Справа № 947/1211/20
Провадження № 2/522/2278/22
14 січня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю,
В провадженні суду знаходиться матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті 06 грудня 2021 року.
В судове засідання 06 грудня 2021 року учасники справи не з'явились, сповіщались належним чином. Розгляд справи відкладено на 14 січня 2022 року.
14 січня 2022 року в судове засідання сторони не з'явились, сповіщались належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Так, в судове засідання 14 січня 2022 року позивач/представник позивача не з'явились, що є черговою неявкою сторони позивача в судові засідання 06 грудня 2021 року та 14 січня 2022 року про час, дату і місце яких позивач був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені на 06 грудня 2021 року та 14 січня 2022 року.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.
Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було.
З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.
Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем/представником позивача своїми процесуальними правами, що є недопустимим.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з жовтня 2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а саме 06 грудня 2021 року та 14 січня 2022 року зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як позивач звертаючись до суду мав намір захистити свої права.
Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились систематичному не з'являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.
Крім того, слід зауважити, що сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості вирішити справу в розумні строки та постановити рішення по суті заявлених вимог.
За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Керуючись ст. п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Чернявська