Справа № 638/679/22
Провадження № 2-з/638/31/22
24 січня 2022 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Суркової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає,-
Позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову по вищевказаній справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні №67773638.Свою заяву обґрунтовує тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі.
Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч.3 ст. 150 КПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. відкрито виконавче провадження №67773638 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за виконавчим написом вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. №19099 від 15.06.2021 року. Вказаний виконавчий напис оспорюється позивачем
Предметом позову у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса взаємопов'язаний з предметом спору.
Заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, позивачем викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття таких заходів, а зазначені позивачем підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред'явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано судом відповідно до ст. 150 ЦПК України, та він не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача.
Крім того, наявність виконавчого документа про звернення стягнення на стадії виконання, безсумнівно може призвести до стягнення коштів в межах здійснення приватним виконавцем покладених на нього повноважень. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що між сторонами існує спір, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача та не має наслідком обмеження прав відповідача чи третіх осіб та носить тимчасовий характер.
Також суд вважає за можливе, враховуючи відсутність імперативного застосування зустрічного забезпечення згідно вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч.7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи викладене, підстав для застосування зустрічного зобов'язання, у відповідності до ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає, з урахуванням природи спірних відносин, що виникли між сторонами, способу забезпечення позову, наявності зареєстрованого у позивача місця проживання та відсутності у суду даних про вчинення позивачем дій щодо зловживання наділеними процесуальними правами та дій спрямованих на відчуження належного майна або інших дій, які можуть свідчити про наміри позивача утруднити або унеможливити виконання виконавчого напису нотаріуса у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає- задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67773638 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за виконавчим написом вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. №19099 від 15.06.2021 року.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Є.В.Невеніцин