печерський районний суд міста києва
Справа № 757/67829/21-к
12 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на рішення старшого слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_13 та зобов'язання вчинити дії, -
21.12.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на рішення старшого слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_13 та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що відмова у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні є незаконною, оформленою не належним чином, що свідчить про порушення норм законодавства.
З врахуванням зазначеного, адвокат просить суд скасувати рішення старшого слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_13 №27074-21/11-03-8425/21 від 07.12.2021, яким відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про визнання потерпілими у кримінальному провадженні №62021100020000288 від 19.08.2021 та зобов'язати уповноважену особу у кримінальному провадженні визнати потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, направила до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав та просила її задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100020000288, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
13.10.2021 адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві з заявою про визнання потерпілими у кримінальному провадженні №62021100020000288.
27.09.2021 листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 07.12.2021 було відмолено в задоволенні заяви у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Так, частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак вимоги заявника, відповідно до яких просить скасувати відповідь слідчого та зобов'язати уповноважених осіб залучити зазначених осіб у заяві до кримінального провадження №62021100020000288 в якості потерпілих, за правилами, передбаченими КПК України не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч.2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки вимоги заявника, виходять за межі повноважень слідчого судді.
Окрім цього, спосіб захисту своїх прав, на думку суду, заявником було помилково обрано, так як чинним КПК України передбачено порядок звернення до суду, у зв'язку з не належним розглядом заяв та клопотань.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на рішення старшого слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_13 та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1