про повернення позовної заяви
Справа № 621/140/22
Провадження 2/621/395/22
24 січня 2022 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Філіп'єва В.В., розглянувши позовну заяву адвоката Оберкович Ганна Василівна, яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції,
про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи,
До Зміївського районного суду Харківської області надійшла позовна заява адвоката Г. Оберкович, подана в інтересах позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ПАТ «Центренерго» в особі ВП Зміївської ТЕС, в якій позивачі просять суд:
1.Визнати незаконним та скасувати наказ директора Зміївської ТЕС № 911-к від 09.12.2021 в частині відсторонення від роботи позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та поновити право позивачів на працю, шляхом зобов'язання відповідача допустити позивачів до виконання трудових обов'язків.
2. Стягнути з відповідача на користь позивачів середній заробіток за час відсторонення від роботи починаючи з 09.12.2021.
Дослідивши вказану позовну заяву, суддя встановив наступне:
Представником позивачів подано позов, в якому позивачами є 4 (чотири) фізичних осіб до відповідача, юридичної особи - ВП Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго».
В обґрунтування позову представником позивачів зазначено, позивачі є працівниками ВП Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», мають однорідні вимоги до Відповідача (визнати неправомірним наказ директора Зміївської ТЕС, та стягнути з відповідача на користь позивачів середній заробіток за час відсторонення від роботи).
Проте з такою позицією представника позивачів погодитися неможна з огляду на наступне:
У пункті 2 позовної заяви представник просить стягнути з відповідача на користь позивачів середній заробіток за час відсторонення від роботи починаючи з 09.12.2021.
Суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час відсторонення можуть бути заявлені працівником до роботодавця.
Крім того, кожен з позивачів:
- ОСОБА_1 ,
- ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4
були прийняті до складу різних цехів ВП Зміївської ТЕС зі встановленням різних розрядів, різних посадових окладів, а тому кожен з них має свою індивідуальну вимогу до відповідача про стягнення власного розміру середнього заробітку за час відсторонення.
Відповідно до статті 50 ЦПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Відповідно до п.2 ч.4 статті 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (ч.6 ст. 188 ЦПК України).
З викладеного вище можливо зробити висновок про те, що визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів цивільного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері приватно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку інших суб'єктів правовідносин. Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 188 ЦПК України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Зі змісту ч.3 ст.217 ЦПК України вбачається, що початок розгляду справи по суті в суді першої інстанції починається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.
Отже, роз'єднання позовних вимог можливе після відкриття провадження у справі до відкриття головуючим першого судового засідання. Суддя зазначає, що оскільки позовна заява Позивачів про стягнення на їх користь середнього заробітку за час відсторонення підлягає поверненню з викладених вище мотивів, позовна заява Позивачів про визнання незаконними та скасування наказу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» також підлягає поверненню. Роз'єднати позови на стадії вирішення питання про відкриття провадження не можливо.
Зазначене не позбавляє Позивачів можливості повторно звернутися з колективним позовом про оскарження наказу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» і окремо кожного - з позовом про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку за час відсторонення.
Відповідно до частини частин 6, 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику, а після набрання нею законної сили - повернути позовну заяву та всі додані до неї матеріали.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 24.01.2022.
Суддя: В. Філіп'єва