Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/534/22
18 січня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021102070000291 від 13.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить накласти арешт на автотранспортний засіб марки «КІА Sorento», 2015 року випуску, номер кузова VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленням заборони на вчинення будь-яких дій, спрямованих на реєстрацію (перереєстрацію) права власності на вказане майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42021102070000291, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведення тендеру 17.11.2021 між АТ "Укргазвидобування” та ТОВ “Засоби промислового захисту” укладено договори поставки № УГВ 451/30-21, № УГВ 452/30-21 на загальну суму понад 38 млн грн.
За умовами укладених договорів ТОВ “Засоби промислового захисту” повинно поставити готову продукцію до структурних підрозділів АТ “Укргазвидобування” у строк протягом 90 календарних днів з дати укладання договору, але не пізніше ніж 31.12.2021.
При цьому, в зв'язку зі складною ситуацією з COVID-19 та проведенням протиепідеміологічних заходів щодо запобігання поширення коронавірусу COVID-19 зразки матеріалів необхідних для виконання договору були погодженні замовником в грудні 2021 року.
Враховуючи наведене, з метою належного виконання договірних зобов'язань ТОВ “Засоби промислового захисту” на адресу АТ “Укргазвидобування” були направлені відповідні листи з проханням перенести строки виконання вищевказаних договорів до відповідності первинних даних (строк поставки 90 днів) та зазначити строк поставки в договорах до 31.01.2021.
Переговори щодо перенесення строків поставки велися між ТОВ “Засоби промислового захисту” та АТ “Укргазвидобування”, починаючи з жовтня 2021, після оголошення ТОВ “Засоби промислового захисту” переможцем. З боку ТОВ “Засоби промислового захисту” переговори вів ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності, виданої директором товариства. Співробітники АТ “Укргазвидобування” спочатку повідомили про те, що зміни в договір вноситися не будуть, проте після підписання договору поставки буде можливість укласти додаткові угоди, якими буде продовжено строк поставки.
В подальшому головний фахівець сектору закупівлі матеріалів АТ “Укргазвидобування” ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про необхідність особистої зустрічі, під час якої 12.12.2021 повідомив ОСОБА_5 , що за безперешкодне підписання додаткових угод та перенесення строків виконання умов договорів №№ УГВ 451/30-21, УГВ 452/30-21 керівництву АТ “Укргазвидобування” необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 600 тис гривень. Вказані грошові кошти ОСОБА_4 повинен передати співробітникам АТ “Укргазвидобування”, які уповноважені на прийняття відповідних рішень. В разі відмови ОСОБА_4 та співробітники АТ “Укргазвидобування” вчинятимуть дії, направлені на блокування підписання додаткових угод з боку керівництва АТ “Укргазвидобування”.
Під час наступної зустрічі з ОСОБА_5 , яка відбулася 16.12.2021, ОСОБА_4 підтвердив раніше висунуту вимогу та зазначив про необхідність передання грошових коштів у повному обсязі до підписання відповідних додаткових угод. Отримавши згоду від ОСОБА_5 на передачу неправомірної вигоди, ОСОБА_4 в подальшому, під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_5 про те, що додаткові угоди будуть підписані 29.12.2021, а грошові кошти необхідно буде передати на початку 2022 року, після фактичного підписання угод.
Після цього, 29.12.2021 співробітниками АТ “Укргазвидобування” підписано відповідні додаткові угоди до договорів №№ УГВ 451/30-21, УГВ 452/30-21, про що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 та під час спілкування по телефону вказав на необхідність передачі частини грошових коштів у розмірі 400 тис. грн.
В подальшому, 14.01.2022 о 15 год. 10 хв. під час зустрічі в ресторані «Хуторець на Дніпрі», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10А, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання спільного із співробітниками АТ “Укргазвидобування” умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_5 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 400 тис. грн. (грошові кошти та заздалегідь ідентифіковані імітаційні грошові кошти).
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з співробітниками АТ “Укргазвидобування”, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 400 тис. грн., що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить великий розмір.
14.01.2022 органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в пособництві в одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обставини, викладені у повідомленій ОСОБА_4 підозрі у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 13.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.12.2021; протоколом огляду оптичного носія CD-R диску від 14.12.2021; рапортом заступника начальника 4 відділу 1 управління ГУ ДЗНД СБУ ОСОБА_6 від 13.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 13.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.12.2021; копією договору поставки № УГВ 451/30-21 із відповідними додатками до нього та матеріалами тендерної документації; протоколом огляду мобільного телефону від 14.12.2021.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належить автотранспортний засіб марки «КІА Sorento», 2015 року випуску, номер кузова VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
За таких обставин, вказуючи на те, що санкція ч.3 ст. 368 КК України, за якою оголошено підозру ОСОБА_4 , передбачає застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання у разі засудження за вчинення такого кримінального правопорушення, прокурор вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із урахуванням наведеного, з метою забезпечення арешту майна суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника нерухомого майна.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до клопотання документи, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42021102070000291, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на належний підозрюваному ОСОБА_4 автотранспортний засіб, прокурор вказує на те, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище нерухоме майно може призвести до його відчуження та у подальшому - неможливості застосування конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявною в матеріалах клопотання реєстраційною карткою транспортного засобу підтверджується, що ОСОБА_4 на праві власності належить автотранспортний засіб марки «КІА Sorento», 2015 року випуску, номер кузова VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.
Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Таким чином, оскільки санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачена конфіскація майна та є достатні підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у даному випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, а також пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.
Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021102070000291 від 13.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автотранспортний засіб марки «КІА Sorento», 2015 року випуску, номер кузова VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , із встановленням заборони на вчинення будь-яких дій, спрямованих на реєстрацію (перереєстрацію) права власності на вказане майно.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Роз'яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1