Справа № 645/5567/21
Провадження № 2/645/442/22
іменем України
13 січня 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді - Шарка О.П.,
Секретаря судових засідань - Христенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про призначення лінгвістичної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати висловлювання ОСОБА_2 на його адресу такими, що мають образливий для нього характер та принижують його честь та гідність, тобто порушили його особисті немайнові права й заподіяли йому моральну шкоду, зобов'язати спростувати поширену інформацію, а також стягнути з компенсацію заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 150000 грн.
У судовому засіданні позивач заявив клопотання про призначення лінгвістичної експертизи (семантико - текстуальну експертизу усного мовлення ) наданих ним відео- та аудіофайлів на доданому DVD-диску.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надано відповідні висновки експертів із цих саме питань, суд призначає експертизу у справі.
За умовами ч.4 ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Як встановлено по цій справі, позивач вказує на необхідність призначення судово-лінгвістичної експертизи спірного висловлювання з метою віднесення цієї статті до такої, що порушує честь та гідність позивача
Пунктом 2.1.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, передбачено можливість проведення лінгвістичної експертизи писемного мовлення, яка поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу. Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Порядок призначення експертизи передбачений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08жовтня 1998 року № 53/5(у редакції наказу від 26 грудня 2012 року №1950/5) (далі - Інструкція), до якої затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації).
Пунктом 1 Інструкції визначено, що об'єктом дослідження лінгвістичної експертизи усного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений в усній формі і зафіксованій у (відео) фонограмі.
У межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні та діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичні дослідження усного мовлення.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції у межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні, діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичне дослідження усного мовлення.
Під час проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи вирішуються питання, що стосуються: ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення; визначення типу висловлювання (спонтанне, неспонтанне мовлення, читання тексту тощо); визначення в мовленні ознак імітації, рідної мови тощо (п. 2.2.1. Інструкції).
Згідно з п. 2.2.3 Інструкції для ототожнення досліджуваної особи з конкретною особою за ознаками мовлення надаються: (відео) фонограма досліджуваної розмови, в якій могла брати участь певна особа; (відео) фонограма зразків усного мовлення особи, що перевіряється, у формі спонтанного діалогу або монологу. Для встановлення ознак читання тексту в мовленні досліджуваної особи надаються зразки читання нею тексту, як правило, аналогічної тематики.
Як вбачається з тексту клопотання про призначення лінгвістично семантико-текстуальної експертизи, фактично в ньому йде мова про оцінку доказу, який судом не був досліджений- відео- та аудіофайлів на доданому DVD-диску.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Окрім того, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, що не дає суду можливості ідентифікувати, що саме вона зображена на відеофайлах, а також, що саме її голос записаний на аудофайлах.
За таких обставин, ураховуючи, що питання оцінки доказів, покладається на суд і не потребує залучення експерта, тому правові підстав для призначення лінгвістично семантико-текстуальної експертизи відсутні.
Окрім того, положеннями ст. 105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Також частиною 1 статті 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши необхідні для вирішення клопотання матеріали справи, суддя вважає, що на даний час немає необхідності у призначенні судову лінгвістичну експертизу, оскільки позивач має право сам звернути до експерта/експертної установи для проведення лінгвістичної експертизи та надати суду такий висновок, як доказ.
На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.103, 105 ЦПК України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08жовтня 1998 року № 53/5(у редакції наказу від 26 грудня 2012 року №1950/5) (далі - Інструкція), до якої затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд
У задоволенні клопотання позивача про призначення лінгвістичної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлено 24 січня 2022 року.
Головуючий суддя: