Справа № 726/2201/21
Провадження №3/726/42/22
Категорія 146
20.01.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення нею правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 14.12.2021 року о 17 годині 44 хвилин по вул Галицький Шлях, 2 у м. Чернівці, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Нісан Кашкай», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення із автомобілем «Шкода Суберб» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень автомобілів, чим порушила вимоги п. 13.1 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Окрім того, згідно п. 1.10 ПДР України безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;
Відповідно до п 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Як встановлено із схеми місця ДТП, ділянка дороги по вул Галицький шлях містить дві смуги з двостороннім рухом та поділена суцільною лінією дорожньої розмітки.
Вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини.
Згідно п. 11.1. ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , вона виїжджала із перехрестя, де організовано круговий рух у бік с. Мамаївці. У момент, коли вона здійснювала з'їзд із кругу, автомобіль «Шкода Суберб» не надав їй перевагу у русі, витискаючи при цьому її автомобіль на смугу зустрічного руху. Здійснюючи випередження транспортного засобу, який зобов'язаний був дати їй дорогу, однак не зробив цього, вона почула звук удару, після чого, проїхавши ще кілька десятків метрів зупинила свій автомобіль.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , він також виїжджав із перехрестя, де організовано круговий рух у бік с. Мамаївці. У момент, коли він здійснював з'їзд із кругу, автомобіль «Нісан Кашкай» почав здійснювати маневр обгону, допустивши при цьому зіткнення із його транспортним засобом.
Варто зазначати, що згідно п 10.5. ПДР України, виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Згідно п. 16.12. ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.
Таким чином, учасники ДТП надали письмові пояснення, які суперечать одні одним. ОСОБА_4 стверджує, що саме вона здійснювала виїзд із перехрестя, де організовано круговий рух. За таких умов, водій автомобіля «Шкода Суберб», зобов'язаний був надати їй перевагу у русі, однак у порушення ПДР України не зробив цього. З іншого боку водій ОСОБА_2 стверджує, що він також здійснював виїзд із перехрестя, де організовано круговий рух, натомість автомобіль «Нісан Кашкай» почав здійснювати маневр обгону, допустивши при цьому зіткнення із його транспортним засобом.
Свідки вчинення ДТП відсутні.
Судом звернуто увагу на розміщення транспортних засобів у момент вчинення ДТП. Автомобіль «Шкода Суберб» не займає крайнє праве положення на смузі руху та знаходиться на відстані 2 метрів 30 сантиметрів від тротуару (узбіччя). Розміщення автомобіля «Нісан Кашкай» на проїздній частині дороги не вказано.
За відсутності свідків вчиненого ДТП та будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, судом не може бути констатовано про те, що саме водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Нісан Кашкай» порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Окрім того, у випадку здійснення ОСОБА_4 маневру обгону чи випередження, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, відповідальність останньої повинна була б наступати за порушення вимог п. 13.3. ПДР України, а не п. 13.1., як про це зазначено у протоколі.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, зокрема і пояснення учасників ДТП які є протилежними між собою, існують сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 . Такі сумніви тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, судом не може бути встановлено у діях ОСОБА_4 порушення п. 13.1 ПДР України.
Таким чином, зважаючи на відсутність належних та достовірних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні вказаного правопорушення, беручи до уваги наявність обґрунтованих сумнівів у доведенні вини ОСОБА_4 , які трактуються на користь останньої та те, що її вина не випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, з метою недопущення необґрунтованого притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 63 Конституції України, ст. 7, ст. 124, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук