Справа № 638/13868/19
Провадження № 2/638/1105/22
іменем України
20.01.2022 Дзержинський районний суд міста Харкова в складі
головуючої судді Штих Т.В.
за участі секретарки Овчаренко К.В.,
розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,-
встановив:
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 на підставі особистого волевиявлення надала свою згоду на приєднання до Публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах визначених публічним договором, що розміщений на сайті позивача. Зазначені обставини підтверджуються заявою про приєднання до публічного договору № НА00А!0000631960 від 09 грудня 2014 року. Відповідно до вказаного договору позивач виконав свої умови щодо договору і передав, а відповідач прийняв у платне володіння та користування автомобіль « Мерседес» модель 280, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 106000,00 гривень. Прийнявши вказаний автомобіль відповідач погоджувався з умовами договору щодо сплати кожного місяця платежу по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу, відсотків за користування предметом лізингу. Комісії за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу. У подальшому відповідач перестала сплачувати вказані кошти. та виникла заборгованість по платежу. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 222397,33 гривень та судові витрати.
Ухвалою від 24 вересня 2019 року провадження у справі відкрите.
Ухвалою від 24 листопада 2021 року підготовче провадження закрите.
Відповідач відзив не подала.
У судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідачка належним чином повідомлена, жодного разу у судове засідання не з'явилась. Суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
09 грудня 2014 року ОСОБА_1 на підставі особистого волевиявлення надала свою згоду на приєднання до Публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах визначених публічним договором, що розміщений на сайті позивача. Зазначені обставини підтверджуються заявою про приєднання до публічного договору № НА00А!0000631960 від 09 грудня 2014 року. Відповідно до вказаного договору позивач виконав свої умови щодо договору і передав, а відповідач прийняв у платне володіння та користування автомобіль « Мерседес» модель 280, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 106000,00 гривень. Прийнявши вказаний автомобіль відповідач погоджувався з умовами договору щодо сплати кожного місяця платежу по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу, відсотків за користування предметом лізингу. Комісії за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу. У подальшому відповідач перестала сплачувати вказані кошти. Виникла заборгованість по платежу. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 222397,933 гривень та судові витрати. Проте судом арифметично обраховано суми, з яких складається заборгованість, та правильною сумою є 222329,97 гривень.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п. 3 ч.2 ст.11 Закону України « Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач повинен своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вказане, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості по сплаті лізингових платежів підлягають стягненню у правильному обрахованому математично розмірі.
Щодо стягнення суми витрат на правову допомогу. Суд зазначає, що до позову та у процесі розгляду справи суду не надано документів, які б свідчили про витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 гривень. За таких обставин, суд вважає порушеним порядок надання суду доказів щодо стягнення судових витрат. У цій частині в задоволенні позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо стягнення судового збору, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 258,263,264 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Автокредит Плюс» код ЄДРПОУ 34410930 суму заборгованості за договором фінансового лізингу № НА 00А!0000631960 від 09 грудня 2014 у розмірі 222329,97 ( двісті двадцять дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень 97 копійок) грн., а також суму судового збору у розмірі 3335,97 ( три тисячі триста тридцять п'ять гривень 97 копійок) грн..
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 24 січня січня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апелляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.
Суддя: ШТИХ Т.В.