Справа №712/4476/20
Провадження № 2/712/1541/21
18 жовтня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі - Тітовій О.І.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача адвоката - Филь О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування міста Черкаси, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
В березні 2020 року позивач Орган опіки та піклування міста Черкаси звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов"язки , схильна до вживання алкогольних напоїв, поводить себе агресивно та зухвало, схильна до насильства, періодично залишає новонароджену дитину ОСОБА_4 без нагляду. Крім того, вона не виконувала рекомендаціїї лікарів, не доглядає за новонародженою дитиною. В ході проведеної перевірки були зібрані документи, якими підтверджено, що протягом тривалого часу ОСОБА_2 зловживає батьківськими правами щодо новонародженої дитини , бродяжить та жебракує разом із нею, позбавила дитину необхідного дікування та догляду.
Посилаючись на зазначені обставини, орган опіки та піклування просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на особовий рахунок дитини у відділенні державного Ощадного банку України.
Заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 липня 2020 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: с. Мала Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн. Малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Ухвалою від 03 березня 2021 року за заявою відповідача заочне рішення у справі скасовано справа призначена до розгляду в загальному порядку.
У відзиві на позов, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, посилаючись на необгрунтованість та недоведеність доводів органу опіки та піклування щодо зловживання нею алкогольними напоями, агресивної повденіки та недогляд за дитиною. Натомість вона в міру свого матеріального стану намагалася доглядати за дитиною, змушена була брати її на роботу, працюючи двірником.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задоволити позов. Додатково пояснила суду, що дитина наразі перебуває у прийомній сім"ї, за цей час вона набрала у вазі, стала більше контактувати з дітками. Відповідач до дитини навідалась декілька раз, проте дитина не виявляє до неї почуттів.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Відповідач підтримала свого представника та його доводи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідач ОСОБА_2 є матір"ю малолітньої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 06.03.2020 року виданого Черкаським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) 06.03.2020 року.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.02.2020 року виключені відомості про батька ОСОБА_5 , з яким відповідач на час народження дитини перебувала у шлюбі.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30 березня 2020 року №1171/30-03-03 визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформаації міського центру соціальних служб сім"ї, дітей та молоді від 03.05.2019 року в результаті конфлікту між ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_5 , вона перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння покинула місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Дитина в супроводі поліції була доставлена в КНП " Черкаська міська лікарня". Після виписки з лікарні мати разом з дитиною почала проживати в кризовому центрі " Мережка" та продовжувала вживати алкогольні напої, порушувала правила внутрішнього розпорядку. Повідомляла адміністрацію, що працює двірником, а дитину залишає у сторонніх осіб.
11.06.2019 року міський центр соціальних служб сім"ї, дітей та молоді інформував службу у справах дітей Черкаської міської ради, що 07.06.2019 року ОСОБА_2 разом з найменшою дитиною відвідала спеціалістів центру, на питання відповідала неадекватно та нелогічно, повідомляла, що мешкає у подруги.
Відповідно до повідомлення адміністрації КНП " Черкаська міська дитяча лікарня" від 20.02.2020 року малолітня ОСОБА_3 поступила на стаціонарне лікування разом з матір"ю 15.02.2020 року та при огляді було встановлено, що дитина виснажена, брудна, одягнена в неохайний одяг. Мати на зауваження медичного персоналу з приводу харчування та догляду за дитиною, реагує не адекватно, нецензурно висловлюється на їх адресу .
За повідомленням департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Черкаській області 09.04.2019 року близько 16 год.15 хв. патрульні отримали виклик про те, що за адресою АДРЕСА_2 має місце факт неналежного виконання батьківських обов"язків. По прибуттю на місце виклику, було виявлено заявника ОСОБА_5 ( колишнього чоловіка ОСОБА_2 ), який повідомив , що ОСОБА_2 неналежно виконує свої батьківські обов"язки щодо виховання дітей : ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 . В ході спілкування з патрульними, жіка поводила себе неадекватно, виражалась нецензурною лайкою та перебувала у стані алкогольного сп"яніння, проводячи грудне вигодовування найменшої дитини. Старші діти вказали, що мати застосовує відносно них фізичне насильство, соціально-побутові умови родини незадовільні.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_5 , він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей доньку ОСОБА_7 , сина ОСОБА_8 . Діти проживають разом з ним за адресою АДРЕСА_2 . До вагітності третьою дитиною, відповідачка вживала спиртні напої. Після народження третьої дитини, батьком якої він не являється, вона незначний проміжок часу спиртне не вживала, а потім знову почала залишати дитину, йшла з дому, поверталась напідпитку. На його зауваження реагувала нецензурною лайкою, у зв"язку з чим, він викликав поліцію та запропонував ОСОБА_2 залишити помешкання, власником якого він є. Їх діти на канікули відвідують бабусю - матір відповідачки, яка забезпечую їх продуктами харчування.
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що є патронатною матір"ю в родині якої перебуває малолітня ОСОБА_3 . Дитина почала проживати в сім"ї, будучи зовсім маленькою, показники її фізичного розвитку не відповідали одноліткам. Вона погано спала, була насторожена. Наразі дитина доглянута, орієнтується в навколишньому, вміє самостійно харчуватись. Відповідачка приїздила до дитини, але дитина ще не впізнає її як матір. Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що працює начальником відділу опіки, піклування та усиновлення дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради. В силу своїх посадових обов"язків , знає сім"ю ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 неналежно ставиться до виконання своїх батьківських обов"язків, у зв"язку з чим, орган опіки та піклування і звернувся до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав. Після прийняття заочного рішення суду, відповідач сама віддала дитину органу опіки та піклування для подальшого влаштування. На даний час вважає, що поведінка відповідача не змінилась. Натомість дитина, перебуваючи у прийомній сім"ї , забезпечена всім необхідним, в тому числі і турботою з боку прийомної матері.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що з ОСОБА_2 її познайомив син, та повідомив, що вона буде проживати у його квартирі. ОСОБА_11 з чоловіком неодноразово приходила до ОСОБА_2 та допомогала їй з доглядом дитини. ОСОБА_2 говорила, що її вигнав з помешкання колишній чоловік, а тому вона змушена піти працювати двірником та заробляти на прожиття. Знає матір ОСОБА_2 , яка проживає в Чорнобаївському районі і де зараз живе відповідачка. Відповідач завжди ставилась до дитини добре, в лікарню дитину відвозила вона з чоловіком, так як ОСОБА_2 , коли дитина захворіла була на роботі і приїхала до дитини, як тільки дізналась про її госпіталізацію.
Заслухавши представників сторін, відповідача, свідків, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час розгляду судами спору) визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що можеспричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17,
від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною. та виходить з того, що позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач має бажання спілкуватись із своєю дитиною, на даний час має постійне місце проживання за адресою Чорнобаївський район с. Мала Бурімка. Після відібрання дитини на виконання заочного рішення суду, зверталась із заявою до виконавчого комітету Черкаської міської ради про повернення їй малолітньої дитини.
За час розгляду справи , після скасування заочного рішення від 29.07.2020 року судом надавалась можливість відповідачу налагодити зв"язок із дитиною, виходячи з того, що дитина тривалий час виховується у патронатній сім"ї . Відповідач відвідувала дитину, проте міцного контакту між матір"ю та дитиною на даний час ще не відбулося.
Таким чином, в судовому засіданні судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулась від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка на даний час проживає у прийомній сім'ї.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки відповідач проти позбавлення батьківських прав заперечує, має бажання повернути дитину, згідно акту матеріально-побутових умов проживання сім"ї ОСОБА_2 , умови проживання задовільні, заяв і скарг щодо поведінки в побуті на ОСОБА_2 не надходило, отже вказаний висновок на даний час не підтверджує, що остання свідомо та остаточно знехтувала своїми обов'язками відносно дитини, втратила цікавість до дитини, а інтереси дитини вимагають застосування такого крайнього заходу як позбавлення батька батьківських прав.
Статтею 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Слідуючи приписам у ст. 18 Конвенції про права дитини щодо сприяння батькам у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, попередлню поведінку відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про необхідність попередження відповідача змінити ставлення до виховання малолітньої доньки - із покладанням на орган опіки та піклування контроль за виконанням матір"ю дитини своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки.
В разі невиконання зазначеного обов'язку позивач не буде позбавлений можливості пред'явити повторний позов до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 133 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165 СК України суд,
У задоволенні позову відмовити .
Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов"язати орган опіки та піклування міста Черкаси здійснювати контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків відносно малолітньої ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 01 листопада 2021 року.
Головуючий : С.Є. Токова