Справа №173/11/22
Провадження №2-о/173/19/2022
19 січня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
За участю: заявниці - ОСОБА_1 .
Заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,.
Представника заінтересованої особи - Богун М.В
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами окремого провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , служба у справах дітей Верхівцевської міської ради, про видачу обмежувального припису, -
10.01.2022 року до суду звернулась заявниця ОСОБА_1 із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , служба у справах дітей Верхівцевської міської ради
10.01.2022 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження по справі. Справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження з викликом учасників розгляду справи на 13.01.2022 року.
13.01.2022 року в судовому засіданні оголошена перерва до 19.01.2022 року.
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
В судовому засіданні 19.01.2022 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно заявлених вимог заявниця просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 строком на шість місяців і встановити наступні обмеження:
1. Заборонити ОСОБА_2 ,, перебувати за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в будь-який час доби.
2. заборонити ОСОБА_2 , наближатись на відстань ближче ніж 50 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1
3. заборонити ОСОБА_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати її та їх спільних дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці невідомому ОСОБА_2 ,. переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватись з ними.
4 заборонити ОСОБА_2 , вести листування, телефонні переговори з нею та їх неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
5. не чинити перешкод в користуванні необхідним для нормальної життєдіяльності майном: каструлями та кухонним приладдям, стільцем для годування малої дитини, зимовими речами сина, дитячими ліжками та матрацами до них, диваном розкладним, телевізором, комодом для дитячих речей, етажеркою книжковою сина, мікрохвильовою піччю, пральною машиною (автомат), кухонним столом, стільцями, шторами з трьох вікон, принтером та калькулятором, кімнатними квітами.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
Від цього шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Більше року їх сімейного життя не заладилось і постійно погіршувалось та стало нестерпним. ОСОБА_2 , почав систематично проявляти відносно неї та їхнього сина ОСОБА_3 безпідставну агресію, цькувати, погрожувати застосування фізичного насилля, психологічно тиснути, принижувати як особистості, погрожуючи скористатись своїми зв'язками при владі і позбавити її батьківських прав на дітей, вилучити їх, виражався на їхню адресу нецензурною лайкою, вживав алкогольні напої та вів аморальний спосіб життя, внаслідок чого між ними виникали сварки, що породжували психологічне та фізичне домашнє насилля стосовно неї і стосовно їх спільних дітей.
ОСОБА_2 , постійно психологічно тис на їхнього сина, ОСОБА_3 , через досягнення в навчанні, принижував, погрожував фізичною розправою, через що ОСОБА_3 неодноразово втікав з дому до сусідів та вона не могла його в мовити повернутись додому.
Життя з ОСОБА_2 , стало нестерпним зокрема через неможливість домовитись у веденні домашнього господарства, харчуванні їхньої сім'ї, забезпеченні її та дітей необхідним одягом та іншими речами. ОСОБА_2 , постійно попрікав її, що утримує її та дітей. Відмовляв їй в задоволенні найнеобхідніших потреб. Про одяг для дітей та все необхідне для навчання та розвитку доводилось благати його через відсутність окремих фінансів, так як вона перебуває у відпустці по догляду для дитини до досягнення чотирьохрічного віку.
Починаючи з квітня 2021 року шлюбні відносини між ними фактично припинені та вона з дітьми проживає окремо.
03.06.2021 року ОСОБА_2 , в стані алкогольного сп'яніння прийшов до квартири, яку вона винаймає та примушував повернутись додому, намагався згвалтувати. Коли вона не погодилась піти з квартири, побив її в присутності подруги, ОСОБА_6 . В результаті побиття їй завдано травми голови та чисельні синці. Медичний огляд виявив струс головного мозку.
04.06.2021 року її було госпіталізовано до лікарні на стаціонарне лікування .
З квітня 2021 року ОСОБА_2 , не цікавився умовами проживання дітей в орендованій квартирі. На всі її неодноразові прохання віддати її особисті речі, речі дітей та все необхідне для господарства та придбане нею особисто, відповідав відмовою, шантажуючи тим, що всі речі знаходяться у нього вдома і вимагаючи повернутись до нього. По даний час ОСОБА_2 , не пояснив своєї агресивної поведінки відносно неї та дітей, не вибачився. Мало того продовжує й далі маніпулювати нею та залякувати.
Починаючи з квітня 2020 року сварки між нею та ОСОБА_2 , були систематичними, проте не всі вони зафіксовані у встановленому законом порядку
ОСОБА_2 , продовжує і далі проявляти безпідставні прояви насилля щодо неї та їх спільних дітей, що зокрема проявляється в наступному:
-Перешкоджає користуватись її особистими речами та речами дітей, які знаходяться в будинку по АДРЕСА_2 ;
-Не надає коштів на утримання членів своєї сім'ї: не надає коштів на харчування, одяг, лікування, забезпечення їх базових побутових потреб;
-В присутності дітей погрожує їй фізичною розправою та залякує
-В присутності дітей принижує її, наголошуючи на тому, що вона нікчемна як жінка та мати.
Всі ці дії з боку ОСОБА_2 , по відношенню до неї та їх спільних дітей мають ознаки домашнього насилля різних форм, що й стало підставою звернення до суду
В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала в повному обсязі. Давши пояснення фактично установлені матеріалами справи та просила видати обмежувальний припис строком на 6-ть місяців та встановити відносно ОСОБА_2 ,, обмеження зазначені, у поданій нею заві. Також пояснила, що відповідач спричинив їй тілесні ушкодження, коли вона вийшла закрити за ним двері. Повалив її на підлогу, бив головою об підлогу, що мало наслідком її лікування.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, пояснивши, що будь-якого насилля відносно заявниці, а тим паче відносно дітей не вчиняв. Доводи заявниці, що він забрав дитину перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ніякими доказами не підтверджується. І він оскаржує записи працівників поліції щодо перебування його в алкогольному сп'янінні. Заявниця в той час, як зазначає, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні, приїхала за місцем їх спільного проживання та вивезла речі, які вважала за потрібне забрати і ніхто перешкод їй у цьому не чинив. Заявниця перешкоджає йому бачитись з дітьми і це питання на даний час вирішується службою у справах дітей Верхівцевської міської ради.
Заінтересована особа, представник служби у справах дітей Верхівцевської міської ради в судовому засіданні пояснила, що вона не була свідком насилля відносно заявниці, але психологічне відносно дітей чинять обоє сторони. Зі сторони ОСОБА_2 , це проявляється в тому, що він ухиляється від матеріального утримання дітей. зі сторони ОСОБА_1 , в тому, що вона перешкоджає батькові бачитись з дітьми. На даний час у службі у справах дітей Верхівцевської міської ради розглядається заява ОСОБА_2 ,. щодо визначення способів участі у спілкуванні з дітьми. Але ОСОБА_1 , ігнорує виклики та на засідання комісії не з'являється. Обрала агресивну позицію проти батька дітей, замість того, щоб добровільно вирішити це питання та не травмувати психіку дітей
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту
Суд, заслухавши учасників розгляду справи, з'ясувавши зміст заявленої вимоги вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017№2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Згідно з п.4 ч.2ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб , зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема,на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено,що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування),навчання,роботи,інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК Україн и заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що заявниця перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від цього шлюбу заявниця та ОСОБА_2 , мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., що підтверджується копіями свідоцтв про народження
Заявниця посилається на те, що останнім часом між нею та ОСОБА_2 , погіршились стосунки, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Вони припинили спільне проживання в зв'язку з тим, що чоловік почав агресивно поводитись відносно неї і дітей, а саме: застосовував фізичне насилля, сипався образами, кричав, будучи в стані алкогольного сп'яніння викрав доньку та вів її через залізничні колії, наражаючи життя дитини на небезпеку, чинить матеріальне насилля.
Допитані в судовому засіданні ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , дали наступні пояснення.
Свілдок ОСОБА_9 ,. пояснила, що вона була свідком побиття заявниці ОСОБА_10 ,. В той день ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_1 між ними виникла сварка та ОСОБА_1 попросила ОСОБА_2 , піти. Але останній поводився агресивно, не хотів йти додому. Коли вони вийшли в коридор ОСОБА_2 , повалив ОСОБА_1 , на підлогу. Коли вона вийшла, ОСОБА_1 лежала на підлозі, ОСОБА_2 ,. намотав її волосся на руку та притискав до підлоги. Вона просила його залишити ОСОБА_1 та піти. На що він відпустив ОСОБА_1 ,. але став погрожувати їй.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з сім'єю заявниці. Неодноразово була свідком сварок між заявницею та ОСОБА_2 , Також знає, що ОСОБА_2 , побив заявницю та вона лікувалась. До неї часто приходив син заявниці та ОСОБА_2 , та скаржився, що батьки сваряться, тому просив побути у неї. Також вона неодноразово допомагала заявниці, купувала памперси для маленької доньки. Купувала продукти харчування, готувала їжу, так як ОСОБА_2 , матеріально не утримував сім'ю та не давав заявниці грошей на купівлю продуктів харчування, одягу, необхідних предметів побуту. Відносини між подружжям погіршились після 2018 року. На даний час заявниця з дітьми проживає окремо від ОСОБА_2 ,. вона давала заявниці посуд інші предмети необхідні для ведення господарства, так як ОСОБА_2 перешкоджав забрати їх заявниці.
Відповідно до тимчасового заборонного припису стосовно кривдника від 11.06.2021 року встановлено, що останній був винесений стосовно ОСОБА_2 за застосування психологічного тиску відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 ,. перебувала на лікуванні у КП «Верхівцевська центральна міська лікарня» з 04.06.2021 року до 25.06.2021 року з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку легкого ступеню, легка координатрона недостатність та інше. З пояснень ОСОБА_1 , була побита чоловіком. Також заявниця з цього приводу зверталась на службу 102 та її звернення було зафіксоване за № 4637.
Таким чином наданими доказами в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , вчиняє дії відносно заявниці, що полягають в застосуванні до заявниці психологічного та фізичного насилля.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 2229-VIII про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
Ст. 350-6 ЦПК України передбачено,що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису,суд ухвалює рішення про задоволення заяви або в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.
Згідно ч. 4ст. 350-6 ЦПК України - рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , з покладенням на нього заборон, визначених заявницею у поданій заяві стосовно неї, за виключенням зобов'язання не чинити перешкод користуватись предметами побуту. Оскільки дані вимоги підлягають вирішенню в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя, а не шляхом винесення обмежувального припису. Крім того за доводами заявниці вона проживає окремо від свого чоловіка, а вказані нею предмети знаходяться у домоволодінні чоловіка, і яким способом повинно відбуватись користування даними потовими речами заявниця не обгрунтовує та пояснень з цього приводу суду не надала. А за доводами ОСОБА_2 ,. заявниця вивезла всі речі за місцем свого проживання, які вважала за потрібне забрати.
Також суд не вбачає підстав винесення обмежувального припису відносно дітей сторін, оскільки обоє батьків мають право на спілкування з дітьми та участі у їх вихованні.
З пояснень свідка ОСОБА_14 судом встановлено, що між ОСОБА_2 ,. і дітьми добрі відносини. ОСОБА_2 ,. до дітей не ставиться агресивно. Діти люблять батька. Граються з ним, весело та охоче проводять час. Також вона була свідком того, що після попереднього судового засідання, син сторін, ОСОБА_3 , спілкувався з батьком, але до нього підійшла заявниця та заборонила йому спілкуватись з ОСОБА_2 .
З пояснень представника служби у справах дітей обидві сторони чинять психологічний тиск на дітей і зі сторони ОСОБА_2 цей тиск проявляється у майновому незабезпеченні. А не у прояві насилля до дітей.
Заявницею надано також декілька її звернень на службу 102, що заявник в нетверезому стані намагається прийти до дітей. але які заходи були вчиненні за даними зверненнями доказів не надала. Крім того в самих повідомленнях заявниця зазначала, що виклику наряду поліції не потребує. Таким чином факт застосування насилля до дітей не знайшов свого підтвердження і вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Свідок ОСОБА_15 , в судовому засіданні пояснювала, що син сторін , ОСОБА_3 , приходив до неї та скаржився, що батьки сваряться, але пояснень того, що батько проявляв насилля до самого ОСОБА_3 , не надавала.
Питання матеріального забезпечення дітей вирішуються шляхом стягнення з батька аліментів, якщо він ухиляється від матеріального утримання дітей, але не шляхом видачі обмежувального припису.
Суд, з урахуванням всіх обставин справи вважає за можливе видати обмежувальний припис на максимальний строк, оскільки діями ОСОБА_2 , застосовується як психологічне так і фізичне насилля відносно заявниці і ці обставини доведені заявницею в суді.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 293-294 ЦПК України, суд,-
Вимоги за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , служба у справах дітей Верхівцевської міської ради ( юридична адреса: 51660 м. Верхівцеве вул. Центральна, 75 Кам'янського району Дніпропетровської області ), про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме:
1. Заборонити ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , перебувати за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , за адресою: АДРЕСА_4
2. Заборонити ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , наближатись на відстань 50 метрів до місця проживання (перебування), роботи чи інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 .
3. Заборонити ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , ведення листування, телефонних переговорів, контактування через інші засоби зв'язку з ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 .
В задоволенні решти вимог - відмовити
Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.
Судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копію рішення направити до відділення поліції № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для взяття на профілактичний облік ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та до Верхівцевської міської ради.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 24.01.2022 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 24.01.2022 року
Дата набрання законної сили: 24.02.2022 року