Справа № 127/31910/21
Провадження № 3/127/9544/21
20.01.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.10.2021 о 19.00 год. по вул. Сагайдачного в селі Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, блідість обличчя, однак від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленої процедури відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, тому про наявність складеного відносно нього адміністративного матеріалу він був обізнаний. Крім того, після направлення судової повістки суд встановив, що остання була повернута без вручення у зв'язку з відсутністю останнього за зазначеною адресою. В подальшому суд витребував відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . З отриманої відповіді випливає, що ОСОБА_1 проживає за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, суд вважає, що судом були вжиті належні заходи, спрямовані на повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, блідість обличчя. Крім того, у матеріалах справи наявні відомості, згідно з якими по лінії «102» надійшло повідомлення про те, що автомобіль марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_1 , рухається з порушенням правил дорожнього руху. Тому суд вважає, що наданими суду матеріалами підтверджена наявність правових підстав для направлення ОСОБА_1 для огляду на стан сп'яніння. Процедура такого огляду регламентована статтею 266 КпАП. Відомості про недотримання зазначеної процедури надані суду матеріали справи не містять.
Отже, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КпАП. Однак слід при цьому зауважити, що санкція закону, яким встановлена адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, є безальтернативною, тобто передбачає стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом. Саме тому суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: