 2021 року після їх запровадження з 01 липня 2021 року. Відповідно до вимог частини 3 статті 32 КЗпП України зміна істотних умов праці у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках зміни в організації виробництва і праці. Якщо ж змін в організації виробництва і праці немає, власник не вправі односторонньо змінювати істотні умови праці.
При змінах в організації виробництва і праці власник повинен видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці. У ньому розкривається зміст цих змін, даються відповідні доручення посадовим особам для здійснення таких змін. Конкретні працівники, істотні умови праці яких у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці підлягають зміні, персонально попереджаються про те, що з якої дати (але не раніше ніж через два місяці після персонального попередження) змінюються істотні умови їх праці. Відділу кадрів наказом дається доручення ознайомити відповідних працівників з майбутніми змінами істотних умов праці під розписку. Протягом двох місяців від працівників необхідно отримати письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або про відмову від цього. Працівники, які відмовилися продовжувати роботу у зв'язку із зміною істотних умов праці, підлягають звільненню на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.
Відповідно до вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України - при вивільненні працівникові повинна бути запропонована робота за відповідною професією (спеціальністю) , що є на підприємстві, в установі, організації.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають пізніше ніж за два місяці, проте згідно наказу №72 від 07 липня 2021 року позивача звільнено 07 липня 2021 року із займаної посади згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, а попередження про вивільнення було доведено до відома позивача 05 липня 2021 року і повідомлено про наступне вивільнення 06 вересня 2021 року, але при вивільненні не дотримано два місяці з моменту попередження. Зазначеними діями відповідачем не дотримано вимог частини першої статті 49-2 КЗпП України.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, - при відсутності спору про їх розмір, виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України в судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Дослідивши надані позивачем розрахунки сум виплати середньомісячного заробітку за вимушений прогул, що склали 57 318,19 грн. враховуючі добровільну виплату роботодавцем у жовтня 2021 року позивачу 31 330,24 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині виплати середньомісячного заробітку за вимушений прогул необхідно задовольнити в розмірі невиплаченої добровільно відповідачем частини - 26 050,95 грн.
Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача потрібно стягнути судовий збір в користь держави в розмірі 992,40 гривень та витрати на надання правової допомоги в розмірі 9 000 грн. згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 12.11.2021 року. Заявлена позивачем сума судових витрат у розмірі 28 тис. грн. не підтверджена належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового коледжу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки директора Сторожинецького лісового коледжу №72 від 07 липня 2021 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.
Стягнути з Сторожинецького лісового коледжу, Код 00275990 на користь ОСОБА_1 відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 07.07.2021 року по 07.08.2021 року в сумі 26 050 грн. 95 коп.
Стягнути з Сторожинецького лісового коледжу, Код 00275990 на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги в сумі 9 000 грн. (девять тисяч грн.)
Стягнути з Сторожинецького лісового коледжу, Код 00275990 судовий збір на користь держави в сумі 992 грн. 40 коп.
Повний текст рішення виготовлений 20 січня 2022 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню згідно ст. 235 КЗпП.