24.01.22
Справа № 635/6173/21
Провадження № 2/635/212/2022
24 січня 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Березовської І.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань Кондратенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», яким просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14568,32 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» Данька О.О. про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти задоволення клопотання представника відповідача заперечував, посилаючись на те, що спори за позовами до господарських товариств, в яких розпочата процедура ліквідації або банкрутства до 19 січня 2013 року відбувається у порядку цивільного судочинства, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в Постановах Великої Палати Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №274/3529/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №333/2242/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі №372/3584/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі №753/7399/16-ц.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2011 року порушено провадження у справі № 5023/10655/11 про визнання банкрутом Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева».
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року (справа №607/6254/15-ц) зазначено, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що закриття провадження у цивільній справі неможливе, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу № 2597-VIII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.
Зі змісту вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.
Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої порушено процедуру банкрутства.
Відтак, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу № 2597-VIII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що спори за позовами до господарських товариств, в яких розпочата процедура ліквідації або банкрутства до 19 січня 2013 року відбувається у порядку цивільного судочинства, оскільки якщо спір з майновими вимогами до боржника, щодо якого до 19 січня 2013 року порушене провадження про банкрутство, ініційований за правилами цивільного судочинства до вказаної дати, господарський суд не має юрисдикції щодо розгляду такого спору. Якщо ж цей спір ініційований за правилами цивільного судочинства 19 січня 2013 року чи пізніше, господарський суд не має юрисдикції щодо його розгляду лише тоді, якщо станом на 19 січня 2013 року цей суд вже прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2011 року Господарський суд Харківської області постановив ухвалу про порушення провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство відповідача, з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 05 серпня 2021 року. Отже, оскільки позивач звернувся до суду після 19 січня 2013 року, Господарським судом Харківської області станом на 19 січня 2013 року не прийнято постанову про визнання Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, справа повинна бути розглянута за правилами господарського судочинства.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №1609/6645/21 (провадження №14-220цс19).
Відтак, виходячи зі змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, з метою забезпечення ефективного та якнайшвидшого захисту прав сторін, враховуючи, що справа належить до виключної підсудності господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, передати матеріали даної справи до Господарського суду Харківської області для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 259-260 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутство, суд,-
Цивільну справу ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передати до Господарського суду Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя І.В.Березовська