Справа № 639/5523/20
Провадження № 2/639/508/22
24 січня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
09.08.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення та заробіток, втрачений внаслідок ушкодження здоров'ю в сумі 18 836,82 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 10.08.2021 року позивачем вказані недоліки були усунуті та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.09.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Призначено судове засідання.
Разом з тим, 25.10.2021 року до початку судового засідання, відповідачем ОСОБА_2 на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова подано відзив та письмову заяву, яка містить заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження і вимогу про призначення справи до розгляду в загальному позовному провадженні, з тих підстав, що відповідач має намір заявити клопотання про виклик свідка.
У судовому засіданні 24.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 заяву про призначення справи до розгляду в загальному позовному провадженні підтримав, просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення вказаної заяви відповідача.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши заяву відповідача та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Частиною ч. 4 та 5 ст. 277 ЦПК України передбачено: якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Частиною 2 та 4 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку
1) наказного;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними, зокрема, є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Як передбачено ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку та наявні відмінності в процедурі оскарження рішення. При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, надання пояснень сторін.
Частиною 7 ст. 277 ЦПК України визначено, що частини друга - шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Крім того, відповідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Наголошуючи на необхідності зміни порядку розгляду справи зі спрощеного на загальний, відповідач ОСОБА_2 не послався на існування суттєвих і передбачених законом обставин, через які доцільно розглядати дану справу саме в загальному провадженні. Крім того, предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною, кількість учасників справи є невеликою. Отже суд не знаходить передбачених законом підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, вважає заяву відповідача про зміну порядку розгляду справи із спрощеного на загальний необґрунтованою, і залишає таку заяву без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 43, 253, 260, 261, 274, 277, 279, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_2 , яка містить заперечення проти розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 24.01.2022 року.
Суддя Н.В. Баркова