Справа № 636/1003/21 Провадження 1-кп/636/174/22
24.01.2022 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
за участі обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальні провадження №12021220440000020 від 06.01.2021, та №12021220060000158 від 05.02.2021 за обвинувальними актами, які надійшли від Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, та від Харківського апеляційного суду за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України, -
В провадженні суду з 12.03.2021 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України.
Ухвалою від 17.03.2021 справу призначено до судового розгляду, та ухвалою від 09.08.2021 об'єднано із кримінальним провадженням, що надійшло з Харківського апеляційного суду для вирішення питання про об'єднання.
Прокурором заявлено письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказував на те, що його підзахисний має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, бажає надавати пояснення суду, не має наміру переховуватись від суду, вчиняти нові злочин чи на когось впливати, просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Тобто, наведена норма закону містить посилання саме на обов'язок суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, саме до спливу визначеного строку тримання під вартою.
Суд, розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, оцінює сукупність обставин передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, наявність попередніх судимостей, не надання стороною захисту доказів на підтвердження факту існування міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого за місцем постійного мешкання, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів - до 10 років позбавлення волі, вважає доведеним той факт, що на теперішній час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого злочину.
Розглядаючи клопотання прокурора, крім наявності ризиків, існування яких встановлено при обранні запобіжного заходу, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України і які продовжують існувати теперішній час, суд на підставі наданих матеріалів кримінального провадження оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; ту обставину, що перебуваючи на волі він може продовжити злочинну діяльність, та вчинити інші кримінальні правопорушення те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходу, що певною мірою свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого за місцем проживання
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення в справі «Панченко проти Росії»).
Так, ЄСПЛ в справі «Бекчиєв проти Молдови», підкреслював, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що ризики, про які йдеться в клопотанні прокурора не зменшились та продовжують існувати, застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, та вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відомості про наявність у обвинуваченого стійких, хронічних, тяжких захворювань, що унеможливлювало б його тримання під вартою суду не надані.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив про недовіру захиснику ОСОБА_4 та повідомив, що відмовляється від захисника та буде самостійно здійснювати свій захист, послуг іншого захисника не потребує.
Учасники судового розгляду не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно ч.1 ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
З урахуванням тієї обставини, що в силу ст. 52 КПК України, участь захисника у даному кримінальному провадженні не є обов'язковою, суд, на виконання вимог ч.2 ст. 54 КПК України, надавши можливість для конфіденційного спілкування обвинуваченому та захиснику - адвокату ОСОБА_4 , переконався у добровільності позиції обвинуваченого з цього питання, та вважає можливим прийняти відмову обвинуваченого від захисника.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 52-54, 176-178, 183, 184, 193-199, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів, тобто до 24 березня 2022 року включно.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_5 від захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Ухвала в частині продовження строку тримання особи під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1