Справа № 709/1607/20
2/709/7/22
12 січня 2022 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що належний йому на праві власності транспортний засіб отримав механічні пошкодження з вини відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), керуючи ним. Так, постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно відповідача за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Однак постановою Черкаського апеляційного суду вказану постанову скасовано, прийнято нову, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Позивачем отримано звіт про оцінку майна на підставі якого визначено вартість матеріального збитку завданого його транспортному засобу. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції позивач замовив проведення експертизи, за яку сплатив власні кошти. Висновок експерта був використаний як доказова база. На підставі викладеного, посилаючись на приписи законодавства, судову практику Верховного Суду, позивач просив стягнути з відповідача 117484,04 гривень відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу; 2941,92 гривень витрат на проведення експертного інженерно-транспортного дослідження, а також понесені ним судові витрати.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 листопада
2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні під головуванням судді Чубая В.В.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 травня 2021 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.
На підставі розпорядження керівника апарату Чорнобаївського районного суду Черкаської області Бабенка С.А. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 24 вересня 2021 року № 15, матеріали цивільної справи № 709/1607/20 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Чубая В.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2021 року головуючим суддею визначено Левченка В.В.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2021 року вказану цивільну справі прийнято до провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 листопада
2021 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Також пояснив, що автомобіль на даний час відсутній у позивача, йому не відомо де перебувають залишки транспортного засобу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Представник відповідача позов не визнав, у зв'язку з не доведеністю розміру матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу, а тому у його задоволенні просив відмовити повністю.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 14 листопада
2013 року серії НОМЕР_1 , позивач є власником транспортного засобу «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з НОМЕР_2 ) (а.с. 7).
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18
№ 537108 від 05 травня 2020 року, відповідач 05 травня 2020 року о 05:35 керуючи вказаним транспортним засобом по вул. Бориспільська у м. Києві не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого здійснив наїзд на електроопору. Під час ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 8).
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2020 року у справі
№ 753/7637/20 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження закрито на підставі ст. 38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 9-12). Вказана постанова суду набрала законної сили.
Згідно зі змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вина відповідача у скоєнні ДТП є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» від 27 березня
1992 року № 6, вина є основним фактором наявності підстав для відшкодування з відповідача шкоди, заподіяній потерпілій особі.
З огляду на викладене вина відповідача у скоєній ДТП є доведеною.
25 травня 2020 року позивач уклав договір на виконання експертної оцінки майна
№ 12-20 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 13).
Відповідно до копії акту прийому-передачі виконаних робіт від 09 липня 2020 року, складено звіт про експертну оцінку з визначення вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ марки «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 13 на звороті).
Відповідно до звіту № 12-20 про незалежну експертну оцінку фургона хлібного марки ГАЗ-3302 ФХА N1GA02 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (позивачу), адреса: АДРЕСА_1 : ринкова вартість КТЗ без зазначених пошкоджень (на момент ДТП) складає -
117484,04 гривень; вартість відновлювального ремонту станом на 25 травня 2020 року складає - 280361,49 гривень; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні станом на 25 травня 2020 року складає - 129022,22 гривень; вартість матеріального збитку завданого власнику майна станом на
25 травня 2020 року складає - 117484,04 гривень (а.с. 14-51).
28 серпня 2020 року Кропивницьким відділенням КНДІСЕ складено висновок експертного дослідження за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження № 3447/20-27 (а.с. 57-60), на підставі поданої представником позивача ОСОБА_1 заяви (а.с. 52-53).
Вказаний висновок експертного дослідження був використаний як доказ вини відповідача під час розгляду апеляційної скарги позивача на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 червня 2020 року у справі № 753/7637/20.
Вартість проведення вказаного інженерно-транспортного експертного дослідження склала 2941,92 гривень, що підтверджується копією рахунку № 1823 від 20 серпня 2020 року (а.с. 54 на звороті) та була сплачена представником позивача ОСОБА_1 , відповідно до копії квитанції (а.с. 55).
Не погоджуючись зі звітом № 12-20 про незалежну експертну оцінку від 09 липня
2020 року з причин відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів щодо статусу судового експерта ФОП ОСОБА_4 , а також не попередження останнього про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, представник відповідача
ОСОБА_5 подав до суду клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи
(а.с. 109).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 березня 2021 року у даній справі частково задоволено клопотання представника відповідача
ОСОБА_5 (а.с. 109) про призначення автотоварознавчої експертизи, яку доручено експертам Черкаського відділення КНДІСЕ; на вирішення експерта поставлено питання, а саме: 1) Яка ринкова вартість колісного транспортного засобу марки «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з. НОМЕР_2 ), 2007 року випуску, на дату скоєння ДТП, тобто 05 травня 2020 року?; 2) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу марки «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з. НОМЕР_2 ), 2007 року випуску,
ОСОБА_2 (позивачу) внаслідок ДТП, на дату її скоєння, тобто 05 травня 2020 року? (а.с. 114-116).
Однак через відсутність в штаті Черкаського відділення КНДІСЕ судових експертів з експертною спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (а.с. 120), Чорнобаївським районним судом Черкаської області винесено іншу ухвалу від 21 травня 2021 року, якою проведення експертизи доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України
(а.с. 133-135).
25 травня 2021 року Черкаським НДЕКЦ МВС України до Чорнобаївського районного суду Черкаської області направлено клопотання № СЕ-19/124-21/7005-АВ, відповідно до якого судовий експерт просив надати для проведення технічного огляду автомобіль марки «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з. НОМЕР_2 ) (а.с. 144).
У відповідь на клопотання експерта представник позивача ОСОБА_1 повідомив, що вказаний автомобіль знятий з обліку у зв'язку з вибраковкою (а.с. 146), про що надав копію листа Територіального сервісного центру МВС 3541 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області від 23 березня 2021 року
№ 31/11/3541-783 (а.с. 147). При цьому зазначив, що автомобіль на даний час відсутній у позивача через значний проміжок часу, що минув після ДТП, фізичне знищення автомобіля внаслідок аварії, та відсутність технічної можливості його зберігання.
23 червня 2021 року Черкаським НДЕКЦ МВС України скеровано до Чорнобаївського районного суду Черкаської області повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № СЕ-19/124-21/7005-АВ, разом з матеріалами цивільної справи № 709/1607/20 (а.с. 152).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.ч. 1, 2, 5
ст. 1187 ЦК України).
Згідно із п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вимоги якої є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз, експертних досліджень судовими експертами, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки колісних транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством України; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу і розмір матеріального збитку, завданого його пошкодженням, визначаються з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу (його складових), розрахованого за відповідними правилами, що враховують реальний стан і вартість об'єкта на момент ДТП, поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості, що вживається в Методиці (п.п. 1.1.-1.4., 1.6., 2.4., 3.9., 4.2., 5.1., 7.1., 7.17., 8.1.-8.3.).
Положення п. 22.1. ст. 22, ст.ст. 29, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо передбачають необхідність оцінки завданої транспортному засобу шкоди, зокрема, і визначення коефіцієнта його фізичного зносу, в порядку, встановленому законодавством, необхідність із цією метою огляду пошкодженого транспортного засобу аварійним комісаром, експертом, оцінювачем і вказують на можливість відшкодування лише оціненої таким порядком майнової шкоди.
Разом з тим варто зазначити, що за звітом № 12-20 про незалежну експертну оцінку від 09 липня 2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з. НОМЕР_2 ), перевищує його ринкову вартість до ДТП, тобто ремонт у даному випадку за вказаним звітом є економічно необґрунтованим, розмір шкоди обрахований виходячи з вартості автомобіля потерпілого на момент ДТП, тобто звіт складений без визначення відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Згідно із п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, вказаним звітом вартість транспортного засобу «ГАЗ 3302 ФХА N1GA02» (д.н.з. НОМЕР_2 ) у стані після ДТП не визначалась, а призначена судом експертиза не була виконана через відсутність у позивача вказаного транспортного засобу.
Таким чином суд відхиляє звіт № 12-20 про незалежну експертну оцінку від 09 липня 2020 року, виконаний оцінювачем ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику майна (відповідачу), а саме належного йому транспортного засобу «ГАЗ-3302 ФХА N1GA02», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 25 травня 2020 року,складає 117484,04 гривень, оскільки висновок звіту може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.
Такий висновок відповідає роз'ясненням наданим у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.
При цьому суд враховує доводи представника відповідача ОСОБА_5 щодо відсутності відповідача під час технічного огляду вказаного транспортного засобу оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , хоча така можливість визначена як п. 5.2. Методики, так і п. 7.1 договору на виконання експертної оцінки майна № 12-20 від 25 травня 2020 року. Твердження представника позивача ОСОБА_1 про неможливість повідомлення відповідача щодо технічного огляду транспортного засобу, оскільки останній не відповідав на телефонні виклики, а в подальшому був недоступний в мережі, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи. Будь-які докази вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, тобто відповідачу, або телеграми з повідомленням про її вручення адресату відсутні.
У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП.
У даному випадку слід враховувати доведеність заявлених позовних вимог належними доказами.
Суд позбавлений можливості визначити залишкову вартість пошкодженого автомобіля шляхом проведення відповідної судової експертизи, оскільки цей транспортний засіб позивачем не збережено, а позивач клопотання експерта, будучи з ним ознайомлений, не задовольнив та фактично відмовився від проведення відповідної експертизи, тобто відсутні відомості про вартість пошкодженого автомобіля після ДТП, необхідної для визначення розміру відшкодування, а тому, суд дійшов висновку про неможливість встановлення обґрунтованості чи необґрунтованість зазначеного в позовній заяві розміру майнової шкоди, таким чином у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу відмовляє. При цьому до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення із відповідача витрат на проведення експертного інженерно-транспортного дослідження, які є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України.
Такий висновок суду не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 205/1314/16-ц (реєстраційний номер рішення 100613823).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, а саме у розмірі 2941,92 гривень, що становить 2,44% (2941,92 / 120425,96 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 29,38 гривень (1204,30 / 100 х 2,44).
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертного інженерно-транспортного дослідження у сумі 2941,92 гривень, а також судовий збір у розмірі 0,20 гривень, а всього стягнути 2942,12 гривень (дві тисячі дев'ятсот сорок дві гривні 12 копійок).
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повне рішення суду складено 24 січня 2022 року.
Суддя В.В. Левченко