712/14172/21
1-кс/712/63/22
про задоволення скарги
"21" січня 2022 р. слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадження № 12016251010005884 від 11 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною скаргою.
В обґрунтування заявлених в скарзі вимог зазначає, що 22 червня 2020 року слідчим СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016251010005884 від 11 липня 2016 року за ч. 2 ст. 125 КК України.
Не погоджуючись з оскарженою постановою, ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною скаргою.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та представник скаржника - адвокат ОСОБА_4 заявлені в скарзі вимоги підтримали та просили їх задовольнити з наведених в ній підстав.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. До початку судового засідання надали слідчому судді матеріали кримінального провадження №12016251010005884.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12016251010005884, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12016251010005884 внесені:
-11 липня 2016 року за фабулою «В слідчому відділі Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015251010002982 від 03 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 квітня 2016 року до слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли матеріали за заявою ОСОБА_6 про те, що 23 березня 2016 року близько 10 год. 30 хв. біля будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_7 вона отримала тілесні ушкодження. Також, встановлено, що 23 березня 2016 року до Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернулась ОСОБА_7 з заявою про те, що 23 березня 2016 року близько 10 год. 30 хв. біля будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вона отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/942 від 30 травня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. 11 липня 2016 року прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 винесена постанова про виділення з кримінального провадження № 12015251010002982 матеріалів досудового розслідування щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 » - правова кваліфікація - ч.2 ст.125 КК України;
- 20 грудня 2016 року за фабулою: «23 березня 2016 року до Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернулась ОСОБА_3 , 1988 року народження, з заявою про те, що 23 березня 2016 року близько 10 год. 30 хв. біля будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_8 вона отримала тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/941 від 27 травня 2016 року у ОСОБА_3 мали місце ушкодження: травматичний набряк м'яких тканин в лівій підключичній ділянці, садна лівого променево-запястного суглобу, крововиливи нижніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень» - правова кваліфікація - ч.1 ст.125 КК України;
- 10 липня 2017 року за фабулою: «В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12016251010005884 встановлено, що 23 березня 2016 року близько 10 год. 30 хв. біля домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_6 під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин, умисно нанесла ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження. ЄО 60481 від 10 листопада 2017 року» - правова кваліфікація - ч.1 ст.125 КК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Про існування оскарженої постанови слідчого скаржник ОСОБА_3 дізналась під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 17 грудня 2021 року.
22 червня 2020 року слідчим СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016251010005884 від 11 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 рішення у справі «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки, як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний обґрунтувати свої доводи доказами, які отримані безпосередньо під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В постанові від 22 червня 2020 року про закриття кримінального провадження №12016251010005884 від 11 липня 2016 року, слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 не зазначає жодного доказу, який отриманий ним під час досудового розслідування кримінального провадження, яким спростовується факт вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження №12016251010005884 від 11 липня 2016 року містяться вказівки прокурора Черкаської місцевої прокуратури від 23 серпня 2016 року, від 10 квітня 2017 року, від 13 червня 2017 року.
Підставою звернення скаржника зі скаргою до слідчого судді є не проведення слідчим необхідних процесуальних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Зазначені доводи скаржника слідчим та прокурором не спростовані.
Згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.
Доказів виконання вказівок прокурора матеріали кримінального провадження не містять і слідчим та прокурором слідчому судді не надано.
Враховуючи викладене, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016251010005884 від 11 липня 2016 року, проведене з порушенням вимог ст.9 КПК України, а прийняте за його результатами рішення про закриття кримінального провадження, є передчасним.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначив: «мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». («Алєксахін проти України», п.55)
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 23, 84, 92, 284, 303, 304, 306, 307, 309, 370 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадження № 12016251010005884 від 11 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 22 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12016251010005884 від 11 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя - ОСОБА_1