Справа №635/5881/21
Провадження по справі №2-а/635/42/2022
21 січня 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Полоз М.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції,
представник відповідача - Іващенко Олександр Олександрович,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов шляхом подання адміністративної позовної заяви до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, яким просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №638927 від 19 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 19 липня 2021 року близько 22 години 00 хвилин він керував автомобілем Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по автошляху М18 з м. Мерефи в напрямку м.Харкова. На стаціонарному посту поліції в смт. Високий Харківського району Харківської області був зупинений поліцейським взводу 1 роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП рядовим поліції Усенко Ю.В. Причиною зупинки стала непрацююча передня права фара автомобіля позивача. Після цього, працівником поліції була розглянута справа про адміністративне правопорушення та винесена оскаржувана постанова, якою позивача притягунто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 та ст. 125 КУпАП. Однак, відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП. В свою чергу, ст. 125 КУПАП передбачає адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128 КУпАП, частинами 1,2 ст. 129, статтями 139,140 КУпАП. За таких обставину, поліцейський взводу 1 роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП рядова поліції Усенко Ю.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, невірно застосувала норму права, яка передбачає відповідальність та безпідставно притягнула позивача до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП.
Аргументи учасників справи.
02 грудня 2021 року засобами електронного зв'язку від представника відповідача Іващенка О.О. надійшли письмові пояснення, в яких він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, 19 липня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на стаціонарному посту Національної поліції України «Високий», який розташований на автодорозі М18, виявлений рух транспортного засобу Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_1 (на іноземній реєстрації) з непрацюючою правою фарою в режимі ближнього світла та неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, що суперечить положенням п.31.1 та п. 2.9»в» ПДР України. Зазначений автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Поліцейські підійшли до водія, яким виявився ОСОБА_1 , повідомили про підстави застосування превентивних поліцейських заходів, роз'яснили суть правопорушення. Особу водія та його анкетні дані встановлено за посвідченням водія та перевірено та інформаційно-аналітичними базами Національної поліції України. За результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_1 за інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» поліцейським було встановлено, що цей автомобіль було тимчасово ввезено на територію України 19 червня 2018 року громадянином Nestsray Siarnei. Ці відомості об'єктивно свідчать про порушення позивачем ст. 380 Митного кодексу України та статей 16 Закону України «Про дорожній рух», що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП. За результатами розгляду справи згідно з вимогами ст.ст. 251, 252, 268, 278,279,280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень за ст. 125, ч. 6 ст. 121та ч. 8 ст. 121 КУпАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №638927. При винесенні оскаржуваної постанови, інспектор керувався положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Митним Кодексом України, ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне, а тому він діяв у межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Оскільки позивач визнає факт керування ним автомобілем Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_1 в порушення законодавчої заборони експлуатації транспортного засобу щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, представник відповідача вважає, що позовна заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства. Відеозапис здійснений службовим відео реєстратором №ХА01869 містять відомості, що підтверджують факт використання позивачем транспортного засобу, особу водія та порядок розгляду. Однак надати відеозапис не є можливим, оскільки відповідні медіафайли були видалені відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, акт знищення медіафійлів від 01 вересня 2021 року №6-21.
Рух справи
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 вересня 2021 з Управління патрульної служби в Харківській області Департаменту патрульної поліції витребуваний оригінал або належним чином завірена копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному редимі ДПО 18 №638927 від 19 липня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121, ст. 125 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень та відеозапис з бодікамер поліцейських ХА №01869, який додається до зазначеної постанови.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліціїу судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
19 липня 2021 року поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП рядовим поліції Усенко Юлією Владиславівною винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №638927, зі змісту якої слідує, що 19 липня 2021 року о 21 годині 58 хвилин ОСОБА_1 на 19 км автошляху М-18, керував автомобілем Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним Кодексом України, а саме: порушено строки тимчасового ввезення на митну територію України, оскільки даний транспортний засіб ввозив19 червня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а використовує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не ввозив його на митну територію Українита не переміщував в митний режим транзиту , згідно бази ІПНП, чим порушив ст.ст. 380, 391 Митного Кодексу України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», рухався на вказаному автомобілі з непрацюючої правою фарою в темну пору доби, чим порушив вимог п. 31.1 ПДР України, з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, скоївший адміністративні правопорушення, передбачені ч. 8 ст. 121, ст. 125 та ч. 6 ст. 121 КУпАП. Як вбачається із вказаної постанови, до позивача застосовано адміністративне стягнення, виходячи з вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 8 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.
Як вбачається зі змісту акту знищення медіафайлів №6-21, затвердженого начальником управління патрульної поліції в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак Альони 01 вересня 2021 року, відеозапис з нагрудної камери поліцейського ХА 01869, про який зазначено в оскаржуваній постанові, знищено у зв'язку з втратою актуальності на підставі Наказу МВС від 18 грудня 2018 року №1026.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 34 Правил дорожнього руху України встановлено види дорожніх розміток, та, відповідно, 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється; якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, частина перша друга і четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пункт 2 розділу ІІІ Інструкції визначає що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені серед інших статтею 125 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП передбачено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За правилами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої та другої ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заперечує обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Статтею 125 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення інших порушень правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 31.1 ПДР України щодо керування транспортним засобом з непрацюючою правою фарою, відповідальність за яке передбачена іншою статтею.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність. Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб'єкта права; його шкідливі наслідки (спричинений шкідливий результат або погроза його настання); причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом. Крім зазначених основних елементів об'єктивної сторони, існують факультативні: спосіб вчинення правопорушення, місце і час, оточення тощо.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ТА «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Статтею 283 КУпАП зокрема визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Керування ОСОБА_1 транспортним засобом з непрацюючою правою фарою з темний час доби та порушення ним п. 31.1 ПДР України не підпадає під ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності.
Наявна у справі оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки постанова є саме тим рішенням відповідача, що оскаржується, в якому працівник поліції відображає своє власне бачення порушень.
Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення позивачем п. 31.1 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 125 КУпАП, відповідачем не надано.
Враховуючи, що відповідачем не доведено факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною статтею відсутні.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).
Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Оскільки постанова не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопоорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, за яке в тому числі був притягнутий до адміністративної відповідальності та відповідних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність вказаного адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова в цій частині прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
З урахуванням зазначеного, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноої відповідальності за ст. 125 КУпАП.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в цій частині в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 354/512/16-а, від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 також притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП України.
Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 8 вказаної статті, керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 9 КАС, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, оскільки позивач у своєї позовній заяві не навів жодних доводів та аргументів з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП та відповідно порушення ним п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, ст.ст. 380,381 Митного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», не навів підстави для скасування постанови в цій частині, у суду відсутні будь-які підстави для оцінки дій відповідача в цій частині та перевірки правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП не містить очевидних ознак, які в б вказували на порушення прав позивача при розгляді адміністративної справи в цій частині, а тому суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів останнього.
Оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 8 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.
За правилами статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, накладення відповідачем стягнення за частиною восьмою статті 121 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обґрунтованим, навіть коли факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний суд в постанові від 10 вересня 2019 року по справі №537/2324/17.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування у повному обсязі постанови у справі про адміністративне правопорушення серії від 19 липня 2021 року серії ДПО18 № 638927 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення та накладення відповідачем стягнення за ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП мали місце (що не оскаржується сторонами по справі), суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови в цій частині та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі- задовольнити частково .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №638927 від 19 липня 2021 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 125 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №638927 від 19 липня 2021 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стяонення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень та закриття провадження у справі в цій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патурльної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Т.В.Бобко