печерський районний суд міста києва
Справа № 757/370/22-к
Примірник № ___
17 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №62021100020000447, -
На розгляд до слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021100020000447, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.1946 на підставі державного акту на вічне користування землею колгоспами №548357 сільськогосподарській артілі імені Ворошилова с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, передано у вічне користування землю в кількості 1217,3 га згідно із планом та описом меж.
В подальшому, у 1959 році на базі сільськогосподарських артілей сіл Шпитьки, Горбовичі, Личанка було створене державне сільськогосподарське підприємство радгосп « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до складу земель якого ввійшла частина земель колишніх сільськогосподарських ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В серпні 1997 року на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.09.1997 №1922 радгосп «Шпитьківський» був перетворений у колективне сільськогосподарське підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Статтею 2 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990, яка діяла до 01.01.2002) встановлювався склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої, зокрема відповідно до цільового призначення всі землі України поділялись на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990, яка діяла до 01.01.2002) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну).
Згідно зі статтею 5 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990, яка діяла до 01.01.2002) суб'єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалось за рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Підпунктом а пункту 1 Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки», встановлено здійснення організаційних заходів, щодо реформування, протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, шляхом забезпечення всім членам колективного сільськогосподарського підприємства права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності .
Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських раду у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст на лежить: розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам відносно цього кодексу.
Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачені підстави для відмови у проведенні державної реєстрації (у т.ч. заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження), які зобов'язують державного реєстратора прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав.
Натомість, 10.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60305624, із одночасним відкриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким остання зареєструвала право постійного користування на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, загальною площею 74,4527 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Реєстрація речового права здійснена на підставі державного акту серії 548357 від 24.02.1946, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 депутатів трудящих.
При цьому, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не є правонаступником КСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та не отримувало від ІНФОРМАЦІЯ_7 рішення щодо відведення у користування вказаної земельної ділянки.
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.11.2021 №0570202/3-31874, рішення про передачу у користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:96:001:0040 не приймалось, заходи щодо реєстрації права комунальної власності не здійснювались.
Слідчий зазначає, що за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_9 прийнято наказ №3964/5 від 04.11.2021, якою останню задоволено в повному обсязі, зважаючи на що скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 10.09.2021 №60305624 та анульовано доступ останнього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З метою встановлення обставин кримінального правопорушення у слідства виникла необхідність в отриманні документів, що містяться в реєстраційних справах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та КСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
На підставі ст. 2 ст. 163 КПК України, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання без виклику представників осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити виїмку).
Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя задовольняє клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, так як слідчим доведена необхідність отримання доступу до вказаних документів, оскільки вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а відомості, які в них містяться, можуть бути використані як докази, довести ті обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, іншим способом неможливо.
На підставі викладеного і керуючись ст. 160, 163, 164, 166 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Надати слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , слідчим групи слідчих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 тимчасовий доступ до документів, з можливістю вилучення їх копій, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- документів, які містяться в реєстраційних справах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та КСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Визначити строк дії ухвали два місяці, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала виготовлена в 2-х примірниках.
Примірник 1 знаходиться в матеріалах судового провадження № 757/370/22-к
Примірник 2 та завірену копію ухвали надано слідчому ОСОБА_3 .
Слідчий суддя ОСОБА_1