Справа № 147/1201/21
Провадження № 2/147/76/22
21 січня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Івасюк А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
23 листопада 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій вона просить визнати таким, що не підляє виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. №39531 від 22.05.2021 тпро стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 11415 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно кредитного договору №452910794 від 30 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договід відповідно до якого, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 0,75% від суми кредиту за кожен день користування кредитом строком на 29 днів від дати укладення договору. 22 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за №39531, на підставі якого з позивачки стягнуто на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яка є правонаступником ТОВ «Таліон плюс» заборгованість за кредитним договором №452910794 від 30 квітня 2020 року в розмірі 11415 грн 00 коп. Про існування вказаного виконавчого напису позивачці стало відомо лише 26 вересня 2021 року після отримання постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. Позивач стверджує, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, оскільки він вчинений на договорі у простій письмовій формі, а також розмір заборгованості не є безспірним та про її наявність ОСОБА_1 не була обізнана. Враховуючи викладене, позивач просить визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення коштів на підставі виконавчого напису №39531 від 22.05.2021.
Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи вчасно та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не надав.
Треті особи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин. Письмові пояснення щодо позову не надавали.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича знаходиться виконавчий напис №39531 від 22.05.2021, який виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 11415 грн.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Тобто, всі зазначені вище підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості в розмірі 11415 грн, яка стала підставою для вчинення виконавчого напису.
При цьому, в ході розгляду справи ані відповідачем, ані третіми особами не було подано суду доказів на підтвердження належної перевірки нотаріусом поданих відповідачем документів в частині наявності безспірності заборгованості, а саме: чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи був повідомлений боржник про наявність боргу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Взявши до уваги те, що підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника, суд погоджується із наведеними в позові обґрунтуваннями позивача та вважає їх доведеними в ході розгляду справи, а також звертає увагу на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи не спростовані доводи позивача в цій частині та не надано суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, існувала заборгованість та нотаріусом виконані всі вимоги закону при його вчиненні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS vs. UKRAINE, № 4909/04,§ 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також взявши до уваги те, що нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, та доказів зворотнього матеріали справи не містять, відповідно оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням наведених вище положень закону, а тому, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України усі судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1362 грн.
Керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 288-289, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №39531 від 22.05.2021, що вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість в розмірі 11415 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Застосовані ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2021 року заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ - 42254696, адреса реєстрації: вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094, адреса місцезнаходження: вул. Сверстюка Євгена, 11-А, офіс 605, м. Київ, 02002.
Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса місцезнаходження: вул. Європейська, 11 кв.2, м. Вишневе, Київська область, 08132.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 4-В, прим. 47, м. Вінниця, 21001.
Суддя О. Г. Борейко