Справа № 128/3143/21
19.01.2022 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
04.11.2021 приблизно об 15-34 год., на А/Д «М-21», 298км + 200м, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в КНП «ЦТЗ «Соціотерпія», висновок №2564, результат 0,88‰. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Поліцейським БУПП Марцинішеним С.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 009030 від 04.11.2021.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином під розписку та завчасно. Причини неявки в судове засідання не повідомив, будь яких клопотань, заяв до суду не подавав.
Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП не є обов'язковою. А тому, суд вважає можливим розглянути адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП без його участі, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких суд вважає достатніми для прийняття рішення у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а) ПДР України забороено водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. 2. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу (п. 1 Розділу ІІ Інструкції).
Пунктами 4, 5, 6 Розділу ІХ Інструкції передбачено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З роз'яснень, що містяться у п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що судам слід ураховувати, що відповідальність заст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 009030 від 04.11.2021, в якому в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 відмовився надавати посяснення, скориставшись нормами ст. 63 Конституції України, висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння КНП «ЦТЗ «Соціотерпія» №2564 від 04.11.2021 водія ОСОБА_1 , відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп"яніння - 0,88‰, направленням водія ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп"яніння у КНП «ЦТЗ «Соціотерпія», безперервним відеозаписом вчиненого водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є учасником дорожньо-транспортної пригоди.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, доведеність його вини матеріалами справи, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень необхідним та достатнім адміністративним стягненням буде адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінуємої статті. При цьому, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 , який обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, під розписку обізнаний про день, час та місце розгляду адміністративного матеріалу відносно нього, подавав до суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, про відкладення розгляду справи, оскільки бажає укласти угоду із захисником, проте в судове засідання не з'явився, як спосіб уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33, 40-1, 221, 276, 283, 284, 287, 289, 294 КпАП України, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Л.П. Шевчук