Справа № 725/353/22
Номер провадження 2-а/725/8/22
19.01.2022 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці
у складі:
головуючої судді: Вольської-Тонієвич О.В.,
при секретарі: Попадюк Б.Д.,
за участю:
представника позивача - Пірожика Я.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
перекладачів - Симанців О.І., Туфаіл С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця, а також про його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця, а також про його затримання, з метою забезпечення видворення за межі території України.
В обґрунтування позову вказував, що відповідач - громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 січня 2022 року, близько 04:00год., діючи в складі групи, вчинив незаконне перетинання державного кордону із України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України, без документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з території України, на напрямку 811 прикордонного знаку (територія Тереблечанської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області) на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Нижні Петрівці» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », внаслідок чого того ж числа був затриманий на території Румунії представниками Прикордонної поліції Румунії, в районі н.п.Фретеуцій-Нойу.
17.01.2022 у ході проведення прикордонно-представницької зустрічі із представниками прикордонної поліції Румунії, в рамах прискореної процедури реадмісії відповідач був переданий представникам Чернівецького прикордонного загону.
Цього ж дня, з метою з'ясування обставин правопорушення та встановлення особи відповідача, останнього затримано на термін до трьох діб, про що повідомлено Посольство Ісламської Республіки Пакистан та Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.
Також відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Перевірочними заходами встановлено, що 02.05.2021 відповідач прибув в Україну через пункт пропуску «Бориспіль» для авіаційного сполучення з метою навчання на запрошення Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет». Однак 23.11.2021 відповідача відраховано з числа студентів та скасовано посвідку на тимчасове проживання на території України. Особа відповідача встановлена на підставі копії паспорта громадянина Ісламської Республіки Пакистан для виїзду за кордон.
Крім того встановлено, що 20.10.2021 відповідач вже затримувався за незаконне перетинання державного кордону із України до Румунії, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. Відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення, яким зобов'язано його залишити територію України до 17.11.2021, винесено постанову про заборону в'їзду в Україну.
Однак, відповідач вказане вище рішення не виконав, належних висновків для себе не зробив та повторно, свідомо порушив чинне законодавство України.
Враховуючи те, що відповідач затриманий представниками прикордонної служби України за незаконний перетин Державного кордону, у нього відсутні документи, які підтверджують законність перебування його на території України, а також те, що особа відповідача належним чином встановлена, просив примусово видворити відповідача за межі території України та затримати його з метою забезпечення видворення.
У судовому засіданні представник позивача Пірожик Я.І. позов підтримав та просив його задовольнити.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , за допомогою перекладачів, пояснив, що позов він визнає та бажає повернутися додому.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Так, Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI.
Відповідно до вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Судом встановлено, що 14 січня 2022 року, близько 04:00год., громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи в складі групи, вчинив незаконне перетинання державного кордону із України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України, без документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з території України, на напрямку 811 прикордонного знаку (територія Тереблечанської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області) на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Нижні Петрівці» відділу прикордонної служби «Красноїльськ», внаслідок чого того ж числа був затриманий на території Румунії представниками Прикордонної поліції Румунії, в районі н.п.Фретеуцій-Нойу.
17.01.2022 у ході проведення прикордонно-представницької зустрічі із представниками прикордонної поліції Румунії, в рамах прискореної процедури реадмісії відповідач був переданий представникам Чернівецького прикордонного загону (а.с.8-10).
Цього ж дня, з метою з'ясування обставин правопорушення та встановлення особи відповідача, останнього затримано на термін до трьох діб, про що повідомлено Посольство Ісламської Республіки Пакистан та Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України (а.с.12,14).
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19.01.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП (а.с.13).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 своїми діями грубо та свідомо порушив законодавство України, так як усвідомлюючи протиправний характер діяння, обрав незаконний спосіб перетину державного кордону із України в Румунію.
Вживаючи заходів щодо ідентифікації відповідача, встановлено, що він 02.05.2021 потрапив на територію України у законний спосіб, через пункт пропуску «Бориспіль» для авіаційного сполучення, з метою навчання на запрошення Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний Європейський університет».
Втім, наказом від 23.11.2021 ОСОБА_1 за порушення умов договору відраховано з університету (а.с.16). Крім того, 03.11.2021 скасовано посвідку відповідачу на тимчасове проживання в Україні (а.с.17).
Крім того встановлено, що 20.10.2021 відповідач вже затримувався за незаконне перетинання державного кордону із України до Румунії, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Рішенням начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу ОСОБА_2 від 03.11.2021 примусово повернуто відповідача до країни походження або третьої країни та зобов'язано його покинути територію України в термін до 17.11.2021. Також цього дня, винесено постанову про заборону в'їзду відповідачу строком на п'ять років (а.с.23,24).
Однак відповідач добровільно територію України не покинув та повторно 14.01.2022 грубо порушив чинне законодавство.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своїми діями неодноразово порушував законодавство України, а також те, що він не має жодних законних підстав для перебування на території України, на даний час у суду є достатньо підстав вважати, що відповідач буде ухиляється від виїзду з території України в добровільному порядку.
Судом також встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. Зі слів відповідача, з відповідними заявами до працівників ДМС України він не звертався.
Крім того, відповідач не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Отже, враховуючи вказані вище обставини з посиланням на докази, а також відсутність підстав, які б давали право відповідачу перебувати на території України, суд вважає, що його слід примусово видворити за межі території України.
Згідно ч.1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно ч.4 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Таким чином, з метою необхідності видворення відповідача, останнього слід затримати з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном до шести місяців, починаючи з часу фактичного затримання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.26,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити за межі території України - громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Затримати громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою забезпечення видворення за межі території України та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 15:50год. 17.01.2022 року.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О. В.